Постанова

від 18.03.2025 по справі 640/16529/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16529/20 Головуючий у 1 інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 квітня 2020 року №06442615050101, №06422615050101, №06432615050101 та від 08 липня 2020 року №06952615050101.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2020 року №06952615050101 прийняте ГУ ДПС у місті Києві. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року заяву ТОВ «Трайгон-Експорт» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у місті Києві витрати на професійну правничу допомогу в сумі 179 646, 33 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року змінено, стягнуто на користь ТОВ «Трайгон-Експорт» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у місті Києві витрати на професійну правничу допомогу в сумі 72 000, 00 грн.

Постановою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року касаційні скарги ТОВ «Трайгон-Експорт» та ГУ ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року скасовано. Справу № 640/16529/20 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 задоволено частково. Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року скасовано. Справу №640/16529/20 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 16 квітня 2020 року № 06442615050101, № 06422615050101, № 06432615050101. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 08 липня 2020 року № 06952615050101 в частині визначення позивачу сум грошового зобов`язання у розмірі 92 076 852, 84 грн (дев`яносто чотири мільйони сімдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні вісімдесят чотири копійки). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою.

02 грудня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року залишено без змін.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 106 080 гривень.

11 березня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві надійшли заперечення на подану заяву, в яких просить залишити заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу без задоволення.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду заяви на строк достатній для всебічного та повного її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 140/2131/19 зазначив наступне: «...Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано та матеріали справи містять:

- Договір про надання правової допомоги № 01-1743-0037/20 від 24.03.2020, укладений між ТОВ «Трайгон-Експорт» (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «САЄНКО ХАРЕНКО» (далі - Об`єднання);

- Додаткова угода № 9 від 12.02.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01-1743 0037/20 від 24.03.2020;

- Додаткова угода № 10 від 07.01.2025 до Договору про надання правової допомоги № 01-1743 0037/20 від 24.03.2020;

- детальний опис наданої правової допомоги від 26.02.2025 року;

- рахунок-фактуру № 02-020-1743/25 від 26.02.2025;

- платіжну інструкцію № 249 від 27.02.2025;

- акт прийому-передачі правничої допомоги від 25.02.2025.

Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання правової допомоги № 01-1743-0037/20 від 24.03.2020, на замовлення Клієнта, Об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги (надалі разом - Правова допомога) Клієнту на умовах, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання Правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно пункту 1.2. Договору про надання правової допомоги № 01-1743-0037/20 від 24.03.2020, на підставі звернення Клієнта Об`єднання може надавати усі види Правової допомоги, не заборонені чинним законодавством та правилами адвокатської етики, що може включати, але не обмежуватись: (1) захист та надання правової допомоги у кримінальному провадженні; (2) представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; та (3) інші види Правової допомоги (надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо).

Пунктами 2.1 - 2.2. Договору про надання правової допомоги № 01-1743-0037/20 від 24.03.2020 передбачено, що Клієнт погоджується оплатити Об`єднанню винагороду за всі послуги, що були надані або підготовлені до надання в межах надання Правової допомоги під час дії цього Договору, а також фактичні витрати, необхідні для надання Правової допомоги та/або виконання Договору (надалі - Гонорар).

Порядок обчислення Гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються Стандартними умовами надання правової допомоги. Сторони можуть визначати розмір Гонорару за окремими справами та/або зверненнями Клієнта та підстави для зміни розміру Гонорару окремими додатками та/або додатковими угодами до Договору.

У відповідності до пункту 1.2 Додаткової угоди № 9 від 12.02.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01-1743 0037/20 від 24.03.2020, Клієнт доручає Об`єднанню, а Об`єднання погоджується надати Клієнту правову допомогу (далі -Правова допомога) щодо: представництва інтересів Клієнта в адміністративному суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку та подання всіх необхідних процесуальних документів та участь в судових засіданнях щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві, прийнятих на підставі акту від 16.03.2020 №188/26-15-05-01-01/36469551.

Згідно п. 2.2. Додаткової угоди № 9 від 12.02.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01-1743 0037/20 від 24.03.2020, вартість (ціна) послуг за цією Додатковою угодою №9 складає: за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 Додаткової угоди №9 - еквівалент 2 000 (дві тисячі) євро у гривнях.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 9 від 12.02.2024 до Договору про надання правової допомоги № 01-1743 0037/20 від 24.03.2020 передбачено, що Клієнт зобов`язаний сплатити Об`єднанню разом із ціною Правової допомоги, визначеною в п. 2 Додаткової угоди №9, також суму податку на додану вартість.

Відповідно до детального опису наданої правової допомоги від 26.02.2025 року, ТОВ «Трайгон-Експорт» були надані наступні послуги з правової допомоги:

1) 21.11.2024 - аналіз рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №640/16529/20 та апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві від 04.11.2024; витрачений час - 0,9 години;

2) 22.11.2024 - підготовка тексту відзиву на апеляційну скаргу; аналіз практики Верховного Суду за оскаржуваними ГУ ДПС у м. Києві епізодами; витрачений час - 2,6 години;

3) 25.11.2024 - підготовка тексту відзиву на апеляційну скаргу; аналіз практики Верховного Суду за оскаржуваними ГУ ДПС у м. Києві епізодами; витрачений час - 2,9 години;

4) 26.11.2024 - підготовка тексту відзиву на апеляційну скаргу; аналіз постанови Верховного Суду у справі № 640/16529/20 від 04.12.2023; витрачений час - 1,3 години;

5) 28.11.2024 - формування відзиву на апеляційну скаргу для подачі до суду та направлення документів засобами поштового зв`язку Головному управлінню ДПС у м. Києві; витрачений час - 1,8 годин;

6) 02.12.2024 - підготовка заяви про подання доказів щодо розміру понесених Позивачем судових витрат після ухвалення судового рішення; витрачений час - 0,3 години;

7) 03.02.2025 - підготовка до судового засідання у справі № 640/16529/20; витрачений час - 1,4 години;

8) 04.02.2025 - підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні у справі № 640/16529/20; витрачений час - 3,4 години;

9) 24.02.2025 - підготовка до судового засідання у справі № 640/16529/20; витрачений час - 1,3 години;

10) 25.02.2025 - підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні у справі № 640/16529/20; витрачений час - 2,3 години.

Згідно рахунку-фактури № 02-020-1743/25 від 26.02.2025, загальна вартість послуг правничої допомоги з ПДВ становить 106 080,00 грн.

На підтвердження надання послуг з правничої допомоги заявником надано акт прийому-передачі правничої допомоги від 25.02.2025.

В силу вимог ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».

Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 24 грудня 2024 року у справі №320/4936/23, від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 зазначив, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 560/12697/21 дійшов до висновку про те, що «…розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг».

З огляду на викладене, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат належить аналізувати через призму не тільки долучених доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, але і з урахуванням складності справи та складності наданих послуг.

Так, у заяві від 11 березня 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві навело заперечення на заяву ТОВ «Трайгон-Експорт» про відшкодування витрат на правничу допомогу та вказало, що заявник має право на відшкодування судових витрат та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Надаючи оцінку заявленому до відшкодування розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів враховує, що адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, під час апеляційного розгляду правова позиція позивача у справі не змінювалася, доводи відзиву на апеляційну скаргу в більшості відповідають доводам позовної заяви та висновкам суду першої інстанції.

Виходячи з вищенаведеного, також, слід зазначити, що заявником належно не обгрунтовано необхідності витрати 9,5 годин часу на підготовку тексту відзиву (11 сторінок) та направлення його суду, відповідачу.

Колегія суддів, визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, беручи до уваги заперечення Головного управління ДПС у м. Києві, зважаючи на предмет позову, фактичний об`єм виконаної роботи, вважає документально підтвердженими, розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу в суді апеляційної інстанції у розмірі 45 000,00 грн.

Відповідно до статті 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

При цьому, судовою колегією враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково та прийняти додаткову постанову про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 45 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 243, 250, 252, 313, 321, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10, корп. Г, код ЄДРПОУ 36469551) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Трайгон-Експорт» про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.

Повне судове рішення складено 20.03.2025 р.