Рішення

від 10.03.2025 по справі 904/1926/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025м. ДніпроСправа № 904/1926/23 (904/3646/24)Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. за участю секретаря судового засідання Рибалки Г.Д.,

Представники:

Від позивача: Тютюнник В.А., адвокат;

Від відповідача-1: Шевченко В.Є., ліквідатор;

Від відповідача-2: Трикоза Т.В., адвокат;

Третя особа - 1: Харицька А.М., адвокат;

Третя особа - 2: Рубан О.Г., адвокат;

Учасник справи: Федорко В.А.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро", с. Колодязне Куп`янського району Харківської області

про визнання недійсним правочинів, вчинених боржником, та повернення майна на користь боржника

в межах справи №904/1926/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м. Дніпро

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (код ЄДРПОУ 33248430) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (код ЄДРПОУ 32307678), відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (код ЄДРПОУ 39296647), третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: розпорядник майна - арбітражний керуючий Шевченко Віталій Євгенович про визнання недійсним правочинів, вчинених боржником, та повернення майна на користь боржника.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1926/23 (904/3646/24). Клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Ухвалено розглядати справу №904/1926/23(904/3646/24) за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження в межах справи про банкрутство №904/1926/23. Призначено підготовче засідання на 17.09.2024.

04.08.2024 до суду відповідач-2 подав відзив на позовну заяву ПрАТ "Страхова компанія" Інгосстрах".

13.09.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Дворічанське-Агро" надійшло клопотання про залучення і якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

16.09.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 17.09.2024 виключено зі складу учасників судового процесу по справі №904/1926/23(904/3646/24) третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: розпорядника майна арбітражного керуючого Шевченко Віталія Євгеновича. Клопотання ТОВ "Дворічанське-Агро" про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вх. суду №43456/24) задоволено. Залучено ТОВ "Дворічанське-Агро" (код ЄДРПОУ 41662441) до участі у справі №904/1926/23 (904/3646/24) в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача. Відкладено судове засідання на 29.10.2024.

26.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази направлення позовної заяви на адресу третьої особи-2.

30.09.2024 через систему "Електронний суд" представник ТОВ "Агротермінал Логістік" надіслав клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву про визнання недійсним правочинів, вчинених боржником, та повернення майна на користь боржника.

30.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення АТ КБ "ПриватБанк" на позовну заяву ПрАТ "СК"Інгосстрах".

01.10.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

04.10.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вступ у справу №904/1926/23(904/3646/24) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідачів.

29.10.2024 через систему "Електронний суд" від третьої особи-2 надійшли пояснення щодо позову.

29.10.2024 до суду представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи.

29.10.2024 до суду від представника ТОВ "Агротермінал Логістік" надійшли письмові пояснення та заяву про застосування строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 17.09.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вступ у справу №904/1926/23 (904/3646/24) третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідачів (вх. суду №46410/24) відмовлено. Відкладено судове засідання на 02.12.2024.

Ухвалою господарського суду (суддя Первушин Ю.Ю.) від 09.12.2024 заяву судді Первушина Ю.Ю. від 09.12.2024 про самовідвід від розгляду даної справи задоволено. Передано справу №904/1926/23 про банкрутство ТОВ "Боріваж" (ідентифікаційний код 32307678), в тому числі, з розгляду заяв до банкрута та позовних проваджень в межах справи про банкрутство для повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 справу №904/1926/23 передано на розгляд судді Суховарова А.В.

11.12.2024 суддею Суховаровим А.В. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №904/1926/23, а також всіх позовів та заяв, які розглядаються в межах даної справи, у зв`язку із наявністю обставин, які можуть викликати у сторонніх спостерігачів сумнів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду справи №904/1926/23.

Ухвалою господарського суду (суддя Суховаров А.В.) від 11.12.2024 задоволено заяву про самовідвід судді Суховарова А.В. від розгляду справи №904/1926/23, а також всіх позовів та заяв, які розглядаються в межах даної справи та передано матеріали справи №904/1926/23 для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням керівника Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 №546 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1926/23.

За результатами проведення автоматизованого розподілу справу №904/1926/23 про банкрутство ТОВ БОРІВАЖ, в тому числі заяви, клопотання, заяви з кредиторськими вимогами до банкрута передано для розгляду передано для розгляду судді Мартинюку С.В.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2024 справу №904/1926/23 про банкрутство ТОВ "Боріваж" прийнято до провадження суддею Мартинюком С.В.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №904/1926/23 (904/3646/24) передані 16.12.2024 до провадження судді Мартинюку С.В.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2024 прийнято до свого провадження справу №904/1926/23 (904/3646/24) за позовом ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" до відповідача-1: ТОВ "Боріваж", відповідача-2: ТОВ "Агротермінал Логістік", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: АТ КБ "ПриватБанк", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ "Дворічанське-Агро" про визнання недійсним правочинів, вчинених боржником, та повернення майна на користь боржника. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 08.01.2025.

02.12.2024 через систему "Електронний суд" від ПрАТ СК "ІНГОССТРАХ" надійшли додаткові пояснення.

02.12.2024 до суду від ТОВ "Агротермінал Логістик" надійшли пояснення на позовну заяву.

27.12.2024 через систему "Електронний суд" від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 29.01.2025.

14.01.2025 до суду від ПрАТ СК "ІНГОССТРАХ" надійшло клопотання про долучення доказів.

24.01.2025 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання відповідно до якого відповідач просив суд вважати припиненими повноваження директора ТОВ "Боріваж" - Кота Андрія Юрійовича, з 29.07.2024; вважати припиненими повноваження всіх представників ТОВ "Боріваж", яких Кот А.Ю. уповноважував на представництво інтересів ТОВ "Боріваж"; не приймати до уваги та не розглядати по суті будь-які подані заяви, представниками, яких Кот А.Ю. уповноважував на представництво інтересів ТОВ "Боріваж".

24.01.2025 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання відповідно до якого відповідач просив суд вважати припиненими повноваження директора ТОВ "Агротермінал Логістик" - Куліша Андрія Миколайовича, з 30.07.2024; вважати припиненими повноваження всіх представників ТОВ "Агротермінал Логістик", яких Куліш А.М. уповноважував на представництво інтересів ТОВ "Агротермінал Логістик"; не приймати до уваги та не розглядати по суті будь-які подані заяви, представниками, яких Куліш А.М. уповноважував на представництво інтересів ТОВ "Агротермінал Логістик"

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.02.2025.

06.02.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення, за змістом яких позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів, поновити останньому строк на подання доказів та залучити до матеріалів справи висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи.

10.02.2025 через систему "Електронний суд" від уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ "БОРІВАЖ" ОСОБА_1 надійшли заперечення на пояснення позивача про долучення до матеріалів справи висновку експерта та визнання неповажними причини пропуску строку подання доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 розгляд справи по суті відкладено на 05.03.2025.

03.03.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" надійшла заява щодо наявності в матеріалах справи лише одного належного відзиву, заява про застосування строків позовної давності та письмові заперечення і пояснення на письмові пояснення позивача від 05.02.2025.

Окремо господарський суд вважає за необхідне розглянути пояснення позивача про долучення до матеріалів справи висновку експерта та визнання поважними причини пропуску строку подання доказів.

В обґрунтування поданого клопотання ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" зазначає, що висновок експерта №857 за результатами проведення судової економічної експертизи за матеріалами господарської справи №904/1926/23 (№904/3646/24) складено тільки 30.01.2025 року, тобто після закриття підготовчого провадження у справі 904/1926/23 (904/3646/24).

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся із клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку, поновлення позивачу строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 5 і ч. 6 ст. 119 ГПК України вбачається, що пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що відповідний доказ по справі було створено лише 30.01.2025 (після закінчення строку на подання доказів позивачем), господарський суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ", визнати поважними причини пропуску позивачем строку на подання доказів, поновити позивачу строк та долучити висновок експерта №857 за результатами проведення судової економічної за матеріалами господарської справи №904/1926/23 (№904/3646/24) до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.03.2025 судом завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, а також надано можливість представникам сторін на стадії судових дебатів висловити перед судом свої правові позиції щодо спірних правовідносин та обмінятись репліками.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2025 повідомлено учасників справи про те, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №904/1926/23 (904/3646/24) відкладено на 10.03.2025.

Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.03.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача

У поданому позові (з урахуванням пояснень) позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж" та визнано грошові вимоги ПрАТ "СК "Інгосстрах".

Таким чином, ПрАТ "СК "Інгосстрах" є конкурсним кредитором у справі та наділене всіма правами кредитора та сторони у справі про банкрутство.

Як зазначає позивач, відповідно до Договору страхування кредитів №16/04/05-01К від 05.04.2016 у зв`язку з настанням 12.08.2016 страхового випадку, згідно з умовами Кредитного договору №Б038 Г/С від 28.12.2006 ПрАТ «СК «Інгосстрах» здійснено страхові відшкодування на користь АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 47 018 323, 79 грн.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний код господарської діяльності ТОВ "Боріваж" - 52.24 -«Транспортне оброблення вантажів (основний)».

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті компанії, ТОВ "Боріваж" надає послуги з приймання, переробки (очищення), сушіння, зберігання, відвантаження та портового експедирування, включаючи митне оформлення, для здійснення експортної операції зернових (ячмінь, пшениця, ріпак, соя, горох, соняшник, кукурудза та ін.). Термінал розташований у смт. Нові Білярі Одеського р-ну Одеської обл. в акваторії Аджалицького лиману порту Южний.

ТОВ «БОРІВАЖ» було власником вищезазначеного терміналу до вересня 2016 року. Проте 27.09.2016 року ТОВ «БОРІВАЖ» внесло морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, що знаходиться за адресою Одеська область, Одеський район, Новобілярська селищна рада, комплекс будівель та споруд №5, а також все рухоме майно та транспортні засоби до статутного фонду ТОВ «Агротермінал Логістик».

Позивач зазначає, що зазначене призвело до значного зменшення основних активів ТОВ "Боріваж", які використовувались та продовжують використовуватися ним у власній господарській діяльності. Після чого, це ж майно було орендоване у ТОВ «Агротермінал Логістик».

ПрАТ «СК «Інгосстрах» зазначає, що станом на дату вибуття об`єктів нерухомого майна із власності ТОВ «Боріваж», останнє мало непогашену кредиторську заборгованість перед ПрАТ «СК «Інгосстрах» на підставі права зворотної вимоги (регресу).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна правовою підставою реєстрації права власності на нерухоме майно - морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за ТОВ «Агротермінал Логістик» є Акт прийому-передачі 1,2,3 № 1-27/09/16, виданий 27.09.2016, видавник: ТОВ "БОРІВАЖ"; ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОПСТІК". Державний реєстратор приватний нотаріус Крючкова Тамара Віталіївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область.

Таким чином, 27.09.2016 року на підставі Акту прийому-передачі № 1, Акту прийому-передачі № 2, Акту прийому-передачі № 3 відповідно до протоколу №1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» від 27.09.2016 року ТОВ «БОРІВАЖ», в особі директора ОСОБА_2 передало, а ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК», в особі директора ОСОБА_3 прийняло визначене належне ТОВ «БОРІВАЖ» майно в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК».

ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" зазначає, що оскаржуваний протокол 1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» від 27.09.2016 року, Акт прийому-передачі № 1, Акт прийому-передачі № 2, Акт прийому-передачі № 3 до Протоколу 1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» від 27.09.2016 року є такими правочинами, що укладені на шкоду кредиторам, а також відповідають критеріям фраудаторних правочинів.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати недійсними протокол 1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» від 27.09.2016 року, Акт прийому-передачі № 1, Акт прийому-передачі № 2, Акт прийому-передачі № 3 до Протоколу 1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» від 27.09.2016 року, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647) про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна та витребувати у ТОВ "Агротермінал Логістік" майно, яке було передане від ТОВ "БОРІВАЖ" на підставі спірних Актів прийому-передачі.

Позиція відповідача-1

Відповідачем-1 01.10.2024 подано відзив, відповідно до якого ліквідатор ТОВ "БОРІВАЖ" підтримує позовні вимоги та вважає їх обґрунтованими.

У поданому відзиві арбітражний керуючий Шевченко В.Є. зазначає, дії ТОВ "БОРІВАЖ" з внесення всього майна до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік" суперечить основному виду економічної діяльності, не призводить до отримання відповідачем-1 прибутку та не є економічно обґрунтованим.

Позиція відповідача-2

Відповідачем-2 подано відзив та письмові пояснення, відповідно до якого просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування поданої позиції відповідач-2 зазначає, що ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" є неналежним позивачем по справі.

Також відповідач-2 вважає, що позивачем належним чином не обґрунтовано, яким саме чином оскаржувані протокол загальних зборів ТОВ "Агротермінал Логістік" та Акти прийому-передачі до нього порушують права позивача та ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

Окремо ТОВ "Агротермінал Логістік" подано заяву про застосування строків позовної давності.

Позиція третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

У поданих 16.09.2024 та 27.12.2024 та письмових поясненнях АТ КБ "ПриватБанк" вважає поданих позов безпідставним та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заявленої позиції АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що 31.08.2016 року між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж» було укладено Угоду про добровільне погашення згідно якої:

- Боржник визнає, що його заборгованість перед Кредитором на момент укладення даної угоди стосовно виплати 22.08.2016 року страхового відшкодування ПАТ КБ «ПриватБанк» по кредитному договору №Б038 Г/С від 28.12.2006 року становить 47 018 323, 79 грн.

- Боржник гарантує, що протягом 3 (трьох) років з моменту укладення цієї Угоди до 31 серпня 2019 року, заборгованість перед Кредитором, вказана в п. 1 цієї Угоди, буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора.

- Кредитор заявляє, що з моменту підписання цієї угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Угоди.

- Кредитор гарантує, що після підписання цієї угоди та до настання терміну, вказаного в п. Угоди, він не застосовуватиме до Боржника ніяких заходів стягнення.

- Боржник і Кредитор заявляють, що ні в процесі укладення цієї угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

- Ця угода набирає чинності з дати її вчинення.

Аналогічні умови про добровільне погашення заборгованості між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж» були укладені 05.07.2016 року на суму 47 020 555, 56 грн., 09.06.2016 року на суму 94 006 111, 11 грн., 28.01.2016 року на суму 62 837 247, 17 грн., 29.07.2016 року на суму 47 008 108, 66 грн.

Враховуючи викладене третя особа-1 вважає, що станом на 27.09.2016 року у ТОВ «Боріваж» був відсутній борг перед ПрАТ «СК «Інгосстрах», оскільки кінцевий термін його погашення було встановлено - до 31 серпня 2019 року, а твердження ПрАТ «СК «Інгосстрах» про те, що станом на дату вибуття об`єктів нерухомого майна із власності ТОВ «Боріваж», останнє мало непогашену кредиторську заборгованість перед ПрАТ «СК «Інгосстрах» на підставі права зворотної вимоги (регресу) не відповідають дійсним обставинам правовідносин між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж», оскільки сторони в Угоді про добровільне погашення фактично погодили відстрочення виконання грошового зобов`язання.

Окремо АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що спірні правочини були укладені більше ніж за шість років до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Боріваж».

Позиція третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

У поданих 29.10.2024 письмових поясненнях ТОВ "Дворічанське-Агро" підтримує позовні вимоги та вважає їх обґрунтованими.

В обґрунтування заявленої позиції ТОВ "Дворічанське-Агро" погоджується з твердженням позивача про те, що зазначене призвело до значного зменшення основних активів ТОВ "Боріваж", які використовувались та продовжують використовуватися ним у власній господарській діяльності.

Третя особа зазначає, що ТОВ "БОРІВАЖ" за обставин існування простроченої заборгованості перед іншими кредиторами, яка перевищувала розмір активів самого товариства, здійснило безоплатне відчуження всього рухомого та нерухомого майна на користь іншої, підконтрольної особи без жодної економічної мети.

Третя особа вважає, що зазначені дії ТОВ "БОРІВАЖ" є недобросовісною поведінкою Боржника по відношенню до кредиторів, так як вчинення Боржником, основним видом діяльності якого є здача в оренду нерухомого майна, правочину направленого на безоплатну передачу такого нерухомого майна іншій особі, жодним чином не направлене на отримання ним прибутку, який міг би бути спрямований на виконання зобов`язань перед існуючими кредиторами, а отже такі дії Боржника не є економічно обґрунтованими та фактично позбавлені економічного змісту.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Під час розгляду даного спору підлягають доказуванню є наявність підстав витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України та законність укладених правочинів, наявність порушеного права позивача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (надалі за текстом - ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Страхувальник) укладений Договір страхування кредитів № 16/04/05-01 К від 05.04.2016 (надалі за текстом - Договір страхування кредитів).

Відповідно до п. 1.1. Договору страхування кредитів: «Предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані із збитками Страхувальника кредитодавця внаслідок непогашення або неповного погашення позичальником кредиту та нарахованих за ним відсотків.».

«Згідно з умовами цього Договору Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальнику завдані збитки у межах суми в порядку і на умовах передбачених цим Договором, а Страхувальник зобов`язується своєчасно сплатити страховий платіж та виконувати інші умови цього Договору.» (п. 1.2. Договору страхування кредитів),

Предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані зі збитками, які завдані страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання позичальниками вказаними в Додатку №1 до Договору своїх обов`язків передбачених кредитними договорами між Страхувальником та Позичальниками (надалі - Кредитні договори) щодо своєчасного повного повернення ними кредитів Застрахованими по цьому договору є кредитні договори згідно Додатку № 1 до Договору.» (п. 2.1. Договору страхування кредитів).

Відповідно до п. 4.2. Договору страхування кредитів: «У разі настання страхового випадку Страховик зобов`язаний виплатити Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі, який дорівнює розміру прямого збитку, понесеного Страхувальником, але не більше розміру страхової суми, передбаченої у Додатку № 1 до Договору, щодо відповідних Позичальника та Кредитного договору.».

31.08.2016 року між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж» було укладено Угоду про добровільне погашення згідно якої:

- Боржник визнає, що його заборгованість перед Кредитором на момент укладення даної угоди стосовно виплати 22.08.2016 року страхового відшкодування ПАТ КБ «ПриватБанк» по кредитному договору №Б038 Г/С від 28.12.2006 року становить 47 018 323, 79 грн.

- Боржник гарантує, що протягом 3 (трьох) років з моменту укладення цієї Угоди до 31 серпня 2019 року, заборгованість перед Кредитором, вказана в п. 1 цієї Угоди, буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора.

- Кредитор заявляє, що з моменту підписання цієї угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Угоди.

- Кредитор гарантує, що після підписання цієї угоди та до настання терміну, вказаного в п. Угоди, він не застосовуватиме до Боржника ніяких заходів стягнення.

- Боржник і Кредитор заявляють, що ні в процесі укладення цієї угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

- Ця угода набирає чинності з дати її вчинення.

Аналогічні умови про добровільне погашення заборгованості між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж» були укладені 05.07.2016 року на суму 47 020 555, 56 грн., 09.06.2016 року на суму 94 006 111, 11 грн., 28.01.2016 року на суму 62 837 247, 17 грн., 29.07.2016 року на суму 47 008 108, 66 грн.

27.09.2016 відповідно до протоколу №1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» збільшено статутний капітал ТОВ "Агротермінал Логістік" за рахунок додаткових внесків до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік", зокрема, у вигляді належного ТОВ "БОРІВАЖ" на праві власності нерухомого майна вартістю 221 655 077, 59 грн., а саме: морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд №5.

27.09.2016 року на підставі Акту прийому-передачі № 1, Акту прийому-передачі № 2, Акту прийому-передачі № 3 відповідно до протоколу №1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» від 27.09.2016 року ТОВ «БОРІВАЖ», в особі директора ОСОБА_2 передало, а ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК», в особі директора ОСОБА_3 прийняло належне ТОВ «БОРІВАЖ» майно в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647) Номер запису про право власності/довірчої власності: 16602415 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 240096451227, розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд №5, що проведена державним реєстратором приватний нотаріус Крючкова Тамара Віталіївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область 27.09.2016 о 15:02:31.

02.04.2018 між ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" (Орендодавець) та ТОВ "БОРІВАЖ" (Орендар) укладено Договір №02/04-18 оренди нерухомого та рухомого майна, за яким Орендодавець, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає Орендареві, а Орендар приймає у тимчасове володіння та користування об`єкт оренди, визначений у цьому Договорі, на зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо визнання недійсним Протоколу загальних зборів, актів прийому-передачі майна та скасування рішення про державну реєстрацію

27.09.2016 відповідно до протоколу №1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» збільшено статутний капітал ТОВ "Агротермінал Логістік" за рахунок додаткових внесків до статутного капіталу ТОВ "Агротермінал Логістік", зокрема, у вигляді належного ТОВ "БОРІВАЖ" на праві власності нерухомого майна вартістю 221 655 077, 59 грн., а саме: морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд №5.

27.09.2016 року на підставі Акту прийому-передачі № 1, Акту прийому-передачі № 2, Акту прийому-передачі № 3 відповідно до протоколу №1-27/09/16 Загальних зборів ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК» від 27.09.2016 року ТОВ «БОРІВАЖ», в особі директора ОСОБА_2 передало, а ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК», в особі директора ОСОБА_3 прийняло належне ТОВ «БОРІВАЖ» майно в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТИК».

В подальшому 27.09.2016 проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647) Номер запису про право власності/довірчої власності: 16602415 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 240096451227, розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд №5.

Позивач зазначає, що вибуття майна до статутного фонду ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" призвело до значного зменшення основних активів ТОВ "БОРІВАЖ".

На дату вибуття об`єкту нерухомого та рухомого майна із власності ТОВ «БОРІВАЖ», останнє мало непогашену кредиторську заборгованість перед ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" на підставі права зворотної вимоги (регресу) у розмірі 297 890 346, 29 грн.

Згідно інформації з Протоколу №1-27/09/16 від 27.09.2016 загальних зборів учасників ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" вбачається, що вартість нерухомого майна ТОВ "БОРІВАЖ", яке було передано до статутного капіталу ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" становить 221 655 077, 59 грн., вартість рухомого майна (транспортних засобів) - 326 274, 32 грн. та вартість іншого рухомого майна - 2 138 176, 09 грн.

Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути вочевидь неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватись учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, які передбачають, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання надати справедливе та своєчасне виконання (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредиторів. Зазначений висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі 910/8357/18.

Господарський суд зазначає, що застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має свою специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір, ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника. Вказані висновки сформовані у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі 904/7905/16.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі 910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновок, викладений у постанові КГС у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі 904/7905/16).

Позивач посилається на те, що ТОВ «БОРІВАЖ» за обставини існування простроченої заборгованості перед ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ", яка перевищувала розмір відчужуваних активів, здійснило безплатне відчуження об`єкту нерухомого майна та рухомого майна на користь іншої особи.

Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності якомога справедливе задоволення вимог кредиторів.

Кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених ЦК України, КУзПБ та інших законів у межах справи про банкрутство, і таке звернення є належним способом захисту, що гарантує можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок чого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудатороного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам. Такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство.

Оскільки позивач є кредитором у справі про банкрутство ТОВ «БОРІВАЖ», а його легітимною ціллю у справі про банкрутство є максимально можливе задоволення грошових вимог за рахунок майна боржника, він вправі оскаржити правочини боржника, які вважає фраудаторними, посилаючись на загальні (передбачені цивільним законодавством) чи спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які визначені ст. 42 КУзПБ. Означеною нормою закріплено право кредитора оскаржити правочини боржника у межах справи про банкрутство, тому ствердження відповідача-1 про наявність права на оскарження правочинів боржника лише у розпорядника майна (ч.9 ст. 44 КУзПБ) не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Оскільки від розміру ліквідаційної маси боржника залежить розмір задоволених вимог кредиторів у справі про банкрутство, законодавець надав право кредиторам оспорювати правочини боржника, які мають ознаки фраудаторності, тобто вчинені на шкоду кредиторам.

Окремо господарський суд звертає увагу на Висновок експерта №857 за результатами проведення судової економічної експертизи за матеріалами господарської справи №904/1926/23 (904/3646/24) від 30.01.2025, відповідно до якого станом на дату укладення оспорюваного правочину ТОВ «БОРІВАЖ» перебував у стані надкритичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства. Також експерт дійшов висновку, що наявність економічної мети для ТОВ «БОРІВАЖ» при укладенні та виконанні оспорюваних правочинів документально не підтверджується.

В свою чергу, ТОВ «БОРІВАЖ» не подано доказів, які б свідчили, що на час відчуження майна у 2016 році боржник мав достатні активи для розрахунків з кредиторами, зокрема, і з позивачем.

Відповідачами також не доведено доказами тієї обставини, що, здійснивши відчуження нерухомого та рухомого майна, ТОВ «БОРІВАЖ» отримав будь-які доходи від участі в ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК».

Визначальним критерієм недійсності правочину є негативні наслідки виконання боржником майнових зобов`язань перед іншими особами, що призвели до зменшення його активів (приховування майна) та неплатоспроможності.

Зважаючи на дату відчуження спірного майна, передачу його до статутного капіталу іншої юридичної особи на наступний день після отримання від ТОВ «ІММЕ», подальшу передачу цього майна в оренду ТОВ "БОРІВАЖ", суд прийшов до висновку про те, що фактично ТОВ «БОРІВАЖ» не отримало економічної вигоди від даного правочину, здійснило відчуження майна боржника, не мало розумної ділової мети, передаючи нерухоме майно іншій особі, фактично позбавило себе основного активу, який міг ефективно використовуватись у підприємницькій діяльності, а у випадку неоплатності мав бути використаний для погашення вимог перед кредиторами.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Для класифікації правочину як фраудаторного має значення фактична участь боржника у ньому як одного з учасників вольових дій, спрямованих на виведення майна боржника з метою незадоволення вимог одного або декількох його кредиторів у легальній судовій процедурі.

Інститут визнання недійсними фраудаторних правочинів у справах про банкрутство спрямований на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи на те, що частина друга статті 96 ЦК України вимагає, щоб юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто боржник повинен усвідомлювати необхідність повного виконання свого обов`язку перед кредиторами.

Як зазначив Верховний Суд при розгляді аналогічних спорів, саме у сфері підприємницької діяльності, допоки суд не встановив правомірного інтересу боржника при укладенні правочину, а також відсутність зв`язку між укладенням правочину та уникненням відповідальності перед кредиторами за виконання зобов`язань, не можна стверджувати про відсутність ознак фраудаторності договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2022 у справі № 904/624/19).

Учасники цивільних правовідносин, якими є сторони спірного договору, також повинні керуватись загальними засадами цивільного законодавства, визначеними ст. 3 Цивільного кодексу України, серед яких - добросовісність та розумність.

Правочин не відповідає критеріям розумності, не має на меті добросовісне виконання зобов`язань, якщо його укладено боржником за недостатності коштів для виконання вимог власних кредиторів та перебування в стані надкритичної неплатоспроможності.

Добросовісність та розумність як принципи цивільного обороту (ст.3 ЦК України) мають бути в основі дій/бездіяльності всіх учасників обороту. При цьому діяльність у підприємницькій сфері повинна , за загальним правилом, спрямовуватись на отримання правомірного прибутку учасниками господарських відносин. Усі учасники господарських відносин зобов`язані ухилятись від вчинення дій, що очевидно спрямовані на іншу мету, зокрема виведення активів вже неплатоспроможного учасника господарського обороту.

Цивільно-правовий договір не може використовуватись учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили. Як наслідок, не виключається визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Позивачем подано вірогідні докази в підтвердження того, що при укладенні правочину від 27.09.2016 його сторони діяли недобросовісно та нерозумно, позбавляючи ТОВ «БОРІВАЖ» об`єкту нерухомості значної площі та рухомого майна і отримуючи натомість корпоративні права, від яких не отримувався дохід. Також доказів отримання ТОВ "БОРІВАЖ" дивідендів від корпоративних прав сторонами до матеріалів справи не надано.

Також викладені обставини підтверджується укладеним Договором оренди майна між ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" та ТОВ "БОРІВАЖ", за змістом якого Орендар повинен сплачувати орендну плату в розмірі 80 500,00 грн. щомісяця.

Тобто окрім відчуження нерухомого та рухомого майна в загальному розмірі 224 129 528, 00 грн., у ТОВ "БОРІВАЖ" виникло додаткове грошове зобов`язання зі сплати орендної плати за користування відчуженим майном.

Із цього приводу слід зауважити, що добросовісність та розумність як принципи цивільного обороту (ст. 3 ЦК України) мають лежати в основі дій/бездіяльності всіх учасників обороту. При цьому діяльність у підприємницькій сфері має бути, за загальним правилом, спрямована на отримання правомірного прибутку учасниками господарських відносин. Усі учасники господарських відносин повинні ухилятися від здійснення дій, що очевидно спрямовані на іншу мету, зокрема, виведення активів вже неплатоспроможного учасника господарського обороту. Таке виведення активів може здійснюватися шляхом безпосереднього очевидно нееквівалентного продажу/обміну майна особи, при якому здійснюється несправедливе зменшення майна особи як основи господарювання, так і шляхом набуття обов`язків шляхом укладення договору поруки за боргами третіх осіб, які є формально самостійними учасниками господарського обороту.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №904/3153/22 (904/5022/22).

Отже такі дії ТОВ «БОРІВАЖ» свідчать про недобросовісність поведінкою боржника по відношенню до кредитора, так як вчинення боржником правочину, направленого на безоплатну передачу такого нерухомого та рухомого майна іншій особі, жодним чином не направлене на отримання ним прибутку, який міг би бути спрямований на виконання зобов`язань перед кредитором, а такі дії боржника не є економічно обґрунтованими та фактично позбавлені економічного змісту.

Враховуючи викладене, господарський суд виснує про те, що відчуження ТОВ "БОРІВАЖ" об`єктів нерухомого та рухомого майна шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" не відповідає критерію розумності та свідчить про безпідставне зменшення активів боржника (за рахунок яких отримувався прибуток у господарській діяльності) без отримання зворотнього, економічно обґрунтованого ефекту.

Можливість реалізації наявного у боржника нерухомого майна з метою задоволення вимог кредиторів підвищує рівень цінності нерухомості як активу для боржника у силу сталості ринку нерухомості та відносно повільного зносу нерухомості як активу. Такий підхід визначає необхідність прискіпливої уваги учасників провадження у справі про банкрутство та суду до реалізації боржником власної нерухомості з точки зору фраудаторності такого правочину.

Окремо суд зазначає, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Водночас питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після встановлення фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19, від 19.06.2024 у справі № 740/3262/20).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верхового Суду від 05.03.2025 у справі №904/2319/22.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Положеннями статті 30 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачена компетенція загальних зборів товариства, зокрема загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства;

2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;

6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;

7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;

9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

14) прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток;

15) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.

Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

В свою чергу господарський суд зазначає, що визнання недійсним Протоколу №1-27/09/16 загальних зборів ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" про збільшення статутного капіталу Товариства не вплине на права та обов`язки інших учасників господарських відносин, окрім учасників Товариства та не призведе до ефективного захисту порушених прав кредиторів.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у визнанні недійним Протоколу №1-27/09/16 загальних зборів ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі у редакції, чинній із 16.01.2020) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частина перша статті 3 вказаного Закону).

У зв`язку з тим, що реєстрація права власності на нерухоме майно за ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК» відбулась на підставі трьох документів Актів №1, №2 та №3 прийому-передачі майна від 27.09.2016, господарський суд вважає, що належним способом захисту в даному випадку є визнання недійсними Актів прийому-передачі майна боржника із подальшим скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, що призведе до фактичного відновлення становища, що існувало до порушення.

Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених обставин у даній справі, відповідають принципу справедливості та забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання недійсним Актів прийому-передачі №1, №2 та №3 від 27.09.2016 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647) про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом.

Щодо витребування майна

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно статті 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

При цьому, зі змісту статей 388 і 400 Цивільного кодексу України убачається, що від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку, а від добросовісного - лише у випадках передбачених законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Частиною першою статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та звернення про здійснення його захисту особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

Тобто існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання стосовно захисту порушених прав за змістом якого підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Тому вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд у першу чергу повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особливістю віндикаційних позовів є те, що предмет позову становить вимога неволодіючого майном власника до володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Звертаючись з позовом в частині витребування у ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" на користь ТОВ "БОРІВАЖ" майна, ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" зазначає, що даний позов кредитора ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" у справі про банкрутство насправді є позовом боржника, тобто похідним позовом (в розумінні п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України). Проте слід зазначити, що право кредитора на подання такого похідного позову про витребування майна на користь боржника не передбачене нормами Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

Із вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387 так і статті 388 ЦК України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем.

Таким чином не підлягає судовому захисту похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Такий захист за участі позивача можливий лише за умови здійснення ним процесуального представництва постраждалого, в цьому разі боржника (див. близький за змістом висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, а тому він є неналежним позивачем в частині позовних вимог щодо витребування у ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" майна, яке було передано від ТОВ "БОРІВАЖ", що є самостійною підставою для відмови в частині позовних вимог (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19), від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19).

Враховуючи викладене господарський суд виснує про те, що позивач не довів порушення його права чи безпосереднього законного інтересу, а тому він є неналежним позивачем в межах розгляду позовних вимог в частині витребування у ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" майна, яке було передано від ТОВ "БОРІВАЖ".

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" в частині витребування у ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" майна, яке було передано від ТОВ "БОРІВАЖ".

Щодо позовної давності

Відповідачем-2 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, за змістом якої ТОВ "Агротермінал Логістік" зазначає, що оскаржуваний Протокол 1-27/09/16 від 27.09.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Агротермінал Логістік», акти прийому-передачі №№ 1, 2, 3 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вчинені 27.09.2016, внаслідок чого у той же день відповідні відомості про зміну власника морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів з причалом було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно саме з 27.09.2016 інформація про те, що ТОВ «Агротермінал Логістік» є власником морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів з причалом стала загальнодоступною.

У поданій заяві відповідач-2 зазначає, що ПрАТ «СК «Інгосстрах» підтвердило, що про існування оскаржуваного протоколу, актів приймання-передачі та рішення про державну реєстрацію Позивач дізнався з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто з відкритих джерел.

Відповідач-2 вважає, що ПрАТ «СК «Інгосстрах» мало змогу дізнатися про факт порушення своїх прав ще 27.09.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про існування оскаржуваного протоколу, актів приймання-передачі та рішення про державну реєстрацію, однак цього не зробило.

Враховуючи викладене, ТОВ "Агротермінал Логістік" просить суд застосувати строки позовної давності до заявленого ПрАТ «СК «Інгосстрах» позову та позовних вимог в межах справи №904/1926/23 (904/3646/24).

Відповідно до ст. 256 ЦКУ Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦКУ Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту ч.1 статті 261 ЦК України вбачається, що строком позовної давності є термін, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

При цьому початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов`язується як з об`єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб`єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Враховуючи викладене, при вирішенні питання про дотримання строку позовної давності для звернення до суду суди мають установити дату, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, установити дату, коли особа звернулася до суду, з`ясувати, чи у межах передбаченого законодавством строку особа звернулася до суду.

Отже закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

У пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 зазначено, що і в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №362/44/17).

ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" зазначає, що дізналось про своє порушене право оскаржуваними Актами прийому-передачі лише з моменту, як стала учасником по справі про банкрутство ТОВ "БОРІВАЖ".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж" (ідентифікаційний код 32307678). Визнано грошові вимоги ПрАТ "СК "Інгосстрах" (ідентифікаційний код 33248430) в розмірі 26 840,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 60300,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 46 032 384,44 грн суми основного боргу (4 черга задоволення). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шевченка В.Є. Призначено попереднє засідання суду.

В свою чергу слід зазначити, що відповідач-2 не наводить доказів наявного спору між ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" та ТОВ "БОРІВАЖ" починаючи з 27.09.2016 за спірними Актами. Тому суд не погоджується із позицією ТОВ "Агротермінал Логістік", що позивач повинен був дізнатись про порушене право 27.09.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про існування оскаржуваного протоколу, актів приймання-передачі та рішення про державну реєстрацію.

Господарський суд констатує, що за наявності державної реєстрації права власності за ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" об`єкта нерухомого майна, позивач міг довідатися про можливе порушення його прав. Проте, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що позивач не має обов`язку щодо перевірки наявності реєстрації прав власності ТОВ "БОРІВАЖ" та ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" на спірний об`єкт нерухомого майна.

Господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.47. Така позиція підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.

Звертаючись до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, вбачається, що особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності за сукупності таких умов:

- подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 23 Закону про банкрутство, частина перша статті 45 КУзПБ);

- розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ);

- визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду ухвалі (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ).

Задоволення вимог позивача прямим чином залежить від розміру заявлених іншими конкурсними кредиторами вимог в порядку ч. 3 ст. 64 КУзПБ. Також слід зазначити, що умови спірних договорів, що зменшують розмір ліквідаційної маси, зумовлюють порушення прав позивача на отримання у повному обсязі належних грошових коштів в процедурі банкрутства ТОВ "БОРІВАЖ".

Відповідно до ч 3 ст. 215 ЦКУ недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В порядку передбаченому ст. 42 КУзПБ можуть бути визнаними за спеціальними підставами окремі правочини боржника, що не виключає можливості визнання недійсними правочинів боржника також відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України, оскільки тільки в межах провадження у справі про банкрутство законодавець визначив підсудність суду справ про визнання недійсними правочинів боржника, не обмежуючи підстав, за якими заявляються вимоги про визнання недійсним правочину (п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" в обґрунтування своїх позовних вимог, посилається на загальні підстави для визнання недійсними правочинів, передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України, а не на спеціальні підстави для визнання недійсним правочину, передбачені ст. 42 КУзПБ.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України.

Зважаючи на зазначене, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство зазначеного боржника, у тому числі за позовами інших заінтересованих осіб.

Отже, лише після відкриття 24.04.2023 провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боріваж", визнання грошових вимог ПрАТ "СК "Інгосстрах" та набуття ПрАТ "СК ІНГОССТРАХ" статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності, позивач достеменно довідався про порушення свого права (як кредитора) через наявність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ТОВ "Агротермінал Логістік" щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом та отримав можливість звернутись з відповідною позовною заявою до суду.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. Наведені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справах №911/3680/17, №911/3677/17.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК" про застосування строків позовної давності.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" до відповідача-1: ТОВ "Боріваж", відповідача-2: ТОВ "Агротермінал Логістік", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: АТ КБ "ПриватБанк", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ "Дворічанське-Агро" про визнання недійсним правочинів, вчинених боржником, та повернення майна на користь боржника в межах справи №904/1926/23 за заявою ПрАТ "СК "Інгосстрах" до боржника ТОВ "Боріваж" про визнання банкрутом - задовольнити частково.

Визнати недійсним акт прийому-передачі майна №1 від 27.09.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ" (ідентифікаційний код 32307678) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647).

Визнати недійсним акт прийому-передачі майна №2 від 27.09.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ" (ідентифікаційний код 32307678) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647).

Визнати недійсним акт прийому-передачі майна №3 від 27.09.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ" (ідентифікаційний код 32307678) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647).

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Логістік" (ідентифікаційний код 39296647) Номер запису про право власності/довірчої власності: 16602415 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів, з причалом Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 240096451227, розташований за адресою Одеська обл., Лиманський р., сщ/рада Новобілярська, комплекс будівель та споруд №5, що проведена державним реєстратором приватний нотаріус Крючкова Тамара Віталіївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область 27.09.2016 о 15:02:31.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ" (49069, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 46; ідентифікаційний номер юридичної особи 32307678) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 33248430) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 542, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМЕТРІНАЛ ЛОГІСТІК" (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 161; ідентифікаційний номер юридичної особи 39296647) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 33248430) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 542, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.03.2025.

Суддя С.В. Мартинюк