Рішення від 10.03.2025 по справі 161/1331/25

Справа № 161/1331/25

Провадження № 2/161/1562/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/1331/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей, Виконавчий комітет Луцької міської ради про визначення місця проживання дитини та встановлення графіку побачень з дитиною,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити графік побачень дитини з батьком раз на місяць (в першу суботу місяця з 15.00 до 19.00 годин), у присутності матері та заборонити спілкуватися з дитиною по телефону до досягнення 6-ти років, повідомляти про побачення, яке має відбутися або не відбутися не менше ніж за добу до нього, через матір відповідача - з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач в судовому засіданні заявлений позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заявлений позов визнав частково з підстав, викладених у відзиві. Суду пояснив, що спір між сторонами з приводу місця проживання дитини взагалі відсутній. З приводу участі у вихованні дитини запропонував інший порядок, зазначений у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб`єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.

Відповідно ч. 1-2 ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення..

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є сторонами по справі, являються матір`ю та батьком відповідно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

Також судом встановлено, що рішенням суду від 09 вересня 2024 року розірвано шлюбміж ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ,який зареєстрований15вересня 2019року Луцькимміським відділомдержавної реєстраціїактів цивільногостану Головноготериторіального управлінняюстиції уВолинській області,актовий запис1357.

Станом на день звернення до суду, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення суду від 24 лютого 2025 року стягуються щомісяця з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 7000 ( сім тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 січня 2025 року і до досягнення повноліття.

У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про призначення місця проживання дитини.

Суд звертає увагу, що рішенням суду від 09 вересня 2024 року питання про залишення проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю - ОСОБА_1 не вирішувалось. Однак, в суду не виникає сумнівів щодо проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 саме разом із матір`ю - ОСОБА_1 . Сторонами зазначена обставина визнана в повному обсязі, а відповідач підтвердив повну відсутність будь-яких заперечень з даного приводу, внаслідок чого спір між сторонами з приводу місця проживання дитини взагалі відсутній.

При вирішенні даної справи судом встановлено, що між сторонами у цій справі фактично існує спір саме щодо способу участі батька у вихованні дитини, способи та їх час спілкування, однак, не щодо місця проживання дитини. Однак, суперечливості між сторонами з приводу участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною не є підставою для задоволення пред`явленого ОСОБА_1 позову, оскільки такі суперечливості неможливо усунути шляхом визначення місця проживання дитини.

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

При цьому, також не підлягає до задоволення позов в частині встановлення графіку побачень дитини з батьком, як про це просить позивач.

Відповідно ч. 2-3 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно ч. 1-2 ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Виходячи з буквального змісту статті 159 Сімейного кодексу України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини виключно за умови вчинення перешкод тим із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо. Та виключно за зверненням того з батьків, якому такі перешкоди чиняться.

Однак, ОСОБА_2 не повідомлено жодних обставин, які свідчили б про наявність в нього саме перешкод з боку ОСОБА_1 у спілкуванні з ОСОБА_3 та у його вихованні.

А ОСОБА_1 як той з батьків, з ким проживає дитина, апріорі не має підстав для звернення до суду з позовом про усунення перешкод ОСОБА_2 у його спілкуванні з ОСОБА_3 та у його вихованні.

Також суд звертає увагу, що порядок участі у спілкуванні ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та у його вихованні, зазначений у відзиві, не може бути прийнятий судом до уваги для вирішення позову в цій частині по суті, оскільки ОСОБА_2 з відповідним зустрічним позовом до суду не звертався. А згідно положень чинного ЦПК України, у відзиві відповідач викладає виключно свої заперечення проти позову, однак, не заявляє позовних вимог.

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, та відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 загалом.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 161 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10-18, 81, 263-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позову до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей, Виконавчий комітет Луцької міської ради про визначення місця проживання дитини та встановлення графіку побачень з дитиною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено

20 березня 2025 року.

Суддя В.В. Ковтуненко