Ухвала

від 19.03.2025 по справі 289/464/25

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/464/25

Номер провадження 2-о/289/49/25

УХВАЛА

19.03.2025 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

До Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 , в якій остання просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

Згідно протоколу попереднього відбору присяжних по цій справі присяжними визначено Туровець Л.І., Осевич Ю.М.

Поряд з цим, в провадженні судді Кириленка О.О. перебувала цивільна справа №289/1926/23 зазаявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Радомишльсьої державної нотаріальної контори, Городоцької територіальної громади Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 , про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 11.12.2024 у даній справі визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім з 07.10.2020.

Заявник в своїй заяві про оголошення фізичної особи померлою посилається на ті ж самі обставини, якими обґрунтовувалися її вимоги та були встановлені судом в рішенні від 11.12.2024, а також посилається на вказане рішення як на доказ.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Водночас у пункті 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

«Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого необхідно враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності….» (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 липня 2010 року у справі «Газета Україна-центр» проти України», пункт 28).

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді необхідно визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 06 березня 2018 року у справі «Михайлова проти України», пункт 56).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», пункти 49, 50).

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, пункт 48).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана (пункт 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи від 01 січня 2001 року «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів»).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2024 (справа №712/4776/23).

Враховуючи викладене, з метою недопущення виникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної цивільної справи, суддя дійшов висновку за необхідне заявити про самовідвід, який слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36-41, 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Кириленка О.О. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Цивільну справу № 289/464/25 передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 41 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО