Рішення

від 19.03.2025 по справі 922/4560/24

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025м. ХарківСправа № 922/4560/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" (61001, м. Харків, просп. Аерокосмічний, 39-А; код ЄДРПОУ: 30428043) про стягнення безпідставно збережених коштів за участю представників:

позивача Бенденжука Л.О., витяг з ЄДР;

відповідача Савченко Я.В., ордер АХ №1234097 від 17.01.2025.

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 954 457,23 грн. за використання земельної ділянки по просп. Аерокосмічний, 39-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 за період 3 09.09.2020 по 24.05.2021, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" витрати зі сплати судового збору у сумі 14 316,86 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на несплату відповідачем у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 плати за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого останній зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника відповідної земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву (вх.№4560/24 від 19.12.2024) Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" про стягнення безпідставно збережених коштів до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4560/24. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на22 січня 2025 року.

30.12.2024 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№32709 від 30.12.2024).

У відзиві представник відповідача зазначив, що згідно п.9 Договору оренди землі від 24.05.2021 розмір орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 6310136900:01:008:0121) за рік становить 3% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розрахунки безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності проведено Департаментом земельних відносин Харківської міської ради згідно Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 та Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 №1247/18, згідно з формулою, визначеною п.2.4 Положення, з урахуванням нормативної грошової оцінки, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки -1. Проте, відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями), закріплений перелік земель, для яких встановлено інші ставки орендної плати. Ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки для будівництва та реконструкції з складає - 3%. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2020 №НВ-6313758322020 (наданого позивачем до матеріалів справи), земельна ділянка площею 0,3990 га за адресою м. Харків, просп. Аерокосмічний, 39-А (колиш. пр.Гагаріна), кадастровий номер 6310136900:01:008:0121 має цільове призначення 02.10 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Вид використання земельної ділянки - для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами комерційного призначення. Також, саме спеціалістами позивача було складено наступні розрахунки розмірів орендної плати, саме з використанням ставки річної орендної плати - 3%, які відповідач надає до матеріалів справи: розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2018 (кадастровий номер 6310136900:01:008:0121), виконаний 11.09.2020 (виконавець Чайка О.В, за підписом директора Департаменту земельних відносин Козлова А.О.). Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2018 №291/21 (кадастровий номер 6310136900:01:008:0121), виконаний 05.04.2021 (виконавець Вовк О.В., за підписом начальника Управління земельних відносин Кошель Т.В.). Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи Акт обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:01:008:0121), а отже не зафіксоване нецільове використання вищевказаної земельної ділянки. Департаментом земельних відносин Харківської міської ради при складанні розрахунків безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності не враховане цільове призначення та категорія земель та раніше видані розрахунки, які додані відповідачем до матеріалів справи та не враховано оплату земельного податку відповідачем за вказаний період.

22.01.2025 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшло пояснення (вх.№1696 від 22.01.2025), у яких представник позивача пояснив, що відповідачем не надано доказів того, що спірний період - з 09.09.2020 по 25.05.2021 в нього були наявні дозвільні документи, що дають право на виконання будівельних робіт, а тому правові підстави для застосування ставки орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки відсутні.

Протокольними ухвалами Господарського суду Харківської області від 22.01.2025 продовжено строк на подання доказів, продовжено строк на подання відповіді на відзив до 27.01.2025 та відкладено підготовче засідання на 12.02.2025.

28.01.2025 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№2319 від 28.01.2025).

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками. Оскільки, відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

На переконання представника позивача, твердження відповідача у відзиві стосовно того, що Харківською міською радою здійснено розрахунок на підставі рішення Харківської міської ради від 17.10.2018 №1247/18 «Про затвердження Порядку добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства» є невірним, оскільки в позовній заяві Харківської міської ради не було посилань на вищевказане рішення. Розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008, зі змінами. Відповідно до п.2.5 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8% від нормативної грошової оцінки. Ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на застосування якої наполягає відповідач, відповідно до п.4.3. Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021), оскільки у даному пункті зазначено, що «на період будівництва та реконструкції об`єктів встановити ставку річної орендної плати за земельну ділянку, на якій знаходиться об`єкт будівництва або реконструкції, на рівні 3% від нормативної грошової оцінки (за умови належного оформлення будівництва та реконструкції об`єкту у встановленому порядку)». Відповідачем не надано доказів того, що спірний період - з 09.09.2020 по 25.05.2021 в нього були наявні дозвільні документи, що дають право на виконання будівельних робіт, а тому правові підстави для застосування ставки орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки відсутні. Отже, до початку отримання вищевказаного дозволу - 14.09.2021 у відповідача було відсутнє право на забудову земельної ділянки з кадастровим номерам 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові, а відтак застосування ставки орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не вбачається за можливе.

Також представник позивача зазначив, що інформація надана Державною податковою службою у Харківській області листом від 27.08.2024 №17396/5/20-40-04-02-12 є належним доказом у справі, який підтверджує факт несплати відповідачем коштів за використання земельної ділянки у спірний період.

03.02.2025 через кабінет Електронного Суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№2956 від 03.02.2025).

У запереченні представник відповідача зазначив, що системний аналіз норм земельного та податкового законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК). Оскільки, ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС» з моменту набуття у власність нерухомості (літ.Е-1, літ.В-1), стало фактичним користувачем земельної ділянки, на якій вони знаходяться, то під час оформлення права оренди землі до моменту реєстрації договору оренди землі було платником саме земельного податку. Щодо твердження позивача, що: «відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121» необхідно уточнити з моменту укладання та реєстрації Договору оренди землі від 24.05.2021, а до цього моменту відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, мав право сплачувати земельний податок. На підтвердження цього відповідач надає податкові декларації з плати за землю за 2020 та 2021 роки.

Щодо листа ДПС представник відповідача зазначив, що об`єктивно до моменту державної реєстрації договору оренди землі, податковий орган не може дізнатися про кадастровий номер земельної ділянки, а у користувача земельної ділянки (орендаря) не має підстав (укладеного договору оренди), щоб у звітності вказувати кадастровий номер земельної ділянки та сплачувати саме орендну плату за землю.

Щодо належного оформлення будівництва представник відповідача зазначив, що процес будівництва об`єкту починається не з отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а з отримання вихідних даних та проведення підготовчих робіт, що і було зроблено відповідачем.

Крім того, відповідач самостійно здійснив розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний, 39-А (колиш. пр.Гагаріна), кадастровий номер 6310136900:01:008:0121. Згідно цього розрахунку (у додатку) сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний, 39-А (колиш. пр.Гагаріна), кадастровий номер 6310136900:01:008:0121 за період з 18.09.2020 по 24.05.2021 з урахуванням сплаченого земельного податку (податкові декларації з плати за землю за спірний період додаються) складає 271 714,47 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2025 продовжено строк на подання доказів.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2025.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.02.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 19.03.2025.

Присутній в судовому засіданні 19.03.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, яка приймала участь в судовому засіданні 19.03.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд у задоволенні позову відмовити.

Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відтак, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

У судовому засіданні 19.03.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" у 2019 році було укладено, зокрема:

- договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 частку нежитлової будівлі літ.Е-1, загальною площею 24,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, пр.Гагаріна, 39-А, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181002236 від 13.09.2019;

- договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 частку нежитлової будівлі літ.Е-1, загальною площею 24,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, пр.Гагаріна, 39-А, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181002981 від 13.09.2019;

- договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 частку нежитлової будівлі літ.В-1, загальною площею 25,3 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, пр.Гагаріна, 39-А, що підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181003646 від 13.09.2019;

- договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 частку нежитлової будівлі літ.В-1, загальною площею 25,3 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, пр.Гагаріна, 39-А, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181003967 від 13.09.2019.

Під час оформлення документів для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Харків, пр.Гагаріна, 39-А вказані нежитлові будівлі літ.Е-1 та літ.В-1, було знесено, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №268693083 від 03.08.2021 та №268693294 від 03.08.2021.

Як стверджує відповідач, після придбання вказаних нежитлових будівель Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" звернулося до Харківської міської ради для оформлення права користування земельною ділянкою для будівництва багатофункціонального комплексу змішаного використання з багатоквартирними житловими одиницями, що розташована за адресою: м. Харків, Слобідський район, проспект Гагаріна, 39-А строком на 5 років та повідомило, що на зазначеній земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі літ. «В-1» та літ. «Е-1», що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" на праві приватної власності та будуть знесенні під час будівництва.

На підтвердження зазначеного відповідач надає копії листів б/н від 17.09.2020, 28.09.2020 та 14.09.2020. Однак, доказів направлення вказаних листів матеріали справи не містять.

В свою чергу, Харківською міською радою на підставі ч.2 ст.83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.10.2024 №397259865 право власності на нежитлові будівлі по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" на:

1)нежитлову будівлю літ. «Е-1» загальною площею 24,8 кв.м:

- з 13.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки, на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 № 2854;

-з 12.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки, на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 № 2834.

Об`єкт нерухомого майна закрито 30.07.2021 у зв`язку із знищенням об`єкта речових прав.

2)нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 25,3 кв.м:

-з 13.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки на підставі договору купівлі- продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 № 2851;

- з 12.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки на підставі договору купівлі- продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 № 2836.

Об`єкт нерухомого майна закрито 30.07.2021 у зв`язку із знищенням об`єкта речових прав.

Вищевказані нежитлові будівлі розташовувалися на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2020 №НВ-6313758322020 площа земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:01:008:0121 складає 0,3990 га, сформована земельна ділянка - 09.09.2020.

Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид цільового призначення земельної ділянки: для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами комерційного призначення.

На підставі рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №49/21 між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" було укладено договір оренди землі від 24.05.2021 № б/н, відповідно до умов якого орендарю надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3990 га по проси. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:008:0121) для будівництва багатофункціонального комплексу змішаного використання з багатоквартирними житловими одиницями строком до 01.03.2026 (право оренди зареєстровано 25.05.2021, номер запису № 42166219), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 08.08.2024 №390084823.

Однак, як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" з дати формування земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові - 09.09.2020 та по дату укладання договору оренди землі від 24.05.2021 №б/н, використовувало зазначену земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 27.08.2024 №17396/5/20-40-04-02-12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" у період 2020 року, січень-квітень 2021 року не значилось платником плати за земельну ділянку площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові.

Відтак, як стверджує позивач, відповідач у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 не сплачував у встановленому законодавчими актами розмірі плату за користування земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 954 457,23 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, право власності на нежитлові будівлі по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" на:

1)нежитлову будівлю літ. «Е-1» загальною площею 24,8 кв.м:

- з 13.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки, на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 №2854;

-з 12.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки, на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 №2834.

Об`єкт нерухомого майна закрито 30.07.2021 у зв`язку із знищенням об`єкта речових прав.

2)нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 25,3 кв.м:

-з 13.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки на підставі договору купівлі- продажу частки нежитлової будівлі від 13.09.2019 №2851;

- з 12.09.2019 по 29.07.2021 у розмірі 1/2 частки на підставі договору купівлі- продажу частки нежитлової будівлі від 12.09.2019 №2836.

Об`єкт нерухомого майна закрито 30.07.2021 у зв`язку із знищенням об`єкта речових прав.

Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.10.2024 №397259865.

Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Зазначена норма закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України).

При цьому, істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на такий об`єкт (ч.8 ст.120 ЗК України).

Таким чином, нормами статті 120 ЗК України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2020 №НВ-6313758322020 дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 площею 0,3990 га - 09.09.2020.

Доказів укладання між Харківською міською радою таТовариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га матеріали справи не містять.

З огляду на приписи статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Однак суд зауважує, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у власника такого нерухомого майна виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна (коштів) за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та від 20.11.2018 №922/3412/17 сформувала правовий висновок, який полягає у тому, що до правовідносин щодо стягнення з відповідача коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі не застосовуються приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, а фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Відповідний правовий висновок викладено у численних постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах (від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, від 16.03.2021 у справі №924/730/20 тощо).

У постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (аналогічна правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17).

Разом з цим, положеннями частин 1, 2 статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження такого майна за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Слід зауважити, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 ЗК України).

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка сформована як об`єкт цивільних прав (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/2948/17 та від 09.04.019 у справі №922/652/18).

Так, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га сформована як об`єкт цивільних прав 09.09.2020.

З огляду на зазначене, з моменту оформлення відповідачем права власності на нежитлові приміщення, розташовані на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, а також враховуючи, що державна реєстрація вказаної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав відбулася лише 09.09.2020, зобов`язання відповідача з 09.09.2020 звелось до укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована відповідні нежитлові приміщення останнього, з власником цієї земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Норми статей 120 ЗК та 377 ЦК України застосовуються виключно у випадках наявності діючого договору оренди землі.

Судом встановлено, що в порушення вимог статей 120 ЗК та 377 ЦК України відповідач у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 користувався земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, на якій розташовані нежитлові приміщення, належні йому на праві власності, без укладання договору оренди з власником відповідної земельної ділянки - Харківською міською радою.

Суд вкотре наголошує, що користування земельною ділянкою в Україні є платним. Доказів звільнення відповідача від такої плати за землю останнім не надано.

Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, останній здійснює розрахунки як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Розрахунок розміру безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу від 13.05.2021 №2090 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 загальною площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення №41/08).

Відповідно до п.2.5 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Додатком до Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.

Пунктом 2.4 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 загальною площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові у 2020-2021 роках становила 16 828 461 грн.

Отже, розмір орендної плати, яку повинен був сплачувати відповідач за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 загальною площею 0,3990 га по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові складає:

- у 2020році- 112 189,74 грн. в місяць, за період з 09.09.2020 по 31.12.2020 становить 418 841,70 грн.;

- у 2021році- 112 189,74 грн. в місяць, за період з 01.01.2021 по 24.05.2021 становить 535 615,53 грн.

Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 27.08.2024 №17396/5/20-40-04-02-12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" у період 2020 року, січень-квітень 2021 року не значилось платником плати за земельну ділянку площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121, загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 становить 954 457,23 грн.

Разом з цим суд зазначає, що п.4.3. Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) на період будівництва та реконструкції об`єктів встановлено ставку річної орендної плати за земельну ділянку, на якій знаходиться об`єкт будівництва або реконструкції, на рівні 3% від нормативної грошової оцінки (за умови належного оформлення будівництва та реконструкції об`єкту у встановленому порядку).

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно з вимогами ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Однак, відповідачем не надано доказів того, що у спірний період з 09.09.2020 по 24.05.2021 в нього були наявні дозвільні документи, що дають право на виконання будівельних робіт, а тому правові підстави для застосування ставки орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки відсутні.

Крім того, згідно загальнодоступної інформації, наявній у реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (e-construction.gov.ua), який містить відповідну інформацію стосовно документів, що дають право на виконання будівельних робіт за посиланням ttps://e construction.gov.ua/document_detail/doc_id=2659072494899561848/optype=100 міститься дозвільний документ реєстраційний номер ІУ013210909474 від 14.09.2021 щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт Нове будівництво багатофункціонального комплексу змішаного використання з багатоквартирними житловими одиницями по просп. Гагаріна, 39-А у м. Харкові на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136900:01:008:00098 та 6310136900:01:008:0121.

Отже, до початку отримання вищевказаного дозволу 14.09.2021 у відповідача було відсутнє право на забудову земельної ділянки з кадастровим номерам 6310136900:01:008:0121 по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові, а відтак застосування ставки орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не вбачається за можливе.

Доказів протилежного відповідач не надав.

При цьому, визначення розміру ставки за використання земель відповідно до Положення №41/08 не ставиться в залежність від цільового призначення. Положення №41/08 взагалі не містить посилань на цільове використання земельної ділянки при визначенні розміру орендної плати.

Водночас відповідач в підтвердження часткової плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 надав суду платіжні доручення №1611 від 13.10.2020, №1644 від 11.11.2020, №1707 від 23.12.2020, №1741 від 26.01.2021, №1778 від 19.02.2021, №1832 від 26.03.2021, №1867 від 20.04.2021 з призначенням платежу: "Земельний податок з юр. особи за вересень 2020 р.", "Земельний податок з юр. особи за жовтень 2020 р.", "Земельний податок з юр. особи за листопад 2020 р.", "Земельний податок з юр. особи за грудень 2020 р.", "Земельний податок з юр. особи за січень 2021 р.", "Земельний податок з юр. особи за лютий 2021 р." та "Земельний податок з юр. особи за березень 2021 р.". Вказані платежі було здійснено на користь УДКСУ у Слобідському районі міста Харкова.

Суд наголошує, що відповідач не є і не був у спірний період власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки (доказів протилежного матеріали справи не містять), а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

З огляду на зазначене, суд не може зарахувати в якості заборгованості перед Харківською міською радою зі сплати орендної плати платежі відповідача "зі сплати податку", здійснені на користь Управління Державної казначейської служби України у Слобідському районі міста Харкова.

Також суд зазначає, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 не відступала в цій частині від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

У постановах від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, від 16.11.2022 у справі №922/519/20 Верховний Суд зазначив, що витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

З огляду на те, що відповідач у період з 09.09.2020 по 24.05.2021 не сплачував за користування спірною земельною ділянкою по просп. Аерокосмічному, 39А у м. Харкові загальною площею 0,3990 га з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, Харківською міською радою був розрахований розмір безпідставно збережених коштів, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності, у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування за користування земельною ділянкою.

Положення Харківської міської ради про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові є загальнодоступними та розміщені на офіційному сайті Харківської міської ради.

Отже, внаслідок використання відповідачем спірної земельної ділянки без укладення договору оренди землі у спірний період, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

З огляду на зазначене, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати за період 09.09.2020 по 24.05.2021 судом встановлено, що відповідний розрахунок позивачем здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного у спірний період законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, беручи до уваги принцип змагальності сторін, враховуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" (61001, м. Харків, просп. Аерокосмічний, 39-А; код ЄДРПОУ: 30428043) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, рахунок (IBAN) UA698999980314090611000020649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 954457 (дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 23 коп. за використання земельної ділянки по просп. Аерокосмічному, 39-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:008:0121 за період з 09.09.2020 по 24.05.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс" (61001, м. Харків, просп. Аерокосмічний, 39-А; код ЄДРПОУ: 30428043) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: р/р UA518201720344240012000032986, банк: ДКСУ м.Київ, МФО 820172, Отримувач Харківська міська рада, код отмувача (ЄДРПОУ) - 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 14316 (чотирнадцять тисяч триста шістнадцять) грн. 86 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "19" березня 2025 р.

СуддяТ.О. Пономаренко