Рішення від 17.03.2025 по справі 520/7440/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 березня 2025 року справа №520/7440/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Ніколаєвої Ольги Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання - Полянчикової Ольги Михайлівни,

представника позивача - Шишлова Олександра Миколайовича,

представника відповідача - Суліма Ігоря Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Опцион плюс" до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС", з адміністративним позовом до Чернігівської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000003/2 від 15.01.2024 та картку відмови №UA102020/2024/000008 від 15.01.2024 ;

- стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЦИОН ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44290406; адреса юридичної особи: Україна, 61046, Харківська область, місто Харків, проспект Московський, будинок 273) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 8 390,03 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 20 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 43985581, Адреса: 14017, Чернігівська область, місто Чернігів, проспект Перемоги, 6).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000003/2 від 15.01.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2024/000008 від 15.01.2024, є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Опцион Плюс» до Чернігівської митниці про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд і вирішення справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 09.09.2024 вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Наданими декларантом документами висновки митного органу не спростовано, відтак прийняті рішення є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому не погодившись з доводами представника відповідача, просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та вирішено розпочати розгляд справи по суті.

Представник позивача, у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та відповіді на відзив, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши правову позицію представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Опцион Плюс», зареєстрований як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2021 (податковий номер 44290406). Основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 15.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ПЛЮС» (Покупець) та NOVINO TRADING LIMITED (Постачальник) укладено контракт № NTL20230515

Між ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» та NOVINO TRADING LIMITED19.09.2023 підписано додаткову угоду б/н до контракту від 15.05.2023 №NTL20230515, якою доповнено статтю 3 Контракту.

Абзацом першим статті 1 Контракту визначено: За цим договором Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари сорту (далі «Товар»).

Абзацом другим статті 2 Контракту встановлено: Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.

Відповідно до статті 3 Контракту: Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі…

Статтею 4 Контракту визначено: Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів долар США.

З метою митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту № NTL20230515 від 15.05.2023, декларантом подано до Чернігівської митниці наступну електрону митну декларацію.

24UA102020000270U3 від 15.01.2024 на товари, що надійшли на адресу ТОВ "ОПЦИОН ПЛЮС" за зовнішньоекономічним контрактом від 15.05.2023 №NTL20230515.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 26981,05 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 14.11.2023;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 14.11.2023 №NVLOP231114/1;

3. Коносамент (Bill of lading) від 16.11.2023 №COSU8044942390;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 04.01.2024 №0164;

5. Декларація (Dispatch note model T1) від 03.01.2024 №24PL322080NS6DJRS6;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NVLOP231114/1 від 14.11.2023;

7. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 25.09.2023 №NTR20230925/2-2 (з перекладом);

8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 12.01.2024 № 20-36/01-2024 ;

9. Розрахунок ціни (калькуляція) від 14.11.2023 № NVLOP231114/1 (з перекладом);

10. Додаткова угода № б/н від 19.09.2024 до Контракту від 15.05.2023 №NTL20230515;

11. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230515 від 15.05.2023 ;

12. Видаткова накладна № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 (з перекладом);

13. Відвантажувальна специфікація № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 (з перекладом);

14. Комерційна пропозиція № NTL20230501 від 01.05.2023 (з перекладом);

15. Лист № 12/20-1 від 20.12.2023 з інформацією від ТОВ ОПЦИОН ПЛЮС, що страхування вантажу не здійснювалося;

16. Лист № 12/20-2 від 20.12.2023 з інформацією від ТОВ ОПЦИОН ПЛЮС, що вантаж не підлягає ліцензуванню;

17. Лист № NVLOP231114/1-1 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

18. Лист № NVLOP231114/1-2 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

19. Лист № NVLOP231114/1-3 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

20. Лист № NVLOP231114/1-4 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

21. Лист № NVLOP231114/1-5 від 14.11.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

22. Якісний опис № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 (з перекладом).

Вказані документи були подані декларантом до митного органу разом з митною декларацією, що також підтверджено представником митного органу у відзиві на позов. Копії вказаних документів також містяться в матеріалах справи.

Митну вартість було заявлено за першим методом (ціною договору).

Відповідачем 15.01.2024 направлено повідомлення Позивачу №772268, в якому зазначено: «На виконання вимог частини 3 статті 53 МКУ від 13 березня 2012 № 4495 VІ (зі змінами та доповненнями), в зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів - виписку з бухгалтерської документації за попередні оформлення; - копію митної декларації країни відправлення; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.».

Позивачем 15.01.2024 надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:

- у відповіді № 15/01/24-1 щодо надання виписки з бухгалтерської документації за попередні оформлення - Вказано, що митне оформлення товару здійснюється за митною декларацією №24UA102020000270U3, до якої Відповідачу вже було надано всі необхідні та наявні документи. Натомість, витребування документів, а саме виписки з бухгалтерської документації за попередні оформлення, є незаконним, адже такі документи не мають жодного відношення до митного оформлення за конкретною митною декларацією №24UA102020000270U3. Відносно такого додаткового документа, як виписка з бухгалтерської документації в межах митного оформлення за митною декларацію №24UA102020000270U3, зазначено наступне. Пунктом 4 ч. 3 ст.53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. В свою чергу, ст. 5 Контракту № NTL20230515 від 15.05.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» виписки з бухгалтерської документації на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді № 15/01/24-2 щодо копії митної декларації країни відправлення Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документу. Вказано, що декларацію № 24PL322080NS6DJRS6 від 03.01.2024 ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією №24UA102020000270U3 та вже знаходиться у Відповідача.

Копія повідомлення про прийняття досилки в базу даних від 15.01.2024 надається у додатках.

Відповідачем 15.01.2024 було направлено Позивачу повідомлення № 772297 щодо проведеної консультації.

На що Позивачем направлено до Чернігівської митниці лист від 15.01.2024 № 150, в якому ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» вказав, що разом із митною декларацією №24UA102020000270U3 ним подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Також ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» надано відповіді на повідомлення № 772268 від 05.01.2024 щодо витребуваних документів. Також наголошено, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Подані ТОВ ОПЦИОН ПЛЮС документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Повідомлення про прийняття досилки в базу даних від 15.01.2024

Відповідачем 15.01.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2024/000003/2, в якому вказано наступне: «…Причина здійснення коригування митної вартості. В порядку контролю правильності визначення митної вартості (ч. 1 ст. 54 МКУ) товару, реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, та керуючись Методичними рекомендаціями здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах. За результатами її опрацювання встановлено наступне: 1.Відповідно до інвойсу від 14.11.2023 № NVLOP231114/1 доставка товару здійснюється на умовах CPT UA Харків. Термін CPT «Carriage Paid To» (… named place of destination), або «Фрахт/перевезення оплачені до» (… назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки до місця призначення. Крім того, згідно з CMR від 04.01.2024 № 0164 поставка вантажу здійснювалася через Гданськ (Польща), тобто в цьому порту товар було вивантажено з борта судна і завантажено на автомобіль з реєстраційними номерами AX4402MX/ AX2259XM для його подальшого перевезення до України. Відповідно до п.3 контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 «Умови доставки» зазначено, що «Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період», а відповідно до п.7 цього контракту покупець приймає товар, отриманий від постачальника в порту призначення, тобто здійснюється передача товару покупцю, Тобто згідно коносаменту від 16.11.2023 № COSU8044942390 портом призначення є Gdansk, Poland. Це означає що продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення Gdansk, Poland. Також жодним пунктом контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 не визначено чи включає в себе ціна товару витрати на перевезення та вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту Гданська (Польща). До митного оформлення було надано лист продавця від від 14.11.2023 №NVLOP231114/1-1 про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Але, відповідно до наданої калькуляції собівартості продукції від 14.11.2023 №NVLOP231114/1-1, складеної за період виробництва товару з 07.08.2023 по 08.09.2023 , зазначена ціна тканин включає лише фрахт. Таким чином, до митної вартості товару не були включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, та інші витрати, пов`язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна). Таким чином, зазначене свідчить про недекларування складових митної вартості в повному обсязі, чим порушено вимоги п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ. 2. Згідно ст. 5 «Умови оплати» контракту від 15.05.2023 №NTL20230515 сторони домовилися, що оплата за товар здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення), також можлива стовідсоткова передоплата. Згідно інвойсу від 14.11.2023 NVLOP231114/1 невідомо яким чином здійснюється оплата за товар. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, до митного оформлення не надано, а тому наразі неможливо перевірити їх заявлену вартість. 3. Також невідомо на яку саме тканину складена калькуляція собівартості продукції від 14.11.2023 № NVLOP231114/1, так як не зазначено жодного артикулу або назви тканини (характеристики), щоб ідентифікувати з оцінюваними товарами.4. До митного оформлення надано митну декларацію Т1 від 03.01.2024 №24PL322080NS6DJRS6, але в жодному документі не вказано вартість її оформлення, і як наслідок такі витрати до митної вартості товару включено не було. В даній митній декларації неможливо перевірити вартість та умови поставки товару в зв`язку з їх відсутністю. До митного оформлення митну декларацію країни відправлення (експорту, а саме Китаю) надано не було. Транзитна митна декларація Т1 це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією. Дана транзитна митна декларація виписана, в країні Польща. 5. У звіті про оцінку майна від 12.01.2024 № 20-36/01-2024 наведені експертом посилання інтернет-ресурcів alibaba.com на цінові пропозиції подібних товарів перевірити неможливо, оскільки вони вже неактуальні. Наданий до звіту аналіз, використовує дані сайтів з тканинами, які неможливо ідентифікувати з оцінюваними, так як невідомі характеристики наданих до звіту цінових пропозицій на тканини. Крім того, невідомо яким чином розраховувались та включались транспортні витрати експертом при здійснені аналізу. Таким чином, цей звіт не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити його перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ. Враховуючи розбіжності в документах, які можуть свідчити про викривлення дійсної вартості товару, та у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, то відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару особі, уповноваженій на декларування, було запропоновано надати наступні додаткові документи:- копію митної декларації країни відправлення;- виписка з бухгалтерської документації за попередні поставки. Надання вказаних документів дасть змогу підтвердити заявлений рівень митної вартості товару. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В свою чергу, декларант відмовився від надання додаткових документів, про що було повідомлено листами від 15.01.2024 №№15/01/24-1, 15/01/24-2. У зв`язку з неподанням особою, уповноваженою на декларування, документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості товарів, приймаючи до уваги митні оформлення товарів, здійснені в попередній період (згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби), а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ та те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ декларант має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, є підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митним органом митної вартості товару самостійно. Відповідно до ч.5 ст.55 та ч. 4 ст. 57 МКУ проведена консультація з особою, уповноваженою на декларування, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54 МКУ підстави для визнання заявленої митної вартості товару відсутні. Проаналізувавши митні оформлення товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митними деклараціями: - від 24.10.2023 №23UA504080003458U1 митне оформлення товару за кодом 5407619000 згідно УКТЗЕД «Тканина з синтетичних комплекснихнетекстурованих ниток поліефіру 100%,вибивна. Тканина без покриття та просочення, яке можна виявити не озброєним оком. Країна виробництва CN», вагою 1052 кг, здійснено за рівнем митної вартості 5,53 USD/кг на умовах CPT, поставка товару здійснювалась з Китаю; - від 09.10.2023 № 23UA504080003275U9 митне оформлення товару за кодом 5407613000 згідно УКТЗЕД «Тканина з синтетичних комплекснихниток пофарбована склад: синтетичних комплекснихнетекстурованих ниток поліефіру 100% без покриття та просочення, яке можна виявити неозброєним оком. Країна виробництва - CN», вагою 10379,92 здійснено за рівнем митної вартості 5,53 USD/кг на умовах CPT, поставка товару здійснювалась з Китаю. А тому митну вартість товарів скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено: митні декларації по товару №1 від 24.10.2023 №23UA504080003458U1, по товару №2 - від 09.10.2023 № 23UA504080003275U9. Митну оцінку товарів №№1,2 здійснено за резервним методом з розрахунку 5,53 USD/кг. Причини незастосування попередніх методів визначення митної вартості: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) з наведених вище причин; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів відсутність інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відсутність інформації щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості відсутність достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст. 62 МКУ); 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст. 63 МКУ).Зазначене унеможливлює визначення митної вартості товару шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 63 МКУ, а тому його митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень ст. 64 МКУ.»

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2024/000008 від 15.01.2024 , яка містить причини її прийняття, аналогічні обставинам прийняття спірного рішення про коригування.

Через винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2024/000008 від 15.01.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000003/2 від 15.01.2024 , Позивач подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA102020000285U3.

Позивачем було визначено митну вартість товару згідно інвойсу № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 , яка становить 26981,05 доларів США (графа 22 митної декларації №24UA102020000270U3).

Суми платежів, нараховані за митною вартістю згідно інвойсу № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 склали 10209,26 грн (вид 020 мито) та 206226,88 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В Подробиці розрахунків митної декларації №24UA102020000270U3.

Суми платежів, нараховані за митною вартістю, визначеною Відповідачем, склали 27070,97 грн (вид 020 мито) та 546833,63 грн (вид 028 - ПДВ), що вказано у графі В Подробиці розрахунків нової митної декларації ІМ 40 ДЕ МД № 24UA102020000285U3.

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно інвойсу №NVLOP231114/1 від 14.11.2023 (10209,26 + 206226,88 = 216 436,14 грн) та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною Відповідачем (27070,97 + 546833,63 = 573 904,60 грн) склала 573 904,60 - 216 436,14 = 357 468,46 гривень.

Не погоджуючись із вищевказаним рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті електронної митної декларації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 у справі № 200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Відтак, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих ТОВ "Опцион Плюс" до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

Листами ТОВ "Опцион Плюс", в яких викладено додаткові пояснення, повідомлено Чернігівську митницю, що підприємством були направлені до митного органу усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по вказаним вище ЕМД. Інші документи, які знаходяться у митного органу, надаватися не будуть.

Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Суд звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак, відповідач отримав від позивача вичерпну інформацію щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, у відповідях на повідомлення митного органу підприємство-декларант зазначав, що усі необхідні та наявні у ТОВ "Опцион Плюс" документи надано та знаходяться у митного органу, інші документи надаватися не будуть.

Виходячи з положень ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості товару декларант надає необхідні та наявні у нього документи, передбачені ч. 2 цієї статті, і виключно у випадку наявності у поданих документах розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, надає документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.

Законодавчо встановлено, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів та інше.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, встановлених ч. 3 ст. 53 МК України.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Одночасно з цим, Відповідач у повідомленнях щодо Митних декларацій запитував у Позивача документи, які вже було подано останнім до направлення цих повідомлень (тобто, на момент відправлення повідомлень у Відповідача вже були всі необхідні документи, про що наглядно продемонстровано вище у фактичних обставинах відносно Митних декларацій), або запитував документи, яких не існувало/не були наявними (тобто, вони не повинні надаватися відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МК України), або вимагав документи, які не підпадають під ч.ч. 2, 3, 4 ст. 53 МК України (тобто, їх вимагання прямо заборонено ч. 5 ст. 53 МК України).

Окрім цього, у повідомленнях щодо Митних декларацій Відповідач запитував додаткові документи (які також вже було подано Позивачем або їх не існувало/не були наявними), що підпадають під ч. 3 ст. 53 МК України та вимагають наявності законодавчо встановлених підстав для їх витребування, яких Відповідач не мав. Логічно припустити, що Відповідач навіть не ознайомився або свідомо проігнорував подані Позивачем документи, що підтверджує незаконність його дій та протиправність винесених рішень та карток відмови.

Тобто, Позивач хоча й не був зобов`язаний подавати додаткові документи Відповідачу, проте, одночасно з Митними деклараціями надав розширений пакет документів (як основних, так і додаткових) для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів, але Відповідач взагалі не взяв до уваги надані документи (про що в т.ч. свідчать повідомлення про необхідність подання Декларантом документів, які вже були наявні у Відповідача).

Відтак, повнота поданих Позивачем документів та відповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, свідчать про необґрунтованість сумнівів Відповідача у достовірності поданих відомостей.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відтак, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Щодо документального підтвердження включення витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості з підстави: 1.Відповідно до інвойсу від 14.11.2023 №NVLOP231114/1 доставка товару здійснюється на умовах CPT UA Харків. Термін CPT «Carriage Paid To» (… named place of destination), або «Фрахт/перевезення оплачені до» (… назва місця призначення), означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки до місця призначення. Крім того, згідно з CMR від 04.01.2024 № 0164 поставка вантажу здійснювалася через Гданськ (Польща), тобто в цьому порту товар було вивантажено з борта судна і завантажено на автомобіль з реєстраційними номерами AX4402MX/ AX2259XM для його подальшого перевезення до України. Відповідно до п.3 контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 «Умови доставки» зазначено, що «Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період», а відповідно до п.7 цього контракту покупець приймає товар, отриманий від постачальника в порту призначення, тобто здійснюється передача товару покупцю, Тобто згідно коносаменту від 16.11.2023 №COSU8044942390 портом призначення є Gdansk, Poland. Це означає що продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення Gdansk, Poland. Також жодним пунктом контракту від 15.05.2023 № NTL20230515 не визначено чи включає в себе ціна товару витрати на перевезення та вартість розвантажувально-навантажувальних робіт в порту Гданська (Польща). До митного оформлення було надано лист продавця від від 14.11.2023 №NVLOP231114/1-1 про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Але, відповідно до наданої калькуляції собівартості продукції від 14.11.2023 №NVLOP231114/1-1, складеної за період виробництва товару з 07.08.2023 по 08.09.2023 , зазначена ціна тканин включає лише фрахт. Таким чином, до митної вартості товару не були включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, та інші витрати, пов`язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна). Таким чином, зазначене свідчить про недекларування складових митної вартості в повному обсязі, чим порушено вимоги п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ.

Зазначене спростовується наданими до митного органу документами. Відповідач у спірному рішенні підтверджує, що в даному випадку витрати на транспортування включені у вартість товару за умовою поставки CPT, і одночасно з цим стверджує про нібито не включення витрат на транспортування, навантаження, вивантаження оцінюваного товару, пов`язані з його транспортуванням до місця призначення (Україна), що не узгоджується з нормами чинного законодавства.

Відповідачем зазначено твердження про начебто порушення вимог п. 6 ч. 10 ст.58 МКУ, однак, дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданими Позивачем Відповідачу документами.

Так відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, при визначенні митної вартості витрати на навантаження, вивантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України додаються тільки тоді, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті.

В свою чергу, доводи Відповідача про відсутність даних відносно цієї складової митної вартості товару є результатом поверхневого ознайомлення із поданими Позивачем документами. Тому що подані Позивачем документи однозначно та чітко дозволяють встановити той факт, що витрати на транспортування, навантаження, вивантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України вже включено в ціну товару.

Відповідно до статті 3 Контракту: Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі…

У Commercial invoice (рахунок-фактура) № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Названим пунктом призначення є держава Україна, а не Польща.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пунктом призначення в свою чергу визначено Kharkiv, Ukraine (Харків, Україна).

Відповідачем, окрім іншого, зазначено: «Але, відповідно до наданої калькуляції собівартості продукції…, складеної за період виробництва товару з…, зазначена ціна тканин включає лише фрахт.»

Фрахт розглядається як послуги, пов`язані із перевезенням вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою. Послуги ж пов`язані із перевезенням вантажу включають в себе не тільки транспортування, а і навантаження та вивантаження товару.

Отже, калькуляцією собівартості товару № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 додатково підтверджено включення витрат за п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ до ціни товару.

Вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи вже включені в ціну товару, що підтверджено листом постачальника №NVLOP231114/1-1 від 14.11.2023 .

Окрім того, у наданому до митного оформлення коносаменті № COSU8044942390 від 16.11.2023 зазначено «PORT OF DISCHARGE» - Gdansk, Poland, що означає «Порт розвантаження» - Гданськ, Польща, яка була транзитною країною, а не кінцевим пунктом призначення.

У коносаменті зазначено «FREIGHT PREPAID» (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, до ціни товарів.

Отже, Позивачем повністю документально підтверджено, що витрати на транспортування, на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, включено до ціни товару, що кореспондується як з умовою поставки CPT, так і з наданими Позивачем та вже наявними у Відповідача документами до названого (кінцевого) місця призначення - України, а тому протилежні припущення Відповідача є виключно результатом не ознайомлення з отриманими документами та намаганням спотворити реальні факти, що є підставою для визнання протиправними та скасування протиправних рішення та картки відмови.

Щодо банківського платіжного документа.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості з підстави: 2. Згідно ст. 5 «Умови оплати» контракту від 15.05.2023 №NTL20230515 сторони домовилися, що оплата за товар здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення), також можлива стовідсоткова передоплата. Згідно інвойсу від 14.11.2023 NVLOP231114/1 невідомо яким чином здійснюється оплата за товар. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, до митного оформлення не надано, а тому наразі неможливо перевірити їх заявлену вартість.

Водночас, пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено.

Статтею 5 Контракту встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.

Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

Щодо калькуляції собівартості.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості з підстави: 3. Також невідомо на яку саме тканину складена калькуляція собівартості продукції від 14.11.2023 № NVLOP231114/1, так як не зазначено жодного артикулу або назви тканини (характеристики), щоб ідентифікувати з оцінюваними товарами.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 53 МК України серед ДОДАТКОВИХ документів, які подаються декларантом у випадку наявності зв`язку між покупцем та продавцем, встановлено розрахунок ціни (калькуляцію). Позивачем було подано до Митної декларації калькуляцію собівартості № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 .

Щодо продукції, що була поставлена згідно інвойсу № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 була надана калькуляція собівартості № NVLOP231114/1 від 14.11.2023 (яка зокрема містить посилання на відповідний Контракт), артикул вказаний у зазначених обох документах POLYESTER FABRIC #1, POLYESTER FABRIC #2.

В свою чергу, детальний опис конкретного товару міститься у якісному описі, а саме якісний опис №NVLOP231114/1 від 14.11.2023 , дані якого кореспондуються як з наведеним інвойсом №NVLOP231114/1 від 14.11.2023 , так і наведеною калькуляцією собівартості №NVLOP231114/1 від 14.11.2023 .

Отже, надані до митного оформлення документи кореспондуються між собою та дають можливість чітко ідентифікувати надану калькуляцію з оцінюваними товарами.

Щодо митної декларації країни відправлення.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості з підстави: 4. До митного оформлення надано митну декларацію Т1 від 03.01.2024 № 24PL322080NS6DJRS6, але в жодному документі не вказано вартість її оформлення, і як наслідок такі витрати до митної вартості товару включено не було. В даній митній декларації неможливо перевірити вартість та умови поставки товару в зв`язку з їх відсутністю. До митного оформлення митну декларацію країни відправлення (експорту, а саме Китаю) надано не було. Транзитна митна декларація Т1 це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів при ввезені на територію Євросоюзу або транзиту товарів цією територією. Дана транзитна митна декларація виписана, в країні Польща.

Частиною 2 ст. 53 МК України чітко встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Як вбачається із законодавчо закріпленого переліку, серед документів, які підтверджують митну вартість товару, митна декларація країни відправлення відсутня.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися Відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Щодо звіту про оцінку майна.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості з підстави: 5. У звіті про оцінку майна від 12.01.2024 № 20-36/01-2024 наведені експертом посилання інтернет-ресурcів alibaba.com на цінові пропозиції подібних товарів перевірити неможливо, оскільки вони вже неактуальні. Наданий до звіту аналіз, використовує дані сайтів з тканинами, які неможливо ідентифікувати з оцінюваними, так як невідомі характеристики наданих до звіту цінових пропозицій на тканини. Крім того, невідомо яким чином розраховувались та включались транспортні витрати експертом при здійснені аналізу. Таким чином, цей звіт не дає можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити його перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Незважаючи на це, висновок експерта № 20-36/01-2024 від 12.01.2024 , ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» було подано одразу разом із Митною декларацією.

Зауважимо, відповідно до ст. 19 Конституції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Методичні рекомендацiї щодо роботи посадових осiб митних органiв з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв при здiйсненнi контролю за правильнiстю визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України затверджених Наказом Державної митної служби України від 01 липня 2021 N 476 розроблені з метою забезпечення єдиного пiдходу митних органiв до роботи з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв при здійсненні контролю за правильнiстю визначення митної вартостi товарiв пiд час митного контролю та митного оформлення. Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій пiд час робiт з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв можуть використовуватися такi джерела iнформацiї як висновки про якiснi та вартiснi характеристики товарiв, пiдготовленi спецiалiзованими експертними органiзацiями, що мають вiдповiднi повноваження згiдно iз законодавством.

Проведення аналізу та виявлення недоліків у джерелах довiдкової iнформацiї, якi можуть бути використанi пiд час роботи з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв, не входить до повноважень посадових осіб митних органів.

Висновок експерта № 20-36/01-2024 від 12.01.2024 надано суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Одеський аукціонний центр». Оцінювач, згідно висновку, експерт ОСОБА_1 , ціль висновку: визначити рівень ринкової вартості вантажу у доларах США на умовах постачання CPT м. Харків, України (згідно ІНКОТЕРМС-2010). Отже посилання Відповідача на нібито неактуальні посилання на інтернет-ресурc alibaba.com, неможливість ідентифікації тканин у висновку є некоректним, адже посадові особи митного органу не є експертами чи спеціалістами у відповідній сфері та повинні діяти в межах своїх посадових інструкцій та рекомендацій.

Наданий Позивачем Відповідачу висновок не є документом, що підтверджує митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковим документом на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсі, відповідає ринковій вартості товару, проте, дослідження Відповідачем нечислових значень, вихід за межі предмета контролю та намагання також ще й виконати функцію експерта призвели до прийняття протиправних індивідуальних актів, які мають бути скасовані судом.

Відповідачем у відзиві зазначено, що: «Позивачем подано нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ від 15.01.2024 №24UA102020000285U3, у лівому підрозділі графи 43 якої проставлено « 6» тобто визначення декларантом митної вартості за резервним методом. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне визначення декларантом митної вартості, без урахування рішення про коригування митної вартості. Тобто Позивач погодився із скоригованою Відповідачем митною вартістю спірних товарів, самостійно при митному оформленні у митній декларації зазначив 6 (резервний) метод, оформив митні декларації на загальних підставах та доплатив до Державного бюджету України митні платежі у сумі 357 468,47 грн.».

Право на оскарження декларантом рішення митного органу про коригування митної вартості ввезених товарів та на оцінку судом його доводів щодо протиправності такого рішення не поставлено в залежність від того, яким чином декларант скористався правом на випуск товару у вільний обіг.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частини другої статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, зокрема щодо оскарження прийнятих митними органами рішень врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

-у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

-у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

-у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

Крім того, пунктом 4 частини третьої статті 52 МК України надано право декларанту оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.

За змістом частини першої статті 24 МК України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Наведені положення Митного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України дають підстави для висновку, що право на оскарження декларантом рішення митного органу про коригування митної вартості ввезених товарів та на оцінку судом його доводів щодо протиправності такого рішення не поставлено в залежність від того яким чином декларант скористався правом на випуск товару у вільний обіг: чи то шляхом сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, чи то шляхом сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Частиною 1 ст. 16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до вимог чинного законодавства адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Тобто, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

На підтвердження визначення гонорару саме у фіксованому розмірі 20 000 грн, в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № б/н від 14.03.2024 із додатками.

Таким чином, розмір оплати послуг представника Позивача є визначеним, зафіксованим та документально підтвердженим, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finlandвід 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spainвід 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОПЦИОН ПЛЮС.

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов «ОПЦИОН ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44290406; адреса юридичної особи: Україна, 61046, Харківська обл., місто Харків, пр. Московський, будинок 273) до Чернігівської митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 43985581, Адреса: 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Перемоги, 6.) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2024/000003/2 від 15.01.2024 та картку відмови №UA102020/2024/000008 від 15.01.2024 , винесених Чернігівською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44290406; адреса юридичної особи: Україна, 61046, Харківська обл., місто Харків, пр. Московський, будинок 273) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 8390,03 грн та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 20 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 43985581, Адреса: 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, проспект Перемоги, 6.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення ст подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 20.03.2025.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА