Рішення

від 19.03.2025 по справі 400/988/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2025 р. № 400/988/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-273 Кодексу адміністративного судочинства, у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доДругого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), бульв. Квітковий, 4, корп.4, м. Південноукраїнськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 55002, треті особиІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , провизнання протиправними та скасування постанов від 24.01.2025

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов від 24.01.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем протиправно винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про арешт коштів боржника, оскільки перед відкриттям виконавчого провадження відповідач зобов`язаний був упевнитися у тому, що стягувач надав докази отримання боржником постанови про накладення штрафу та сплину часу з такого отримання 15-ти денного строку, тобто перевірити чи розпочався строк для пред`явлення виконавчого документа для виконання. Ухвалою від 19.02.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, передбаченими для розгляду окремих категорій термінових справ.

Відповідач надіслав відзив, заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що державний виконавець перед винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження перевіряє відповідність виконавчого документа вимогам статі 4 Закону України «Про виконавче провадження». В даному випадку стягувач, а саме посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 в постанові зазначає, що постанова набрала законної сили 03.01.2025. Тобто відповідальність за вручення боржнику постанови №620 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виданої 13.09.2024, факт отримання постанови, перебіг строку та ін. покладається на заявника, а не на державного виконавця.

Позивач надіслав відповідь на відзив, підтримує позовні вимоги та зазначає, що з наданих на виконання разом з постановою №620 від 13.09.2024 документів, а саме: заяви про відкриття виконавчого провадження, навіть без перевірки вбачалося, що п`ятнадцятиденний строк, визначений статтею 307 КУпАП, не закінчився. Так у постанові зазначено, що вона набрала законної сили 03.01.2025 (насправді 24.09.2024, оскільки не оскаржувалася), при цьому заява про відкриття виконавчого провадження, що міститься в матеріалах виконавчого провадження, а її копія долучена до позову, датована 10 січня 2025 року. Тобто з часу набрання законної сили постановою, зазначеного в ній, а саме з 03.01.2025 до її направлення на примусове виконання 10.01.2025 минуло лише 7 днів, а не 15, як того вимагає стаття 307 КУпАП. За такого винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, як і решти оскаржуваних постанов, було неправомірним.

Від третьої особи пояснень не надходило, свою позицію не висловила.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 287 КАС України, та з врахуванням введеного на території України воєнного стану згідно Указу Президента України №54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в письмовому провадженні, на підставі матеріалів справи.

Заперечень від сторін щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

13.09.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП № 620 та накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 34 000,00 грн.

24.01.2025 заступником начальника Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за постановою № 620 від 13.09.2024 відкрито виконавче провадження № 76931137.

Не погодившись із постановою про відкриття виконавчого провадження у ВП № 76931137 від 24.01.2025 та постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про арешт коштів боржника, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Згідно з матеріалами справи, на підставі постанови про накладення штрафу від 13.09.2024, поданої на виконання ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрито виконавче провадження ВП № 76931137. Також 24.01.2025 винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору, постанова про арешт коштів боржника.

Отже, після отримання постанови про накладення штрафу від 13.09.2024 державний виконавець розпочав примусове виконання рішення на підставі та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Доказів того, що виконавцем був порушений порядок винесення оскаржуваних постанов, позивачем не надано, а судом не встановлено.

Отже, державний виконавець виніс оскаржувані постанови в межах чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача на те, що виконавець зобов`язаний перевіряти чи розпочався строк для пред`явлення виконавчого документа для виконання, то суд зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» такий обов`язок виконавця не передбачений.

Окрім того, суд критично оцінює доводи позивача щодо неможливості сплати штрафу вчасно через невручення йому паперового примірника постанови з реквізитами для сплати штрафу, оскільки позивач сам у позовній заяві підтверджує, що про наявність постанови № 620 від 13.09.2024 про накладення на нього штрафу в розмірі 34000,00 грн він був обізнаний під час розгляду справи у ІНФОРМАЦІЯ_3 , постанова від 13.09.2024 позивачем не оскаржувалась.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, постанова від 13.09.2024 №620 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення двічі надсилалась позивачу за належною адресою, проте не була ним отримана.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 157, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Великозаболотне, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56429, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (бульв. Квітковий, 4, корп.4, м. Південноукраїнськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 55002, код ЄДРПОУ 45112306) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 19.03.2025.

Суддя Н.О. Бульба