Рішення від 19.03.2025 по справі 541/3231/24

Справа № 541/3231/24

Номер провадження 2/541/116/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 березня 2025 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Шатілової Л.Г., за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2007017010 від 02.12.2013 року у розмірі 31892,99 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в межах 3-х річного терміну з 03.04.2017 року по 02.12.2018 року складає 24973,47 грн., з яких основна сума кредиту (тіло) 21834,71 грн та проценти за користування кредитом 3138,76 грн ( відповідно до Графіку платежів), а також урахування індексу інфляції та 3% ручних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 29.01.2019 по 23.02.2022 року у розмірі 6916,52 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що 02.12.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № 2007017010, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 50000,00 грн. із нарахуванням процентів у розмірі 15,00% річних, з яких 50000,00 грн. надано на споживчі цілі. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 13.06.2016 року виникла заборгованість у розмірі 59933,49 грн., з яких 40722,54 грн. загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за кредитом (тіло) згідно умов договору; 19210,95 грн. загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за нарахованими доходами (%) згідно умов договору. 13.06.2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір факторингу № 13/06/16, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» права грошової вимоги за Кредитним договором. У свою чергу, 29.01.2019 року ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» відступило право вимоги до Боржників ТОВ «ФК «Прайм Альянс» відповідно до Договору факторингу № 29/01/19-2, в тому числі за Договором № 2007017010 від 02.12.2013 року. Вказував, що з 29.01.2019 по теперішній час на рахунки ТОВ «ФК «Прайм Альянс», на рахунок погашення заборгованості за кредитним договором коштів не надходило. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 31892,99 грн., як складається з заборгованості за кредитом в межах 3-х річного терміну з 03.04.2017 року по 02.12.2018 року складає 24973,47 грн., з яких основна сума кредиту (тіло) 21834,71 грн. та проценти за користування кредитом- 3138,76 грн ( відповідно до графіку платежів, а також урахування індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 29.01.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 6916,52 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 13.09.2024 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

05.12.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Калініна С.К. надійшов відзив на позовну заяву , в якому адвокат просив поновити строк на подання відзиву, справу розглянути без сторони відповідача, застосувати строк позовної давності яка є підставою для відмови у позові, повністю відмовити в задоволені позовних вимог, стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. (а.с.92-98).

05.03.2025 року від представника позивача надійшли пояснення у справі, в яких представник просив відмовити в задоволені заяві відповідача про застосування строку позовної давності, задовольнити позовні вимоги (а.с.133-134).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 80,81).

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві його представник адвокат Калінін С.К. просив розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача (а.с.97).

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень статей4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статей15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 02.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2007017010, у відповідності до якого, останній отримав кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15,00% річних. З яких 50000,00 грн надано на споживчі цілі, що підтверджується заявою на видачі готівки №6 від 02.12.2013 року. Строк договору 60 місяців з 02.12.2013 по 02.12.2018р. (а.с.8-12).

Відповідно до п.1.4.1 Кредитного договору позичальник зобов`язаний повністю повернути банку суму отриманих кредитів та виконати всі інші зобов`язання встановлені кредитними договорами не пізніше 02 грудня 2018 року.

Зобов`язання які виникла на підставі кредитного договору відповідачем не виконувалися. У зв`язку з чим станом на 13 червня 2016 року за кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 59933,49 грн, яка складається: з загальної суми заборгованості за основною заборгованістю за кредитом (тіло) згідно умов договору 40722,54 грн.; загальна сума заборгованості за основною заборгованістю за нарахованими доходами (%) згідно умов договору 19210,95 грн. (а.с.13).

13.06.2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено Договір факторингу №13/06/16 від 13.06.2016 відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за Кредитним договором № 2007017010 від 02.12.2013 року (а.с.39-44).

29 січня 2019 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» укладено Договір факторингу № 29/01/19-2 від 29.01.2019 року, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до відповідача за Кредитним договором № 2007017010 від 02.12.2013 року (а.с.45-51).

Зазначив, що з 29.01.2019 по теперішній час на рахунки ТОВ «ФК «Прайм Альянс» на рахунок погашення заборгованості за кредитним договором коштів не надходило.

Оскільки фактично отримані і використані позичальником ОСОБА_1 кредитні кошти у межах відповідного строку дії договору в добровільному порядку кредитору (попереднім кредиторам) не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, а тому ТОВ ФК «Прайм Альянс» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості з боржника.

Згідно наданих позивачем розрахунків сума боргу за кредитним договором становить 31892,99 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в межах 3-х річного терміну з 03.04.2017 року по 02.12.2018 року складає 24973,47 грн., з яких основна сума кредиту (тіло) 21834,71 грн та проценти за користування кредитом 3138,76 грн ( відповідно до Графіку платежів), а також урахування індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 29.01.2019 по 23.02.2022 року у розмірі 6916,52 грн. (а.с. 14-38,52).

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно дост. 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1ст. 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 ЦК Українивизначено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №2007017010 від 02.12.2013 року.

Представником відповідача адвокатом Калініним С.К. заявлено про застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строків позовної давності.

Щодо застосування строків позовної давності, суд вважає наступне.

Відповідно до статті256,257 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки

Відповідно дост. 253 ЦК Українипозовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків встановленихстаттями 253-255 ЦК України.

Згідно ізст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ізст. 262 ЦК Українизаміна сторін у зобов`язані не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Таким чином, незалежно від визначення в договорі терміну кредитування, право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

В такому випадку, термін позовної давності по кожному щомісячному платежу в межах строку кредитування відповідно до частини 5статті 261 ЦК Українипочинається після невиконання або неналежного виконання позичальником чергового платежу і обчислюється окремо по кожному прострочененому платежу.

Відповідно до цього, позовна давність у три роки встановлюється окремо до кожного невиконаного щомісячного платежу. Тому, в разі порушення позичальником зобов`язань за кредитом в межах строку кредитування, позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року у справі № 908/252717/17.

Окрім того, відповідно до п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтями257,258,362,559,681,78,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таку позицію підтримує, зокрема, Верховний Суд України у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 де зазначає у пункті 12 розділу « Прикінцеві та перехідні положення ЦК України» у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-1Х перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Строк, визначений ст. 257 ЦК України, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за період з 03.04.2017 по 02.12.2018 року, сума заборгованості за періодичними платежами у межах вказаного терміну складає 24973,47 грн, з яких: основна сума кредиту (тіло) 21834,71 грн та проценти за користування кредитом 3138,76 грн, 3 % річних у розмірі 2012,00 грн та 4907,52 грн інфляційних втрат за період з 29 січня 2019 року по 23 лютого 2022 року також нараховані у межах строків позовної давності.

Врахувавши наведені норми, суд дійшов переконання, що для заявлених позивачем вимог за період з 03.04.2017 по 02.12.2018 року строки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни доЦКщодо продовження строків заст. 257 ЦКна час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 1 грудня 2021 року по справі № 373/651/20.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо строків позовної давності, висновок представника відповідача про пропуск такого строку є помилковим.

Відповідно до ч. 1 ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

З розрахунку позивача вбачається, що інфляційні втрати та 3% річних було нараховано за період з 29.01.2019 по 23.02.2022 року (до початку впровадження воєнного стану) на визначену суму заборгованості за тілом кредиту з межах строку позовної давності, а саме: сума боргу з урахуванням 3% річних за кредитним договором за період з 29.01.2019 року по 23.02.2022 року становить 2012,00 грн., з урахування індексу інфляції за січень 2019 року - по лютий 2022 року становить 4907,52 грн., всього 6916,52 грн. А тому вказані суми підлягають стягнення з відповідача.

Таким чином, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів за кредитним договором № 2007017010 від 02.12.2013 року розмір заборгованості складає 31892,99 грн, з яких заборгованість за кредитом в межах строку трирічного терміну позовної давності з 03.04.2017 по 02.12.2018 складає 24973,47 грн., з яких основна сума кредиту (тіло) 21834,71 грн та проценти за користування кредитом 3138,76 грн ( відповідно до Графіку платежів), а також урахуванням індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 29.01.2019 по 23.02.2022 року у розмірі 6916,52 грн.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Що стосується витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 06/06 від 06 червня 2023 року; додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №06/06 від 06 червня 2023 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1684397 від 16 серпня 2024 року виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №06/06 від 06 червня 2023 року; посвідчення адвоката України серії №10289/10 від 11 жовтня 2021 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10289/10 від 11 жовтня 2021 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 08 жовтня 2021 року №93; акт приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2024 року, відповідно до якого адвокатом було надано позивачу юридичні послуги у вигляді первинної консультації та ознайомлення з матеріалами кредитної справи, витрачено 2 години, підготовка позовної заяви, витрачено 4 години (відповідно до додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №06/06 від 06 червня 2023 року вартість 1 години роботи адвоката при наданні відповідної правничої допомоги визначена за домовленістю сторін та становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, тобто вартість однієї години адвоката 1514 грн (50% від 3028 грн). Всього під час надання професійної правничої допомоги адвокатом витрачено 6 годин. Таким чином, розмір суми наданої адвокатом професійної правничої допомоги рамках розгляду справи складає 9084 грн. Даний акт є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги №06/06 від 06 червня 2023 року));рахунок-фактура №27 від 16.08.2024 року на суму 9084 грн, з яких: первинна консультація та ознайомлення з матеріалами кредитної справи 3028 грн, підготовка позовної заяви 6056 грн); (а.с. 6, 53-59).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі N 753/15687/15.

Предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, тому за таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 9084 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Суд, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 253, 256, 257, 261, 262, 510, 512, 514, 526, 530, 1048, 1050, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 133, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованість за кредитним договором №2007017010 від 02.12.2013 року, що становить 31892 ( тридцять одну тисячу вісімсот дев`яносто дві) гривні 99 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом в межах 3-х річного терміну з 03.04.2017 року по 02.12.2018 року складає 24973,47 грн., з яких основна сума кредиту (тіло) -21834,71 грн. та проценти за користування кредитом 3138,76 грн. ( відповідно до Графіку платежів), а також урахування індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України за період з 29.01.2019 по 23.02.2022 у розмірі 6916,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», код ЄДРПОУ 41677971, юридична адреса вул. Січових Стрільців, 77 м.Київ, 04053.

Представник позивача: адвокат Дорошенко Марина Анатоліївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №10289/10 від 11.10.2021, адреса 04053 м.Київ, вул. Січових Стрільці, 77.

Представник позивача: Тимошенко Олексій Юрійович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса м.Київ, вул. Січови Стрільців, 77.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Калінін Сергій Костянтинович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2212 від 26.06.2018 року, адреса 40004 Сумська область, м.Суми, р-н Ковпаківський, вул. Холодногірська,45.

Суддя: Л. Г. Шатілова