Рішення від 20.01.2025 по справі 450/3805/21

Справа № 450/3805/21 Провадження № 2/450/108/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О.Ю.

за участю представника позивача Райхеля Р. П.

представника відповідача Гай О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в порядку регресу кошти в сумі 280368,39 грн., що складається із основного боргу в сумі 276225,00 грн. та судового збору в розмірі 4143,39 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову покликається на те, що 11.07.2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Львівської дирекції АТ «Укрпошта» та уклав Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність на посаді водія автотранспортних засобів. 15.05.2019 року він, керуючи службовим автомобілем IVECO Stralis (д.н.з. НОМЕР_1 ) з причепом KOGEL (д.н.з. НОМЕР_2 ), порушив Правила дорожнього руху, що призвело до зіткнення з автомобілем FORD FUSION (д.н.з. НОМЕР_3 ), який отримав механічні пошкодження. На місці ДТП складено Протокол про адміністративне правопорушення (серія ОБ №151781 від 15.05.2019 р.). Пустомитівський районний суд 14.06.2019 р. визнав ОСОБА_1 винним за ст. 124 КУпАП, наклав штраф 340 грн і стягнув 384,20 грн судового збору. Вказані суми ним сплачені. 13.07.2020 року Сколівський районний суд Львівської області ухвалив стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_2 273 490,00 грн матеріальної шкоди та 2 735,00 грн судових витрат. 21.01.2021 р. Львівський апеляційний суд залишив рішення без змін. 14.05.2021 р. АТ «Укрпошта» виплатила 276 225,00 грн постраждалому. Відповідно до ст. 1191 ЦК України, позивач має право на регресне відшкодування. 02.06.2021 р. ОСОБА_1 було направлено лист-вимогу №10.15.06-67 щодо відшкодування 280 368,39 грн, проте відповіді не отримано. 08.06.2021 р. адвокат Білецька О. Р. звернулася із запитом про надання копій судових рішень і документів щодо ДТП, які були надані 14.06.2021 р. Станом на сьогодні вимога залишається невиконаною. На підставі вищенаведеного, просить позовні вимоги задоволити повністю.

10.11.2021 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.12.2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Гай Олександра Олеговича, про призначення автотоварознавчої експертизи у справі за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено; призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, виконання якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.09.2022 року провадження в справі за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу ухвалено поновити.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.10.2022 року провадження в справі за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, зупинено на час проведення експертизи, призначеної ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.12.2021 року.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року провадження в справі за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу поновлено, у зв`язку з тим, що 23.02.2023 року на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи №450/3805/21 без виконання ухвали суду про призначення експертизи, разом із клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою від 17.08.2023 року справу за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,- направлено повторно Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 54, - для проведення експертизи, призначеної ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.12.2021 року, по наявних у матеріалах справи даних; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

31.01.2024 року на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи №450/3805/21 без виконання ухвали суду про призначення експертизи, разом із клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів та надання доступу до об`єкта дослідження, необхідних для проведення експертизи, відповідно до цього провадження в справі за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу було поновлено.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.03.2024 року постановлено справу за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,- направити повторно Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 54, - для проведення експертизи, призначеної ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.12.2021 року, по наявних у матеріалах справи даних.

08.05.2024 року провадження в справі за позовом Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу поновлено, у зв`язку із тим, що 08.05.2024 року на адресу суду надійшли матеріали цивільної справи №450/3805/21 без виконання ухвали суду про призначення експертизи, разом із клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою від 31.05.2024 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено; постановлено витребувати у ОСОБА_4 (Закарпатська обл., м. Ужгород) та ОСОБА_2 (Дніпропетровська обл., м. Кам`янське) в електронному форматі або в оригіналі Звіт про оцінку матеріального збитку № 01-21/05/19 від 21.05.2019 щодо пошкоджень автомобіля «Ford Fusion» (VIN НОМЕР_4 , держномер НОМЕР_3 ) разом із фотозображеннями ушкоджень.

31.07.2024 року на адресу суду повернуто матеріали цивільної справи №450/3805/21 без виконання ухвали суду про призначення експертизи, разом із повідомленням судового експерта Шатковського А. про неможливість надання висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № 1646-Е у цивільній справі № 450/3805/21 від 26.07.2024 року, Актом № 2 здачі-приймання повідомлення про неможливість надання висновку експерта № 1646-Е від 26.07.2024 року, у зв`язку із цим провадження у справі поновлено.

27.11.2024 року протокольною ухвалою призначено справу до судового розгляду.

16.01.2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гай О. О. надійшли письмові пояснення, відповідно до змісту яких, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається зокрема на те, що у відповідності до постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.06.2019 р. ОСОБА_1 , керуючи службовим автомобілем IVECO Stralis (д.н.з. НОМЕР_5 ) 15.05.2019 р. порушив Правила дорожнього руху, що спричинило ДТП з автомобілем Ford Fusion (д.н.з. НОМЕР_3 ). Пустомитівський районний суд 14.06.2019 р. визнав його винним за ст. 124 КУпАП. Сколівський районний суд 13.07.2020 р. у справі №453/1389/19 зобов`язав АТ «Укрпошта» відшкодувати ОСОБА_2 273 490,00 грн матеріальної шкоди та 2 735,00 грн судових витрат. Львівський апеляційний суд 21.01.2021 р. залишив це рішення в силі. 14.05.2021 р. АТ «Укрпошта» сплатило 276 225,00 грн потерпілому. Посилаючись на ст. 1191 ЦК України, позивач вимагає стягнення цієї суми з відповідача в порядку регресу, оскільки він керував джерелом підвищеної небезпеки під час виконання трудових обов`язків. ОСОБА_1 не був залучений до справи №453/1389/19 як учасник, тому не мав змоги заперечувати розмір відшкодування. Оцінка вартості збитків (звіт ОСОБА_4 ) містить порушення Методики оцінки, що ставить під сумнів її достовірність. Суд погодився з необхідністю проведення судової експертизи, однак вона не відбулася через відсутність вихідних даних. Позивач не довів, що відповідач використовував авто у власних цілях, а не у службових. Згідно зі ст. 132 КЗпП України, працівник несе обмежену матеріальну відповідальність у межах прямої дійсної шкоди, але не більше середньомісячного заробітку. Враховуючи, що ДТП сталося під час виконання трудових обов`язків, підстав для повного стягнення суми в порядку регресу немає.

Представник позивача Райхель Р. П. в судове засідання з`явився, підтримав доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 суму регресного відшкодування на користь АТ «Укрпошта».

Представник відповідача Гай О. О. в судове засідання з`явився, заперечив проти задоволення позову, вважає заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають повному задоволенню. Вказав, що ОСОБА_1 не був залучений як учасник чи третя особа у судовому розгляді за позовом ОСОБА_2 до АТ «Укрпошта» (справа №453/1389/19). Відповідно він не мав можливості подавати докази, брати участь у судових засіданнях та заперечувати розмір відшкодування. Відповідно, рішення у цій справі не має преюдиціального характеру для даної справи. Звертає увагу суду на те, що ДТП сталося під час виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків як водія АТ «Укрпошта» та що Договір про повну матеріальну відповідальність укладений лише щодо збереження майна, а не відшкодування збитків третім особам. З огляду на викладене, вважає, що відсутні правові підстави для покладення на відповідача повної матеріальної відповідальності в порядку регресу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

11.07.2016 року Львівською дирекцією АТ «Укрпошта» на роботу був прийнятий ОСОБА_1 та був укладений Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, за умовами якого Відповідач виконує умови до посадової інструкції водія автотранспортних засобів.

Наказом № 344 від 02.10.2017 року затверджено Перелік посад працівників, з якими укладаються письмові договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. В даний перелік входить посада водія автотранспортних засобів ЦПП.

Судом встановлено, що 15.05.2019 року о 01 год. 02 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 682 км., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем IVECO Stralis НОМЕР_6 , причіп KOGEL д.н.з. НОМЕР_7 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого автомобілі отримали технічні пошкодження.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.06.2019 року у справі № 450/1751/19, провадження № 3/450/1049/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та зобов?язано сплатити штраф у розмірі 340 гривень в дохід держави і стягнути 384,20 грн. судового збору.

Вказана постанова не оскаржувалася та набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6ст. 82 Цивільного процесуального кодексу Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, шо розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, встановлений Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.06.2019 року у справі № 450/1751/19факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_3 зазнав механічних пошкоджень та вина відповідача у скоєні цієї дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом IVECO Stralis НОМЕР_6 , причіп KOGEL д.н.з. НОМЕР_7 є обставинами, що мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 13.07.2020 року у справі № 453/1389/19 за позовом за позовом ОСОБА_2 до АТ «Укрпошта»

про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди вирішено позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити; стягнути з Акціонерного товариства « УКРПОШТА» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 273490 гривень 00 копійок; стягнути з Акціонерного товариства « УКРПОШТА» на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 2735 (дві тисячі сімсот тридцять п`ять) грн.

Постановою від 21.01.2021 року Львівський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта», а Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 13.07.2020 року залишив без змін.

Рішення суду у цивільній справі, що набрало законної сили обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено рішення суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Положення ч. 4 ст. 61 ЦПК Україниносить фактичний імперативний припис і встановлюють обов`язок для суду приймати встановлені в судовому рішенні обставини і події.

Тобто вищезазначеним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 13.07.2020 року прямо встановлено розмір матеріальної шкоди спричиненої ОСОБА_2 внаслідок пошкодження його автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_3 і слугує підставою для породження цивільно-правових наслідків, зокрема відшкодуванню вказаної шкоди винною особою в порядку зворотної вимоги (регресу).

Як вбачається із долучених платіжних доручень № 4889, 4891, 4890 від 21.05.2021 року АТ «Укрпошта» в повному обсязі здійснила оплату водієві автомобіля FORD FUSION д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 273 490,00 грн. та судові витрати у сумі 2735,00 грн., що разом становить 276 225,00 грн.

Отже, таким чином у позивача виникло відповідно до положень ст. 1191 ЦК Україниправо зворотної вимоги (регресу) до винної у ДТП особи ОСОБА_1 у розмірі сплаченого відшкодування.

На доводи представника відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 , як відповідач у справі, у якості учасника, чи третьої особи до судового розгляду справи № 453/1389/19, відтак не мав об`єктивної можливості подавати докази, брати участь у судових засіданнях, у дослідженні доказів, ставити питання учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, тобто реалізувати весь комплекс прав, передбачених у ст. 43 ЦПК України, зокрема висувати заперечення щодо розміру відшкодування заподіяної шкоди, відтак рішення у вищезазначеній справі не носять преюдиціального характеру щодо позовних вимог про відшкодування шкоди в порядку регресу, що є предметом судового розгляду у справі 450/3805/21, вважаю за необхідне зазначити, що судом неодноразово призначалась судова автотоварознавча експертиза за клопотанням представника відповідача, оскільки розмір відшкодування такий заперечив, однак відповідно до змісту багаторазових повідомлень про неможливість надання висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи судових експертів вбачається, що клопотання експерта, про надання вихідних даних, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень, не задані, а тому керуючись вимогами п. п. 1.13, 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 №53/5 (в чинній редакції), відповідальність за ненадання таких даних покладається на сторону, яка ініціювала проведення експертизи. Відповідач, заперечуючи розмір відшкодування, мав можливість надати необхідні вихідні дані для експертизи, однак цього не зробив, що фактично унеможливило отримання відповідного експертного висновку.

Зважаючи на вищенаведене, Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.05.2024 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 в електронному форматі (записані на СД-диск, флеш-носій) фотозображення пошкоджень автомобіля «Ford Fusion» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що прикріплені до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяної ушкодженнями транспортному засобу № 01-21/05/19 від 21.05.2019 або оригінал Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяної ушкодженнями транспортному засобу № 01-21/05/19 від 21.05.2019 із роздрукованими кольоровими Фотозображеннями; витребувано у ОСОБА_2 в електронному форматі (записані на СД-диск, флеш-носій) фотозображення пошкоджень автомобіля «Ford Fusion» ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що прикріплені до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяної ушкодженнями транспортному засобу № 01-21/05/19 від 21.05.2019 або оригінал Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяної ушкодженнями транспортному засобу № 01-21/05/19 від 21.05.2019 із роздрукованими кольоровими Фотозображеннями.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 01-21/05/19, складеного 21.05.2019 року на належний позивачу автомобіль FORD Fusion реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 , визначено, що матеріальний збиток, завданий внаслідок вищезазначеного ДТП, складає 373 490,00 грн.

У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення частини другоїстатті 1188 ЦК України.

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першоїстатті 1191 ЦК Українинабуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Водночас, статтею 132 КЗпП Українипередбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Як роз`яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»,за правилами статті 132 КЗпП Україниза шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту. Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Згідно зі статтею 130 КЗпП Українине одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов`язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов`язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100Порядку обчислення середньої заробітної плати (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348),а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації).

Як вбачається з Довідки про заробітну плату № 1381 від 02.12.2024 року, ОСОБА_1 працює в АТ «УКРПОШТА» на посаді водія автотранспортних засобів та його заробіток за період із 01.09.2024 по 31.10.2024 року складає всього 29775,94 грн., середньомісячна заробітна плата якого складає 33659,86 грн.

Статтею 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 року по справі №489/1902/18.

В матеріалах справи є договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 11.07.2016 року між сторонами у справі, однак відповідно до Додатку №1 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 № 447/24 посада відповідача (водій) не відноситься до категорії працівників, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.10.2018 року у справі № 491/961/16-ц зазначено, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей (п.1 ст.134 КЗпП України), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з статтею 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір та чи був він укладений.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю» від 11.12.2015 року №12, зі змісту ст. 132 КЗпП при заподіянні працівником прямої дійсної шкоди в розмірі, що менше середнього місячного заробітку, працівник зобов`язаний відшкодувати пряму дійсну шкоду повністю. Якщо ж пряма дійсна шкода, що заподіяна працівником підприємству, перевищує середній місячний заробіток працівника, з останнього стягується лише сума, що дорівнює середньому місячному заробітку, а решта шкоди працівником не покривається.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, з огляду на те, що відповідач станом на момент скоєння ДТП виконував трудові обов`язки на посаді водія автотранспортних засобів, які виконує по даний час, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу щодо стягнення виплаченого відшкодування підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує згідно положень ст. 141 ЦПК України,коли у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.10,14,60,62,212-215,224-226 ЦПК України, ст.1191ч. 6ст. 261ЦК України, ст. ст. 130,132, 136КЗпПУкраїни,п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», суд,-

в и р і ш и в:

позов Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» (ЄДРПОУ: 22336769, місцезнаходження: м. Львів, вул. Словацького, 1) в порядку регресу кошти в розмірі 33659,86 (тридцять три тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 86 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь Акціонерного товариства «УКРПОШТА» в особі Львівської дирекції АТ «УКРПОШТА» (ЄДРПОУ: 22336769), 504, 50 (п`ятсот чотири гривні 50 копійок) гривень судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29.01.2025 року.

СуддяІ. І. Мельничук