Ухвала від 20.03.2025 по справі 495/5543/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/5543/19

Номер провадження 1-кп/495/544/2025

20 березня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський в режимі відеоконференції кримінальне провадження,яке внесене в ЄРДР № 12018160240001764 від 12 червня 2018 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Білгород-Дністровський Одеської області, раніше не судимої, заміжньої, яка має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає та знаходиться та під тимчасовим захистом Республіки Ірландія за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області - ОСОБА_7

обвинувачена - ОСОБА_3

захисник - ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3

представник потерпілої юридичної особи - ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 10.03.2015, у денний час доби більш точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи в Управлінні соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський,провулок Офіцерський, 8, маючи намір на заволодіння бюджетними грошовими коштами, достовірно знаючи, що її чоловік ОСОБА_10 , є власником житлового приміщення в частині 12/100, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на який він набув 31.10.2014, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, 10.03.2015, звернулась із заявою про призначення державної допомоги малозабезпеченим сім`ям до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради, про що надала заяву та декларацію про доходи та майновий стан.

В декларації в графі відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім`ї ОСОБА_3 , за період з 01.09.2014 по 28.02.2015 вказала наявність житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 квадратних метра, яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ОСОБА_3 .

На підставі рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, на період з 01.03.2015 по 31.08.2015 ОСОБА_3 ,отримала 9642,14 гривень.

Далі ОСОБА_11 ,, 03.09.2019, у денний час доби більш точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи в Управлінні соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Офіцерський, 8, продовжуючи свої злочинні дії які направлені на заволодіння бюджетними грошовими коштами, звернулась із заявою до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради за призначенням державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, про що надала заяву та декларацію про доходи та майновий стан.

В декларації в графі відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім`ї ОСОБА_3 , за період з 01.03.2015 по 31.08.2015 вказала наявність житлового приміщення за адресою: Одеська область місто Білгород-Дністровський вулиця Карла Маркса,3 загальною площею 54 квадратних метра, яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ОСОБА_3 .

На підставі рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, на період з 01.09.2015 по 29.02.2016 ОСОБА_3 ,отримала 14913,90 гривень.

Далі ОСОБА_3 , 22.03.2016, у денний час доби більш точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи в Управлінні соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Офіцерський, 8, продовжуючи свої злочинні дії які направлені на заволодіння бюджетними грошовими коштами, звернулась із заявою до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради за призначенням державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, про що надала заяву та декларацію про доходи та майновий стан.

В декларації в графі відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім`ї ОСОБА_3 , за період з 01.09.2015 по 29.02.2016 вказала наявність житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 квадратних метра, яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ОСОБА_3 .

На підставі рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, на період з 01.03.2016 по 31.08.2016 ОСОБА_3 , отримала 19374,56 гривень.

Далі ОСОБА_3 , 12.09.2016, у денний час доби більш точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи в Управлінні соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Офіцерський, 8, продовжуючи свої злочинні дії які направлені на заволодіння бюджетними грошовими коштами, звернулась із заявою до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради за призначенням державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, про що надала заяву та декларацію про доходи та майновий стан.

В декларації в графі відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім`ї ОСОБА_3 , за період з 01.03.2016 по 31.08.2016 вказала наявність житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 квадратних метра, яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ОСОБА_3 .

На підставі рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, на період з 01.09.2016 по 28.02.2017 ОСОБА_3 , отримала 20620,17 гривень.

Далі ОСОБА_3 , 15.03.2017, у денний час доби більш точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи в Управлінні соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Офіцерський, 8, продовжуючи свої злочинні дії які направлені на заволодіння бюджетними грошовими коштами, звернулась із заявою до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради за призначенням державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, про що надала заяву та декларацію про доходи та майновий стан.

В декларації в графі відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім`ї ОСОБА_3 , за період з 01.09.2016 по 28.02.2017 вказала наявність житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 квадратних метра, яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ОСОБА_3 .

На підставі рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, на період з 01.03.2017 по 31.08.2017 ОСОБА_3 , отримала 23365,02 гривень.

Далі ОСОБА_3 , 18.09.2017, у денний час доби більш точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебуваючи в Управлінні соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Офіцерський, 8, продовжуючи свої злочинні дії які направлені на заволодіння бюджетними грошовими коштами, звернулась із заявою до Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради за призначенням державної допомоги малозабезпеченим сім`ям, про що надала заяву та декларацію про доходи та майновий стан.

В декларації в графі відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім`ї ОСОБА_3 , за період з 01.03.2017 по 31.08.2017 вказала наявність житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 квадратних метра, яке згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, належить ОСОБА_3 .

На підставі рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, на період з 01.09.2017 по 28.02.2018 ОСОБА_3 ,отримала 25764,63 гривень.

Тим самим ОСОБА_3 в деклараціях про доходи та майновий від 10.03.2015, 03.09.2015, 22.03.2016, 12.09.2016, 15.03.2017, 18.09.2017, в розділі «7» не повідомила та укрила від Управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради інформацію про те, що її чоловік ОСОБА_10 , є власником житлового приміщення в частині 12/100, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на який він набув 31.10.2014, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв.м, на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв.м, на сім`ю.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами Держави на загальну суму 113680,42 гривень, чим завдала істотну шкоду, спричинивши збитки, від 100 до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що станом на 2017 рік складало 80000 гривень.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство),що завдало значної шкоди потерпілому.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 звернулися до суду з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої, оскільки для цього маються всі підстави.

Представник потерпілої юридичної особи в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження була повідомлена належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить із положень КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні № 12018160240001764 від 12 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у скоєнні нетяжкого кримінального правопорушення. Датами заподіяння правопорушення, відповідно до обвинувального акту є 10.02.2015 року, 03.09.2015 року, 22.03.2016 року, 12.09.2016 року, 15.03.2017 року, 18.09.2017 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї статті (вчинення нетяжкого злочину,за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років).

Санкція частини другої статті 190 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

У той же час матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього стаття 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого частиною п`ятою статті 49 КК України.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 20.08.2020 у справі № 661/4717/15-к.

08 серпня 2023 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області постановлена ухвала, якою задоволено клопотання прокурора про оголошення обвинуваченої у розшук та зупинення судового провадження відносно останньої на час розшуку.

18 вересня 2023 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява від захисника обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що вона не скривається від суду, знаходиться за межами України під тимчасовим захистом Республіки Ірландія (надані відповідні документи) та у будь-який час готова приймати участь у судовому засіданні дистанційно.

02.02.2023 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку ОП ККС ВС щодо застосування положень про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (Постанова ВП ВС від 2лютого 2023року у справі №735/1121/20 (провадження №13-26кс22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/108960086).

Зокрема, ВП ВС висловив правову позицію, що у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності чи покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч.1 ст.49 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених ч.2 цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Як виключну правову проблему Касаційний кримінальний суд окреслив необхідність вирішення питання: в разі ухилення особи від досудового розслідування або суду застосуванню підлягають диференційовані строки давності, визначені у частині першій статті 49 КК, подовжені на час ухилення, чи передбачені частиною другою цієї статті загальні строки - п`ять років з дня вчинення проступку і п`ятнадцять років з дня вчинення злочину, у випадках, коли на час прийняття судом рішення зазначені загальні строки не сплинули (п. 7 Постанови).

Вирішуючи питання, що становить виключну правову проблему, ВП ВС керувалася таким.

Друге речення ч.2 ст.49 КК України не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватися після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання ч.2 ст.49 КК України зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання як саме розглядати наведені в третьому реченні загальні строки: 1) як такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у ч.1 ст.49 КК України диференційованих строків у всіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду й наступного з`явлення її із зізнанням чи затримання; 2)як альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.

Наведені два можливі підходи до співвідношення диференційованих та загальних строків давності зумовлюють два варіанти конкретизації кримінально-правового змісту ч. 2 ст. 49 КК України.

У першому варіанті терміни, передбачені ч. 1 цієї статті, безумовно нівелюються в разі ухилення підозрюваного, обвинуваченого від суду або розслідування, і така особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності виключно після спливу п`яти років із дня вчинення кримінального проступку й п`ятнадцяти років злочину. Другий варіант передбачає пріоритетність вибору того різновиду строків, який є сприятливішим для особи під час вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності.

В основу правової позиції, сформульованої ОП ККС ВС в постанові від 5 квітня 2021 року у справі №328/1109/19, покладено тлумачення змісту ч. 2 ст. 49 КК України за першим варіантом. ВП ВС зауважила, що такий підхід не відповідає точному змісту кримінально-правової норми та дійсній волі законодавця, і відступила від правового висновку.

На переконання ВП ВС, реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.

Підхід, за якого сам лише факт ухилення підозрюваного, обвинуваченого від досудового розслідування або суду повністю нівелює диференційовані строки давності, означає, що продовження злочинної діяльності тягне кращі правові наслідки, ніж перебування в розшуку. Вчинення особою в межах передбаченого ч.1 ст.49КК України строку нового злочину не нівелює диференційованого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередній злочин. У цьому разі строк давності переривається і починає відраховуватися з моменту вчинення нового злочину. Тобто диференційований строк не замінюється на загальний, більш обтяжливий для особи, а лише відтерміновується його початок.

У разі беззастережної заміни передбачених ч.1 ст.49 КК України строків загальними особа опиниться в гіршому становищі порівняно з тією, котра до спливу диференційованих строків учинить навіть низку нових злочинів, у тому числі тяжких. Зазначене є очевидно несумісним зі справедливістю як властивістю права, що вимагає співмірності юридичних наслідків протиправних дій їхній соціальній небезпечності.

Враховуючи викладене, а також фактичні обставини справи слід прийти до висновку, що диференційований строку давності, передбачений частиною першою статті49 КК (три роки з моменту вчинення правопорушення), подовжений на час ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 за період з 08 серпня по 18 вересня 2023 року тобто на 1 місяць 10 днів сплинув, а відтак вона підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Частиною 4 статті 286 КПК України, передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За частиною першою статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке відбулося 10.02.2015 року, 03.09.2015 року, 22.03.2016 року, 12.09. 2016 року, 15.03.2017 року, 18.09.2017року відповідно. З моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 7 роки.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України передбачено кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років,або позбавленням волі на строк до трьох років.

У відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння ( дія чи бездіяльність),за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно до ч. 3 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину,крім випадку,передбаченого у пункті 2 цієї статті (вчинення нетяжкого злочину,за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років).

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Виходячи з фактичних обставин та те, що на час проведення судового засідання сплинули, передбачені ч.3 ст. 49 КК України строки притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, на думку суду, наявні усі законні підстави для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності незважаючи на те, що вона була 08 серпня 2023 року оголошена у розшук , оскільки в цьому випадку перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку п`ять років, суд не вважає обґрунтованим, оскільки диференційований строку давності, передбачений частиною першою статті 49 КК (три роки з моменту вчинення проступку), подовжений на час ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 сплинув, а саме: обвинувачена ОСОБА_3 знаходилася у розшуку з 08 серпня 2023 року по 18 вересня 2023 року, в зв`язку з чим строк давності поновлений на 1 місяць 10 днів, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення повинно пройти час 5 років 1 місяць 10 днів, в той самий час з моменту вчинення кримінального проступку по момент набуття ухвалою законної чинності пройшов строк понад 7 років. Крім того, суд враховує те,що станом на момент оголошення обвинуваченої ОСОБА_3 у розшук - 08 серпня 2023 року вже сплинули передбачені ст. 49 КК України строки притягнення її до кримінальної відповідальності, в зв`язку з чим є усі законні підстави для закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради - слід залишити без розгляду та роз`яснити право представнику потерпілої юридичної особи на звернення до суду з вищевказаним позовом в загально-цивільному порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне зняти арешт з будинку АДРЕСА_1 , який був накладений згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 червня 2019 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, 284-286, 288, 369-372, 392-395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , про звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строку для притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР № 12018160240001764 від 12.06.2018 року у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України закрити в зв`язку із спливом строку для притягнення до кримінальної відповідальності.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР № 12018160240001764 від 12.06.2018 року, у зв`язку із закінченням строку для притягнення до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради - залишити без розгляду та роз`яснити право представнику потерпілої юридичної особи на звернення до суду з вищевказаним позовом в загально-цивільному порядку.

Зняти арешт з будинку АДРЕСА_1 , який був накладений згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 червня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1