Рішення

від 20.03.2025 по справі 495/7582/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 рокуСправа № 495/7582/24 Номер провадження 2/495/4066/2024

Білгород-Дністрвоський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Денисової К.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Гербея А.А.,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Царенка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

05.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, про позбавлення батьківських прав відповідача по відношенню до дітей: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач є батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народжених сторонами у шлюбі, який було розірвано заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 24.01.2024 у справі № 495/12491/23. Після розірвання шлюбу позивач повернула дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Після розірвання шлюбу, діти залишилися проживати зі позивачкою.

Позивач 14.05.2024 зареєстрували шлюб з ОСОБА_8 , у зв`язку із чим змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».

Рішенням суду від 24.01.2024 у справі № 495/12491/23 ухвалено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Відповідно до розрахунку Білгород-Дністровським ВДВС сума заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_3 на утримання дітей станом на 30.06.2024 року становить 38 275,13 грн. Батько дітей, ОСОБА_3 протягом одного року та шести місяців не виявляв бажання бачитися з дітьми, займатися їх вихованням, утриманням. Піклування про трьох дітей повністю покладено на позивача.

Відповідач дітей не утримує, участі у вихованні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не приймає, не спілкується з дітьми не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, життям дітей не цікавиться, ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Матеріальної допомоги на утримання дітей ОСОБА_3 не надавав та не надає, не дбає про нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних і моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей.

Керуючись наведеним позивач просить позбавити батьківських прав відповідача.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 , її представник - адвокат Гербей А.А. підтримували заявлений позов із підстав, зазначених у ньому; додатково ОСОБА_13 вказувала, що інтерес відповідача до дітей виник лише після її звернення до суду з цим позовом.

1.2. Відповідач правом подачі відзиву не скористався.

У судовому засіданні 17.02.2025 ОСОБА_3 , під час судового розгляду його представник - адвокат Царенко О.О., представник (мати відповідача) - ОСОБА_2 проти позову заперечували.

Відповідач ОСОБА_14 пояснював, що фактично із жовтня 2022 року він припинив проживати разом із дружиною та дітьми, почав проживати у батьків, друзів; не заперечив, що зловживав алкоголем, що ставало причиною частих конфліктів із дружиною, однак агресії до дітей ніколи не проявляв. Вважає, що саме конфлікти з дружиною стали причиною відсторонення дітей від нього; акцентував, що не втратив бажання спілкуватись з своїми дітьми, має намір і надалі їх утримувати та брати участь у їх вихованні. Вважає, що в подальшому він зможе порозумітись і налагодити відносини з дітьми. Пояснив, що із жовтня 2024 року призваний на службу у ЗСУ, є військовослужбовцем, службу проходить за межами Білгород-Дністровського району, що на даний час пояснює тривалі перерви у спілкуванні з дітьми; заборгованість по аліментам повністю погасив та продовжує їх регулярну виплату. У задоволенні позову просив відмовити.

Представник (мати відповідача) - ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснила, що у сина з дітьми були дружні, приязні відносини; розірвання шлюбу він переживав емоційно складно, у зв`язку із чим тимчасово припинилось спілкування як із дружиною, так і з дітьми; зараз він бажає залишатись батьком, брати участь у вихованні, утриманні дітей. У задоволенні позову просила відмовити.

Представник - адвокат Царенко О.О. зазначив, що у поведінці ОСОБА_15 відсутня агресія до дітей, не підтверджено обставин його винної умисної поведінки на шкоду дітям; конфлікти з матір`ю дітей не можуть бути безумовною підставою для позбавлення батьківських прав.

1.3. Третя особа - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування, надала суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні 17.02.2025 представник ОСОБА_16 висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_15 підтримала.

2. Рух справи у суді.

Позовну заяву подано до суду 05.08.2024.

Ухвалою від 19.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.09.2024, яке відкладено на 22.10.2024, 20.11.2024, 25.12.2024.

Ухвалою від 25.12.2024 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.01.2025, відкладено на 17.02.2025, 11.03.2025.

3. Фактичні обставини справи.

3.1. Із 15.10.2006 по 26.02.2024 ОСОБА_17 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, у якому народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.01.2024, яке набрало законної сили 26.02.2024, шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_3 розірвано; постановлено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення старшою дитиною повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

14.05.2024 ОСОБА_17 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 ; змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис № 123).

Станом на 30.06.2024 заборгованість ОСОБА_15 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_21 становила 38 275 грн 13 коп. (розрахунок заборгованості державного виконавця Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області).

3.2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із вересня 2020 року навчається у гімназії № 2 м. Білгород-Дністровський; характеризується як здібна учениця, на уроках активна, має добре розвинену пам`ять, врівноважена, спокійна, дисциплінована; мати дитини, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню та навчанню доньки, цікавиться шкільним життям доньки, прислухається до порад вчителів; батько дитини, ОСОБА_3 , шкільним життям доньки не цікавиться, шкільний заклад не відвідує (характеристика ОСОБА_4 за підписом в.о. директора закладу Коломойчука В., класного керівника ОСОБА_22 ). ОСОБА_23 додатково проходить навчання з програмування на курсах школи «Logika» з вересня 2023 року; приходить на заняття у супроводі матері; оплата навчання здійснюється від імені ОСОБА_24 та ОСОБА_8 (довідка від 14.06.2024 ФОП ОСОБА_25 , яка міститься в матеріалах справи. ОСОБА_23 додатково займається вивченням англійської мови; оплату вартості навчання проводить матір ОСОБА_13 ; батько жодного разу на зв`язок не виходив (характеристика за підписом вчителя англійської мови ОСОБА_26 ).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 21.06.2021 навчався у ЗЗСО № 3, м. Білгорода-Дністровського із першого класу; характеризується як активний, добросовісний учень; мати дитини, ОСОБА_1 , приділяє достатньо уваги вихованню сина; батько дитини, ОСОБА_3 , шкільним життям сина не цікавиться, з вчителем зв`язок не підтримує (характеристика ОСОБА_5 за підписом класного керівника ОСОБА_27 ). ОСОБА_28 тренується в МФК «Тірас 2500» з червня 2023 року; оплату за тренування здійснює ОСОБА_29 та ОСОБА_30 (довідка від 08.07.2024 директора ГО «МФК ТІРАС-2500» ОСОБА_31 ).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на домашньому вихованні.

3.3. Відповідно до Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дітей, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 № 02-15/29/4718/2888 від 10.10.2024, що під час вирішення питання комісія з питань захисту прав дитини дійшла до висновку, що ОСОБА_3 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, в його діях вбачається злісне умисне невиконання батьківських обов`язків, батько не цікавиться життям дітей, не піклується, не цікавиться станом їх здоров`я та розвитком, тобто не викот батьківські обов`язки. За результатами розгляду комісія з питань захисту прав дитини дійшла до висновку оскільки батько протягом 2 років не брав участі у вихованні дітей, ухилявся від утримання дітей, не брав участі у вихованні дітей, що призвело до втрати зв`язку між батьком та дітьми, при відсутності підстав, що унеможливлювали виконання батьком батьківських обов`язків, прийняла рішення: вважати доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

3.4. На підставі наказу № 242 від 20.10.2024 ОСОБА_3 призваний на військову службу по мобілізації; станом на 15.01.2025 перебуває на військовій службі (довідка ІНФОРМАЦІЯ_5 № 391 від 21.01.2025, довідка командира ВЧ за № 1957 від 15.01.2025).

Станом на 31.12.2024 заборгованість ОСОБА_3 перед ОСОБА_32 по сплаті аліментів відсутня (розрахунок заборгованості державного виконавця Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області).

3.5. Опитана у судовому засіданні ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила, що разом із мамою, татом, братом, сестрою приблизно до 2022 року проживали разом; пригадувала часті словесні конфлікти батьків, батько при цьому міг бути нетверезим, інколи випивав вдома, але частіше в такому стані уже приходив з роботи. Агресії у свою сторону та молодших дітей з боку батька не пам`ятає, пояснила, що він міг у їх присутності висловити невдоволення поведінкою мами. Із жовтня 2022 батько залишив сім`ю, припинив спілкування з усіма дітьми; таку подію оцінила позитивно, оскільки припинились домашні конфлікти. У 2024 батько один раз зателефонував.

Комісія з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради, у межах вирішення питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у присутності ОСОБА_21 провела бесіду із дітьми ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ; діти повідомили, що тато зловживав алкоголем, у нетверезому стані був агресивним до матері, інколи до дітей; останнім часом не робив спроб зустрітись, подарунків, грошей не давав.

У силу малолітнього віку (3, 9 років відповідно) суд не проводив опитування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у судовому засіданні.

4. Застосовані правові норми; висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

4.1. Згідно із статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4.2. Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені в частині першій статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

4.3. Відповідно до частини четвертої статті 19 Сімейного кодексу України - при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно із частиною п`ятою статті 19 Сімейного кодексу України - орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінюючи надані для дослідження письмові докази, суд вважає недостатньо обґрунтованими та передчасними доводи сторони позивача щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей.

Так, відомості, на підставі яких сформований висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, є поверхневими (акт обстеження умов проживання позивача ОСОБА_3 підтверджує лише факт не проживання відповідача разом з дітьми, що не заперечується останнім та не є предметом дослідження у даному спорі). Вцілому, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, який носить рекомендаційний характер, не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, а тому відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд з ним не погоджується.

4.4. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) сформовано правову позицію про те, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). […] Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявників проти позову про позбавлення їх батьківських прав свідчить про інтерес до дітей.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) зазначено, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

4.5. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30.06.2020 у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17 (провадження № 61-44369св18), від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19 (провадження № 61-9754св20), від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21 (провадження № 61-10098св23), та багатьох інших.

4.6. В межах розгляду даного спору, за результатами оцінки зібраних доказів, судом враховано:

- відсутність підстав для висновку про свідоме та винне нехтування батьком своїми обов`язками відносно дітей;

- не надання достатніх, належних доказів про негативний вплив батька на фізичний, моральний розвиток дітей;

- не доведення позитивного впливу на дітей і захисту основних їх інтересів при розриві сімейних зв`язків із батьком;

- батько дітей заперечує проти позбавлення батьківських прав і має інтерес щодо участі у їх вихованні, який не міг бути повною мірою реалізований унаслідок відносин, що склалися між колишнім подружжям;

- першочергово приймає до уваги те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою та крайнім заходом впливу на батьків (обставини щодо особливої непридатності або явного неблагополуччя одного із батьків у даній справі не встановлено).

Твердження позивача про те, що батько (відповідач) не спілкується із дітьми не є переконливим до такої міри, яка б вказувала на ухилення від утримання та виховання дітей останнім, оскільки діти постійно проживають з матір`ю, а між батьками дітей є очевидне тривале взаємне непорозуміння.

Опитана у судовому засідання старша донька ОСОБА_10 хоча і не заперечила проти позбавлення відповідача батьківських прав, однак не висловлювала категоричних негативних тверджень відносно батька, не оцінювала його поведінку як таку, що могла шкодити фізичним, моральним, матеріальним інтересам дітей.

4.7. Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховує норми Конвенції про права дитини, частини сьому, восьму статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до яких при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суди повинні виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

На переконання суду, під час розгляду справи не знайшли підтвердження беззаперечними доказами винна поведінка та свідоме нехтування батьківськими обов`язками ОСОБА_3 , які б свідчили про ухилення від утримання та виховання дітей, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до статті 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків повинно бути навмисним, тобто коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки. Судом не встановлено злісного небажання відповідачем ОСОБА_3 виконувати свої обов`язки по вихованню дітей. До відповідача раніше не застосовувались попередження про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Судом враховано, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, у зв`язку із неналежним поводженням щодо дітей.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що позбавлення батьківських прав (тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено) є крайнім заходом; належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків, які б могли бути законною підставою для позбавлення його батьківських прав відносно дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 позивачем не надано, обставин доведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками позивачем не зазначено; відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дітей, а тому розрив із нею сімейних відносин не відповідає їх інтересам, а також зважаючи на те, що батько дітей проти позбавлення батьківських прав заперечує, що свідчить про його інтерес до дітей, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та вважає, що у задоволенні вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

6. Розподіл судових витрат.

За правилами статті 141 ЦПК, з огляду на відмову у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 19, 150, 155, 157, 164, 165, 166 СК України, статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання6 АДРЕСА_2 ;

третя особа - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, код ЄДРПОУ: 04056799, місце знаходження: вулиця Михайлівська, 56, місто Білгород-Дністровський, Одеська область.

Рішення ухвалене та проголошене об 11:00 20.03.2025.

Суддя Ю.Ф. Волкова