Ухвала від 20.03.2025 по справі 910/3180/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу в частині

м. Київ

20.03.2025Справа № 910/3180/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А. Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Тауер Компані» (вул. Дегтярівська, буд. 53, м. Київ, 03113; ідентифікаційний код 44281999)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» (вул. Дегтярівська, буд. 21 М, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 24367886)

про видачу судового наказу з вимогою щодо стягнення переплати в розмірі 37 540, 35 грн за договором суборенди № TUA 3832 від 01.11.2021,

без виклику представників учасників процесу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Тауер Компані» (далі за текстом - ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», Заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення переплати в розмірі 37 540, 35 грн за договором суборенди № TUA 3832 від 01.11.2021 з Товариства з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» (далі за текстом - ТОВ «К.С.Камертон», Боржник).

В обґрунтування заявлених вимог Заявником зазначено, що між ним та Боржником укладено договір суборенди № TUA 3832 від 01.11.2021, який 31.01.2023 сторонами за домовленістю достроково припинено про що підписано Акт прийому-передачі (повернення).

Заявник зазначає, що на дату дострокового припинення вказаного договору, а саме станом на 31.01.2023 у Заявника існувала передплата щодо компенсації електроенергії за лютий та березень 2023 у розмірі 23 188, 36 грн з ПДВ та суборендної плати за лютий 2023 у розмірі 7 000 грн з ПДВ.

Відтак, станом на 24.02.2025 Боржник не повернув Заявнику грошові кошти у сумі 30 188, 36 грн, що стало підставою для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу.

У якості обґрунтування звернення до суду в наказному провадження Заявник, зокрема, посилається на пункт 3.11 Договору, відповідно до умов якого грошові кошти, перераховані згідно з цим Договором за електроенергію не спожиту Суборендарем повинні бути повернуті Орендарем Суборендарю протягом 5-ти робочих днів з дати дострокового розірвання цього Договору.

Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 148 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Суд зазначає, що згідно доводів Заявника Договір припинено 31.01.2023 за домовленістю сторін, що передбачено частиною 1 статті 604 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Відповідно до частин 1-2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума 30 188, 36 грн складається із заборгованості по компенсації електроенергії за лютий та березень 2023 року - 23 188, 36 грн з ПДВ та суборендної плати за лютий 2023 у розмірі 7 000 грн з ПДВ.

При цьому суд зазначає, що пунктом 3.11 Договору передбачено повернення коштів за неспожиту електричну енергії, однак не передбачено обов`язку з повернення суборендної плати.

Суд зазначає, що сплачена Заявником на користь Боржника сума 7 000 грн з ПДВ у якості суборендної плати за лютий 2023 фактично виходить за межі Договору, оскільки останній припинено 31.01.2023, а зобов`язання зі сплати орендного платежу за лютий 2023 у Заявника за Договором не виникло із врахуванням погодженого пунктом 3.10 Договору порядку оплати.

В силу зазначеного, на переконання суду сума 7 000 грн з ПДВ у якості суборендної плати за лютий 2023 фактично є такою, що набута та зберігається Боржником без належної на те правової підстави, тобто поза межами Договору.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Аналогічні висновки наведені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, на які посилається скаржник.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

У постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 зазначено наступне: суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

В силу зазначеного вище, суд дійшов висновку, що Заявником заявлено до стягнення сума в розмірі 7 000 грн не є заборгованістю за Договором, що не відповідає вимогам частини 1 статті 148 ГПК України, а тому в силу положень пункту 3 частини 1 статті 152 ГПК України суд відмовляє у видачі судового наказу в цій частині.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Частиною 2 статті 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 148, 150, пунктом 3 частини 1 статті 152, статтями 153, 154, 234, 235 та 240 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Тауер Компані» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» заборгованості в розмірі 7 000 грн за договором суборенди № TUA 3832 від 01.11.2021.

Ухвала набрала законної сили 20.03.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали підписано: 20.03.2025

Суддя Антон ПУКАС