Рішення від 20.03.2025 по справі 120/12588/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 березня 2025 р. Справа № 120/12588/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області (далі - Могилів-Подільська РВА, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача - Чайка А.О. зазначає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду його заяви про заміну виконання військового обов`язку альтернативною службою, з мотивів непередбаченості заміни військової служби альтернативною (невійськовою) під час воєнного стану, а тому позивач просить суд зобов`язати Могилів-Подільську РВА повторно розглянути відповідну заяву та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої у судовому рішення.

Ухвалою від 01.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

04.10.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначає, що на виконання вимог статті 11 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" заява про направлення на альтернативну службу розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації в присутності громадянина.

Підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу зокрема є неявка громадянина без поважних причин за викликом до місцевої державної адміністрації для розгляду його заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори.

З цієї ж підстави, з підстави неявки до відповідного територіального підрозділу позивача на розгляд його заяви від 14.08.2024 Могилів-Подільською РВА прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в направленні на альтернативну (невійськову) службу.

Зокрема, представник відповідача, звертає увагу суду на те, що представником позивача у позовній заяві наведено посилання на недоцільну судову практику, оскільки у своїй відповіді не ставила під сумнів, чи заперечувала право вірян на свободу світогляду і віросповідання, яке передбачене статтею 35 Конституції України, а лише вказала, що районною військовою адміністрацією прийнято рішення відмовити заявнику в направленні на альтернативну (невійськову) службу зв`язку із його неявкою.

Ухвалою від 11.03.2024 суд витребував у відповідача додаткові докази, що стосуються належного повідомлення позивача про розгляд його заяви про заміну виконання військового обов`язку альтернативною службою.

На виконання вимог ухвали від 11.03.2025 Могилів-Подільська РВА направила на адресу суду заяву та повідомила, що заява ОСОБА_1 про заміну виконання військового обов`язку альтернативної (невійськовою) службою у зв`язку із релігійними переконаннями була винесена на розгляд комісії у справах альтернативної (невійськової) служби при Могилів-Подільській районній військовій адміністрації, засідання комісії відбулося 02.09.2024, про дату та час розгляду заявника повідомлено засобами мобільного зв`язку, поштове направлення повідомлення не здійснювалося у зв`язку із відсутністю фінансування.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовому обліку за місцем реєстрації.

Згідно довідки Незалежної Релігійної Громади Євангельських Християн-Баптистів "Дванадцять Апостолів" від 14.08.2024 № 17 позивач з 11.06.2016 є членом відповідної релігійної організації та бере активну участь в духовному та соціальному служінні церкви.

14.08.2024 позивач звернувся до Могилів-Подільська РВА із заявою щодо заміни виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою.

02.09.2024 комісія у справах альтернативної (невійськової) служби при Могилів-Подільській районній військовій адміністрації розглянула заяву ОСОБА_1 та прийняла рішення відмовити позивачу в направленні на альтернативну (невійськову) службу у зв`язку із його неявкою до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації для розгляду питання про проходження альтернативної (невійськової) служби.

Листом від 02.09.2024 № 2046/02-02.12 Могилів-Подільська РВА повідомила ОСОБА_1 , про наявність такої відмови, вказавши в листі про дату, час проведення засідання комісії районної військової адміністрації та спосіб повідомлення заявника, телефоном та через програму "Viber" про проведення, такого розгляду.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті рішення за наслідками розгляду його заяви про заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 35 Конституції України регламентовано, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон - № 2232-ХІІ).

Згідно з частиною першою та другою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).

Водночас організаційно-правові засади альтернативної (невійськової) служби (далі - альтернативна служба), якою відповідно до Конституції України має бути замінене виконання військового обов`язку, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина визначає Закону України від 12.12.1991 № 1975-XII "Про альтернативну (невійськову) службу" (далі Закон - № 1975-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов`язку перед суспільством.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 2 Закону № 1975-XII визначено, що право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов`язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Законом України від 09.04.1999 № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" (далі - Закон № 586-XIV) визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Пунктом 4 статті 27 Закону № 586-XIV передбачено, що місцева державна адміністрація бере участь в організації та забезпеченні заходів підготовки населення України до участі в русі національного спротиву та підготовці молоді до військової служби, забезпечує направлення громадян для проходження базової військової служби та альтернативної (невійськової) служби на відповідній території.

Статтею 6 Закону України № 586-XIV визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Оскільки позивач звернувся заявою до відповідача щодо направлення його на альтернативну службу у зв`язку з релігійними переконаннями, суд врахувує, що Порядок проходження громадянами України альтернативної (невійськової) служби (далі - альтернативна служба) визначає Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.1999 № 2066 (далі - Положення № 2066).

Згідно з пунктом 2 розділу І Положення № 2066 громадяни України мають право на альтернативну службу, якщо виконання військового обов`язку суперечить їхнім релігійним переконанням і якщо вони належать до діючих відповідно до законодавства релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Перелік таких релігійних організацій затверджується Кабінетом Міністрів України. Цим правом користуються громадяни, які належать до зазначених релігійних організацій, що діють як із зареєстрованим статутом, так і без його реєстрації.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть бути встановлені окремі обмеження цього права із зазначенням строку їх дії.

На альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідне рішення місцевою держадміністрацією (пункт 3 Положення № 2066).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення № 2066 для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадянин після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду призову на строкову військову службу особисто подає письмову заяву до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації за місцем проживання. Початок проведення призову громадян на строкову військову службу встановлюється на підставі Указу Президента України.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Положення № 2066 заява про направлення на альтернативну службу подається у довільній формі із зазначенням мотивів неможливості проходження строкової військової служби та підтвердженням істинності релігійних переконань громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинність його релігійних переконань, копія документа про освіту та довідка з місця роботи або навчання.

У разі порушення громадянином установленого строку подання заяви у ній мають бути зазначені причини її несвоєчасного подання.

Відповідно до п. п. 6, 7 розділу ІІ Положення № 2066 заява про направлення на альтернативну службу приймається за наявності паспорта. Відсутність паспорта є підставою для відмови у прийнятті заяви.

Заява про направлення на альтернативну службу реєструється в Журналі реєстрації заяв громадян, які звернулися з питання проходження альтернативної (невійськової) служби, що ведеться за зразком згідно з додатком 1.

Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Положення № 2066 відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації протягом календарного місяця вивчає заяву громадянина про направлення на альтернативну службу і у разі потреби в межах наданих повноважень перевіряє повідомлені заявником дані.

Пунктом 9 розділу ІІ Положення № 2066 визначено, що про дату явки громадянина до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації, на якому розглядатиметься питання про направлення його на альтернативну службу, відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації повідомляє письмово та пропонує громадянинові подати до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації у разі потреби додаткове підтвердження істинності релігійних переконань в документальній або іншій формі (зокрема запросити представників релігійної організації тощо).

Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Положення № 2066 повідомлення про дату явки до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації оформляється за зразком згідно з додатком 2 та скріплюється печаткою. Воно є підставою для звільнення громадянина відповідно до законодавства від навчання, а також від роботи на цей час із збереженням середньомісячного заробітку.

Таким чином наведеними вище нормами положення передбачено імперативний обов`язок відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації письмового повідомлення заявника про дату явки для розгляду його заяви про направлення його на альтернативну службу.

Поряд з цим законодавець не встановив права суб`єкта владних повноважень відступати від обов`язку письмового повідомлення заявника про дату явки для розгляду його заяви про направлення його на альтернативну службу, про додатково свідчить пункт 12 Положення № 2066.

За нормами пунктів 11-12 Положення № 2066 громадянин зобов`язаний прибути до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації у строк, зазначений у повідомленні.

Поважними причинами неявки громадянина до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації можуть бути визнані документально підтверджені: хвороба громадянина; смерть або тяжка хвороба близького родича - дружини, батьків, дітей, братів, сестер, дідусів, бабусь; перешкода стихійного характеру або інші обставини, внаслідок яких громадянин не зміг особисто прибути до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації.

У разі визнання причин неявки громадянина до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації поважними розгляд заяви переноситься, про що письмово повідомляється заявникові.

Згідно з пунктом 13 розділу ІІ Положення № 2066 заява громадянина про направлення на альтернативну службу розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації протягом календарного місяця після її надходження в присутності громадянина. У разі потреби до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації запрошуються представники релігійних організацій, громадськості та вживаються в межах законодавства інші заходи для встановлення належності громадянина до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю, та істинності його релігійних переконань.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Положення № 2066 підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є:

несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори;

відсутність підтвердження істинності релігійних переконань;

неявка громадянина без поважних причин до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації.

Інші причини не можуть бути підставою для відмови в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори.

Згідно з п. 15 розділу ІІ Положення рішення місцевої держадміністрації про направлення громадянина на альтернативну службу або про відмову в направленні на альтернативну службу протягом п`яти календарних днів видається заявникові та надсилається у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому громадянин перебуває на військовому обліку

Тобто, відповідач під час розгляду заяви позивача про направлення на альтернативну службу повинен протягом календарного місяця вивчити заяву і у разі потреби в межах наданих повноважень перевірити повідомлені заявником дані, а після - прийняти відповідне рішення.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши заяву ОСОБА_1 про заміну військового обов`язку альтернативною службою, здійснив розгляд такої та відмовив у її задоволенні з підстав неявки заявника без поважних причин до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації.

При цьому суд зауважує, що під час розгляду цього спору відповідач не надав суду доказів письмового повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду його заяви, всупереч положень пунктів 9-10 Порядку № 2066.

При цьому в підтвердження правомірності своїх дій та прийнятого рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 не надав належних, достовірних та допустимих доказів письмового повідомлення заявника про дату, час та місце розгляду його заяви, чим, на переконання суду позбавив позивача можливості реалізувати своє право на особисту участь у розгляді його заяви, чи повідомлення про неможливість прибуття до до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації.

При вирішенні цього спору суд враховує, що за нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді заяви ОСОБА_1 від 14.08.2024, порушив порядок розгляду такого типу заяв, визначений Положенням про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби № 2066, що в свою чергу свідчить про невідповідність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Таким чином, в даній спірній ситуації відповідачем допущено протиправну бездіяльність, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2024 про заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою.

Що стосується вимог зобов`язального характеру, суд враховує наступне.

Оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2024, з метою належного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Могилів-Подільську районну військову адміністрацію Вінницької області, розглянути у встановленому законом порядку заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 з урахуванням правових висновків суду у даній справі.

При цьому суд не надає оцінку підставам позову зазначеним представником позивача, оскільки такі не відповідають встановленим судом обставинам спору, та не виступали підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.08.2024.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст. 2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо порушення порядку розгляду заяви позивача та прийняття рішення за результатами її розгляду та зобов`язати його розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, вказану вище заяву позивача, та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням вказаних судом мотивів у цьому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2024 про заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою.

Зобов`язати Могилів-Подільську районну військову адміністрацію Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2024 про заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою, та прийняти відповідне рішення з даного питання, з урахуванням правової оцінки, наданої судом за результатами розгляду цієї справи.

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільської районної військової адміністрації Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Могилів-Подільська районна військова адміністрація Вінницької області (пл. Шевченка, 1, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.03.2025.

СуддяТомчук Андрій Валерійович