Рішення

від 19.03.2025 по справі 522/1588/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/1588/24

Провадження №2-др/522/74/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням суду від 03 березня 2025 року позовну заяву задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» страхове відшкодування у розмірі 52 553,61 гривень та з ОСОБА_2 матеріальні збитки, завдані внаслідок ДТП у розмірі 26 805,31 гривень, стягнення суму сплаченого судового збору.

07 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідачів судові витрати, зокрема, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 3 750,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень.

Ухвалою суду від 11 березня 2025 року заяву прийнято до розгляду, засідання по справі призначено на 19 березня 2025 року.

12 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича надійшла заява про розгляд справи без участі.

13 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Калугіна Дмитра Олеговича надійшла заява про розгляд справи без участі.

19 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі, у заяві про ухвалення додаткового рішення просила відмовити.

У судове засідання, призначене на 19 березня 2025 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У зв`язку із неявкою учасників справи, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

У зв`язку з неявкою учасників справи, ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

06 липня 2023 року між ОСОБА_1 та АБ «Мальниченко та партнери» було укладено догові про надання правової допомоги №207/23, за яким бюро зобов`язалося здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту під час розгляду цивільної справи про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП на умовах та в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно акту приймання-передачі від 04 березня 2025 року, АБ надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

- консультація, вивчення матеріалів, документів наданих клієнтом;

- системний аналіз обставин справи з урахуванням положень діючого законодавства та судової практики щодо розгляду справ з аналогічними правовими відносинами;

- супровід з питання визначення розміру збитку, що підлягає стягненню зі страхової компанії та винуватці ДТП;

- складання заяв по суті справи та інших процесуальних документів.

Загальна вартість наданих послуг склала 15000,00 гривень.

Згідно копії платіжної інструкції від 10 липня 2023 року №Р24А1432413056D7100, ОСОБА_1 сплатив в якості оплати за договором №207/23 грошову суму у розмірі 15050,00 гривень.

У відповідності до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідностатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат на консультацію,суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач участі у судових засіданнях не брав. При цьому, власну позицію відносно предмету спору не висловлював, а подання будь-яких заяв та клопотань здійснювалося через представника.

Такі витрати на думку суду не є невідворотними та неминучими, оскільки, усі процесуальні дії по справі вчинялися її представником, а тому, суд вважає, що такі дії є виключною ініціативою представника та доходить до висновку про те, що витрати на надання усних консультацій не підлягають відшкодуванню.

Щодо витрат на вивчення матеріалів та документів, наданих клієнтом та на системний аналіз обставин справи з урахуванням положень чинного законодавства та судової справики, суд зазначає наступне.

Постанова ВП ВС від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19 містить висновок про те, що витрати на ознайомлення з апеляційними скаргами не можуть бути враховані під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки відзивів на апеляційні скарги.

Тому, на думку суду, ознайомлення з матеріалами та документами, аналіз обставин справи та судової практики, є одним із елементів процедури складання заяв по суті справи (позову, відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив), а тому, не підлягають окремій оцінці.

Щодо витрат на супровід з питань визначення вартості розміру збитку, що підлягає стягненню, суд зазначає наступне.

Зі змісту матеріалів справи, в тому числі з акту приймання-передачі наданих послуг не вбачається, які саме дії були вчинені представником позивача задля визначення вартості збитку, завданого в результаті ДТП.

Більше того, зі змісту звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 05 січня 2024 року №02/03.01.24 вбачається, що його замовником є безпосередньо позивач, а не його представник.

Тому, суд вважає, представником позивача не доведено надання такої послуги та доходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій частині.

Щодо витрат, пов`язаних із складання заяв по суті справи та інших процесуальних документів.

Так, представником позивача була складена та подана до суду позовна заява.

Сама позовна заява за змістом є незначною та складається з 3 аркушів.

У додатках до позовної заяви містяться лише ті документи, які перебувають у розпорядженні позивача. Тому, отримати зазначені документи не потребує докладання будь-яких додаткових зусиль зі сторони представника позивача.

У додатках до позовної заяви відсутні будь-якій документи, отримані представником позивача самостійно (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів). Зазначене дає суду підстави вважати, що адвокат не витратив значного проміжку часу для отримання таких додатків.

Суд звертає увагу на те, що зазначена категорія справ характеризується низькою складністю для якої характерна типова форма позовної заяви.

Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини чітко врегульовані чинним законодавством. Між нормами прави відсутні будь-які колізії, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.

При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно на майнові відносини, що виникають між позивачем та відповідачами.

Тому, враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що витрати за надання такої послуги, за умови їх відповідності критеріям розумності, справедливості та співмірності повинні становити 4 000,00 гривень.

Разом із позовною заявою до суду було подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року зазначене клопотання було залишено без задоволення з огляду на те, що представник позивача не надав доказів, які б підтверджували вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В той же час, у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 мав статус потерпілого від адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Тому, із урахуванням того, що подання зазначеного клопотання було виключної ініціативою представника позивача, а судом не встановлено підстав для його задоволення у зв`язку із необґрунтованістю та можливістю надати такі докази самостійно, суд доходить до висновку про те, що витрати в цій частині не підлягають відшкодуванню.

Щодо витрат на складання та подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд зазначає наступне.

07 лютого 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича про здійснення розгляду справи №522/1588/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року зазначене клопотання повернуто без розгляду.

09 лютого 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича про здійснення розгляду справи №522/1588/24 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року зазначена заява залишена без задоволення.

У ч. 2 ст.274 ЦПК України чітко визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Чинне законодавство не передбачає обов`язку здійснювати розгляд зазначеної категорії справ в порядку загального позовного провадження, а тому, питання про порядок розгляду справи вирішується на розсуд суду під час відкриття провадження у справі.

У постанові Одеського апеляційного суду від 37.06.2024 року у справі № 522/17563/23, суд зазначив про те, що чинне законодавство не містить чіткого поняття «малозначна справа» та вичерпного переліку підстав, за яких суд може визначити справу малозначною, норми ЦПК України, визначають лише рекомендований список ознак малозначності справ за наявності яких суд має право визначити справу малозначною, проте це не є обов`язком суду. Питання щодо віднесення справи до категорії малозначних справ вирішується судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.

При цьому, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишені судом без розгляду.

Тому, із урахуванням того, що подання зазначеного клопотання було виключної ініціативою представника відповідача, а судом не встановлено підстав для його задоволення у зв`язку із необґрунтованістю та можливістю здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає, що такі витрат не підлягають відшкодуванню.

Ціна позову 79358,92 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог щодо ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» 52553,61 гривень.

Питома вага 0,662 (52553,61/79 358,92).

Розмір задоволених позовних вимог щодо ОСОБА_3 26805,31 гривень.

Питома вага 0,338 (26805,31/79 358,92).

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, шляхом стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2648,00 гривень (4000*0,662) та з ОСОБА_3 у розмірі 1352,00 гривень (4000*0,338).

У заяві про ухвалення додаткового рішення заявник просить стягнути з відповідачів витрати, пов`язані з оцінкою матеріальної шкоди у розмірі 3750,00 гривень.

Зі змісту звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 05 січня 2024 року №02/03.01.24 вбачається, що його замовником є ОСОБА_1 , підстава проведення оцінки договір від 10.03.2023 року №02/03.01.24.

Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.01.2024 року №02/03.01.24, позивачем сплачено в якості оплати послуг грошову суму у розмірі 3750,00 гривень.

Витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 133 ЦПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Постанова КЦС ВС від 20.07.2022 у справі № 524/710/21 містила висновок про те, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС та КЦС ВС щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи, визначивши, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Так, відповідно до Постанови ВП ВС від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22, у випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Оскільки, суд врахував звіт від як доказ у справі задля визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди, існують підстави для вирішення питання про відшкодування витрат понесених для його складання.

Ціна позову 79358,92 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог щодо ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» 52553,61 гривень.

Питома вага 0,662 (52553,61/79 358,92).

Розмір задоволених позовних вимог щодо ОСОБА_3 26805,31 гривень.

Питома вага 0,338 (26805,31/79 358,92).

Тому, враховуючи те, що вартість складання звіту підтверджується наявними та допустимими доказами по справі, беручи до уваги той факт, що звіт був використаний судом для визначення розміру завданої шкоди, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення витрат, понесених на проведення оцінки з ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» у розмірі 2482,50 гривень та з ОСОБА_3 у розмірі 1267,50 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, ЄДРПОУ 30968986, на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2648 (дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень 00 (нуль) копійок та витрати на проведення оцінки завданої шкоди у розмірі 2482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1352 (одна тисяча триста п`ятдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок та витрати на проведення оцінки завданої шкоди у розмірі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 19 березня 2025 року.

Суддя Косіцина В.В.

19.03.2025