Рішення

від 11.03.2025 по справі 160/30308/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 рокуСправа №160/30308/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» до Дніпровської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товарів від 18.09.2024 року № 24UA11000000060-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110080/2024/000204;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 18.09.2024 року № 24UA11000000061-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000203;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 30.08.2024 року №24UA11000000053-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000189;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 30.08.2024 року №24UA11000000054-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000186;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року №24UA11000000064-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000227;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 04.10.2024 року №24UA11000000066-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000228;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 02.10.2024 року №24UA11000000065-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000226.

13.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін у справі №160/29967/24 та роз`єднано позовні вимоги у справі №160/29967/24 у 8 самостійних проваджень.

Одному із вищевказаних проваджень присвоєно порядковий номер справи №160/30308/24, та, за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, передано для розгляду судді Дєєву М.В.

18.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 04.10.2024 року № 24UA11000000066-КТ та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000228.

05.12.2024 року від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву.

10.12.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

17.02.2025 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

26.02.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ», яка надійшла 25.02.2025 року, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15 375,00 грн.

28.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та призначено вказану заяву до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 11.03.2025 року.

03.03.2025 року від Дніпровської митниці надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат ТОВ А-ЕНЕРГІЯ у справі № 160/29967/24 у повному обсязі, обґрунтовуючи наступним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 у справі №160/29967/24 позовні вимоги ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ» роз`єднано у 8 самостійних проваджень, які були розглянуті та рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позовні вимоги задоволені. Представником позивача у кожній з цих справ подано заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення про стягнення з Дніпровської митниці судових витрат на суму 15 375,00 грн. за кожну справу. До заяви про ухвалення додаткового рішення надано, зокрема, рахунок на оплату від 18.11.2024 №212 у справі №29967/24 на суму 51000 грн., платіжну інструкцію від 22.11.2024 №4807 на суму 50 000 грн. та Акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.02.2025 на суму 15 375, 00 грн. Зазначені документи містять розбіжності у розмірах вартості послуг за наданняправничої допомоги. При цьому, представником позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення наведено розрахунок витрат на правничу допомогу пропорційно у розмірі від понесених позивачем витрат на підготовку позову, що складає 6 375, 00 грн. У той час, як за підготовку відповіді на відзиву кожній справі адвокатом витрачено 3 години, що вартує 9 000 грн. Підготовка відповідей на відзив, які надані представником позивача у цій справі, містять розрахунок вартості послуг адвоката, виходячи з вартості години роботи адвоката 3000,00 грн., що є значно завищеними, оскільки підготовка таких документів не потребувала значного часу, збирання доказів для підготовки та містить аналогічний текст у всіх восьми документах. Таким чином, Дніпровська митниця вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 15 375 грн. за одну справу є значно завищеним, неспівмірним зі складністю справи, необґрунтованим та таким, що не підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що справу вирішено судом за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу заявником надано копії:

-договору про надання правової допомоги від 11.12.2019 р. №51/2019 з додатками №№1,2;

- акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.02.2025 року;

- рахунку на оплату від 11.12.2019 року №51/2019 від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24;

- платіжної інструкції від 22.11.2024 року № 4807.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» та Адвокатським об`єднанням «ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ», в особі керуючого партнера Проскурні Тетяни Володимирівни 11.12.2019 року укладено Договір №51/2019 про надання правової допомоги.

Згідно акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» прийняло надані Адвокатським об`єднанням наступні послуги згідно з договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 у рамках судової справи №160/30308/24, виходячи з розрахунку 3000 грн. за годину роботи адвоката:

1) 01.11.2024 09.11.2024 року: 6375 грн. за 2,125 год. підготовка позовної заяви до суду щодо визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці щодо класифікації товару та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

2) 09.12.2024 року: 9000 грн. за 3 год. підготовка відповіді на відзив.

Всього - 15 375 грн.

Рахунком на оплату від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24 за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 виставлено до сплати 51000 грн.

Платіжною інструкцією від 22.11.2024 року № 4807, в призначенні платежу якої вказано оплата за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 підтверджено сплату 50000 грн.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд зазначає, що 13.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, роз`єднано позовні вимоги у справі № 160/29967/24 у 8 самостійних проваджень.

Разом з тим, суд зазначає, що всі оскаржувані рішення у первісному позові, прийняті з аналогічних підстав, обґрунтовуються аналогічними доводами на підтвердження яких, до позову долучено аналогічні докази.

Як встановлено судом вище, рахунком на оплату за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24 виставлено до сплати 51000 грн., а платіжною інструкцією від 22.11.2024 року № 4807, в призначенні платежу якої вказано оплата за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 підтверджено сплату 50000 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.

Такий спір, також, не може вважатися складним як і з огляду на наявність численної судової практики, а також, із наявністю 8 роз`єднаних справ із типовими правовідносинами.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 1000 гривень.

Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн., з огляду на що заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 255 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» (50006, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Вантажна, буд.16, код ЄДРПОУ 40912217) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю А-ЕНЕРГІЯ судові витрати у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

В іншій частині заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв