Рішення

від 20.03.2025 по справі 940/322/25

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.03.2025 Провадження по справі № 2-о/940/24/25

Справа № 940/322/25

Рішення

Іменем України

20 березня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Зіп`юк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа: Тетіївська державна нотаріальна контора,

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Тетіївського районного суду Київської області із заявою, в якій просить встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом, від 27 березня 1997 року, видане державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г. в спадковій справі № 54, зареєстроване в реєстрі за № 61, щодо спадкового майна житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належить їй.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, від 27 березня 1997 року, виданого державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г. в спадковій справі № 54, зареєстроване в реєстрі за № 61. Але в свідоцтві допущена помилка в написанні прізвища власника, а саме замість вірно вказаного « ОСОБА_3 », її прізвище зазначено « ОСОБА_4 ». Внести виправлення в даний документ немає можливості, оскільки нотаріус, яка видавала свідоцтво вже не працює в Тетіївській державній нотаріальній конторі. За таких обставин заявник змушена звернутися до суду за захистом свої прав та інтересів щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Неживок І.В. не прибули, до суду представник заявника надав заяву в якій просить розгляд справи проводити без участі заявника та її представника, заяву підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Тетіївської державної нотаріальної контори у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить справу розглядати за відсутності їх представника, ухвалення рішення покладає на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, від 27 березня 1997 року, виданого державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г. в спадковій справі № 54, зареєстроване в реєстрі за № 61, ОСОБА_5 , є спадкоємцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 жовтня 2000 року, виданого державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г. в спадковій справі № 54, зареєстроване в реєстрі за № 2460, встановлено, що спадкоємцем майна громадянки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_1 , щодо спадкового майна, яке складається з права на земельну частку/пай/ у розмірі 2,8 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться на території КСП «Степове» Степівської сільської ради ( а. с. 7).

Із копій паспорта та картки платника податків заявника, вбачається, що її прізвище « ОСОБА_3 », а не « ОСОБА_4 » як зазначено у вищезазначеному свідоцтві ( а.с. 4-5).

Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 жовтня 2004 року, виданого державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г. в спадковій справі № 54, зареєстроване в реєстрі за № 2408, встановлено, що спадкоємцем майна громадянки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_1 , щодо спадкового майна, яке складається з грошового вкладу з відсотками та компенсаційними нарахуваннями ( а. с. 8).

Згідно копії заповіту від 05 грудня 1994 року посвідченого секретарем виконкому Степівської сільської Ради народних депутатів Уманець К.О., встановлено, що ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було, з чого воно б не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла дочці ОСОБА_1 ( а. с. 9).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Оскільки встановленняфактуналежності заявнику ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, від 27 березня 1997 року, виданого державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г. в спадковій справі № 54, зареєстроване в реєстрі за № 61, має для неї юридичне значення, а можливість вирішити це питання в позасудовому порядку не передбачено, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

З урахуваннямвикладеного,оцінюючи належність,допустимість кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності,суд приходитьдо висновкупро наявністьправових підставдля задоволеннязаяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності вищезазначеного правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76-81, 89, 247, 258, 259, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа: Тетіївська державна нотаріальна контора, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтва про право на спадщину за заповітом, від 27 березня 1997 року, виданого державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г. в спадковій справі № 54, зареєстроване в реєстрі за № 61, щодо спадкового майна житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Р.В. Самсоненко