Ухвала від 20.03.2025 по справі 671/1323/24

УХВАЛА

20 березня 2025 року

м. Київ

справа № 671/1323/24

провадження № 61-3259ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2024 року, 16 серпня 2024 року, від 26 серпня 2024 року, 05 вересня 2024 року у цивільній справіза позовом приватного підприємства «Торгово-переробний комбінат» до працівників відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції ХВП ГУНП в Хмельницькій області, начальника ЗВнП ХВП ГУНП Островського Андрія Юрійовича, старшого лейтенанта Гулька Олега Михайловича , начальника СВ ЗВнП ХВП ГУНП майора Войтюка Володимира Володимировича, слідчої СВ ЗВнП ХВП ГУНП України м. Хмельницький Волинчук Оксани Василівни, слідчого Волочиського ВнП Городоцького ГУНП Дрозда Олександра Володимировича, прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області Туза Юрія Антоновича та керівника Волочиської окружної прокуратури Стецюка Сергія Івановича, першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури Іванова Євгена Володимировича, керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР

м. Хмельницький Борусовського Михайла Володимировича, першого слідчого відділу ТУ ДБР Михайлова Павла Сергійовича, керівника 4 слідчого відділу з дислокацією у м. Вінниця ТУ ДБР Гупяка Сергія Леонідовича, заступника директора Томусяка Олександра Станіславовича , директора ТУ ДБР Васільєва Владислава Віталійовича, заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР Константінова Костянтина Валентиновича, заступника керівника УВК ДБР Мережка Сергія Івановича та керівника Чобітка Богдана Петровича, дізнавача відділу поліції № 1 Хмельницького РУП ГУНП Небельської Вікторії Миколаївни, слідчих СВ № 1 Хмельницького РУП ГУНП Задорожного Павла Вікторовича та Мельника Вадима Юрійовича , старшого лейтенанта ВРЗ СГСД СВ ХРУП Зеленюка Дмитра Вадимовича, заступника начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Голубоша Володимира Валентиновича, заступника начальника Хмельницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Онісьєва Валерія Анатолійовича, заступника начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Задорожного Андрія Анатолійовича, заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції України Томусяк Наталії Іванівни, заступника начальника СУ ГУНП в Хмельницькій області Меженіна Павла Вадимовича, начальника ГУНП Герасимчука Руслана Володимировича, першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури Гриценка Сергія Миколайовича, начальника відділу Гончарук Наталії Миколаївни, начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Готри Володимира Володимировича, виконувача обов`язків відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Нагребецького Сергія Станіславовича про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Торгово-переробний комбінат» звернулося до суду з позовом до відповідачів про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 липня

2024 року позовну заяву ПП «Торгово-переробний комбінат» залишено без руху.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від24 липня

2024 року позовну ПП «Торгово-переробний комбінат» повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року, ПП «Торгово-переробний комбінат» подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від07 серпня 2024 року апеляційну скаргу ПП «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року повернуто.

УхвалоюХмельницького апеляційного суду від 16 серпня 2024 року апеляційну скаргу ПП «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року повернуто.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від26 серпня 2024 року апеляційну скаргу ПП «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від05 вересня 2024 року апеляційну скаргу ПП «Торгово-переробний комбінат»на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року повернуто.

14 березня 2025 року ПП «Торгово-переробний комбінат» через систему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2024 року, 16 серпня 2024 року, від 26 серпня 2024 року, 05 вересня 2024 року, направити справу до суду першої інстанції для поновлення розгляду.

За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Щодо оскарження ухвали Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року

Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання

про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані

у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Аналіз вказаних норм процесуального закону дає підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише після її апеляційного перегляду.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки в апеляційному порядку ухвала Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року по суті не переглядалася, у відкритті касаційного провадження у цій частині необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Щодо оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня

2024 року

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені статтею 356 ЦПК України.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За змістом статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (абзац 3 частини восьмої статті 14 ЦПК України).

Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення) процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси (кабінети) в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ПП «Торгово-переробний комбінат» має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС з 17 липня 2024 року. Апеляційна скарга ПП «Торгово-переробний комбінат» не була сформована у системі «Електронний суд», а надійшла на електронну адресу Хмельницького апеляційного суду в електронній формі та не містила відомостей про підписання документів електронним підписом та доказів перевірки електронного підпису, накладеного на заяву, з використанням підсистеми «Електронний суд».

З огляду на вказане, апеляційний суд дійшов правомірного висновку щодо її повернення, як непідписаної.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2024 року про повернення апеляційної скарги необхідно відмовити на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України, оскільки в цій частині касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Щодо оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16 серпня

2024 року

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга ПП «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від

24 липня 2024 року підписана і подана представником Рудаком М. П.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що представником Рудаком М. П. не надано жодного документа, який дає йому право представляти інтереси позивача у судах з усіма правами, що надані процесуальним законодавством України стороні, третій особі, представнику сторони та третій особі, в тому числі з правом оскарження судових рішень.

Встановивши, що до апеляційної скарги не було додано документів, які б підтверджували повноваження Рудака М. П. діяти від імені ПП «Торгово-переробний комбінат» у порядку самопредставництва, апеляційний суд обґрунтовано, з посиланням на пункт 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, повернув апеляційну скаргу.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16 серпня 2024 року про повернення апеляційної скарги необхідно відмовити на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України, оскільки в цій частині касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Щодо оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня

2024 року

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України, учасники

справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто перелік ухвал суду, які підлягають касаційному оскарженню, чітко визначається процесуальним законом.

Оскарження ухвал суду апеляційної інстанції щодо залишення апеляційної скарги без руху у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Отже у відкритті касаційного провадженні належить відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Щодо оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 року

Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня 2024 року апеляційну скаргу ПП «Торгово-переробний комбінат» залишено без руху та надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме: подання заяви про поновлення процесуального строку, подання виправленої апеляційної скарги, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

На виконання вимог вказаної ухвали ПП «Торгово-переробний комбінат» було подано суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з наведених у ній підстав. Також подано заяву про уточнення апеляційної скарги, в якій, з метою усунення недоліків скарги щодо надання суду доказів надсилання копій апеляційної скарги іншим учасникам справи, заявник послався на частину другу статті 177 ЦПК України, згідно з якою правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення. Апеляційний суд погодився з наданими уточненнями в цій частині.

Проте, ПП «Торгово-переробний комбінат» не виконано вимог ухвали Хмельницького апеляційного суду від 26 серпня 2024 року щодо надання виправленої апеляційної скарги згідно з вимогами пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України, а зазначило, що наразі тільки позивач є учасником справи, і суд вирішував питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, права ж відповідачів поданою скаргою не порушуються. Крім того, зазначив, що апеляційна скарга має розглядатись апеляційним судом без повідомлення учасників про розгляд справи. Також зауважив про надмірний формалізм.

Відповідно до статей 185, 357 ЦПК України у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходив з того, що ПП «Торгово-переробний комбінат» у строк, встановлений судом, не виконало вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не надало апеляційну скаргу у новій редакції, яка мала відповідати вимогам пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України із зазначенням повного найменування, прізвища, ім`я, побатькові всіх учасників, їх місця знаходження. Апеляційний суд зазначив, що визнання неподаною та повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Встановивши, що заявник не надав (фактично відмовився надати) на вимогу апеляційного суду апеляційну скаргу у новій редакції, яка має відповідати вимогам пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав таку скаргу неподаною та повернув її заявнику.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не завдається шкоди самій суті права і переслідується легітимна мета за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року, заява № 19164/04).

Колегія суддів також звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги, за загальним правилом, не позбавляє заявника права подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, що йому було належним чином роз`яснено апеляційним судом в оскарженій ухвалі.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 05 вересня 2024 року про повернення апеляційної скарги необхідно відмовити на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України, оскільки в цій частині касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2024 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від07 серпня 2024 року, 16 серпня 2024 року, від 26 серпня 2024 року, 05 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом приватного підприємства «Торгово-переробний комбінат» до працівників відділу поліції № 1 Хмельницького районного управління поліції ХВП ГУНП в Хмельницькій області, начальника ЗВнП ХВП ГУНП Островського Андрія Юрійовича, старшого лейтенанта Гулька Олега Михайловича , начальника СВ ЗВнП ХВП ГУНП майора Войтюка Володимира Володимировича, слідчої СВ ЗВнП ХВП ГУНП України м. Хмельницький Волинчук Оксани Василівни, слідчого Волочиського ВнП Городоцького ГУНП Дрозда Олександра Володимировича, прокурора Кам`янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області Туза Юрія Антоновича та керівника Волочиської окружної прокуратури Стецюка Сергія Івановича, першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури Іванова Євгена Володимировича, керівника першого слідчого відділу ТУ ДБР м. Хмельницький Борусовського Михайла Володимировича , першого слідчого відділу ТУ ДБР Михайлова Павла Сергійовича, керівника 4 слідчого відділу з дислокацією у м. Вінниця ТУ ДБР Гупяка Сергія Леонідовича, заступника директора Томусяка Олександра Станіславовича , директора ТУ ДБР Васільєва Владислава Віталійовича, заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР Константінова Костянтина Валентиновича, заступника керівника УВК ДБР Мережка Сергія Івановича та керівника Чобітка Богдана Петровича , дізнавача відділу поліції № 1 Хмельницького РУП ГУНП Небельської Вікторії Миколаївни, слідчих СВ № 1 Хмельницького РУП ГУНП Задорожного Павла Вікторовича та Мельника Вадима Юрійовича , старшого лейтенанта ВРЗ СГСД СВ ХРУП Зеленюка Дмитра Вадимовича, заступника начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Голубоша Володимира Валентиновича, заступника начальника Хмельницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Онісьєва Валерія Анатолійовича, заступника начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Задорожного Андрія Анатолійовича, заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції України Томусяк Наталії Іванівни, заступника начальника СУ ГУНП в Хмельницькій області Меженіна Павла Вадимовича, начальника ГУНП Герасимчука Руслана Володимировича , першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури Гриценка Сергія Миколайовича, начальника відділу Гончарук Наталії Миколаївни, начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Готри Володимира Володимировича, виконувача обов`язків відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Нагребецького Сергія Станіславовича про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, - відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович