Рішення

від 20.03.2025 по справі 440/47/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/47/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач), відповідно до якого просить:

визнати протиправною та скасувати відмову Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області, оформлену листом від 30.12.2024 року № 47.05-726, щодо зарахування до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони, період навчання в закладі вищої освіти - Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби - всього 02 роки 05 місяці 15 днів;

зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років в Службі судової охорони відповідно до пункту 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітниками Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021 та зарахувати до стажу служби в Службі судової охорони, період навчання ОСОБА_1 в закладі вищої освіти - Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби - всього 02 роки 05 місяці 00 днів.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що проходить службу в Службі судової охорони. Вона зверталась до відповідача з рапортом щодо зарахування до вислуги років в Службі судової охорони часу навчання в цивільному закладі вищої освіти, а саме в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Відповідач відмовив у здійсненні такого зарахування та поінформував про те, що час навчання має бути враховано до стажу служби у Службі судової охорони органами пенсійного фонду під час призначення пенсії. Водночас, позивач зазначає про протиправне неврахування відповідачем періоду навчання позивача при встановлені вислуги років та перерахунку стажу служби в супереч вимогам п. 5 розділу І Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 із змінами від 18.11.2021.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 36-37/ зазначив, що час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти зараховується до стажу лише у випадку, якщо після закінчення таких закладів присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Крім того, відповідач стверджує, що час навчання додатково зараховується до стажу саме під час призначення пенсії. Оскільки позивачці після закінчення навчання у цивільному закладі вищої освіти не присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, і наразі їй не призначається пенсія, підстав для такого зарахування немає.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , 1979 року народження, з 05.12.2019 року по теперішній час є працівником Служби судової охорони та проходить службу у територіальному управлінні Служби судової охорони у Полтавській області, що підтверджується копією її трудової книжки та службового посвідчення.

Наказом територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області від 04.12.2019 року №69к її прийнято на роботу провідним інспектором (з дипломом спеціаліста) юридичної служби територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області з 05 грудня 2019 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.

14.05.2020 згідно з наказом територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області від 14.05.2020 року №109к її звільнено з роботи за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до наказу територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області від 14.05.2020 року № 227о/с ОСОБА_1 , як переможець конкурсу, призначена на посаду провідного спеціаліста юридичної служби територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області з 15.05.2020 та присвоєно звання - майор Служби судової охорони.

Відповідно до наказу Служби судової охорони від 06.10.2022 № 87/ос ОСОБА_1 присвоєно звання підполковник Служби судової охорони.

Відповідно до наказу територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області від 06.09.2024 № 615о/с ОСОБА_1 , як переможець конкурсу, призначена на посаду начальника юридичної служби територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області з 06.09.2024, де і працює станом на дату подання позовної заяви.

Таким чином, у період з 05 грудня 2019 року позивач працювала, а з 15 травня 2020 року по час розгляду цієї справи, ОСОБА_1 проходить службу у територіальному управлінні Служби судової охорони у Полтавській області, на даний час - на посаді начальника юридичної служби, має спеціальне звання підполковник Служби судової охорони, прийняла присягу співробітника Служби судової охорони та, відповідно до пунктів 3, 9 розділу І Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року № 1052/0/15-19 (зі змінами) (далі Положення про проходження Служби, Положення), перебуває у статусі співробітника Служби судової охорони.

Згідно архівної довідки від 11.10.2023 №К-67П/394 в період з 31.07.1996 року по 29.06.2001 року ОСОБА_1 навчалася на слідчо-криміналістичному факультеті № 3 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (денна форма навчання).

Як стверджує позивач, 02.04.2001 їй присвоєне офіцерське спеціальне звання «лейтенант міліції», що підтверджується записами у послужному списку.

11.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до керівництва територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області з рапортом №47.06-1583/вн, в якому просила зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони період навчання у закладі вищої освіти, після закінчення якого їй присвоєно спеціальне офіцерське звання «лейтенант міліції» - Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, як передбачено п.5 Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.

Листом, за підписом т.в.о. начальника територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області (далі - ТУ ССО у Полтавській області, Відповідач) від 30 грудня 2024 року №47.05- 726, їй відмовлено у врахування періоду навчання до стажу служби у Службі судової охорони та поінформовано про те, що час навчання вона має бути враховано до стажу служби у Службі судової охорони органами пенсійного фонду під час призначення пенсії.

Наказом ТУ ССО у Полтавській області від 19.06.2024 року № 415/ос позивачу встановлена вислуга років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки станом на 18.06.2024 року 22 роки 01 місяць 04 днів.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Служби судової охорони визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною другою статті 1621 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1052/0/15-19 від 04.04.2019 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.

Відповідно до пункту 1 розділу І зазначеного Положення ним визначено порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі судової охорони дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі судової охорони (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі Постанова № 393).

Таким чином, до стажу служби у Службі судової охорони, який дає право на встановлення співробітникам надбавки за стаж служби і надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховуються усі без виключення періоди, визначені Законом № 2262-ХІІ і Постановою № 393, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Згідно з статтею 17 Закону N 2262-XII до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Аналогічно, пунктом 2 Постанови № 393 визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"», під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Виходячи з системного тлумачення вищевказаних норм Закону України № 2262-ХІІ та Постанови № 393, можна зробити висновок про те, що законодавець встановив дві підстави для додаткового зарахування до вислуги років співробітникам Служби судової охорони часу їхнього навчання в навчальних закладах в межах до п`яти років, із розрахунку - один рік за шість місяців, а саме: 1) навчання у цивільних вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання); 2) навчання у інших навчальних закладах. При цьому необхідною умовою такого зарахування є те, що після закінчення таких навчальних закладів особі присвоєно офіцерське звання, якщо це навчання було до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.

Відтак, необхідною умовою для врахування років навчання у цивільному вищому навчальному закладі у вислугу років співробітника Служби судової охорони є те, що за наслідками такого навчання студентам (слухачам, курсантам та ін.) присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Тобто, особа повинна отримати офіцерське (спеціальне) звання саме за результатами навчання, ще до вступу до Служби судової охорони.

Суд враховує також позицію Верховного Суду з приводу зарахування до вислуги років осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII, часу їхнього навчання відповідно до ст. 17 цього Закону. Так, в Постанові від 10 березня 2015 року (справа N 21-411а14) Верховний Суд зазначив, що "у наведеному вище тексті норми права розділові знаки і сполучник "також" у сполученні з "а" вказують, що обставини, викладені після сполучника, мають таке саме значення, як і викладені до зазначеного сполучника. Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Виходячи з синтаксичної структури речення додатково до вказаної вислуги може бути зарахований час навчання в навчальних закладах, зазначених у ст. 17 вказаного вище Закону, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

З матеріалів справи встановлено, що за період навчання позивачці не присвоювалось офіцерське звання.

Суд критично оцінює твердження позивача, що 02.04.2001 їй присвоєне офіцерське спеціальне звання «лейтенант міліції», оскільки не надано доказів на підтвердження такого присвоєння саме у зв`язку із закінченням такого навчання. Присвоєння вказаного звання відбулося після прийняття позивачки на службу до органів внутрішніх справ, що свідчить, що вказане звання їй присвоєно не в період навчання в навчальному закладі, а у зв`язку із прийняттям на службу в органами внутрішніх справ. Так, згідно запису номер 9 в трудовій книжці позивачки 02.04.2001 року вона прийнята на службу в органи внутрішніх справ, в той час, як згідно запису в Послужному списку позивачки їй присвоєно звання молодший лейтенант міліції згідно Наказу УМВС №33ос від 18.04.2001 /а.с. 16-зворот, 21/.

При цьому сам по собі факт того, що позивачка до вступу на службу в Службу судової охорони навчалася у вищому навчальному закладі - Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до вислуги років.

Таким чином, суд дійшов висновку, що навчання позивачки у цивільному вищому навчальному закладі, вважаючи, що за цей період їй не було присвоєно офіцерського (спеціального) звання, не може вважатися проходженням служби в Службі судової охорони, а, відтак, немає підстав для зарахування часу такого навчання до вислуги років на підставі статті 17 Закону N 2262-XII.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 19.10.2016 року у справі К/800/12312/16, постанові Верховного Суду від 10.05.2019 у справі К/9901/12888/18.

Окремо суд наголошує, що пункт 3 Постанови №393 визначає періоди, які зараховується на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

Суд зазначає, що вказаним порядком дійсно передбачена необхідність пільгового обчислення вислуги років.

Проте, аналізуючи зміст ст.17 Закону №2262-ХІІ можна дійти висновку про виключне застосування положень вказаної норми лише при розрахунку вислуги років під час призначення пенсій за вислугу років відповідно до ст.12 Закону №2262-ХІІ.

З проведеного аналізу положень ст.12 Закону №2262 суд дійшов висновку, що призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону №2262 законодавець пов`язує з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років.

При цьому, ст.17-1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, Постанова №393 визначає лише порядок обчислення стажу (вислуги років) для вказаних категорій осіб, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ. Вказана Постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, метою якого є конкретизація нормативного регулювання з метою вирішення питань, які виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Передбачені ж ст.17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій у відповідності до Постанови №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Однак, варто зазначити, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує із її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 15.12.2021 року у справі №520/11545/19, від 27.06.2018 року у справі №750/9775/16-а.

При цьому, положення Постанови №393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, оскільки Постанова №393 прийнята на виконання Закону №2262 та може бути застосована виключно для визначення вислуги років у випадку призначення пенсії за вислугу років.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.11.2019 року у справі №520/903/19, від 31.03.2020 року у справі №520/2067/19, від 22.07.2020 року у справі №520/5960/19, від 13.08.2020 року у справі № 820/6656/16 та від 15.12.2021 року у справі №520/11545/19.

Відтак, відповідач не мав правових підстав для перерахунку вислуги років позивачки та врахування до вислуги років для обчислення стажу служби у Службі судової охорони період її навчання.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваних дій, відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд не знаходить протиправності вказаних дій, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 43229200) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Головуючий суддя І.Г. Ясиновський