Рішення

від 18.03.2025 по справі 646/3805/19

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/3805/19

№ провадження 2/646/455/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шиховцової А.О.,

при секретарі судового засідання Святолуцькій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Слобідської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради Харківської області до державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценка Павла Геннадійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського округу Малахова Галина Іванівна, про скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та розірвання раніше укладеного договору купівлі-продажу,

за участі: представника позивача прокурора Штефана Є.О.,

представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_5 адвоката Гринишина Є.В.,

представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Варфоломєєвої С.В.,

представника третьої особи ФОП ОСОБА_3 адвоката Герасимені О.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

03.06.2019 керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області звернувся до суду із вищевказаним позовом до державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценка П.Г., ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , треті особи: ФОП ОСОБА_3 , ФОП « ОСОБА_4 », приватний нотаріус Харківського міського округу Малахова Г.І., яким просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію об?єкта нерухомого майна (індексний номер рішення 42311790 від 31.07.2018), проведену державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селишної ради Харківської області Луценко П.Г., якою було внесено інформацію про право власності за ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкту нерухомого майна 1610947063101); визнати недійсним договір купівлі - продажу частки житлового будинку, серія та номер: 1850, виданий 02.08.2018, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та скасувати запис про право власності № 27325348 від 02.08.2018; визнати недійсним договір серія та номер: 1885 від 03.08.2018 про розірвання раніше укладеного договору купівлі - продажу частки житлового будинку № 1850 від 02.08.2018, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та скасувати запис про право власності № 27344777 від 03.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що в ході вивчення Харківською місцевою прокуратурою №5 Харківської області питання законності використання земель на території Основ`янського та Слобідського районів м. Харкова встановлено, що у зв`язку із будівництвом третьої лінії метрополітену в м. Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська» виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.01.2017 прийнято рішення №19 «Про створення комісії з інвентаризації нерухомого майна на виконання Програми будівництва та розвитку Харківського метрополітену на 2010 - 2020 роки», яким передбачено проведення інвентаризації земельних ділянок (їх частин), житлових будівель, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на них розміщені, та інших об`єктів нерухомого майна, що підлягають відчуженню, на території будівництва третьої лінії метрополітену в м. Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська» (далі - Третя лінія метрополітену).

З цією метою рішенням виконавчого комітету передбачено створення Комісії з інвентаризації нерухомого майна на території будівництва третьої лінії метрополітену в м. Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська» та затвердження її персонального складу (далі - Комісія).

Цим же рішенням доручено Комісії здійснити обстеження земельних ділянок, об`єктів нерухомого майна, багаторічних насаджень, розміщених на території будівництва, з метою встановлення їх стану та правовстановлюючих документів на них, та встановити законних власників та користувачів об`єктів нерухомого майна.

Протоколом №3 проведення засідання Комісії від 28.12.2017 (далі - Протокол № 3) затверджено узагальнену інформацію інвентаризації об`єктів на території будівництва Третьої лінії метрополітену.

Серед вказаних об`єктів відповідно до Додатку до Протоколу №3 є земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «В-1-1» загальною площею 142 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 . Поряд з цим міститься відмітка, що житлова будівля літ. «А-1», загальною площею 66,7 кв.м., яка раніше була розташована на вказаній земельній ділянці, знесена, про що у Державному реєстрі прав на нерухоме майно міститься відповідний запис.

У подальшому, відповідно до пункту 93.2 та 93.4 Додатку 7 (Розподіл коштів бюджету розвитку за об`єктами у 2019 році) до рішення 23 сесії Харківської міської ради Харківської області 7 скликання «Про бюджет міста Харкова на 2019 рік» № 1282/18 від 28.11.2018 затверджено відповідний обсяг видатків бюджету на будівництво Третьої лінії метрополітену та обсяг видатків на викуп земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, здійснення інших правочинів.

Однак, відповідно до отриманої Харківською міською радою Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.12.2018 №148597719 встановлено, що по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 у 2018 році державним реєстратором повторно зареєстровано право власності на житлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 66,7 кв.м.

У зв?язку з вищевикладеним, з метою запобігання безпідставного вибуття коштів з місцевого бюджету на викуп об`єкта нерухомого майна, який було знесено та відповідно право власності на який припинено, листом від 26.12.2018 №24994/0/226-18 Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області повідомлено Харківську місцеву прокуратуру №5 про можливе вчинення злочину за ознаками ст. ст. 356, 358, 364, 365-2 КК України під час реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 66,7 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Також, у своєму листі міська рада повідомила, що останньою не здійснено захисту інтересів держави як уповноваженим суб?єктом владних повноважень з підстав відсутності усіх необхідних доказів на підтвердження факту незаконної державної реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна, які можуть бути отримані лише Харківською місцевою прокуратурою №5 Харківської області в рамках кримінального провадження, що у свою чергу було причиною, яка перешкоджала міській раді самостійно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх інтересів, які збігаються з інтересами держави за правилами цивільного судочинства як належним суб?єктом владних повноважень, що і стало підставою для звернення прокурора до суду.

З метою виявлення об?єктів самочинного будівництва на території м. Харкова та вжиття відповідних заходів, в тому числі позовного характеру, створено Департамент територіального контролю Харківської міської ради та рішенням Харківської міської ради №7/15 від 20.11.2015 затверджено Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (далі - Положення).

Виходячи зі змісту п.п. 2.1., 2.2, п. 3.1.22 Положення, вирішення питань щодо регулювання земельних відносин, належить до виключної компетенції Харківської міської ради (в особі її Департаменту), як органу місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду міста Харкова, та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

У провадженні Основ?янського ВП ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження №42018221070000266 від 28.12.2018 за ознаками кримінального

правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, під час якого встановлено, що у зв?язку із придбанням ОСОБА_7 за результатами проведених прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_8 (протокол прилюдних торгів №2112055 від 19.04.2012, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №21775175 від 27.04.2012) житлового будинку (літ. В-1-1) по АДРЕСА_1 , рішенням 22 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1039/13 від 27.02.2013 ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови площею, орієнтовно 0,0766 га для обслуговування та експлуатації житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою.

У подальшому, відповідно до Розділу 3 Поземельної книги (земельна ділянка), відкритої 02.05.2013, за ОСОБА_7 25.07.2013 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,076 га (кадастровий номер 6310138800:06:005:0004) (цільове призначення - 02.01 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)) по АДРЕСА_1 , що на даний час, також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №157254514 від 22.02.2019.

Прокурор зазначив, що з технічної документації на земельну ділянку (кадастровий номер 6310138800:06:005:0004), а саме: викопійовки з плану будівельного кварталу №2747, плану земельної ділянки, каталогу координат кутів будівель та споруд, схематичного плану земельної ділянки, експлікації земельної ділянки, технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок Харківського міського бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 10705) від 05.12.2012, плану будинку літ. «А-1», плану будинку літ. «В-1», загальною площею 34,0 кв.м., експлікації приміщень до плану садибного (індивідуального) житлового будинку, характеристики будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 встановлено, що станом на 2013 рік на вказаній земельній ділянці було розташовано домоволодіння з господарчими та побутовими спорудами, яке складається з двох житлових будинків: житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою - літ. «а», загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 35,0 кв.м., житловий будинок літ. «В-1», з прибудовами - літ. «В'-1»; в», загальною площею 34,0 кв.м., житловою площею 21,9 кв.м. та такі надвірні будівлі: сараї - літ. «К, Л, Р», вбиральня - літ. «О», погріб - літ. «Ж», огорожа №1-4.

У подальшому, відповідно до пункту 1 договору дарування домоволодіння від 29.07.2014 №1137, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , остання стала власницею вищевказаного домоволодіння з господарчими та побутовими спорудами, яке складається з двох житлових будинків по АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію об`єкту нерухомого майна від 29.07.2014 та присвоєно йому реєстраційний

номер 418113063101, право власності зареєстровано за ОСОБА_9 (індексний номер витягу 24865113 від 29.07.2014), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.04.2019 № 163156956.

Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2019 №157254514, між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було укладено договір дарування земельної ділянки від 29.07.2014 №1133, загальною площею 0,0766 га (кадастровий номер 6310138800:06:005:0004) по АДРЕСА_1 , на якій і розташовано вищевказане домоволодіння з господарчими та побутовими спорудами, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості від 29.07.2014 та присвоєно реєстраційний номер об?єкта нерухомого

майна (земельна ділянка) 79270163101, право власності зареєстровано за ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_9 своєю заявою від 13.03.2017 як власниця вищевказаної земельної ділянки та розташованого на ній вищевказаного об?єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 418113063101) затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

На підставі даної технічної документації, у подальшому, до вищевказаного Розділу 3 Поземельної книги було внесено відповідний запис за № 008 від 02.06.2017 про виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки.

Таким чином, у період з липня 2014 року по липень 2017 року ОСОБА_5 являлась власником об`єкту нерухомого майна, зокрема домоволодіння, що складалось з двох житлових будинків, з господарськими будівлями і спорудами, об?єкт житлової нерухомості літ. «А-1», загальною площею 66,7 кв.м. та літ. «В-1», загальною площею 34,0 кв.м., (реєстраційний номер 418113063101), розташованого на земельній ділянці, загальною площею 0,0766 га (кадастровий номер 6310138800:06:005:0004) по АДРЕСА_1 .

Під час досудового розслідування кримінального провадження №42018221070000266 від 28.12.2018 встановлено, що у ТОВ «Харківська служба бюро технічної інвентаризації» знаходиться справа №1652 по АДРЕСА_1 щодо встановлення факту поточних змін за заявою ОСОБА_5 , відповідно до якої товариством 14.07.2017 складено Акт поточних змін, у якому зафіксовано факт знесення житлових будинків з надвірними будівлями літ. «А-1», загальною площею 66,7 кв.м. та літ. «В-1», загальною площею 34,0 кв.м. по АДРЕСА_1 та про що ОСОБА_5 видано Довідку №1652.07/17 від 14.07.2017.

У подальшому, ОСОБА_5 звернулась до ТОВ «Харківська служба бюро технічної інвентаризації» із заявою, зареєстрованою в реєстрі за №1004 (HME 776888) від 14.07.2017, про анулювання відповідно до вищевказаної Довідки №1652.07/17 від 14.07.2017 її права власності на вищевказані житлові будинки з надвірними будівлями літ. «А-1» та літ. «В-1» по АДРЕСА_1 , у зв?язку з їх знесенням, про що до Державного рестру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис від 21.07.2017 про закриття розділу щодо об?єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 418113063101) та припинення права власності на даний об?єкт нерухомого майна.

Таким чином, станом на 21.07.2017 спірний об?єкт нерухомого майна було знищено, право власності на нього за ОСОБА_5 припинено, про що також, свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2019 № 157221365.

В той же час, 05.04.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт (ХК 083160070107 від 11.01.2016) та Декларації про готовність до експлуатації об?єкта, який належить до І-ІІ категорії складності (ХК 143160531428 від 22.02.2016) державний реєстратор КП «Постачальник послуг» Солоницевської селищної ради Харківської області Луценко П.Г. зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на об?єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «В1-1», загальною площею 142,2 кв.м. (номер об?єкта нерухомого майна 898592063101), який розташовано на тій же земельній ділянці по АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 57068592 від 11.04.2016.

В подальшому на замовлення ОСОБА_5 ТОВ «Лік-проект» у 2017 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки з земель житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на землі для обслуговування нежитлової будівлі літ. «В1-1», який затверджено рішенням Харківської міської ради від 21.08.2018 №992/18.

Пізніше на підставі договору купівлі - продажу від 18.06.2018 №1547 та договору купівлі-продажу №1544 від 18.06.2018 власником нежитлової будівлі літ. «В1-1» та земельної ділянки (к.н. 6310138800:06:005:0004) по АДРЕСА_1 став ОСОБА_3 .

Разом з цим 31.07.2018 державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценком П.Г. в державному реєстрі речових прав проведено реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 66,7 кв.м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1610947063101).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав від 22.02.2019 №157217633 реєстрація права власності за останньою відбулась на підставі наступних документів: технічний паспорт від 05.07.2018 № 3124400077, видавник ФОП ОСОБА_4 , та договір дарування від 29.07.2014 №1137, на підставі якого раніше (29.07.2014) вже зареєструвалося право власності за ОСОБА_5 на вказану будівлю (реєстраційний номер 418113063101), яке в подальшому знищено, про що у Державному реєстрі прав на нерухоме майно міститься відповідний запис від 21.07.2017.

Таким чином, поза увагою державного реєстратора під час проведення державної реєстрації залишено факт закриття розділу щодо об?єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 418113063101) та припинення права власності за ОСОБА_5 на даний об?єкт, у зв?язку із його знищенням, а також факт державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 від 18.06.2018, на якій нібито розташований спірний житловий будинок літ. «А-1».

З огляду на викладене, на думку прокурора, державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценком П.Г. в порушення п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок) без належної перевірки відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, повторно зареєстровано право власності на об?єкт нерухомого майна, який взагалі на час державної реєстрації права власності був знищений та право власності, на який раніше вже припинялося.

У свою чергу, дотримання і неухильне виконання процедури державної реєстрації виключно на підставі вимог закону є важливим, оскільки невиконання суб?єктом влади вимог законодавства зводить нанівець законність всієї процедури державної реєстрації.

Прокурор вважає рішення державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценко П.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42311790 від 31.07.2018 на спірний житловий будинок за ОСОБА_6 таким, що підлягає скасуванню, а проведена державна реєстрація права власності на спірний житловий будинок стала підставою для здійснення, у подальшому правочинів щодо відчуження даного об?єкта нерухомого майна.

Так, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. посвідчено та зареєстровано договір купівлі - продажу №1850 від 02.08.2018, частки (9/10) житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . У пункті 2 вказаного договору купівлі-продажу частки житлового будинку зазначено, що земельна ділянка, на якій розташовано даний об?єкт нерухомого майна не приватизована, право власності на даний об?єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_5 відповідно до вищевказаного спірного рішення державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області ОСОБА_11 , прийнятого в порушення вимог чинного законодавства.

03.08.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. посвідчено та зареєстровано договір №1885 про розірвання раніше укладеного договору купівлі-продажу частки житлового будинку (№1850 від 02.08 2018): відповідно до умов п. 2 даного договору право власності на 9/10 житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м. по АДРЕСА_1 повернулось до ОСОБА_5 .

Виходячи з вищевикладеного прокурор вважає, що вищевказані договори підлягають визнанню недійсними, оскільки вони не спрямовані на реальне настання наслідків та на момент укладання спірних договорів, їх предмет фактично не існував.

03.06.2019 справа надійшла в провадження судді Єжова В.А.

09.08.2019 від третьої особи ФОП ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких пояснив, що ним 18.06.2018 придбані у ОСОБА_1 нежитлова будівля «В1-1» за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією ж адресою загальною площею 0,0766 га. На час придбання земельної ділянки житловий будинок «А-1» був відсутній, про державну реєстрацію житлового будинку «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 31.07.2018 за ОСОБА_1 стало відомо після направлення запитів прокуратурою.

22.08.2019 від позивача Харківської міської ради надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких представник міської ради зазначив, що право власності на нежитлову будівлю літ. «В1-1» зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування, серія та номер 1137, виданий 29.07.2014, приватним нотаріусом ХМНО Павловою О.О. Право власності на об?єкт нерухомого майна: домоволодіння (реєстраційний номер 41811306310), який складається з двох житлових будинків з господарськими будівлями і спорудами (житловий будинок літ. "А-1" загальною площею 66,7 кв.м, житловий будинок літ. "В-1" загальною площею 34,0 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , (що було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору дарування (серія та номер 1137 виданий 29.07.2014, приватний нотаріусом ХМНО Павловою О.О.) припинено на підставі довідки ТОВ «Харківська служба бюро технічної інвентаризації» щодо знищення об?єкта нерухомого майна від 14.07.2017, серія та номер: 1652.07/17; розділ щодо об?єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 418113063101) закрито державним реєстратором Калініною Л.М., Зміївська міська рада, Харківська обл., індексний номер рішення: 36254987 від 21.07.2017. Відповідно до заяви ОСОБА_12 щодо анулювання права власності від 14.07.2017, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.В., житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями знесені. Проте, 31.07.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценком П.Г. відкрито розділ в Державному реєстрі речових прав та проведено реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування домоволодіння по АДРЕСА_1 №1137 від 29.07.2014, виданого приватним нотаріусом ХМНО Павловою О.О., технічного паспорта № НОМЕР_1 від 05.07.2018, виданого ФОП ОСОБА_4 . Запис на 1/10 частину домоволодіння видалено із позначкою «ПОМИЛКОВО». В подальшому, право власності на 9/10 частин житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 02.08.2018 №1850, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Ґ.І. від 02.08.2018. На підставі договору про розірвання раніше укладеного договору купівлі-продажу частки житлового будинку № 1885 від 03.08.2018, договору дарування № 1137 від 29.07.2014, технічного паспорту від 05.07.2018 № 3124400077, право власності на 9/10 частин житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , підстава внесення запису: рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. від 03.08.2018. Разом з цим, відповідно до відомостей з кадастрового плану земельної ділянки, що є складовою проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138800:06:005:0004) для обслуговування нежитлової будівлі літ. «В1-1» по АДРЕСА_1 , розробленого ТОВ «ЛІК ПРОЕКТ» у 2017 році, наявні контури лише одного об?єкту нерухомості (нежитлової будівля літ. «В1-1»). Зазначені відомості підтверджують факт знищення житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1 на момент проведення державної реєстрації у 2018 році. На думку позивача, незважаючи на норми чинного законодавства, 31.07.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценко П.Г. проведено реєстрацію речових прав нерухоме майно: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м., що розташований на земельній ділянці, кадастровий номер: 6310138800:06:005:0004, по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування домоволодіння, №1137 від 29.07.2014, на підставі якого, в державному реєстрі речових прав вже було зареєстровано (рішення приватного нотаріуса ХМНО Павлової О.О. індексний номер: 14764296 від 29.07.2014) та припинено право власності (рішення державного реєстратора Калініною Л.М., Зміївська міська рада, Харківська обл., індексний номер: 36254987 від 21.07.2017). Позивач вважає, що реєстрація у 2018 році права власності житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1 проведена з порушенням норм діючого законодавства, оскільки фактично проведено реєстрацію майна, яке знищено, право власності на яке припинено в результаті скасування реєстрації права власності на домоволодіння, що складалось, зокрема, з вказаного житлового будинку літ. «А-1». Тобто, на момент спірної реєстрації у 2018 році первинне право власності на житловий будинок було відсутнє. Позивач вважає, що ОСОБА_1 не набула необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення правочинів щодо спірного майна. Оскільки на момент укладання спірних договорів, їх предмет фактично не існував, що підтверджується заявою ОСОБА_6 , зареєстрованою в реєстрі за № 1004 від 14.07.2017 про анулювання її права власності на житловий будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1 , договори №1850 від 02.08.2018 та №1885 від 03.08.2018 підлягають визнанню недійсними, як такі, що фактично не спрямовані на реальне настання наслідків.

24.07.2020 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Варфоломєєвої С.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви за його безпідставністю. Відзив обґрунтований тим, що в обґрунтування позову позивач в інтересах Харківської міської ради не надав доказів щодо порушення відповідачами прав позивача. Прокурор при зверненні до суду не навів аргументів щодо обмежень Харківської міської ради щодо самостійного подання позову до суду або неналежного здійснення нею своїх функцій. Крім цього, відповідач ОСОБА_1 з 01.01.2015 по 27.04.2020 не зверталась до Харківської міської ради з проханням щодо викупу або компенсації коштів з місцевого бюджету на викуп земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна. Крім цього, житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 не міститься в переліку об`єктів нерухомого майна в зв`язку з будівництвом третьої лінії метрополітену в м. Харкові. Отже, ОСОБА_1 не мала наміру порушити інтереси держави.

17.11.2020 від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гринишина Є.В. надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких він просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що державний реєстратор Луценко П.Г. провів державну реєстрацію права власності на буд. АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , а не проведена державна реєстрація на житловий будинок, як зазначено у позовній заяві. На думку, представника відповідача ОСОБА_2 не довів у позовній заяві обставини порушення або загрози порушення інтересів держави. Обставина незвернення позивача з позовом протягом певного часу без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таких органом своїх функцій із захистом інтересів держави. Отже, прокуратура не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави. Крім цього, позивач не навів обставин, чому договори не відповідають вимогам чинного законодавства та не надав доказів, на підтвердження цих обставин. Представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а в силу положень ст. 317 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Оскільки ОСОБА_1 належало право розпорядження майном, вона ним скористалась та продала частину житлового будинку ОСОБА_2 . Наступного дня сторони дійшли згоди про розірвання раніше укладеної угоди, договір був розірваний. Тобто, станом на дату укладення спірного договору купівлі-продажу не був встановлений факт незаконності набуття права власності чи необґрунтованості майна, що перебуває у праві власності ОСОБА_1 , тому остання була єдиним власником майна та мала право ним розпоряджатися на свій розсуд.

09.11.2021 на підставі розпорядження від 02.11.2021 № 02?13/124 «Щодо повторного автоматизованого розподілу невирішених судових справ, які перебували в провадженні судді Єжова В. А.» справа надійшла в провадження судді Шелест І. М.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021, розгляд вказаної справи визначено на суддю Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест І.М.

Відповідно до розпорядження від 19.01.2023 щодо повторного автоматизованого розподілу невирішених судових справ, які перебували в провадженні ОСОБА_13 згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду вказаної справи визначено суддю Шиховцову А.О.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30.01.2023 провадження у справі відкрите, цивільну справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

04.04.2023 від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Гринишина Є.В. надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник зазначив, що визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію об?єкта нерухомого майна державного реєстратора Луценка П.Г. не є належним способом захисту, водночас належним способом захисту є скасування запису про державну реєстрацію. Крім цього, захист інтересів держави в особі Харківської міської ради, що полягає в попередженні безпідставного вибуття коштів з місцевого бюджету не доведений, оскільки кошти, призначені для викупу об`єктів нерухомого майна для будівництва лінії метрополітену не існує.

14.09.2023 від представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Гринишина Є.В. надійшла заява про недопустимість доказів, відповідно до якої представник відповідача просив не брати до уваги докази, долучені до позовної заяви, копії з яких зроблені з матеріалів кримінального провадження №42018221070000266 від 28.12.2018, оскільки вони отримані з порушенням ст. 222 КПК України. Крім цього, представник відповідача зазначив, що позовна заява подана неуповноваженою особою керівником Харківської місцевої прокуратурою №5 Калюгою В.О., оскільки до позовної заяви не долучено копії службового посвідчення, а також додатки до позовної заяви посвідчені неуповноваженою особою прокурором Пановою М.С., тому докази мають бути визнані недопустимими.

26.10.2023 від керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова надійшли заперечення на заяву представника відповідача Сєдих О.А. про недопустимість доказів.

Протокольною ухвалою від 14.02.2024 суддею постановлено прийняти заяву про недопустимість доказів та надати оцінку її доводам у нарадчій кімнаті з ухвалення рішення.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.12.2023 змінено найменування прокуратури з Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області, яка діє в інтересах Харківської міської ради на Слобідську окружну прокуратуру м. Харкова, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гринишина Є.В. про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.12.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Варфоломєєвої С.В. про визнання обов`язковою явки відповідача державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області ОСОБА_11 в судовому засіданні відмовлено.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.02.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Варфоломєєвої С.В. про витребування у приватного нотаріуса ХМНО Олійник Л.М. оригіналу договору дарування домоволодіння №1137 від 29.07.2014; витребування з Департаменту реєстрації Харківської міської ради засвідчених належним чином копій матеріалів реєстраційної справи за номерами об`єктів нерухомого майна № 1610947063101 та №418113063101 відмовлено. Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Варфоломєєвої С.В. про витребування із слідчого відділення Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області кримінального провадження №4201822107000266 задоволено частково. Витребувано з СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області інформацію про стадію, на якій перебуває кримінальне провадження №4201822107000266 від 28.12.2018 та у разі прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні надати належним чином його засвідчену копію.

22.02.2024 на виконання ухвали суду від 14.02.2024 надійшла постанова про закриття кримінального провадження №42018221070000266 від 28.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.06.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні прокурор просив позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_5 адвокат Гринишина Є.В. та представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Варфоломєєвої С.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог та просили відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи ФОП ОСОБА_3 адвокат Герасименя О.Ю. у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського округу Малахова Г.І. у судове засідання не з`явилася, подала письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що листом від 26.12.2018 №24994/0/226-18 Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області повідомлено Харківську місцеву прокуратуру №5 про можливе вчинення злочину за ознаками ст. ст. 356, 358, 364, 365-2 КК України під час реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 66,7 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Розділу 3 Поземельної книги (земельна ділянка), відкритої 02.05.2013, за ОСОБА_7 25.07.2013 було зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 0,076 га (кадастровий номер 6310138800:06:005:0004) (цільове призначення - 02.01 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)) по АДРЕСА_1 , що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №157254514 від 22.02.2019.

Згідно з технічною документацією на земельну ділянку (кадастровий номер 6310138800:06:005:0004) встановлено, що по АДРЕСА_1 станом на 2013 рік на вказаній земельній ділянці було розташовано домоволодіння з господарчими та побутовими спорудами, яке складається з двох житлових будинків: житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою - літ. «а», загальною плошею 66,7 кв.м., житловою площею 35,0 кв.м., житловий будинок літ. «В-1», з прибудовами - літ. «В1-1»; в», загальною площею 34,0 кв.м., житловою плошею 21,9 кв.м. та такі надвірні будівлі: сараї - літ. «К, Л, Р», вбиральня - літ. «О», погріб - літ. «Ж», огорожа №1-4.

Згідно з договором дарування домоволодіння від 29.07.2014 №1137, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , остання стала власницею вищевказаного домоволодіння з господарчими та побутовими спорудами, яке складається з двох житлових будинків, а саме «А.-1» та «В-1» по АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.04.2019 № 163156956.

Відповідно до нотаріального посвідченого приватним нотаріусом Павловою О.О. договору дарування домоволодіння від 29.07.2014 за реєстровим №1137, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , остання стала власницею земельної ділянки площею 0,0766 га, кадастровий номер 6310138800:06:005:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію об?єкту нерухомого майна від 29.07.2014 та присвоєно йому реєстраційний номер 418113063101, право власності зареєстровано за ОСОБА_9 (індексний номер витягу 24861653 від 29.07.2014, про що у Поземельну книгу також внесені відповідні зміни 29.07.2014 про припинення права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку кадастровий номер 6310138800:06:005:0004.

Так, ОСОБА_9 своєю заявою від 13.03.2017 як власниця вищевказаної земельної ділянки та розташованого на ній вищевказаного об?єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 418113063101) замовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

В подальшому на замовлення ОСОБА_5 ТОВ «Лік-проект» у 2017 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни цільового призначення вищевказаної земельної ділянки з земель житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на землі для обслуговування нежитлової будівлі літ. «В1-1», який затверджено рішенням Харківської міської ради від 21.08.2018 №992/18.

25.09.2017 складений та підписаний акт прийому-передачі межових знаків на зберігання щодо земельної ділянки площею 0,0766 га в АДРЕСА_1 , наданої ОСОБА_1 , а також акт погодження меж земельної ділянки.

На підставі даної технічної документації, у подальшому, до вищевказаного Розділу 3 Поземельної книги було внесено відповідний запис за № 008 від 02.06.2017 про виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки.

Протоколом №3 проведення засідання Комісії з інвентаризації майна на території будівництва Третьої лінії метрополітену в м. Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська» від 28.12.2017 затверджено узагальнену інформацію інвентаризації об`єктів на території будівництва Третьої лінії метрополітену.

Серед вказаних об`єктів відповідно до Додатку до Протоколу №3 є земельна ділянка по АДРЕСА_1 , на якій розташований об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «В-1-1» загальною площею 142 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 за реєстровим №1004 від 14.07.2017 повідомила, що житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а» загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 35,0 кв.м., прибудова літ. «В1-1»; в», загальною площею 34,0 кв.м., житловою площею 21,9 кв.м. та надвірні будівлі: сараї літ. «К, Л, Р», вбиральня літ. «О», погріб літ. «Ж», огорожа №1-4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 знесені. Просила анулювати її право власності на вищезазначене нерухоме майно.

Станом на 16.07.2018 на земельній ділянці, кадастровий номер 6310138800:06:005:0004 було розташовано домоволодіння з господарчими та побутовими спорудами, яке складається з двох житлових будинків: житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою - літ. «а» та такі надвірні будівлі: сараї - літ. «К, Л, Р», вбиральня - літ. «О», погріб - літ. «Ж», огорожа №1-4.

На підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.06.2018 №1547 та купівлі-продажу земельної ділянки № 1544 від 18.06.2018 власником нежитлової будівлі літ. «В1-1» та земельної ділянки (к.н. 6310138800:06:005:0004) по АДРЕСА_1 став ОСОБА_3

31.07.2018 державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценком П.Г. в державному реєстрі речових прав проведено реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 66,7 кв.м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1610947063101).

02.08.2018 за реєстровим №1850 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. посвідчено та зареєстровано договір купівлі - продажу частки (9/10) житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У пункті 2 вказаного договору купівлі-продажу частки житлового будинку зазначено, що земельна ділянка, на якій розташовано даний об?єкт нерухомого майна не приватизована, право власності на даний об?єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_1 відповідно до рішення державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценко П.Г. від 31.07.2018, номер запису про право власності 27275298.

03.08.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. посвідчено та зареєстровано договір за реєстровим №1885 про розірвання раніше укладеного договору купівлі-продажу частки житлового будинку (№1850 від 02.08 2018): відповідно до умов п. 2 даного договору право власності на 9/10 житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв.м. по АДРЕСА_1 повернулось до ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав від 22.02.2019 №157217633 реєстрація права власності за останньою відбулась на підставі наступних документів: технічний паспорт від 05.07.2018 № 3124400077, видавник ФОП ОСОБА_4 , та договір дарування від 29.07.2014 №1137, на підставі якого раніше (29.07.2014) вже зареєструвалося право власності за ОСОБА_5 на вказану будівлю (реєстраційний номер 418113063101), яке в подальшому знищено, про що у Державному реєстрі прав на нерухоме майно міститься відповідний запис від 21.07.2017, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2019 № 157221365.

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Нєжнової М.П. від 20.12.2019 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221070000266 від 28.12.2018 за п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто не встановлена винна особа у вчиненні злочину.

Згідно з інформацією, наданою Департаментом реєстрації Харківської міської ради №1787/0/50-20 від 30.04.2020 в зв?язку із будівництвом третьої метрополітену в м. Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська», передбаченої генеральним планом міста Харкова, Харківською міською радою 21.02.2018 прийняте рішення №1034/18 «Про викуп земельних ділянок, інших об?єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних/юридичних осіб, для суспільних потреб», яким затверджений перелік об?єктів нерухомого майна, що підлягають викупу для суспільних потреб. Вказаний перелік не містить такого об?єкту нерухомого майна як житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим у Харківської міської ради були відсутні правові підстави для проведення переговорів з власником щодо умов викупу та прийняття рішення про затвердження розміру викупної ціни вказаного об?єкту нерухомого майна. Також згідно з наданою інформацією зазначено, що з 01.01.2015 по 27.04.2020 до Департаменту діловодства Харківської міської ради звернень від ОСОБА_1 про згоду на викуп Харківською міською радою об?єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з проханням оцінки вищевказаного об?єкта, а також з питання компенсацій коштів з місцевого бюджету на викуп земельних ділянок та інших об?єктів нерухомого майна не надходило.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави у випадках, визначених законом.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільствата його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

На необхідність визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особизвертав увагуі Верховний Суд Україниу постанові від 18.10.2013 у справі № 6-92цс13 за позовом прокурора про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її повернення.

Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах прокурор обгрунтував задоволенням суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - будівництва третьої лінії метрополітену в м. Харкові з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав відповідача по справі, а також необхідністю вирішення питання щодо попередження безпідставного вибуття коштів з місцевого бюджету, тобто досягти завдання щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є доведена належними доказами наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов`язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, право власності припиняється у випадках встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб було дотримано обґрунтовану пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Так, прокурор зазначив, що його звернення з позовом спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - будівництва третьої лінії метрополітену в м. Харкові з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав відповідача по справі. Також, пред?являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить з необхідності вирішення питання щодо попередження безпідставного вибуття коштів з місцевого бюджету, оскільки кошти, які призначені для викупу об?єкту нерухомого майна, якого фактично не існує виділяються як вище вказано, саме з бюджету м. Харкова. У свою чергу, одним із перших пріоритетів бюджетної політики є ефективне та раціональне використання бюджетних коштів.

Водночас, у ході судового розгляду суд встановив, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, у чому саме полягає суспільний інтерес, який би виправдовував позбавлення права власності ОСОБА_6 . Доводи позовної заяви про фактичне будівництво метрополітену через зазначену земельну ділянку не підтверджені жодними доказами, які долучені до матеріалів справи, а перелік об`єктів на території будівництва третьої лінії метрополітену в м. Харкові, який є додатком до Протоколу №3 не може бути доказом, що підтверджує дану обставину, оскільки у матеріалах справи відсутні накази, розпорядження або рішення, згідно з якими спірний об`єкт має бути знесений під суспільні потреби, порядок відшкодування/викупу спірного нерухомого об`єкту. Затвердженого проєкту будівництва метрополітену через зазначену земельну ділянку суду також не подано.

Крім цього, відповідно до інформації, наданої Департаментом реєстрації Харківської міської ради №1787/0/50-20 від 30.04.2020 в зв?язку із будівництвом третьої метрополітену в м. Харкові від станції «Метробудівників» до станції «Одеська», передбаченої генеральним планом міста Харкова, Харківською міською радою 21.02.2018 прийняте рішення №1034/18 «Про викуп земельних ділянок, інших об?єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних/юридичних осіб, для суспільних потреб», яким затверджений перелік об?єктів нерухомого майна, що підлягають викупу для суспільних потреб. Вказаний перелік не містить такого об?єкту нерухомого майна як житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 66,7 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з чим у Харківської міської ради були відсутні правові підстави для проведення переговорів з власником щодо умов викупу та прийняття рішення про затвердження розміру викупної ціни вказаного об?єкту нерухомого майна. Також згідно з наданою інформацією зазначено, що з 01.01.2015 по 27.04.2020 до Департаменту діловодства Харківської міської ради звернень від ОСОБА_1 про згоду на викуп Харківською міською радою об?єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з проханням оцінки вищевказаного об`єкта, а також з питання компенсацій коштів з місцевого бюджету на викуп земельних ділянок та інших об`єктів нерухомого майна не надходило.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 83 ЦПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч.5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказування також не може ґрунтуватися на пошуках, зокрема щодо тих аргументів, що певні докази містяться на сайтах, і у випадку якщо необхідно, то суд може з`ясувати певні обставини шляхом знаходження на сайтах такої інформації щодо будівництва метрополітену.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина перша статті 78 ЦПК України).

Отже, визначення прокурором таких завдань при зверненні до суду з цим позовом як відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання - будівництва метрополітену з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав відповідача, а також ефективного та раціонального використання бюджетних коштів позивачем не доведено.

Крім цього, ОСОБА_1 набула право власності земельну ділянку площею 0,0766 га, кадастровий номер 6310138800:06:005:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та домоволодіння з будівлями літ. «А-1» літ. «В-1» та літ. «В1-1» внаслідок укладення договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки від 29.07.2014 з ОСОБА_7 , яка є матір`ю відповідача ОСОБА_9 та в силу ст. 319 ЦК України розпоряджалася своїм майном на власний розсуд.

Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_2 про недопустимість доказів, суд зазначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані, серед іншого, встановлюються такими засобами як письмові, речові і електронні докази (ч. ч. 1,2ст. 76 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Визнання доказу недопустимим - це не обов`язок, а право суду. Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його у судовому засіданні. Недопустимість доказу не є для суду очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

Відповідно до ч.1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Суд вважає, що твердження представника відповідача Сєдих О.А. про недопустимість доказів, які використані позивачем на підтвердження позову, з матеріалів кримінального провадження з підстав порушення вимог ст. 222 КПК України (розголошення відомостей досудового розслідування) не заслуговують на увагу на підставі наступного.

Відповідно до ст. 222 КПК Українивідомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Згідно з даними постанови про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018221070000266 від 28.12.2018 за ч. 2 ст. 358 КК України, винесеної прокурором в кримінальному провадженні №42018221070000266 від 28.12.2018 ОСОБА_14 постановлено надати дозвіл керівнику Харківської місцевої прокуратури №5 Калюзі В.О., першому заступнику керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Даниляку О.С. на розголошення відомостей матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні№ 42018221070000266 від 28.12.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України та можливість виготовлення копій процесуальних документів; надати дозвіл на розголошення відомостей керівнику Харківської місцевої прокуратури № Калюзі В.О., першому заступнику керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Даниляку О.С., що містяться в матеріалах кримінального провадження №42018221070000266 від 28.12.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, звернення до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою та під час судового розгляду.

Крім того, суд враховує, що на даний час досудове розслідування по кримінальному провадженні закінчене і дана обставина сторонами визнається і не потребує доведення.

Щодо неналежного посвідчення додатків до позовної заяви та підписання позовної заяви особою, що не має повноважень суддя зазначає наступне.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини 1, 2статті 95 ЦПК України).

Відповідно до частин 4, 5 2статті 95 ЦПК Україникопії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, ОСОБА_15 , яка була прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №42018221070000266 від 28.12.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, та на яку відповідно до службового розподілу покладено функцію здійснення представництва інтересів держав у суді належним чином посвідчено додатки до позовної заяви з дотриманням ДСТУ 4163:2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів від 07.04.2003 № 55 (чинного на момент подання позовної заяви) та ст. 95 ЦПК України. Отже, додатки до позовної заяви завірені в установленому процесуальним законом порядку прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 Пановою Марією Сергіївною, що підтверджується копіями наказу в.о. прокурора Харківської області від 08.01.2019 №31-к про переведення ОСОБА_15 на посаду прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 та довіреності від 14.08.2019 за №04-19-1077-19, якою уповноважено прокурора Харківської місцевої прокуратури №5 Панову Марію Сергіївну представляти інтереси Харківської місцевої прокуратури №5, її службових осіб при розгляді судами справи №646/3805/19, для чого їй надані відповідні повноваження.

Судом також встановлено, що позовна заява підписана керівником Харківської місцевої прокуратури № 5, старшим радником юстиції, Калюгою В.О., який відповідно до наказу Генерального прокурора України від 08.06.2018 №82 про призначення Калюги Володимира Олександровича керівником Харківської місцевої прокуратури №5, отже останній на момент подання позовною заяви був особою, уповноваженою на подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства, як керівник місцевої прокуратури.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, ту обставину, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення його прав відповідачами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Слобідської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради Харківської області до державного реєстратора КП «Постачальник послуг» Солоніцевської селищної ради Харківської області Луценка Павла Геннадійовича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського округу Малахова Галина Іванівна, про скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та розірвання раніше укладеного договору купівлі-продажу - залишити без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 20.03.2025.

Головуючий суддя Шиховцова А.О.