Ухвала від 20.03.2025 по справі 320/47211/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

20 березня 2025 року м.Київ 320/47211/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ТОВ «ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі

за позовомГоловного управління ДПС у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)»простягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА) про стягнення податкового боргу в розмірі 6239295,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023, позовну заяву №320/47211/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

20 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15 січня 2024 року від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 травня 2024 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Головного управління ДПС у м. Києві про відмову від позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 закрито провадження у справі №320/47211/23 на підставі пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

У подальшому, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА) надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому заявник просить суд стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА) суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 93589,43 грн.

Від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшли заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких ГУ ДПС у м. Києві просить відмовити у задоволенні клопотання ТОВ ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА), зазначає, що витрати відповідача не неминучими, оскільки спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх податкових та грошових зобов`язань, що в подальшому призвело до необхідності звернення до суду із позовною заявою та штучно створило умови, з яких представник відповідача бажає здобути власної вигоди та отримати грошові кошти з державного бюджету України. Складність даної справи також не переконує позивача у співмірності судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідно до детального опису наданих адвокатом послуг містить послуги, які об`єктивно не впливають на вартість правової допомоги та взагалі не стосуються власне судових витрат.

Розглянувши подану заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (або вирішені не всі клопотання).

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Так, як зазначено вище, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 закрито провадження у справі №320/47211/23 на підставі пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 6 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Відповідно до ч.10 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд відмічає, що відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, у разі закриття провадження у справі можливе лише за обставин вчинення позивачем необґрунтованих дій.

У той же час, представник відповідача зазначає, що Головному управлінню ДПС у м. Києві було добре відомо про звернення ТОВ "ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)" до суду, оскільки він був повідомлений про це відповідним листом. Також відповідним листом про судове оскарження повідомлення-рішення був повідомлений і той самий орган, який прийняв повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій до відповідача.

На переконання відповідача, позивач безпідставно, незаконно, заздалегідь обізнаний про неправомірність своїх вимог, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 6239295,00 грн., такі незаконні дії позивача змусили відповідача займатися захистом своїх порушених прав, витрачати час та гроші для залучення до справи адвоката.

Суд відхиляє казані посилання представника відповідача та зазначає, що з матеріалів справи вбачається, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ТОВ "ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)" податкового боргу 13.12.2023. Натомість, провадження щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення відкрито ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №320/37813/20, тобто після звернення ГУ ДПС у м. Києві із позовом про стягнення податкового боргу.

Отже представник відповідача у своїй заяві не довів наявність необґрунтованих дій Головного управління ДПС у м. Києві, що стосуються звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу, а відтак, правові підстави для стягнення відповідних витрат на підставі ч.10 ст.139 КАС України на користь відповідача за рахунок позивача відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви представника відповідач про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №320/47211/23.

Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 29, 30, 242, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України , Київський окружний адміністративний суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)" про ухвалення додаткового рішення у справі №320/47211/23 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядок, визначений статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жукова Є.О.