Рішення

від 17.03.2025 по справі 480/5708/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року Справа № 480/5708/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5708/24 за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми Ковтуна Олександра Миколайовича в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до Спасо-Преображенської релігійної громади (парафії) м.Суми Сумської єпархії Української православної Церкви, третьої особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Окружної прокуратури міста Суми Ковтун Олександр Миколайович в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації звернувся і просить суд:

- зобов`язати Спасо-Преображенську релігійну громаду (парафію) м.Суми Сумської єпархії Української православної Церкви укласти з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - "Спасо-Преображенський собор", розташований за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Позовні вимоги умотивовані тим, що на території Сумської міської територіальної громади знаходиться об`єкт культурної спадщини національного значення "Спасо-Преображенський собор", що розташований за адресою: вул. Соборна, 31, м. Суми. Спасо-Преображенський собор взято на державний облік згідно Постанови РМ УРСР від 24.08.1963 за № 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української PCP" та, відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", остання визнається пам`яткою культурної спадщини.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Спасо-Преображенський собор розташований за адресою: вул. Соборна, 31, м. Суми та включено до переліку пам`яток культурної спадщини національного значення, які занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2023 №1079 "Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" (присвоєно охоронний №180067).

Відповідачем надано лист від 24.04.2024 №10/04, згідно якого повідомляє що рішенням Виконавчого комітету Сумської обласної ради народних депутатів від 15.09.1994 №39 будівлю Спасо-Преображенського собору в м. Суми безоплатно передано у власність Спасо-Преображенської релігійної громади. (а.с.21-22)

В порушення вимог ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, відповідачем не укладено охоронний договір з Управлінням, як органом охорони культурної спадщини.

Листом від 10.10.2023 позивачем повідомлено про наявність укладеного охоронного договору на об`єкт культурної спадщини "Спасо-Преображенський собор" від 1975 року з Управлінням у справах архітектури при Раді міністрів Української РСР. (а.с.24-25)

Відповідно до листа від 14.11.2023 Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації надано роз`яснення відповідачу, щодо здійснення правового регулювання у сфері охорони культурної спадщини Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III, з моменту набрання чинності якого, тобто з 12.07.2000, втратив чинність Закон Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", та відповідно спрямовано пропозицію укласти з Управлінням охоронний договір на пам`ятку архітектури національного значення "Спасо-Преображенський собор" згідно вимог чинного законодавства. Однак, згода на вищезазначену пропозицію до Управління не надійшла, охоронний договір на вказану пам`ятку архітектури не укладений. (зворот. стор. а.с.17-18)

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2020 № 1805-III (далі - Закон України "Про охорону культурної спадщини") власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час прийняття постанови від 28.12.2019 справа № 806/1536/18 сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", є адміністративним договором.

Згідно із ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок) охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Тобто, як вбачається з вищезазначених норм, охоронний договір укладається щодо всіх пам`яток культурної спадщини, незалежно від того до якої категорії вони відносяться (категорії національного значення чи місцевого значення). Порядком лише передбачено особливості укладення таких договорів, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення (зокрема, п.п. 3, 4 Порядку).

Пунктом 5 Порядку № 1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, із аналізу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку вбачається, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Частиною 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із пп. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить серед іншого забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до ст. ст. 2, 13, 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 № 586-ХІV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, програм утвердження української національної та громадянської ідентичності, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку (п. 3 ч. 1 ст. 2). До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності (п. 6 ст. 13). Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду, додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту (п.п.4,9 ст.16).

При цьому, відповідно до п. 4 Положення про Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 22.11.2021 № 727-ОД Управління укладає охоронні договори на пам`ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні та науки і техніки.

З метою спонукання Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до вжиття заходів цивільно-правового характеру Окружною прокуратурою міста Суми на адресу вказаного Управління надіслано лист від 20.03.2024 №51-2524вих-24. (а.с.13)

Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації від 27.03.2024 №01-12/298 вбачається, що Управління звертатися до суду з позовом про зобов`язання укладення охоронного договору не буде, оскільки кошти на претензійно-позовну роботу у 2024 році не передбачено. (а.с.14-15)

Таким чином, враховуючи системний аналіз вказаних вище норм, саме на відповідача, як користувача об`єкта культурної спадщини покладено обов`язок щодо вчинення дій по укладенню охоронного договору з органом охорони культурної спадщини, у даному випадку Спасо-Преображенської релігійної громади (парафії) м.Суми Сумської єпархії Української православної Церкви, якому делеговані такі повноваження.

Проте, всупереч прямим приписам Закону України "Про охорону культурної спадщини" відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини на вказаний вище об`єкт "Спасо-Преображенської собор", чим допустив протиправну бездіяльність. Доказів на спростування зазначеного суду не надано.

Крім того, на адресу відповідача неодноразово надсилались листи Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації про необхідність вчинення дій щодо укладення охоронного договору, однак, доказів на вчинення таких дій відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Окружної прокуратури міста Суми Ковтуна Олександра Миколайовича в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до Спасо-Преображенської релігійної громади (парафії) м.Суми Сумської єпархії Української православної Церкви, третьої особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зобов`язати Спасо-Преображенську релігійну громаду (парафію) м.Суми Сумської єпархії Української православної Церкви (код ЄДРПОУ 22597429) укласти з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02498501), охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - "Спасо-Преображенський собор", розташований за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 31, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко