Ухвала

від 17.03.2025 по справі 381/3935/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/51/25

381/3935/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17березня 2025року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

представника відповідача: Будової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської обласної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інститут археології Національної академії наук України про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями історико-культурного призначення, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року Київська обласна прокуратура в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із даною позовною заявою.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 04.10.2024 року відкрито провадження у даній у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судові засіданні, призначені на 08 січня 2025 року, 03 лютого 2025 року, 12 лютого 2025 року представник позивача Київської обласної прокуратури не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, доказів поважності неприбуття не надав.

У судовому засіданні 05 березня 2025 року приймав участь прокурор Фастівської окружної прокуратури Мерзлюк О.С., який не надав довіреності або інших документів на представництво інтересів Київської обласної прокуратури.

У судове засідання 17 березня 2025 року аналогічно з`явився прокурор Фастівської окружної прокуратури Мерзлюк О.С., який не надав довіреності або інших документів на представництво інтересів Київської обласної прокуратури.

Представник відповідача Будова Н.М. у судовому засіданні заперечувала щодо участі представника прокуратури без довіреності. Зазначила, що неявка представника позивача належним чином повідомленого, має повторність, а тому позов слід залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Інша відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, але у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без присутності Інституту археології НАН України.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Положенням ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані, зокрема, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Розгляд справивідбувається всудовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦПК України).

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України , відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь - кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, даний позов подано Київською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України.

Зі змісту пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першоюстатті 23 Закону України "Про прокуратуру"передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третястатті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У даному випадку прокурор повідомив Київську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення вимог чинного законодавства та намір представництва інтересів держави органами прокуратури у суді в порядкуст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Київською обласною прокуратурою листом від 21.06.2024 №15/1-636вих.24 та Міністерство культури та інформаційної політики листом від 21.06.2024 №15/1-638вих.24. Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом самостійного пред`явлення позовної заяви.

Як передбачено ч. 5 ст. 56 ЦПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Із наявних у матеріалах справи листів вбачається, що Київська обласна прокуратура як позивач просила забезпечити Фастівську окружну прокуратуру участь у розгляді даної справи.

Згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно вимог ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Як передбачено ч. 4 ст. 61 ЦПК України, судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.

У той же час, у матеріалах справи відсутні довіреності на представництво інтересів Київської обласної прокуратури конкретною особою прокурором, зокрема, прокурором Фастівської окружної прокуратури або документи, які дають право прокурорам Фастівської окружної прокуратури представляти інтереси Київської обласної прокуратури без окремої довіреності, оскільки наявні у матеріалах справи листи від 03 лютого 2025 року та 27 лютому 2025 року відповідно до вимог процесуального закону такими документами не являються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що належним чином повідомлений представник Київської обласної прокуратури як позивач у судові засідання, призначені на 08 січня 2025 року, 03 лютого 2025 року, 12 лютого 2025 року, 05 березня 2025 року та 17 березня 2025 року не з`явився, його неявка має ознаки повторності, заяв про розгляд справи без участі позивача не налходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Як зазначено вище, позивач в судові засіданні жодного разу не з`явився, був належним чином повідомленим про розгляд справи, його неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходило. Окрім того, справа в провадженні суду перебуває з серпня 2024 року.

Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, відповідно до яких суд міг би з`ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 13, 211, 223, 257, 260, 261, 294, 299, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву Київської обласноїпрокуратури,поданої вінтересах державив особі:Київської обласноїдержавної адміністрації,Міністерства культурита інформаційноїполітики Українидо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору,на стороніпозивача:Інститут археологіїНаціональної академіїнаук Українипро усуненняперешкод укористуванні тарозпорядженні землямиісторико-культурногопризначення, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно достатей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Осаулова Н.А.

Повний текст ухвали суду виготовлено 19.03.2025 року.