Ухвала

від 19.03.2025 по справі 400/6859/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

19 березня 2025 року

м. Київ

справа №400/6859/24

адміністративне провадження № К/990/11243/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 400/6859/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання документа про сплату судового збору.

24 лютого 2025 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Не погоджуючись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Щодо оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року в касаційному порядку Верховний Суд вказує на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Частиною першою статті 328 КАС України обумовлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року не переглянуте по суті в апеляційному порядку, у відкритті касаційного провадження у цій частині слід відмовити.

Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у в касаційному порядку, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання документа про сплату судового збору.

24 лютого 2025 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Так, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов`язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.

Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Слід зазначити, що скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Отже, держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

Ураховуючи, що зміст ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги у частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження у цій частині.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 296, 298, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі № 400/6859/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 400/6859/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська