Постанова

від 20.03.2025 по справі 140/8550/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/8550/24 пров. № А/857/1239/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, головуючий суддя Плахтій Н.Б., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІБАС ЛУЦЬК» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ «РІБАС ЛУЦЬК» звернулося до суд з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 05.07.2024 року №0184600705 про застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 311 459,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що висновок Комісії ГУ ДПС У Волинській області про встановлення факту не забезпечення створення, роздрукування та видачі покупцям (споживачам послуг) розрахункових документів встановленої форми та змісту спростовується її першим висновком про те, що «комісія спростовує висновки акту фактичної перевірки в частині порушень п.1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР - проведення розрахункових операцій без застосування програмного РРО ф/н 4000162592 та без видачі відповідного розрахункового документа у день проведення розрахунків із застосуванням електронного платіжного засобу.

Тобто, за один і той самий період (за 2023 і 2024 роки), факт проведення розрахунків без застосування програмного РРО ф/н 4000162592 та без видачі відповідного розрахункового документа у день проведення розрахунків із застосуванням електронного платіжного засобу спростований, але разом із цим встановлено факт не забезпечення створення, роздрукування та видачі покупцям (споживачам послуг) розрахункових документів.

Також позивач вказував, що у додатку, під назвою «Реєстр не проведених через програмний РРО ф/н 4000162592 в установленому законом порядку розрахункових операцій на момент приймання від покупців платіжних карток за надання послуг у готелі за адресою: м. Луцьк, вул. Гаврилюка, 3А, де здійснює діяльність ТзОВ «РІБАС ЛУЦЬК» код ЄДРПОУ 44561894» загальна сума вказана в графі «Загальна сума проведена через ПРРО» дорівнює 209 397,50 грн. В графі «Сума проведеної через електронний платіжний засіб операції» дорівнює 209 397,00 грн. Однак у висновках, вказаних у відповіді комісії ГУ ДПС у Волинській області, вказана сума 209 937,00 грн.

Крім того, у вказаному додатку двічі вказується касовий чек (реалізація) від 21.05.2024 року 11:04:49, локальний номер документа 4266, фіскальний номер документа 2428191285 з різними сумами 5375,00 грн та 5125,00 грн, однак фактично, касовий чек (реалізація) від 21.05.2024 року 11:04:49, локальний номер документа 4266, фіскальний номер документа 2428191285 проведений на суму 5125,00 грн, що підтверджується реєстром фіскальних чеків з 01.08.2023 року по 31.05.2024 року та іншого касового чеку з такими даними на суму 5375,00 грн не існує.

Вищенаведене, на думку позивача, ставить під сумнів взагалі правильність розрахунків штрафної (фінансової) санкції, вказаної в податковому повідомленні-рішенні від 05.07.2024 року № 0184600705.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 05.07.2024 року №0184600705.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що посилання позивача на окремі формальні недоліки податкового повідомлення-рішення є безпідставними, адже вони ніяким чином не впливають на права позивача, оскаржувати податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, тобто формальні недоліки не можуть свідчить про протиправність таких актів та не є підставою для їх скасування.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «РІБАС ЛУЦЬК» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (код КВЕД 55.10), що підтверджується відомостями (витягом) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 28.05.2024 року №2000-п та направлень на перевірку від 29.05.2024 року №2943/03-20-07-05, №2941/03-20-07-05 проведено фактичну перевірку ТОВ «РІБАС ЛУЦЬК» за місцем здійснення господарської діяльності: готелю, що знаходиться за адресою м.Луцьк, вул.Гаврилюка, 3А.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 06.06.2024 року №002946 (реєстраційний номер №14875/03-20-07-05/44561894 від 07.06.2024 року), відповідно до якого в ході перевірки встановлено, зокрема порушення п.1, п.2 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Не погодившись із висновками перевірки, позивач подав на вищезазначений акт перевірки заперечення від 14.06.2024 №12.

За результатами розгляду вказаних заперечень ГУ ДПС у Волинській області листом від 28.06.2024 року №2782/12/03-20-07-05-12 «Про розгляд заперечення» повідомило позивача, що комісія з питань розгляду заперечень:

спростовує висновки акту фактичної перевірки в частині порушень п. 1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР - проведення розрахункових операцій без застосування програмного РРО ф/н 4000162592 та без видачі відповідного розрахункового документа у день проведення розрахунків із застосуванням електронного платіжного засобу (платіжного застосунку або платіжного пристрою) на загальну суму 993 405,64 грн (за 2023 рік - 647961,21 грн, за 2024 рік 345 444,43 грн).

встановила факт не забезпечення створення, роздрукування та видачі покупцям (споживачам послуг) розрахункових документів встановленої форми та змісту, а саме: на момент приймання від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг) частина операцій не була проведена через програмний РРО в установленому законом порядку, чим порушено вимоги п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР. Загальна сума проведених операцій з порушенням становить 209937,00 грн.

05.07.2024 року на підставі висновків вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0184600705, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 311 459,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслане позивачу листом ГУ ДПС у Волинській області від 05.07.2024 року №10617/6/03-20-07-05-06 та отримано останнім 10.06.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення по вручення поштового відправлення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган в ході перевірки не встановив обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, про те, що при здійсненні розрахункових операцій на загальну суму 209937,00 грн позивачем не було видано покупцям розрахунковий документ, оскільки факти передачі придбаних товарів (послуг) покупцям та невидача при цьому розрахункових документів при перевірці не зафіксовані. Також суд вважав вірними доводи позивача про наявність розбіжностей у сумах операцій, на підставі яких податковим органом здійснено розрахунок штрафної (фінансової) санкції, згідно із оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, як вірно зауважив суд першої інстанції, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну (стаття 2 Закону № 265/95-ВР).

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека. Серед таких обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).

Крім того, пункт 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547, встановлено, що суб`єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- подавати до контролюючих органів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, під час отримання товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій QR-коду, який дає змогу особі зчитувати та ідентифікувати з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- проводити розрахункові операції через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Порядком передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 08.10.2012 № 1057 (далі - Порядок № 1057), визначено механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.

Пунктами 1.6, 1.7 Порядку № 1057 встановлено, що суб`єкти господарювання, які використовують такі РРО як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг), та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв`язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам`яті зазначених РРО.

Суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

Передача даних РРО до серверу обробки інформації виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації. Інформаційні еквайри забезпечують подальшу передачу захищених даних, що були отримані від РРО, з бази даних інформаційного еквайра до СОД РРО виходячи із вимог якнайшвидшої передачі даних до СОД РРО з урахуванням оптимізації навантажень на компоненти ЦКММ та СОД РРО. ЦКММ може встановлювати обмеження щодо обсягу передачі даних за одиницю часу від інформаційних еквайрів до СОД РРО у випадках перевищення навантажень на компоненти СОД РРО та/або при нештатних ситуаціях (пункт 9.1 Порядку № 1057).

Таким чином, вся інформація, яка зазначається в фіскальному чеку, технічно дублюється в електронній копії, яка направляється до податкового органу.

Проаналізувавши приписи Порядку № 1057 слід зазначити, що система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Відтак, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону № 265/95-ВР.

Як слідує з матеріалів справи, за результатами розгляду заперечення ТзОВ «РІБАС ЛУЦЬК» від 14.06.2024 року №12 на акт фактичної перевірки від 06.06.2024 року №14875/03-20-07-05/44561894, комісія з питань розгляду заперечень встановила факт не забезпечення створення, роздрукування та видачі покупцям (споживачам послуг) розрахункових документів встановленої форми та змісту, а саме: на момент приймання від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг) частина операцій не була проведена через програмний РРО в установленому законом порядку, чим порушено вимоги п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР. Загальна сума проведених операцій з порушенням становить 209937,00 грн, про що зазначено в листі ГУ ДПС у Волинській області від 28.06.2024 року №2782/12/03-20-07-05-12 «Про розгляд заперечення».

Шляхом порівняння даних, зазначених у виписках по рахунках, та даних СОД РРО, відповідачем встановлено невідповідність між часом проведення операції по програмному РРО та часом проведення операції із застосуванням електронних платіжних засобів, що слугувало підставою для висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Водночас контролюючий орган не встановив факт непроведення через ПРРО операцій, а лише констатував, що такі операції проведені після спливу певного часу з моменту проведення операції із застосуванням електронних платіжних засобів.

Також, контролюючий орган в ході перевірки не встановив обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, про те, що при здійсненні розрахункових операцій на загальну суму 209937,00 грн позивачем не було видано покупцям розрахунковий документ, оскільки факти передачі придбаних товарів (послуг) покупцям та невидача при цьому розрахункових документів при перевірці не зафіксовані.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідачем не доведено у встановленому законом порядку порушення ТзОВ «РІБАС ЛУЦЬК», вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, тому оскаржене податкового повідомлення-рішення від 05.07.2024 року №0184600705 підлягає скасуванню, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №140/8550/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич