Рішення

від 18.03.2025 по справі 520/27675/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Справа № 520/27675/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «РОМА» до Дніпровської митниці про скасування рішення, картки відмови в прийняття митної декларації,

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України № UA110050/2024/000113/1 від 17.07.2024; - скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України № UA110050/2024/000223.

В обґрунтування позову покликається на те, що ТОВ КВФ "РОМА" уклало Контракт з SUNWAY SOLAR CO., LTD на поставку фотоелектричних панелей. Загальна сума контракту становить 48 080,00 доларів США. Позивач сплатив цю суму у два етапи. Митна вартість товару була розрахована в сумі 51 287,34 доларів США. На підтвердження митної вартості були надані відповідні документи. Однак, Відповідач вирішив скоригувати митну вартість до 77 068,80 доларів США, що збільшило суму митних платежів на 212 873,08 грн. Через це була видана Картка відмови у прийнятті митної декларації. Для уникнення простою товару, Позивач оформив товар під гарантію та здійснив гарантійний внесок у сумі 218 000,00 грн. Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2024/000223, вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості № UA110050/2024/000113/1 від 17.07.2024, яке є неправомірним, тому картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що позивач заявив товари за контрактом від 11.03.2024 №SW02A2403UZ-58 між SUNWAY SOLAR CO., LTD (Китай) та ТОВ КВФ "РОМА" за ціною договору (основний метод). Митний орган має право перевіряти інформацію та запитувати додаткові документи. За результатами перевірки встановлено розбіжності у документах, що впливають на правильність визначення митної вартості. Зокрема, відсутня інформація щодо вартості перевезення, не відповідність умовам CIF (страхування), відсутні документи, що підтверджують вартість доставки з Шанхаю до Констанци. Митний орган запросив додаткові документи для підтвердження митної вартості. Позивач надав всі наявні документи. Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості через відсутність необхідних підтверджуючих документів. Митна вартість імпортованих товарів визначається за вартістю операції з ідентичними товарами, якщо неможливо визначити за ціною договору. У разі відсутності таких даних використовують вартість операції з подібними товарами. Контроль співставлення показав відсутність митних оформлень за ідентичними/подібними товарами, тому застосували резервний метод. Рішення про коригування вартості від 17.07.2024 № UA110050/2024/000113/1 прийнято через невідповідність документів. За ст. 55 МКУ, письмове рішення про коригування має містити обґрунтування, наявну інформацію, вимоги щодо додаткових документів, обґрунтування числового значення, інформацію про права декларанта. Митний орган діяли в межах повноважень, коригування митної вартості обґрунтовано та підтверджено копією декларації. Просить у позові відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Відповідач у відзиві не навів нових доказів на підтвердження законності рішення, лише повторив текст рішення про коригування митної вартості. Основні доводи зведено до чотирьох пунктів: У комерційному рахунку відсутній номер контракту. У страховому полісі сума страхування зазначена неправильно. Немає документів про вартість перевезення товарів. Митна вартість скоригована за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ. Відповідач також не спростував аргументи позивача та висновки Верховного Суду, на які спирається позивач.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив. Дніпровська митниця зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято відповідно до законодавства. Посадовою особою митниці були зазначені причини, чому митна вартість не може бути визначена за ціною договору. Основні розбіжності включають: У комерційному рахунку не вказаний контракт. Недостатнє страхування за умовами CIF. Відсутність документів про вартість перевезення. Не підтвердження витрат на транспортування. Митна вартість скоригована за резервним методом відповідно до ст.64 МКУ. Рішення про коригування було обґрунтованим та відповідало чинному законодавству.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Між ТОВ КВФ "РОМА" та компанією SUNWAY SOLAR CO., LTD (Китай) укладено контракт № SW02A2403UZ-58 від 11.03.2024 на поставку сонячних панелей на загальну суму 48 080,00 доларів США на умовах CIF Констанца (Румунія). Позивач здійснив оплату за товар у повному обсязі.

При митному оформленні товару позивач подав електронну митну декларацію № 24UA110050003074U7, в якій визначив митну вартість товару за основним методом у сумі 51 287,34 доларів США, що включало фактурну вартість товару та витрати на доставку до території України.

Відповідач, провівши перевірку наданих документів, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000113/1 від 17.07.2024, в якому визначив митну вартість за резервним методом у сумі 77 068,80 доларів США, та видав картку відмови № UA110050/2024/000223.

Не погоджуючись із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару контролюючий орган вказав:

- у комерційному рахунку від 11.03.2024 № SW02A2403UZ-58 не зазначено контракт, по якому надійшов товар;

- поставка оцінюваної партії товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки CIF - Costanta, RO згідно інвойсу від 11.03.2024 № SW02A2403UZ-58 на суму 48080,00 USD. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010), поставка за терміном CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу. Відповідно до наданого страхового полісу від 17.04.2024 № 14519213902476385932 у графі «Amount Insured» зазначена сума 47058,01 USD. А повинно бути 48080,00+10 %=52888,0 USD;

- декларантом не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У наданій експортній декларації від 18.04.2024 № 223120240001362108 зазначені умови поставки FOB на суму 42780,00 дол. США згідно договору (угода) №SW02A2403UА-58 (який до митного оформлення не подано), також зазначено коносамент № М236466970 (який також до митного оформлення не подано). Відсутні інформація щодо вартість партії товарів витрат по доставці з Шанхаю до Constanta (Румунія). У заявленому інвойсі від 11.03.2024 № SW02A2403UZ-58 зазначена вартість доставки з Шанхаю до Констанци (1*40-футових High Cube контейнера) 5 300,00 дол. США. Включення у вартість партії товарів витрат по доставці з Шанхаю до Constanta (Румунія) не підтверджено;

- відповідно до пункту 1.4.1 договору транспортного експедирування від 27.05.2024 № 2705 (далі Договір ТЕО) «транспортне замовлення» - доповнення до цього договору або заявка які є невід`ємною частиною договору). П 1.4.1.1 «у заявці повинно бути зазначено, вид вантажу, найменування вантажу, кількість, адреса доставки вантажу, перелік замовлених послуг, орієнтовану вартість послуг». Відповідно до пункту 3.3 Договору ТЕО розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом переказу протягом 3 (двох) банківських днів з моменту виставлення, рахунку Експедитором. До митного оформлення подано рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 27.06.2024 №614 та від 01.07.2024 №614/1. Платіжні документи на підтвердження сплати послуг з ТЕО до митного контролю не надано:

Щодо доводів відповідача що у комерційному рахунку від 11.03.2024 № SW02A2403UZ-58 не зазначено контракт, по якому надійшов товар, суд прийшов насутпного.

Суд установив, дата номер самого Інвойсу (№ SW02A2403UZ-58 від 11.03.2024) є ідентичними даті та номеру самого Контракту SW02A2403UZ-58 від 11.03.2024. Обидва документи були надані позивачем відповідачу під час митного оформлення товару. Товар який зазначено в Інвойсі та його вартість відповідають товару та вартості зазначеним в Контракті. В платіжних дорученнях в іноземній валюті від 26.03.2024 на суму 14 424,00 доларів США та від 11.04.2024 на суму 33 656,00 доларів США в графі «Remittance Information» (інформація про переказ) зазначено дату та номер Інвойсу, а також дату та номер контракту, які є ідентичними. Інвойс складено постачальником та позивач не має можливості впливати на його зміст, отже не відповідає за правильність його заповнення та внесення до нього відповідної інформації, та не може нести тягар негативних наслідків. Вказаний недолік жодним чином не впливає на числові значення розрахунку митної вартості, у зв`язку з чим, в будь-якому випадку не можуть бути підставою для прийняття рішення коригування.

Щодо доводів відповідача що у страховому полісуівід 17.04.2024 № 14519213902476385932 у графі «Amount Insured» зазначена сума 47058,01 USD, а повинно бути 48080,00+10 %=52888,0 USD, суд вказує на таке.

Суд установив, згідно з Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010). Страховий поліс оформляється постачальником в країні відправлення та позивач об`єктивно не може жодним чином вплинути на його зміст. Витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Розбіжність між даними страхового полісу про страхову суму та договірною (контрактною) вартістю товару жодним чином не свідчить про заниження митної вартості товару. Відповідач жодним чином не вказує на те, яким чином зазначена обставина впливає на правильність митної вартості, перешкоджає визначенню митної вартості за першим методом, з урахуванням подання декларантом інших документів, які повністю підтверджують заявлену митну вартість.

Умови поставки CIF передбачають, що витрати на страхування включені у фактурну вартість (48 080,00 дол. США). Страхова сума (47 058,01 дол. США) не впливає на митну вартість, оскільки визначається страхувальником на власний розсуд. Практика Верховного Суду (постанова від 24.01.2019 у справі № 821/1697/17) підтверджує, що такі розбіжності не є підставою для коригування.

З огляду на викладене суд критично оцінює доводи відповідача з цього питання та не бере їх до уваги.

Щодо доводів відповідача про відсутність документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд прийшов наступного.

Суд установив, позивачем до митного оформлення було подано: контракт SW02A2403UZ-58 від 11.03.2024 з перекладом; коносамент M236466970; інвойс SW02A2403UZ-58 від 11.03.2024 з перекладом, які містять відомості щодо умов поставки та складових митної вартості, а саме: вартість товару 42 780,00 доларів США; вартість доставки з Шанхаю до Констанци 5 300,00 доларів США; загальна сума товару на умовах CIF Констанца 48 080,00 доларів США.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність інформації щодо витрат по доставці з Шанхаю до Констанци та їх включення у вартість партії товару не відповідає дійсності.

Стосовно твердження відповідача про ненадання позивачем заявки до митного оформлення, слід зазначити, що це не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання такого документа не є обов`язковим. Натомість, CMR є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу. Позивачем було надано Відповідачу транспортну накладну (CMR) яка підтверджує факт укладання договору перевезення товару, містить найменування вантажу та його кількість. Позивачем разом Електронною митною декларацією № 24UA110050003074U7 було надано відповідачу, в тому числі: - CMR; - договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 2705 від 27.05.2024; - рахунок на оплату транспортних послуг № 614; - рахунок на оплату транспортних послуг№ 614/1; - довідку про вартість транспортних послуг № 0107/01 від 01.07.2024, відповідно до якої: «… транспортні витрати з доставки вантажу фірми ТОВ «КВФ «РОМА» з вантажем «сонячні панелі» згідно проформи інвойса NO. SW02A2403UZ-58 від 11.03.2024 автомобілем AI5521OP / BB1638XP за маршрутом Констанца, Румунія до кордону України, (п/перехід Орловка), складають 131 640,00 (131 640 грн. 00 коп.) без ПДВ. У вартість включено навантажувально-розвантажувальні роботи. Іншого вантажу в автомобілі немає.»

Позивач надав CMR, договір на транспортно-експедиторські послуги, рахунки та довідку про транспортні витрати. Згідно з практикою Верховного Суду (постанови від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14), довідка є достатнім доказом, а платіжні документи не є обов`язковими за МК України. Позивач надав контракт, інвойс, коносамент та документи про транспортні витрати в Україні (договір № 2705 від 27.05.2024, довідку № 0107/01 від 01.07.2024). Ці документи підтверджують витрати на доставку (5 300,00 дол. США до Констанци та 131 640,00 грн. в Україні), а відтак аргумент митного органу з цього питання суд оцінює критично.

Щодо доводів відповідача що митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості за резервним методом визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та ґрунтується на митній вартості за від 15.07.2024 № UA209230/2024/064299 на рівні 4,32 дол. США/кг.

Суд установив, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості товарів, митним органом додатково нічого не вказано.

З наданої відповідачем копії митної декларації, яка була використана ним для порівняння, неможливо встановити, чи не було в наступному за вказаною декларацією судових рішень та чи дійсно показними вказаної декларації залишись незмінними.

Рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

У разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання і даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Застосування митним органом відомостей спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України є необгрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів.

Спрацювання АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обгрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач в рішенні посилається на обставини, які не стосуються числового значення заявленої митної вартості, оскільки у частині першій статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості митниця посилається на ЕМД № UA209230/2024/064299 (митна вартість 4,32 дол. США/кг на умовах DAP), але не довела ідентичність чи подібність товару, врахування відмінностей умов поставки (CIF vs DAP), неможливість застосування основного методу чи інших другорядних методів.

Верховний Суд (постанова від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17) зазначає, що наявність вищої вартості в базі даних не є підставою для відмови від основного методу без обґрунтування. Отже, посилання митного органу на неподання декларантом додаткових документів не відповідають фактичним обставинам справи, а заявлена позивачем митна вартість товарів підтверджується наданими до митного оформлення документами.

З огляду на викладене вище суд прийшов до переконання про те, що позивачем подано до відповідача необхідні документи, останнім не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення убачається, що таке рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі № 815/1670/17.

Враховуючи наведене вище, провівши аналіз поданих доказів, як окремо кожен так і в їх сукупності, суд прийшов переконання про те, що жодних розбіжностей, наявності ознак підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари не встановлено, адже усі дії щодо ціни та подальшої її зміни підтверджено належними доказами, які містяться у матеріалах справи та надавались для відома митному органу. Дії сторін з цього питання були послідовним, жодних ознак які б свідчили про їх невідповідність між собою не установлено. Відповідачем не підтверджено належними доводами неправильність визначення митної вартості позивачем за основним методом та таке відповідачем не спростовано, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд прийшов наступного.

Відповідачем прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2024/000223.

Згідно ст. 256 МК України відмова у митному оформленні є письмовим вмотивованим рішенням органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення через невиконання декларантом умов. Рішення повинне містити причини відмови та вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких дозволить здійснити митне оформлення.

Аналізуючи відомості, які містяться в оспорюваній картці відмові, то остання на переконання суду не є вмотивованою, оскільки не містить обґрунтування причин відмови, не зазначено, які вартісні показники є непідтвердженими та які відомості є неповними.

Окрім цього, підстави відмови суперечать одна одній, оскільки або документи не були подані, або вони не містять інформацію щодо складових митної вартості товарів. Документи, передбачені ст. 53 МК України, були подані до митного оформлення та підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд повторно відмічає, що позивачем доведено належними, допустимими доказами митну вартість товарів та відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари, а відтак у відповідача були відсутні підстави для прийняття картки відмови.

З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що оскаржувані рішення митниці про коригування митної вартості і картки відмови слід визнати протиправними, у зв`язку із чим такі підлягають скасуванню.

З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що оскаржувані рішення митниці про коригування митної вартості і картки відмови слід визнати протиправними, у зв`язку із чим такі підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «РОМА».

У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача стягнути судовий збір у розмірі 4976,88 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «РОМА» до Дніпровської митниці про скасування рішення, картки відмови в прийняття митної декларації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 № UA110050/2024/000113/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці № UA110050/2024/000223.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпровської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «РОМА» судовий збір у розмірі 4976,88 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Рома", місцезнаходження місто Первомайський, вулиця Шевченка, будинок № 24, код ЄДРПОУ 23325414;

відповідач Дніпровська митниця, місцезнаходження місто Дніпро, вулиця Княгині Ольги, будинок № 22, код ЄДРПОУ 43971371.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 18.03.2025.

Суддя М. І. Садова