Рішення

від 02.08.2024 по справі 160/15811/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 рокуСправа №160/15811/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - МАРКЕТ" (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40; ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-A; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ МАРКЕТ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 р. № UA500500/2023/000739/2;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 р. № UA500500/2023/001409.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з метою митного оформлення товарів подав до Одеської митниці електронну митну декларацію, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема, контракт, рахунок фактуру (інвойс), пакувальний лист та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Позивач вказує, що в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у позивача та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.07.2024 Одеська митниця звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву (вх. № 26243/24). В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийнятті рішення про коригування митної вартості товару від 07.11.2023 р. № UA500500/2023/000739/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 р. № UA500500/2023/001409 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «АТБ-МАРКЕТ».

08.07.2024 ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив (вх. № 26283/24).

Позивач зазначив, що відповідачем необгрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості та необгрунтовано неможливість застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

11.07.2024 Одеська митниця надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заперечення (на відповідь на відзив) (вх. № 26884/24). Відповідач зазначив, що не погоджується з аргументами, викладеними у відповіді позивача на відзив Одеської митниці та вказав, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийнятті рішення про коригування митної вартості товару від 07.11.2023 р. №UA500500/2023/000739/2 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2024, у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.11.2023 між ТОВ «АТБ МАРКЕТ» (покупець) та YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD Китай (продавець) укладено контракт на поставку продукції №3368-YM/CN (далі Контракт), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався поставити товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товару на умовах, визначених у цьому контракті.

Відповідно до п. 2.1 Контракту найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у спеціифікаціях до цього контракту, які підписуються обома сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно із п. 2.2 Контракту загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальній ціні товару згідно з усіма специфікаціями, які будуть підписані сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару визначається у відповідній специфікації цього контракту, підписаній обома сторонами.

Також п. 2.3 Контракту передбачено, що ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-NINGBO, КНР згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р. (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає у себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

У п. 3.1 Контракту визначено, що якщо у специфікаціях до цього контракту не зазначено інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється покупцем в Доларах США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок продавця у наступному порядку, викладеному у п. 3.1.1 Контракту а саме: 100% від суми зазначеної в Специфікації, покупець сплачує протягом 20 (двадцяти) днів після отримання копій документів, зазначених в п.4.2, якщо інше не вказано в сертифікаціях.

Відповідно до п. 4.1 Контракту, товар за цим контрактом повинен бути поставлений на умовах FOB-NINGBO, КНР згідно з правилами «Інкотермс» 2010 р.(якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами «Інкотермс» 2010 р.) протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту підписання специфікацій до контракту. Продавець зобов`язаний письмово повідомити покупця про дату відвантаження товару не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати його відвантаження.

Також п. 4.2 Контракту визначено, що продавець зобов`язаний передати разом з товаром (або одночасно з відвантаженням товару надіслати покупцю поштою або за допомогою служби кур`єрської доставки) оригінали наступних товаросупровідних документів на товар, які визначені у п. 4.2.1 4.2.6, а саме: рахунок. - фактура (інвойс); міжнародна автомобільна накладна CMR (при перевезенні товару автомобільним транспортом), коносамент (при перевезенні товару морським транспортом); сертифікат походження товару (якщо товар походить з Європейського Союзу - сертифікат з перевезення товару EUR.I); пакувальний лист; документи, які підтверджують якість та безпеку товару згідно з вимогами законодавства України, що діють для даного виду товару (сертифікат якості, декларація виробника товару, санітарний сертифікат, а за необхідності - також й інші документи); засвідчена продавцем копія митної декларації країни відправника товару.

За умовами п. 5.1 Контракту визначено, що якість товару має відповідати вимогам, зазначеним у законодавстві України, вимогам, зазначеним у додатках та (або) специфікаціях до цього контракту, вимогам, які звичайно ставляться до якості даного виду товару, а також має відповідати інформації про товар, зазначеній у товаросупровідних документах на товар, та інформації про товар, зазначеній на упаковці та (або) тарі товару. Якість товару має підтверджуватися відповідними документами, передбаченими законодавством України та цим контрактом. У випадку поставки товару, який не відповідає вищезазначеним положенням, покупець має право відмовитися від прийняття такого товару або вимагати зменшення його ціни.

Згідно із п. 5.2 Контракту, товар повинен бути упакований та (або) тарований відповідно до вимог, зазначених у законодавстві України, вимог, зазначених у додатках до цього контракту, а також вимог, які звичайно ставляться до упаковки та (або) тари даного виду товару. Товар повинен постачатися у непошкодженій упаковці та (або) тарі, яка повинна забезпечити повне збереження товару від будь яких пошкоджень при транспортуванні товару (з урахуванням декількох перевантажень у дорозі) та при зберіганні товару протягом усього строку його придатності.

Відповідно до п. 5.5 Контракту, маркування товарів повинно здійснюватися відповідно до вимог, зазначених у законодавстві України та додатках до цього контракту. Тара та (або) упаковка товару повинна в обов`язковому порядку містити чітке маркування із зазначенням дати виготовлення товару та дати закінчення строку придатності товару.

Згідно із п. 5.6. Контракту, якщо товар постачається па дерев`яних палетах, маркування кожної такої палети повинно в обов`язковому порядку містили клеймо ІРРС, нанесене відповідно до Міжнародної конвенції про захист рослин (IPРС) та Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 15 (ISPM № 15), У випадку порушених вищезазначеної вимоги продавець, крім сплати покупцю передбаченого цим контрактом штрафу, зобов`язаний відшкодувати покупцю у повному обсязі (без урахування штрафу) усі. Збитки завдані таким порушенням (у тому числі збитки, пов`язані з простроченням поставки товару, простоєм транспорту, поверненням товару продавцю, повторною поставкою товару, затримкою у митному оформлені товару та ін.)

Позивач звернувся до Одеської митниці з метою здійснення митного оформлення наступних товарів:

товар № 1 «Взуття кімнатне на підошві з гуми та полімерних матеріалів та верхом з текстильних матеріалів: - арт. YMSP210319-31 Капці дитячі (поліестер, термопластична гума, спонж), - 7524 пар - арт. YMSP201230-105-1 Капці жіночі кімнатні закриті зі штучним хутром (поліестер, поліпропілен, спонж), - 8400 пар. Виробник YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Країна виробництва: CN». Код товару 6404191000.

товар № 2 «Комплекти одягу з синтетичних волокон, для чоловіків: - арт. YMUW200624-02 Комплект зимової чоловічої натільної білизни (100% поліестер), - 4500 набір Виробник: YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD. Країна виробництва: CN, Торгівельна марка: немає даних». Код товару 6103230000.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2010.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано відповідачу митну декларацію разом з відповідними документами на підтвердження митної вартості товарів а саме: за митною декларацією № 23UA500500039478U5 (код 2 - МД): декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.11.2019 № 3368-YM/CN, Специфікація від 31.08.2023 № 246, рахунок фактура (інвойс) від 31.08.2023 № ML 2023156, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, автотранспортна накладна від 06.11.2023 № 9190, рахунок від 06.11.2023 № СФ 34567, рахунок від 06.11.2023 № СФ 34569, рахунок від 06.11.2023 № СФ 34571, заява про страхування на окреме перевезення вантажу від 02.10.2023 № 14777, пакувальний лист б/н від 31.08.2023, сертифікат якості б/н від 31.08.2023, декларація про проходження товару від 31.08.2023 №2023156.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) каталоги, специфічні форми виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ «АТБ МАРКЕТ» листом від 07.11.2023 № 0711-09 надано: 1) банківські платіжні документи «swift» від 29.09.2023; 2) прайс-лист виробника товару б/н від 21.08.2023; 3) комерційна пропозиція б/н від 24.08.2023; 4) копія митної декларації країни відправлення від 29.08.2023 №292120230000592424.

За результатами перевірки наданих документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, Одеською митницею було прийнято:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000739/2 від 07.11.2023;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001409 від 07.11.2023.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості резервний метод.

ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» листом від 25.12.2023 № М-2023-5456/3 надало свої заперечення та прохання використання для визначення митної вартості метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, та скасувати рішення від 07.11.2023 № UA500500/2023/000739/2. Додатково надано наступні документи: 1) бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-маркет»: банківські та платіжні документи: swift № б/н від 29.09.2023 (копія); 2) виписку з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 12.12.2023) (копія); 3) платіжне доручення в іноземній валюті від 28.09.2023 № 3621 (копія); 4) прайс-лист б/н від 21.08.2023 від продавця оцінюваних товарів (копія); 5) Комерційна пропозиція б/н від 24.08.2023 (копія); 6) експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-1402/3 від 18.12.2023 (оригінал); 7) копію митної декларації країни відправлення від 29.08.2023 № 292120230000592424 (копія); 8) банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення від 15.11.2023 № № 72356, 72368, 72377. (оригінал); 9) акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.11.2023 № № OУ-0005193, ОУ-0005195, ОУ-0005197, від ТОВ «ТГЛ Україна» до договору транспортного експедирування від 09.04.2019 № 88189. (копія).

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України (далі - Кодекс) документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 та ч. 1 ст. 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п. 8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (ч. 1 ст. 337 Кодексу).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 49 Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У ч.1 ст. 51 Кодексу визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів ст. 55 Кодексу, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття оскаржених рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд вказує таке.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару (вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням), суд зазначає таке.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, поставка товару здійснювалася на підставі Контракту на поставку продукції від 08.11.2023, укладеного між ТОВ «АТБ МАРКЕТ» (покупець) та YIWU MENGLONG IMPORT AND EXPORT CO., LTD Китай (продавець).

Відповідно до п. 2.3. Контракту № 3368-YM/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-NINGBO, Китай (у відповідності до «Інкотермс 2010») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України. В специфікації № 246 від 31.08.2023 р. до вищевказаного контракту, умови щодо поставки та упаковки не змінювалися (FOB Нінгбо /FOB Ningbo).

Отже, умовами Контракту № 3368-YM/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за Товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними. У даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Щодо тверджень відповідача, що копія митної декларації країни відправлення відсутня, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Окрім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що разом з листом № 0711-09 від 07.11.2023 до митного оформлення позивачем надано копію митної декларації країни відправлення № 292120230000592424 від 29.08.2023. А також разом із заявою від 25.12.2023 р. за вих. № М-2023-5456/3 відповідачу надано повторно цю ж саму митну декларацію країни відправлення.

Стосовно вимог митного органу щодо перекладу митної декларації українською мовою суд відзначає.

Статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів». Отже, вимога митного органу в цій частині є необгрунтованою.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, надані позивачем.

У той же час, ст. 53 Кодексу унормовано, що забороняється вимагати від декларанта буд-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт)домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 наведеного Закону, усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що визначений сторонами контракту порядок розрахунків суперечить нормам національного або міжнародного законодавства та унеможливлює підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Кодексу право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною законодавець пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, митний орган має зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вже встановлено судом, підставою для витребування додаткових документів у декларанта, став висновок митного органу щодо того, що надані під час митного оформлення товару документи мають суттєві розбіжності та невідповідності, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості.

Разом з тим, як слідує із оскарженого рішення, воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити саме числові значення складових митної вартості імпортованих товарів.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товарів, ґрунтується на раніше визнаній відповідачем вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Крім того, судом взято до уваги правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, де суд касаційної інстанції зазначив: «Колегія суддів не приймає посилання скаржника на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень».

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З системного аналізу наведених норм права слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 Кодексу, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Кодексу, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржених рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як таких, що не відповідають критеріям, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (даліКАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 4845,00 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 4845,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - МАРКЕТ» (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40; ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-A; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці від 07.11.2023 № UA500500/2023/000739/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 07.11.2023 № UA500500/2023/001409.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-A; ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ МАРКЕТ» (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40; ЄДРПОУ 30487219) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4845 (чотири тисячі вісімсот сорок п`ять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 02.08.2024.

Суддя О.В. Царікова