Ухвала

від 18.03.2025 по справі 915/365/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

18 березня 2025 року Справа № 915/365/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши заяву (вх. № 3822/25 від 12.03.2025) заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088 (код ЄДРПОУ 35871504) про видачу судового наказу за вимогою до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором поставки № 3466 від 19.10.2023 в розмірі 20 981, 36 грн., 20 % річних у розмірі 3 497, 91 грн., пены в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати в сумі 4 672, 06 грн., штрафу 7 % від суми боргу в сумі 1 468, 70 грн.

без повідомлення (виклику) учасників.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» із заявою про видачу судового наказу, в якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 30 620, 03 грн., з яких сума боргу 20 981, 36 грн., пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати 4 672, 06 грн., 20 % річних 3 497, 91 грн., штраф 7 % від суми боргу 1 468, 70 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору 302, 80 грн. стягнути з боржника.

В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено обставини щодо невиконання боржником Мірошником Володимиром Валерійовичем умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» та ФОП Мірошником Володимиром Валерійовичем договору поставки № 3466 від 19.10.2023, а саме зобов`язань щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого сума боргу за поставлений товар з урахуванням часткових сплат становить 20 981, 36 грн.

За порушення виконання грошового зобов`язання заявником відповідно до ст. 625 ЦК України та умов договору нараховано 20 % річних, а також відповідно до вимог законодавства та умов договору пеню та штраф.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (вх. № 3822/25 від 12.03.2025) та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ГПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Отже, в силу приписів ч. 1, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного та позовного провадження. В свою чергу умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Розділом ІІ "Наказне провадження" передбачено умови, за який господарський суд має право розглянути справи в порядку наказного провадження.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 147 ГПК України заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Вказаний перелік є вичерпним, тобто розширеному тлумаченню не підлягає.

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу (вх. № 3822/25 від 12.03.2025) про стягнення заборгованості з Мірошника Володимира Валерійовича, тобто вимоги заявника про видачу судового наказу про стягнення грошових коштів в спірному випадку в силу умов ч. 3 ст. 147 ГПК України не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження, оскільки не відповідають суб`єктному складу (боржник зазначений не фізичною особою-підприємцем, а фізичною особою), що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, що заявником подано заяву, яка не відповідає вимогам ст. 148, 150 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 147-148, 150-153, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (заява вх. № 3822/25 від 12.03.2025) у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255-259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 18.03.2025

СуддяЕ. М. Олейняш