Постанова від 18.03.2025 по справі 641/8308/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 березня 2025 року

м. Харків

справа № 641/8308/23

провадження № 22-ц/818/1601/25

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Сізонової О.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення графіку спілкування за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року, постановлене під головуванням судді Боговського Д.Є., -

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення графіку спілкування.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з онукою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено для ОСОБА_1 наступний порядок спілкування та виховання онуки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час: перша п`ятниця та третя п`ятниця кожного місяця з 15:00 до 19:00, третя субота кожного місяця з 10:00 до 19:00 у присутності матері ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3220,80 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою онукою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у спілкуванні з онукою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити бабусі ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю ОСОБА_2 , а саме: постійне необмежене спілкування засобами телефонного та інтернет-зв`язку, побачення з дитиною кожну суботу місяця з 10.00 години до 14.00 годин перші три рази у присутності матері; побачення з дитиною кожну суботу місяця з 10.00 години до 16.00 годин наступні два місяці без присутності матері; проведення спільного відпочинку із онучкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 15 днів у літній період без присутності матері за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 повинна надавати своєчасну, повну та об`єктивну інформацію щодо стану здоров`я дитини під час лікування та/або при перебуванні на лікуванні у медичних закладах, позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Зобов`язати ОСОБА_2 у разі зміни місця мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вжити заходів щодо обов`язкового повідомлення ОСОБА_1 про місцезнаходження дитини, не пізніше ніж за добу до встановленого рішенням порядку спілкування. Порядок спілкування встановити у такий спосіб: передача дитини бабусі на прибудинковій території за місцем фактичного мешкання та в подальшому повернення дитини бабусею на прибудинкову територію за місцем фактичного місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3220,80 грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4831,20 грн.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення не були зазначені усі позовні вимоги та не враховані під час ухвалення оскаржуваного рішення, не наведено мотиви відхилення таких вимог. Суд першої інстанції в частині визначення графіку спілкування ОСОБА_1 зі своєю онучкою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вийшов за межі позовних вимог, визначивши графік спілкування на власний розсуд. Крім того, судом першої інстанції було порушено строки розгляду справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дитиною дошкільного віку та може в п`ятницю зранку відвідувати дошкільні заклади, а в майбутньому піде до школи, суд вважав за можливе змінити години відвідування визначені висновком Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в цей день, та враховуючи інтереси дитини та її вік, зустрічі потрібно проводити у присутності матері.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 (а.с. 18).

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 (а.с. 17).

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З талону-повідомлення єдиного обліку № 006329 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що заяву ОСОБА_1 щодо вжиття заходів щодо невістки ОСОБА_2 , яка не дає бачитись та спілкуватись з онучкою ОСОБА_4 , зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (а.с. 19).

З листа Служби у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей № 08-22/778-23 від 09 жовтня 2023 року вбачається, що у межах компетенції та наданих повноважень Службою у справах дітей розглянуто звернення ОСОБА_4 щодо проведення з ОСОБА_2 бесіди з питання перешкоджання у спілкуванні з дитиною та обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Провести профілактичну бесіду з ОСОБА_2 не представлялось можливим, оскільки вона станом на 09.10.2023 року до Служби у справах дітей не з`явилась. Правових підстав для виходу за місцем проживання для обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_4 немає (а.с. 27).

З висновку Департаменту служб у справах дітей від 08 квітня 2024 року № 162 вбачається, що Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільне встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої онуки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час: перша, третя п`ятниця та субота кожного місяця з 10:00 до 19:00. Перші три місяці зустрічі відбуваються у присутності матері дитини (а.с. 69-70).

З пояснень Департаменту служб у справах дітей від 09 квітня 2024 року № 318/0/202-24 вбачається, що вони частково підтримують позовні вимоги ОСОБА_1 , оскільки відповідно до вимог ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалась на те, що з грудня 2023 року, ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні позивача зі своєю онучкою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час, як в період перебування відповідача у шлюбі з сином позивача, ОСОБА_5 , відповідач безперешкодно надавала можливість позивачу спілкуватись зі своєю онучкою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з вказаними обставинами, позивач звернулась, зокрема до поліції з заявою про вжиття заходів щодо ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Частини п`ята та шоста статті 19 СК України передбачають, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда по відношенню до своїх онуків в першу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ бабусі, дідуся до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).

У постанові Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 607/13092/16-ц зазначено, що будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

У справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, спір стосується прав баби на спілкування зі своєю онукою та встановлення графіку спілкування з нею.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково, зобов`язав ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з онукою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і встановив наступний час спілкування: перша п`ятниця та третя п`ятниця кожного місяця з 15:00 до 19:00, третя субота кожного місяця з 10:00 до 19:00 у присутності матері ОСОБА_2 .

Судове рішення мотивоване необхідністю забезпечення якнайкращих інтересів дитини. При цьому враховано висновок Департаменту служб у справах дітей від 08 квітня 2024 року № 162 щодо вирішення порядку участі баби у вихованні дитини, вік дитини, режим дня та навчання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції який, правильно встановивши фактичні обставини спору, вірно застосував положення Конвенції про права дитини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, СК України й ухвалив обґрунтоване рішення по суті вирішення спору. Графік побачень є найбільш комфортним, відповідає інтересам дитини та не обмежує її у можливості навчання і відвідуванні гуртків чи додаткових занять, не впливає на права батьків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що баба має право спілкуватися зі своєю онукою у силу положень статті 257 СК України.

Судом першої інстанції надано належну правову оцінку висновку Департаменту служб у справах дітей від 08 квітня 2024 року № 162 щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої онуки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визначено графік побачень з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Проте в подальшому зазначений графік спілкування може бути змінений як за згодою сторін, так і за рішенням суду при зміні обставин.

При цьому доводи представника позивача не спростовують правильності зроблених судами висновків, які стосуються питання про встановлення порядку участі баби у вихованні онуки. У даному випадку необхідно керуватися виключно якнайкращими інтересами дитини, яка має права на побачення та спілкування з бабусею, що відповідає вимогам чинного законодавства, та узгоджується з інтересами малолітньої дитини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2025 року.