Рішення

від 10.03.2025 по справі 213/1864/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1864/24

Номер провадження 2/213/77/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Мазуренка В.В., за участю секретаря судового засідання Гусарової О.С., за участі позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ

До суду надійшов даний цивільний позов, відповідно до якого сторони мають від шлюбу спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3 , 2007р.н. Позивач та відповідач розірвали шлюб, та після розлучення донька проживала з відповідачем, також з позивача стягувались аліменти на користь відповідача на утримання доньки. Відповідач з другої половини 2023р. не працює, з донькою не проживає, рідко до неї з`являється. Аліменти відповідач зі своєї карти перераховує на карту доньки, але не всю суму. Відповідач зловживає спиртними напоями. Донька навчається у ліцеї №127 та позитивно характеризується, та в ліцеї зазначають, що мати не приділяє належну увагу її навчанню і вихованню. Просив позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки, припинити стягнення аліментів з позивача та стягнути з відповідача аліменти в розмірі частина від її доходів на утримання доньки.

Відзив на позов не надавався.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилався на обставини викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, вказала що любить доньку, навідує її, дзвонить їй, аліменти сплачені позивачем перераховує та сплачує з них комунальні за квартиру де живе донька; алкоголь випиває в святкові дні та не зловживає, зараз шукає роботу, допомагає доньці коли навідує, допомагала готувати їжу, тощо.

Представник третьої особи надала заяву про розгляд справи за її відсутності, поклалась на розсуд суду.

В судовому засіданні було опитано неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підтримувала позбавлення відповідача батьківських прав. Вказала, що відповідач не працює, не в повній мірі перераховувала їй аліменти сплачені позивачем. Підтвердила, що відповідач приходить до неї та дзвонить, але рідко. Вказувала, що відповідач зловживає алкогольними напоями, проживає окремо зі співмешканцем. Дитина проживає окремо від відповідача.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що мати відповідача та бабуся ОСОБА_6 . Зазначила, що у відповідача з`явився співмешканець через якого почались негаразди, вона стала з ним проживати та налагоджувати своє власне життя. Онука проживає в квартирі одна, вона вже доросла. Необхідність звернення до суду виникла через те що відповідач аліменти повністю не перераховує.

14.05.2024р. відкрито провадження по справі.

22.05.2024р. відмовлено в забезпеченні позову.

13.11.2024р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є сторони по справі (а.с.6).

02.12.2015р. рішенням Інгулецького районного суду шлюб між сторонами розірвано (а.с.7).

20.10.2015р. з позивача на користь відповідача на утримання доньки ОСОБА_6 стягнуто аліменти в розмірі частина від його доходів (а.с.8,10,11).

ОСОБА_1 проходить військову службу в ЗСУ (а.с.12), отримує дохід (а.с.13).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 27.02.2024р. оглянута квартира за адресою: АДРЕСА_1 , де з січня 2024 року одна проживає ОСОБА_7 , вказано про задовільний стан житла, меблів, все в наявності (а.с.14). Суд критично відноситься до зазначених в даному документі пояснень дитини та обставин, оскільки Акт обстеження умов проживання є документом в якому повинні зазначатись лише обстежувані умови проживання в житлі, а не пояснення про сімейні відносини сторін.

Відповідно до Характеристики ОСОБА_6 з Ліцею №127, дитина характеризується позитивно, окрім того вказують, що батько є військовослужбовцем, а матір не приділяє належної уваги навчанню та вихованню дитини (а.с.15).

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які врегульовані Сімейним Кодексом України.

На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитина, що досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27 лютого 1991 року держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, (далі - Конвенція) держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Підстави за яких мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав визначені в ст.164 СК України, в тому числі в зв`язку з ухиленням від виконання ними своїх обов`язків по вихованню дитини ( п.2 ч. 1 вказаної статті).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування повинно вирішуватися лише після всебічного дослідження позицій сторін, насамперед, з`ясування ставлення батька до дитини.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15,16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст.2 ЦПК України).

За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено фактів винної поведінки відповідача та свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Крім того, ст.19 Сімейного Кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до Рішення виконкому Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування №234 від 19.06.2024р. - орган опіки та піклування вважали доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд критично відноситься до вказаного висновку, вважає його необґрунтованим.

Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав на теперішній час не відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини, оскільки підстави для вжиття такого крайнього заходу не підкріплені достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини; безспірні докази про свідоме, винне ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини суду не надані. Встановлено, що відповідач навідує доньку, дзвонить їй, коли заходить в гості допомагає готувати, тобто участь в житті дитини приймає, цікавиться нею; наразі відповідач не працює тому матеріально не допомагає, аліменти перераховує не повністю оскільки з них сплачувала комунальні платежі, останні місяці повністю перераховувала. Суд вважає, що між відповідачем та дитиною можливе налагодження стосунків, покращення поведінки відповідача, та наразі не доведено ухилення відповідача від батьківських обов`язків що б могло потягнути за собою таку крайню міру як позбавлення батьківських прав.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною другою статті 182 цього кодексу передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Враховуючи, що позивач та дитина вказують, що відповідач проживає окремо від дитини та не завжди в повній мірі перераховує дитині аліменти які стягнуті на користь відповідача на утримання дитини, враховуючи, що позивач по даній справі з якого стягнуто зазначені аліменти - сплачує аліменти, та додатково добровільно допомагає дитині, суд вважає необхідним припинити стягнення з позивача аліментів, а з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі частини від її доходів.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а на користь держави стягнути судові витрати 1211,20 грн

Керуючись ст. ст. 19, 161,164, 165,166,171 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Відмовити у позбавленні ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за виконавчим листом №213/3565/15, 2/213/1154/15 виданим 20.10.2015р. Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до виповнення повноліття дитини, починаючи з 24.04.2024 року.

Судові витрати стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (дві тисячі одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (дві тисячі одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Третя особа Виконком Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, 50026, м. Кривий Ріг, пл Гірницької Слави, буд 1, код ЄДРПОУ 04052548.

Дата виготовлення повного тексту рішення 20.03.2025р.

Суддя В.В.Мазуренко