Постанова від 10.03.2025 по справі 911/696/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2025 р. Справа № 911/696/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Стецько М.В., Квасков О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2024 (повний текст ухвали складено 11.11.2024) (суддя Карпечкін Т.П.)

у справі № 911/696/23 Господарського суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер"

про стягнення 193 077,97 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.09.2024 призначено у справі № 911/696/23 судову комплексну економічну та товарознавчу експертизу.

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено питання:

2.1. Визначити документальну обґрунтованість відображення в обліку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805) операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами за даними фінансового Звіту за 2017 рік, затвердженого рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 7/2017 від 27.12.2017 року? В тому числі, встановити обґрунтованість відображення в обліку руху 705 000,00 грн. ("незавершені капітальні інвестиції" станом на кінець 2016 року) та ("інші необоротні активи" станом на початок 2017 року) і їх рух станом на кінець 2017 року. Також встановити відображення в обліку об`єкту нерухомості: адміністративно-виробничого корпусу за адресою м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14-а площею 1 005,2 кв.м та пов`язаних з таким майном прав та зобов`язань. Відповідні дослідження провести в тому числі, шляхом співставлення фінансової звітності Товариства за попередні роки (підпункт 2.1 пункту 2 резолютивної частини ухвали, далі - питання 2.1).

2.2. Яка дійсна (ринкова) вартість сукупності майнових активів у матеріальній та нематеріальній формі: всього майна та майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805) станом на 12.07.2017 року та станом на момент затвердження фінансового Звіту за 2017 рік рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 7/2017 від 27.12.2017 року? (підпункт 2.2 пункту 2 резолютивної частини ухвали, далі - питання 2.2).

2.3. Яка вартість частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805), що визначена виходячи з ринкової вартості всіх активів у матеріальній та нематеріальній формі за вирахуванням зобов`язань (вартість чистих активів), що були зареєстровані (обліковувались) за товариством станом на 12.07.2017 року, пропорційно до розміру частки такого учасника (4%)? (підпункт 2.3 пункту 2 резолютивної частини ухвали, далі - питання 2.3).

Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов`язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покладено на позивача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач).

Матеріали справи № 911/696/23, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, постановлено надіслати для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вулиця Сім`ї Бродських, буд. 6, https://kndise.gov.ua).

Зобов`язано сторони за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити допуск і належні умови для проведення експертизи. Попереджено сторони про майнову відповідальність у порядку ст. 135 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у вигляді штрафу за ухилення від вчинення дій, обов`язок вчинення яких покладено господарським судом на сторони. Попереджено учасників провадження у справі про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за невиконання рішень, ухвал суду, що набрали законної сили.

Попереджено експертів, що будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Зупинено провадження у справі № 911/696/23 на час проведення судової експертизи.

Матеріали справи № 911/696/23 постановлено надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вулиця Сім`ї Бродських, буд. 6, https://kndise.gov.ua).

При постановленні зазначеної ухвали суд першої інстанції виходив із того, що з огляду на встановлені судом обставини справи та специфіку спору, що розглядається, існує необхідність формування грошового виразу позовних вимог, що потребує призначення судової експертизи у даній справі. Таким чином, без призначення судової експертизи у даній справі не буде досягнута мета підготовчого провадження, а також не буде можливості визначення кінцевого розміру судового збору, що підлягає сплаті із заявленого позову. Також, необхідність проведення у справі експертизи, зокрема, з метою визначення вартості частки позивача у статутному капіталі відповідача, виходячи з ринкової вартості майна відповідача станом на 12.07.2017 та визначене судом коло питань підтверджені за наслідками апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі № 911/696/23 про призначення судової економічної експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись частково із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Водполімер" (ТОВ НВФ "Водполімер", Товариство, відповідач) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2024 у справі № 911/696/23 в частині доручення експертній установі надати суду висновок комплексної судової експертизи з питання під номером 2.1 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що всупереч принципу господарського судочинства щодо безсторонності суду при здійсненні правосуддя, зміст питання 2.1 в оскаржуваній ухвалі суду до експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз спрямований не на реалізацію правомочностей суду: отримати висновки з питань, які потребують спеціальних знань та стосуються конкретного предмета спору, а на протиправне отримання в інтересах позивача побічних доказів для неправомірного подальшого втручання позивача в статутну діяльність відповідача. Тобто, на думку скаржника, постановленням перед експертами питання 2.1 ухвали суд надав незаконну перевагу позивачу в отриманні додаткових доказів, які, по суті, не стосуються конкретного спору. Ухвалюючи рішення про необхідність отримання висновку експертів із питання 2.1, суд вирішив отримати у спорі додаткові докази, про необхідність отримання яких шляхом залучення експертів жодна із сторін не заявляла клопотань. Отже, вимагаючи від експертів складення відповіді на питання 2.1, суд вочевидь вийшов за предмет позовних вимог та стосовно належності та допустимості доказів.

Скаржник просить суд апеляційної інстанції звернути увагу, що: а) адвокат Уса О.В., а також сам позивач ніколи не зверталися до суду чи до фіскальних органів держави із заявами про недостовірність відображення в бухгалтерському обліку ТОВ НВФ "Водполімер" тих чи інших операцій. Адже відповідні фінансові звіти відповідача формував, підписував та подавав державним органам у вигляді періодичної обов`язкової фінансової звітності відповідача, зокрема, і ОСОБА_1 , який виконував обов`язки керівника підприємства до липня 2015 року; б) позовна заява ОСОБА_1 містить зазначення обставин продажу відповідачем лише одного активу - пакету корпоративних прав ТДВ "Дніпроводбуд", що свідчить про повну обізнаність позивача з цією обставиною ще до звернення до суду. Відповідач у своєму відзиві цю обставину підтвердив та надав свої пояснення. Жодного іншого майна у ТОВ НВФ "Водполімер" на момент виключення ОСОБА_1 з учасників Товариства, яке б підлягало розподілу між учасниками спору, у 2017 році не існувало.

За доводами скаржника, у суду не було правових підстав безпосередньо втручатися в методику оцінки експертами вартісної величини активів ТОВ НВФ "Водполімер" станом на дату виключення ОСОБА_1 зі складу часників Товариства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ НВФ "Водполімер" на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2024 у справі № 911/696/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.02.2025 о 09:50; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 21.02.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ НВФ "Водполімер" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 у справі № 911/696/23; відкладено розгляд апеляційної скарги на 10.03.2025 о 10:50.

Позиції учасників справи

Позивач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 10.03.2025 з`явились представники відповідача.

Позивач або його представник у судове засідання не з`явився.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання позивача або його представника не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні позивача або його представника.

У судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали і просили суд її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ НВФ "Водполімер" про стягнення ринкової вартості частини майна Товариства пропорційно до частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства, що становить 4 %, в розмірі 110 336,04 грн, інфляційні втрати за період з 13.07.2018 по 30.01.2023 в розмірі 67 669,72 грн та 3 % річних за період з 13.07.2018 по 30.01.2023 в розмірі 15 072,21 грн, а всього - 193 077,97 грн. У позовній заяві позивач також просить суд зазначити в судовому рішенні про стягнення з відповідача на користь позивача з 01.02.2023 та до моменту повного виконання судового рішення 3 % річних з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, які розраховуються за формулою: 3/365 * кількість днів від 01.02.2023 по день фактичної виплати * суму стягнутої судом ринкової вартості частини майна відповідача пропорційно до частки позивача в статутному капіталі /100 %; обов`язок розрахунку остаточної суми вказаних відсотків покласти на орган (особу), який здійснює примусове виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між сторонами існує спір щодо визначення складу та вартості майна відповідача, частина якої, пропорційна до частки позивача в статутному капіталі відповідача, підлягає сплаті на користь позивача у зв`язку з його виключенням із числа учасників ТОВ НВФ "Водполімер".

Разом із позовною заявою позивачем подано до Господарського суду Київської області клопотання про призначення судової експертизи, в якій позивач просив суд призначити комплексну судову транспортно-товарознавчу, оціночно-будівельну та економічну експертизу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, призначено у справі № 911/696/23 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено питання: 2.1. Визначити документальну обґрунтованість відображення в обліку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водополімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805) операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами за даними фінансового Звіту за 2017 рік, затвердженого рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 7/2017 від 27.12.2017 року? В тому числі, встановити обґрунтованість відображення в обліку руху 705 000,00 грн. ("незавершені капітальні інвестиції" станом на кінець 2016 року) та ("інші необоротні активи" станом на початок 2017 року) і їх рух станом на кінець 2017 року. Також встановити відображення в обліку об`єкту нерухомості: адміністративно-виробничого корпусу за адресою м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14-а площею 1005,2 кв.м та пов`язаних з таким майном прав та зобов`язань. Відповідні дослідження провести в тому числі, шляхом співставлення фінансової звітності Товариства за попередні роки. 2.2. Яка дійсна (ринкова) вартість сукупності майнових активів у матеріальній та нематеріальній формі: всього майна та майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водополімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805) станом на 12.07.2017 року та станом на момент затвердження фінансового Звіту за 2017 рік рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 7/2017 від 27.12.2017 року? 2.3. Яка вартість частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водополімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водополімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805), що визначена виходячи з ринкової вартості всіх активів у матеріальній та нематеріальній формі за вирахуванням зобов`язань (вартість чистих активів), що були зареєстровані (обліковувались) за товариством станом на 12.07.2017 року, пропорційно до розміру частки такого учасника (4%)? Матеріали справи № 911/696/23, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, постановлено надіслати для здійснення експертизи до Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Зупинено провадження у справі № 911/696/23 на час проведення судової експертизи. Матеріали справи № 911/696/23 постановлено надіслати до Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

03.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судового експерта від 31.05.2024 № 2119-Е щодо уточнення експертного завдання, в якому останній, зокрема, зазначив, що після вивчення наданих матеріалів справи № 911/696/23 та питань, які винесені на вирішення експерта в ухвалі про призначення судової економічної експертизи від 04.10.2023, у експерта мають місце сумніви щодо змісту та обсягу доручення, редакція питань не зрозуміла та не відповідає розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Науково-методичні рекомендації"). Зокрема, питання 2.1 ухвали Господарського суду Київської області від 04.10.2023 про призначення експертизи в даній справі передбачає проведення перевірки певного комплексу питань фінансово-господарської діяльності ТОВ НВФ "Водполімер" з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства та встановлення фактичних обставин, що не належить до завдань економічної експертизи. У зв`язку з викладеним, судовий експерт просив суд конкретизувати зазначене питання в частині переліку, вартості, періоду вказаних у фінансовому звіті Товариства станом на 12.07.2017 та станом на дату затвердження фінансового звіту за 2017 рік та фінансових звітах за попередні роки основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, інших активів ТОВ НВФ "Водполімер", обґрунтованість оприбуткування яких викликають сумніви, та викласти питання з урахуванням вимог Науково-методичних рекомендацій.

30.07.2024 до Господарського суду Київської області від судового експерта Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення від 29.07.2024 № 2119-Е про неможливість надання висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у зв`язку з тим, що станом на 29.07.2024 заявлені в клопотанні експерта від 31.05.2024 № 2119-Е додаткові матеріали на дослідження не представлені, питання не уточнені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2024 поновлено провадження у справі № 911/696/23; призначено розгляд справи в підготовчому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини справи та специфіку спору, що розглядається, суд першої інстанції дійшов висновку про існування необхідності формування грошового виразу позовних вимог, що потребує призначення судової експертизи в даній справі. Таким чином, за висновком суду, без призначення судової експертизи у даній справі не буде досягнута мета підготовчого провадження, а також не буде можливості визначення кінцевого розміру судового збору, що підлягає сплаті із заявленого позову. Також, місцевий господарський суд зазначив, що необхідність проведення у справі експертизи, зокрема, з метою визначення вартості частки позивача у статутному капіталі відповідача, виходячи з ринкової вартості майна відповідача станом на 12.07.2017, та визначене судом коло питань підтверджені за наслідками апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі № 911/696/23 про призначення судової економічної експертизи.

За результатами оцінки повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи в контексті питань, стосовно яких призначалась експертиза, у місцевого господарського суду виникли сумніви щодо компетентності експертів експертної установи, що визначена ухвалою від 04.10.2023 у справі № 911/696/23 про призначення експертизи.

З урахуванням важливості і необхідності такої експертизи у справі для досягнення мети підготовчого провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що існує потреба у призначенні експертизи в іншій експертній установі, при цьому не змінюючи самого змісту питань, що ставилися на розгляд експерта, з врахуванням зауважень до визначеного судом виду експертизи, та призначення комплексної експертизи, яка включає економічну та товарознавчу, що спрямована на краще розуміння змісту питань задля уникнення необхідності експерту звертатися до суду з приводу уточнення обсягу запитуваного дослідження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Пунктом 8 частини другої статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1). При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4). Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5). Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6).

Згідно зі ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Таким чином, необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані яких потребують спеціальних знань.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експерта, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Предметом позову в даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача ринкової вартості частини майна ТОВ НВФ "Водполімер" пропорційно до частки позивача у статутному капіталі Товариства у зв`язку з виходом із Товариства, з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

Доводи та вимоги апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача із судовим дорученням експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, надати суду висновок судової комплексної економічної та товарознавчої експертизи з питання під номером 2.1, а саме: "Визначити документальну обґрунтованість відображення в обліку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805) операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами за даними фінансового Звіту за 2017 рік, затвердженого рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 7/2017 від 27.12.2017 року? В тому числі, встановити обґрунтованість відображення в обліку руху 705 000,00 грн. ("незавершені капітальні інвестиції" станом на кінець 2016 року) та ("інші необоротні активи" станом на початок 2017 року) і їх рух станом на кінець 2017 року. Також встановити відображення в обліку об`єкту нерухомості: адміністративно-виробничого корпусу за адресою м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14-а площею 1005,2 кв.м та пов`язаних з таким майном прав та зобов`язань. Відповідні дослідження провести в тому числі, шляхом співставлення фінансової звітності Товариства за попередні роки.".

Так, за доводами скаржника, предметом судової експертизи в даній категорії спорів може бути лише підтверджена висновком експертів дійсна вартість майна господарського товариства в його грошовому виразі, а тому у суду не було правових підстав безпосередньо втручатися в методику оцінки експертами вартісної величини активів ТОВ НВФ "Водполімер" станом на дату виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства.

Стосовно необхідності призначення у даній справі судової експертизи, а також заперечень скаржника проти питання 2.1, що було поставлено на вирішення судової експертизи, слід зазначити таке.

Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка була чинною до 01.01.2023, визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтями 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка була чинною станом на дату виходу позивача з Товариства) передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Частинами першою та другою статті 148 ЦК України, в редакції, чинній на дату виходу позивача з Товариства, встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на дату виходу позивача з Товариства) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (ст. 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 925/1165/14 та постановах Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 920/831/20, від 24.11.2021 у справі № 911/2882/19, від 01.08.2022 у справі № 903/522/21.

До предмета доказування в цій справі входить визначення вартості частини майна Товариства, що підлягає виплаті позивачу. При цьому, як було зазначено вище, сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (ст. 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Зі змісту ст. 2, 236 ГПК України вбачається, що з метою забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави на суд покладено обов`язок повно і всебічно з`ясувати і дослідити обставини справи в їх сукупності, що мають значення для її вирішення по суті.

Отже, розглядаючи справу, суд повинен вжити заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі, та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

З урахуванням змісту позовних вимог, зважаючи на наявність спору між учасником Товариства та самим Товариством щодо визначення вартості майна останнього, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності призначення у даній справі судової експертизи.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що для повного та правильного вирішення спору існує необхідність у з`ясуванні обставин щодо:

- дійсної (ринкової) вартості сукупності майнових активів у матеріальній та нематеріальній формі: всього майна та майнових прав ТОВ НВФ "Водполімер" станом на 12.07.2017 та станом на момент затвердження фінансового Звіту за 2017 рік рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 7/2017 від 27.12.2017 (що відповідає питанню 2.2);

- вартості частки учасника ТОВ НВФ "Водполімер" ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства, що визначена виходячи з ринкової вартості всіх активів у матеріальній та нематеріальній формі за вирахуванням зобов`язань (вартість чистих активів), що були зареєстровані (обліковувались) за Товариством станом на 12.07.2017, пропорційно до розміру частки такого учасника (4 %) (що відповідає питанню 2.3).

З урахуванням викладеного, зміст питань 2.2 та 2.3 є логічним і узгоджується з предметом спору в даній справі. При цьому, поставлення експерту наведених питань у цілому відповідає судовій практиці у даній категорії спорів та, на переконання суду апеляційної інстанції, є достатнім для з`ясування обставин, що мають значення для даної справи.

Водночас питання 2.1 пов`язане з дослідженням правильності ведення Товариством обліку його фінансово-господарської діяльності, що виходить за межі предмета доказування у даній справі та не узгоджується з приписами ч. 2 ст. 98 ГПК України, відповідно до якої предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, питання 2.1 (підпункт 2.1 пункту 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду) підлягає виключенню з переліку питань, з яких має бути проведена експертиза.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Місцевий господарський суд, оцінивши зазначене вище повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи в контексті питань, стосовно яких призначалась експертиза, дійшов висновку про необхідність призначення експертизи в іншій експертній установі, а саме в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно із ч. 2 ст. 125 ГПК України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

Оскільки експертиза призначається за клопотанням позивача і необхідна для встановлення фактів, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вирішення організаційних питань, пов`язаних із проведенням експертизи, та оплата експертизи на даній стадії розгляду справи підлягають покладенню на позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі) (ч. 3 ст. 100 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновків про надіслання матеріалів справи № 911/696/23, в яких містяться всі наявні у суду копії документів, для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зобов`язання сторін за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки, пояснення тощо) безпосередньо до експертної установи та забезпечити допуск і належні умови для проведення експертизи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

У зв`язку з призначенням у даній справі судової комплексної економічної та товарознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України і яка за характером досліджень має відбуватись поза межами суду (в експертній установі), місцевий господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині висновків суду щодо доручення проведення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, покладення витрат на проведення експертизи та організаційних питань, пов`язаних з її проведенням, на даній стадії розгляду на позивача, надіслання матеріалів даної справи для здійснення експертизи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинення провадження у даній справі на час проведення судової експертизи, ухвала суду не оскаржується (вимог про скасування чи зміну ухвали в цій частині апеляційна скарга не містить), відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині ухвала місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на те, що доручення експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, надати суду висновок комплексної судової експертизи з питання 2.1 (підпункт 2.1 пункту 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали суду), яке пов`язане з дослідженням правильності ведення Товариством обліку його фінансово-господарської діяльності, не узгоджується з предметом доказування у даній справі та, відповідно, приписами ч. 2 ст. 98 ГПК України, підпункт 2.1 пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 25.09.2024 у справі № 911/696/23, в якому викладене відповідне питання, підлягає скасуванню.

В іншій частині оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

З урахуванням викладеного, зважаючи на зміст прохальної частини апеляційної скарги, яка містить вимогу про скасування ухвали в частині доручення експертній установі надати суду висновок комплексної судової експертизи з питання під номером 2.1 та водночас вимогу про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

Згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер" задовольнити частково.

2. Підпункт 2.1 пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 25.09.2024 у справі № 911/696/23, викладений у редакції "Визначити документальну обґрунтованість відображення в обліку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Водполімер" (ідентифікаційний код юридичної особи 24222805) операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами за даними фінансового Звіту за 2017 рік, затвердженого рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 7/2017 від 27.12.2017 року? В тому числі, встановити обґрунтованість відображення в обліку руху 705 000,00 грн. ("незавершені капітальні інвестиції" станом на кінець 2016 року) та ("інші необоротні активи" станом на початок 2017 року) і їх рух станом на кінець 2017 року. Також встановити відображення в обліку об`єкту нерухомості: адміністративно-виробничого корпусу за адресою м. Бориспіль, вул. Запорізька, 14-а площею 1005,2 кв.м та пов`язаних з таким майном прав та зобов`язань. Відповідні дослідження провести в тому числі, шляхом співставлення фінансової звітності Товариства за попередні роки.", - скасувати.

3. В іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області від 25.09.2024 у справі № 911/696/23 залишити без змін.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.

Повна постанова складена 17.03.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська