Рішення

від 20.03.2025 по справі 690/72/25

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 690/72/25

Провадження № 2-о/690/22/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року м. Багачеве

Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Вельган А.І.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Терещенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Багачевська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в:

заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Терещенко Р.В. просять суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 145, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_2 та після її смерті відкрилася спадщина у вигляді речей індивідуального вжитку та квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .. При житті мати заповіт не залишила, а тому заявник має право на спадкування майна, належного покійній матері, як спадкоємець першої черги за законом. 11.02.2025 заявник звернувся до нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини, однак виявилося, що спадщину він оформити не може, оскільки пропустив шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Відмову від спадщини він не заявляв. З березня 2017 він постійно проживав зі своєю матір`ю, оскільки в силу її похилого віку її стан здоров`я погіршився. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає, а тому заявник і змушений звернутися за захистом своїх спадкових прав та інтересів до суду.

Представник Багачевської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника заінтересованої особи за наявними у справі матеріалами та прийняти обґрунтоване рішення.

Суд заслухавши заявника, представника заявника, свідків та дослідивши письмові докази справи, вважає за необхідне заяву задовольнити повністю, вимоги ОСОБА_1 законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно дост.81ЦПК Україникожна стороназобов`язана довеститі обставини,на яківона посилається,як напідставу своїхвимог ізаперечень,крім випадків,встановлених статтею82цього Кодексу.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 28.12.1998 (а.с.7).

Згідно акту депутата Ватутінської міської ради від 05.09.2022 (а.с.10) ОСОБА_1 доглядав свою матір ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав та по даний час проживає і ОСОБА_1 без реєстрації.

При житті ОСОБА_2 заповіт не залишила, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину немає. Відмову від спадщини він не заявляв.

11.02.2025 заявник ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини після смерті матері, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.11), оскільки пропустив шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України (6 місяців з дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Будучи обізнаним з нормами законодавства щодо правил спадкування відносно спадкоємців, що постійно проживали разом зі спадкодавцем, заявник не одразу звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Крім іншого, на ОСОБА_1 не поширювались вимоги законодавства щодо подання заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців з часу її відкриття, так як проживаючи постійно разом зі своєю матір`ю, він вважався таким, що прийняв спадщину і мав лише звернутись з заявою про видачу відповідного свідоцтва.

Підтвердити належним чином факт прийняття спадщини в силу положень ст. 1268 ЦК України заявник не зміг, тому, вирішення даного спору можливе лише у судовій площині, шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, такий спосіб захисту порушеного права, як визначення додаткового строку на прийняття спадщини, який пропущений об`єктивно не з вини заявника, а через неврегульованість та неузгодженість форми підтвердження необхідної інформації між державними службами та нотаріатом, є не ефективним, так як ОСОБА_1 пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини виключно через те, що був впевнений, що прийняв спадщину за фактом постійного проживання зі своєю матір`ю однією сім`єю.

Факт проживання однією сім`єю заявника та його матері в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які проживають в буд. АДРЕСА_2 та є сусідами заявника, які пояснили, що по день смерті у квартирі АДРЕСА_3 мешкала спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та за життя постійно проживала разом зі своїм сином ОСОБА_1 і перебувала на повному його утриманні. Похованням ОСОБА_2 також повністю займався заявник за власний рахунок.

Ст. 3 СК Українипередбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, ст. 1268 та 1269ЦК Українипрезюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу.

Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у ч. 3, 4 ст.1268, ст.1269,1270 ЦК України.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисправи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження. Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

П. 6 ст. 294 ЦПК України закріплено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, при розгляді справ національними судами застосовується як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини численними рішеннями (у справах «Воловік проти України», «Копецький проти Словаччини», «Суханов та Ільченко проти України», «Беєлер проти Італії» та інших), сформувала позицію, що поняття «майно» та «власність», які містяться у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, є значно ширшим, ніж закріплено у ст. 41 Конституції України та чинному ЦК України, та мають автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, певні інші права та інтереси, які становлять майно, можуть також розглядатись як «право на власність» та відповідно як «власність» для цілей цієї статті.

Спадковим майном на яке претендує ОСОБА_1 є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вінє єдиним спадкоємцем майна покійної матері. Не отримання заявником свідоцтва про право на спадщину полягає в неможливості належним чином довести факт постійного проживання зі спадкодавцем по день смерті останньої, при наявності інших похідних доказів такого факту, тому, підсумовуючи викладені обставини, та практику Європейського суду, встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_1 по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 для прийняття спадщини ОСОБА_1 не суперечить та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відтак, відсутній спір про право.

Суд, вважає доведеним, що ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_2 на момент її смерті за місцем проживання спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлення цього факту безумовно породжує юридичні наслідки для заявника.

А тому, суд вважає за необхідним встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 145.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 1220, 1217, 1268, 1299 ЦК України, ст. 4 12, 13, 81, 229, 247, 263, 264, 265, 273, 268, 294, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Багачевська міська рада Черкаської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про смерть № 145.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий В.А. Здоровило

Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2025 року.