Ухвала

від 18.03.2025 по справі 641/8154/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 641/8154/23

Провадження № 2/645/154/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м.Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання Лазаренко К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства особи, що померла, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Єршов Р.В., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), в якій просить визнати померлу особу ОСОБА_4 біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 січня 2024 року дану справу передано за підсудністю до Фрунзенського районного суду м. Харкова.

Постановою Харківського апеляційного суду від 06.03.2024 року вказана ухвала залишена без змін.

До Фрунзенського районного суду м.Харкова справа надійшла 29.03.2024 року.

Ухвалою суду від 01.04.2023 року відкрите провадження у справі, призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року провадження у справі було зупинене в зв`язку із призначенням експертизи.

26.08.2024 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення експертизи № СЕ-19/

121-24/22891-БД. У клопотанні експерта зазначено про необхідність надання зразків біологічного матеріалу (кров або слина) ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані фахівцями бюро СМЕ у встановленому порядку або направити вказаних осіб для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС та надати зразок біологічного матеріалу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку.

Провадження у справі поновлене ухвалою суду від 27.08.2024 року.

29.08.2024 року до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року у задоволенні клопотання відмовлено.

08.10.2024 року до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року постановлено зупинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, в зв`язку із перебуванням відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у Національній академії Національної гвардії України, що переведена на воєнний стан - до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У зв`язку з зупиненням провадження у справі судом було направлено повідомлення на адресу Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про повернення без виконання ухвали суду від 29.07.2024 року про призначення експертизи.

08.11.2024 року судом отримане повідомлення про неможливість проведення експертизи № СЕ-19/121-24/22891-БД.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26.12.2024 року скасована ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.

Провадження у справі поновлене ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 13.01.2025 року.

У підготовчому засіданні 18.03.2025 року позивачка та її представник - адвокат Єршов Р.В. підтримали клопотання від 20.09.2024 року про проведення ексгумації трупа ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши що дана процедура є необхідною для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Третя особа ОСОБА_3 , у своїй заяві від 30.09.2024 року зазначила про своє категоричне заперечення проти ексгумації трупа її померлого чоловіка.

Представник третьої особи ОСОБА_3 адвокат Острицький А.О. у заяві від 30.09.2024 року (на той час був представником відповідача ОСОБА_2 ) заперечував проти ексгумації трупа ОСОБА_4 , оскільки ЦПК України не містить підстав для проведення такої процедури, а висновок експерта є лише одним з доказів. На його думку огляд місця поховання без дозволу власника намогильної споруди може бути наслідком визнання доказів недопустимими. З посилання на практику ЄСПЛ також зазначив, що реалізація права однієї людини не може бутим пов`язана з порушенням права іншої людини.

За результатом вирішення даного клопотання експерта суд доходить таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги щодо встановлення факту батьківства особи, яка померла.

У частині 1 та 2ст. 2 ЦПК Українизакріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ч. 1ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно дост. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3ст.128 цього Кодексу.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч. 1ст. 130 СК Україниє смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Так, у постанові ВС від 15.04.2021 року у справі №361/2653/15-цВерховний суд зазначив, що безпідставними є доводи касаційної скарги щодо неможливості ексгумації трупа в межах цивільного процесу та відсутність висновків щодо цього питання за результатом касаційного перегляду справ, оскільки зазначене питання було предметом дослідження Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду та відповідні висновки викладені у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 592/4443/17 (провадження № 61-37023св18), від 27 травня 2020 року у справі № 711/8704/15 (провадження № 61-44244св18).

Згідно висновків викладених у постановах від 18 березня 2020 року у справі №592/4443/17 (провадження№61-37023св18), від 27 травня 2020 року у справі №711/8704/15 (провадження № 61-44244св18), предметом зазначених справ було, зокрема встановлення факту батьківства щодо померлої особи. Верховний Суд висловився про допустимість проведення ексгумації з метою відібрання зразків матеріалу для проведення експертизи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ наголосив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

У відповідь на адвокатський запит представника позивачки адвоката Єршова Р.В., Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи у листі № 02-06/1923 від 26.08.2024 року повідомило, що 09.06.2023 року у ХОБСМЕ була проведена експертиза трупа громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділення судово-медичної імунології біологічні зразки від трупа не надавалися.

У відповідь на адвокатський запит представника позивачки адвоката Єршова Р.В., Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області у листі № 02-31/3478 від 13.09.2024 року повідомила, що на території кладовища № 1 (Гуки) селища Пісочин було здійснено поховання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи клопотання про ексгумацію трупу в межах призначеної у справі експертизи сторона позивача покликається на те, що саме такапроцедура єєдиним можливиммеханізмом дляотримання зразківвід померлоїособи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (частини перша, другастатті 76 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Пунктами 2, 3 ч. 1ст. 43 ЦПК Українипередбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.

Відповідно дост.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4ст. 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 2ст. 102 ЦПК Українипредметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення нормст. 130 СК Українисвідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства.

Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимогЦПК України(ст. 128 СК України).

Згідно з частинами першою та другоюстатті 298 ЦК Україникожен зобов`язаний шанобливо ставитися до тіла людини, яка померла. Кожен зобов`язаний шанобливо ставитися до місця поховання людини.

Матеріалами справи підтверджується, що дружина померлого ОСОБА_4 ОСОБА_3 (яка є третьою особою у справі) категорично заперечує проти ексгумації трупа свого чоловіка. Відповідні заперечення надав і представник останньої адвокат Острицький А.О.

Однак суд відхиляє доводи вказаних осіб, з огляду на те, що в даному випадку мають враховуватись не тільки інтереси родичів померлого, а й інтереси неповнолітньої дитини, яка має право знати своє походження, та в інтересах якої вирішується спір.

Окрім того,матеріали справине містятьвідомостей про те, що відповідач ОСОБА_2 , який є сином померлого, представив експертній установі всі необхідні та відповідні зразки, об`єкти та матеріали, необхідні для проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 29.07.2024 року, в тому числі і запропонував свої біологічні зразки для проведення відповідної експертизи.

У рішенні, ухваленому 13 липня2006рокуу справі«Яггі протиШвейцарії», Європейський судз прав людини постановив,щомало місцепорушенняст. 8Конвенціїпрозахист правлюдини і основоположних свобод, яке виявилосяу відмовіпроведенняаналізу ДНКостанківможливогобатька заявника.

При цьому судзазначив, щолюдина,котранамагаєтьсявстановитисвоє походження, реалізуєжиттєвий інтерес, який захищаєтьсяКонвенцією.Цей інтересполягаєв отриманніправдивої інформації, котраможедопомогти встановитифакт,щоторкається важливогоаспекту її особистоїідентичності.

Призначення експертизи та проведення ексгумації трупу в даній справі є частиною дослідження обставин справі та дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини у справі.

Відповідно п. 5 ч. 1ст. 252 ЦПК Українисуд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

На підставі п. 9 ч. 1ст.253ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи потрібен значний час, то провадження у справі слід зупинити на час проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 72, 253, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання сторони позивачки задовольнити.

Для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі № 641/8154/23, призначеної ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.07.2024 року, зобов`язати Пісочинську селищну раду Харківського району Харківської області провести ексгумацію трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та похований на території кладовища № 1 (Гуки) селища Пісочин (на місці сімейного поховання) та привести після ексгумації могилу в попередній стан.

Витрати, пов`язані з ексгумацією трупа та проведенням експертизи покласти на позивачку ОСОБА_1 .

Доручити Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України визначити спеціаліста/експерта для відібрання біологічних зразків, необхідних для судової молекулярно-генетичної експертизи, при проведенні ексгумації трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та передачі таких зразків експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у справі № 641/8154/23, призначеної ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.07.2024 року.

Попередити спеціалістів/експертів Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про кримінальну відповідальність за ст. ст.384,385 КК України, при здійсненні дій по відібранню біологічних зразків, необхідних для судової молекулярно-генетичної експертизи, при проведенні ексгумації трупа ОСОБА_4 .

Для проведення експертизи зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з`явитися для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС (м.Харків, вул. Ковтуна, 32).

Попередити експертів Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст.ст. 384-385 КК України.

Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно дост. 109 ЦПК України, а саме:у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Направити для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 641/8154/23, копію ухвали суду від 29.07.2024 року та копію даної ухвали.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складний 20.03.2025 року.

Суддя О.Ю.Алтухова