Ухвала

від 18.03.2025 по справі 320/44094/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

18 березня 2025 року Справа № 320/44094/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова ПВ., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНСЕЙ ГРУП» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНСЕЙ ГРУП» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 06.03.2023 року № 3680/0709 в частині застосування пені в сумі 13 232 388,05 (тринадцять мільйонів двісті тридцять дві тисячі триста вісімдесят вісім гривень ) грн. 05 коп. за порушення строку у розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25 жовтня 2024 року о 14:00 годині.

У підготовчому засіданні 25 жовтня 2024 року відкладено розгляд справи до 12 листопада 2024 року о 16:30 годині.

У підготовчому засіданні 12 листопада 2024 року відкладено розгляд справи до 18 листопада 2024 року об 11:00 годині.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНСЕЙ ГРУП» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду, зокрема заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 06.03.2023 року № 3680/0709 в частині застосування суми штрафних санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку у розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 13 232 388,05 підприємство отримало 09.03.2023. 19.04.2023 підприємство звернулось до Київського окружного адміністративного суду до Головного управління ДПС України у Київській області з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2023 № 3680/0709 в частині застосування пені в сумі 13 232 388,05 грн. 05.02.2024 Суд виніс ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 320/35122/23 та призначив підготовче засідання на 4 березня 2024 р. Водночас, про перенесення розгляду справи ухвали судом не виносились, якщо виносились, то в Реєстрі судових рішень вони відсутні. Наступна ухвала була винесена судом 22.04.2024 про залишення позову без розгляду. Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 09.05.2024. Ухвала про залишення позову без розгляду була зареєстрована та забезпечено надання загального доступу 13.05.2024. Підставою для залишення позову без розгляду було нез`явлення позивача в судове засідання. Майже рік справа перебувала в суді, оскільки об`єднання судів і військові дії стали причиною тривалого розгляду податкових спорів в Суді в цілому.

Між тим, в п. 5 статті 205 КАС України зокрема зазначено, що «У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки».

Зазначає, що повторне неприбуття в судове засідання мало місце по причині не знання Товариства про дату розгляду справи.

В системі електронний суд ТОВ «СЕНСЕЙ ГРУП» змогло зареєструватись лише на початку травня 2024 року.

03 червня 2024 року через відсутність електроенергії, неможливість забезпечити умови для роботи працівників ТОВ «СЕНСЕЙ ГРУП» був виданий наказ № 03/06 «Про оголошення простою». З 06.06.2024 Товариство з об`єктивних причин практично зупинило роботу. З 26 серпня 2024 року. Товариство змогло відновити роботу, придбавши дизельний генератор. 29.08.2024 року ТОВ «СЕНСЕЙ ГРУП» вдруге звернувся до суду з заявою до Головного управління ДПС України у Київській області з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2023 № 3680/0709 в частині застосування пені в сумі 13 232 388,05 грн.

Просили визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, які були об`єктивно непереборними, такими, що не залежали від їх волевиявлення та пов`язані з дійсно істотними обставинами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та поновити процесуальний строк у справі № 320/44094/24.

У судове засідання, призначене на 18 березня 2025 року представник позивача не з`явився, при цьому до суду подано клопотання про розгляд справи та всіх подальших засідань, без участі представника.

Також, представником відповідача подано до суду клопотання про здійснення судового засідання без участі представника відповідача. Окрім того, у клопотанні просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Надаючи правову оцінку та вирішуючи клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених норм слідує, що положення КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

У постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Однак у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 06.03.2023 року № 3680/0709 в частині застосування пені в сумі 13 232 388,05 грн.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, представник позивача посилається на порушення прав підприємства неналежним повідомленням про судові засідання у справі №320/35122/23, що призвело до повернення позовної заяви без розгляду за неявкою позивача у судові засідання. При цьому, зазначає, що в системі електронний суд ТОВ «СЕНСЕЙ ГРУП» мало змогу зареєструватись лише на початку травня 2024 року.

Водночас, суд не погоджується з такою позицією представника позивача з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини четвертої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Абзацом першим частини шостої статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі № 800/30, згідно з пунктами 17, 24, 29, 37 розділу ІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підсистема Електронний суд (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕНСЕЙ ГРУП» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС з 26 січня 2024 року, та повістки про судові засідання надсилались судом позивачу через систему Електронний суд та були доставлені до кабінету останнього, що спростовує доводи представника позивача про неналежне повідомлення про судові засідання у справі №320/35122/23 та необізнаність з їх проведення.

Невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків, та як наслідок, залишення позовної заяви без розгляду не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть свідчити про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

Окрім того, суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Водночас, факт попереднього звернення до суду з позовною заявою не є підставою для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з позовною заявою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку звернення до суду з позовом у цій категорії справ.

Суд зазначає, що попередньо подана позовна заява була залишена без розгляду ухвалою суду від 22 квітня 2024 року, яка набрала статусу остаточної, як наслідок до повторних позовних заяв застосовуються вимоги КАС України як до нової позовної заяви.

Розвиваючи вказане, суд зауважує, що сам по собі факт залишення позовної заяви без розгляду не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, судом враховано також і ті обставини, які стали підставою для залишення без розгляду попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Тобто судом враховано чи вчинялись особою усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку звернення до суду.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 620/2924/19.

Представник позивача посилається на відсутність електроенергії, у зв`язку з чим з 03.06.2024 року був виданий наказ № 03/06 «Про оголошення простою», проте вказані позивачем (який знаходиться в Київській області Бучанський район) обставини не носили постійного, безперервного характеру у період з 10 травня 2024 року (дата отримання ухвали про залишення позовної заяви без розгляду) по 29 серпня 2024 року (звернення із позовною заявою повторно).

Отже, жодних інших обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій із захисту своїх прав не наведено, як і не було надано жодного належного доказу існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

А відтак, суд зазначає, що доводи, викладені представником позивача у заяві про поновлення строку на подання позову, є безпідставними.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 171, 123, 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНСЕЙ ГРУП» про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНСЕЙ ГРУП» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.