Ухвала від 20.03.2025 по справі 486/227/25

Справа № 486/227/25

Провадження № 2/947/2144/25

УХВАЛА

20.03.2025 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Товариcтва з обмеженою відповідальністю «Кадор-Україна плюс» (код ЄДРПОУ 40454436) про поділ майна подружжя ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом про поділ майна подружжя,в якому просить визнати транспортний засіб марки Renault модель Таlisman, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , автомобіль марки INFINITI, модель QХ70,2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 , майнові права на однокімнатну квартиру на 6 поверсі №2-6-2, що розташована в житловому комплексі «Шістдесят восьма Жемчужина» за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-6-2/68 від 12 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «КАДОРР-УКРАЇНА ПЛЮС».В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Renault модель Таlisman, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який придбано 26.09.2023 на підставі договору купівлі- продажу автомобіля від 26.09.2023; в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки INFINITI, модель QХ70,2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право вимоги передачі майнового права на однокімнатну квартиру на 6 поверсі №2-6-2, що розташована в житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями, торгово-розважальним центром, наземними гаражами відкритого типу, підземним паркінгом та трансформаторною підстанцією «Шістдесят восьма Жемчужина» за будівельною адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-6-2/68 від 12 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «КАДОРР-УКРАЇНА ПЛЮС»; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 42875,00 грн..

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04.02.25 матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Товариcтва з обмеженою відповідальністю «Кадор-Україна плюс» про поділ майна подружжя передано для розгляду за підсудністю до Київського районного суду м.Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Положеннями ч.3 ст.175ЦПК України регламентовано вимоги до позовної заяви. Так, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору ( ч.4 цієї ж статті).

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення ( ч.5 цієї ж статті).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору ( ч.6 цієї ж статті) .

Положення ст. 177 ч.1 ЦПК України наголошує на те, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так позивачем не надано доказів сплати судового збору, натомість надано заяву про звільнення її від сплати судового збору розміром 11163,11 гривень, мотивуючи заяву тим, що розмір судового збору для неї завеликий,вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, доходу не має, оскільки здійснює догляд за малолітніми дітьми, отримує аліменти.

До заяви про звільнення від сплати судового збору та її матеріального стану окрім роздруківки з державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.01.25 інших доказів щодо матеріального стану не надано.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Зокрема, підпунктом першим пункту першого цієї частини статті визначено, що за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028 грн.

Із урахуванням наведеного, позивачеві при зверненні до суду із вказаним позовом необхідно сплатити судовий збір у розмірі, що відповідає ставкам судового збору, встановленим законом за відповідні позовні вимоги.

Відповідно до ч.1ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом ч.3ст.136 ЦПК Україниз підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Стаття 5 ч.1 Закон України «Про судовий збір» має вичерпний переліки осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях .

Ознайомившись з клопотанням позивача, суддя приходить висновку, що у його задоволенні належить відмовити, виходячи з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 3ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.

Питання зменшення розміру судового збору є правом суду і застосовується у виключних випадках, зазначених у законі, за наявності лише вагомих для цього підстав.

Крім того, вищевказана довідка сама по собі, не охоплює повний дохід фізичної особи, оскільки, окрім зазначених доказів, доказами, які у своїй сукупності підтверджують дохід фізичної особи, зокрема, є: банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи про заборгованість за комунальні послуги, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження, відомості про відсутність рухомого чи нерухомого майна, від яких позивач може отримувати доходи, тощо.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Тому, враховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення позивача від сплати судового збору, суд приходить висновку про відмову позивачеві у задоволенні його клопотання.

Натомість, з метою надання доступу до правосуддя, враховуючи обставини, на які посилається позивач, як на підстави про звільнення від сплати судового збору, вважає необхідним зменшити позивачу розмір судового збору до розміру 1211,20 гривень, які слід сплатити на реквізити Київського районного суду м.Одеси, які містяться на офіційному веб- сайт суду та надати суду відповідні докази їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, надасть суду належні докази, що стосуються предмету спору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.

На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України «Про судовий збір», ст.ст.136,175,185,258-261,353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Зменшити ОСОБА_1 розмірі судового збору, який слід сплатити за звернення до суду з позовом майнового характеру до ставки судового збору за звернення до суду з позовом майнового характеру у розмірі 1211,20 гривень.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Товариcтва з обмеженою відповідальністю «Кадор-Україна плюс» про поділ майна подружжя.

Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені в ухвалі недоліки у десятиденний строк з дня отримання ним ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Луняченко В. О.