Ухвала від 20.03.2025 по справі 205/802/24

20.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/802/24

Справа № 205/802/24

Провадження № 2др/205/18/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Киричок Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача Акціонерного товариства «ОТП Банк» адвокатаВоронцової ЮліїБорисівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала вищевказана цивільна справа.

Рішенням Ленінськогорайонного судум.Дніпропетровська від06.03.2025року узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 до АТ«ОТП Банк»про відшкодуванняшкоди було відмовлено, судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 12 112,00 грн. покладено на позивача ОСОБА_1 .

Представник відповідача адвокатВоронцова Ю.Б., 11.03.2025 року сформувала в системі «Електронний суд» заяву про розподіл судових витрат, яка була зареєстрована 12.03.2025 року, у якій вона просила суд ухвалити додаткове рішення по справі № 205/802/24, яким стягнути із позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 117 900 грн. На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником відповідача надано відповідні докази. Розгляд заяви просила проводити за її відсутності.

Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» направила до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у якому, посилаючись на не співмірність заявлених витрат на правову допомогу, просила відмовити у задоволені заяви представника АТ «ОТП Банк» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі або визначити розмір заявленої суми співмірною з розміром мінімальної заробітної плати та фінансовим станом позивача не більш ніж 2 000 грн. В обґрунтуваннязаперечень зазначила,що розрахованау заявіадвоката ВоронцовоїЮ.Б.погодинна ставкане відповідаєреаліям часута фінансовомустановищу громадянУкраїни,особливо підчас війни.Просила судврахувати,що вонане маєбудь-якихдоходів,не зважаючина реєстрацію,як ВПО,не отримуєбудь-якоїфінансової компенсаціїта допомоги. Також просила суд звернути увагу на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 03.09.2024 року по справі № 266/4503/19, згідно якої в аналогічній справі було стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» витрати на правову допомогу 2000 грн., в іншій частині у задоволенні заяви представника АТ «ОТП Банк» було відмовлено.

Суд розглядає питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі без повідомлення сторін у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи та заяви, доходить висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення за наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено,що рішеннямЛенінського районногосуду м.Дніпропетровська від06.03.2025року узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 до АТ«ОТП Банк»про відшкодуванняшкоди було відмовлено, судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 12 112,00 грн. покладено на позивача ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву стороною відповідача було заявлено про стягнення із позивача понесених відповідачем витрат за надання правової допомоги, докази та конкретний розмір яких будуть надані суду протягом встановленого законом 5-денного строку після ухвалення судом рішення у справі.

У своїй заяві, яка була подана в межах встановленого законодавством строку, представник відповідача ставить питання про стягнення із позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 117 900 грн. Обґрунтовуючи розмір витрат на правову допомогу представник відповідача зазначила, що представництво інтересів АТ «ОТП Банк» у зазначеній справі здійснювалося адвокатами АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» на підставі договору про надання правничої допомоги № 24/03-12-Б від 12.03.2024 року, укладеного між АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» та АТ «ОТП Банк». Зі змісту п. 3.1 Договору вбачається, що його сторони досягли згоди, що вартість вказаних у його пункті 1 послуг становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 2 500 доларів США, у тому числі ПДВ суму, еквівалентну 500 доларів США, що разом становить 3 000 доларів США.

При цьому, вказана сума сплачується в національній валюті України (гривні), що визначається із застосуванням комерційного курсу продажу готівкового долара США за гривню в касах АТ «ОТП Банк» на дату виставлення відповідного рахунку об`єднанням (п. 3.2 договору), і станом на дату виставлення рахунку № 55 від 21.03.2024 року складала 117 900,00 грн. Відтак, сторонами зазначеного договору було встановлено фіксований розмір винагороди об`єднання за обсяг робіт (послуг), передбачених у пункті 1 цієї угоди. Оплата послуг АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» у розмірі, визначеному в п. 3.1 договору, проводилася відповідачем на підставі виставленого об`єднанням рахунку № 55 від 21.03.2024 року за платіжним дорученням № 2901576286 від 25.03.2024 року. Як вбачається із зазначених документів, вартість послуг об`єднання за п. 3.1 договору складала 98 250,00 грн., крім того ПДВ 19 650,00 грн., що разом становить 117 900,00 грн. Аналогічна вартість наданих Банку в суді першої інстанції об`єднанням послуг вказана також в Акті № 1 від 07.03.2025 року.

Позивачем ОСОБА_1 в свою чергу було подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у якому вона, посилаючись на не співмірність заявлених витрат на правову допомогу, просила відмовити у задоволені заяви представника АТ «ОТП Банк» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі або визначити розмір заявленої суми співмірною з розміром мінімальної заробітної плати та фінансовим станом позивача не більш ніж 2 000 грн.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ст.133ЦПК України витрати пов`язані із залученням експертів, проведенням експертизи, а також витрати на правничу допомогу відносяться до витрат пов`язаних з розглядом справи й відповідно входять до складу судових витрат.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в Постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Також слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих адвокатом доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їх пропорційність до предмета спору.

Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18, згідно склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача було надано копії: договору № 24/03-12-Б про надання правничої допомоги від 12.03.2024 року, акту від 07.03.2025 року приймання-передачі наданих юридичних послуг / правничої допомоги за договором № 24/03-12-Б про надання правничої допомоги від 12.03.2024 року, рахунку на оплату, платіжного доручення від 25.03.2024 року про сплату АТ «ОТП Банк» на користь адвокатського об`єднання «ЕВЕРЛІҐАЛ» коштів у розмірі 117900 грн. за договором № 24/03-12-Б про надання правничої допомоги від 12.03.2024 року.

Суд встановив, що згідно п. 3.1 Договору вбачається, що його сторони досягли згоди, що вартість вказаних у його пункті 1 послуг становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 2 500 доларів США, у тому числі ПДВ суму, еквівалентну 500 доларів США, що разом становить 3 000 доларів США. Вказана сума сплачується в національній валюті України, що визначається із застосуванням комерційного курсу продажу готівкового долара США за гривню в касах АТ «ОТП Банк» на дату виставлення відповідного рахунку об`єднанням (п. 3.2 договору), і станом на дату виставлення рахунку № 55 від 21.03.2024 року така сума складала 117 900,00 грн.

При цьому, суд дослідив детальний опис робіт/послуг із зазначенням витраченого часу, який міститься у заяві про розподіл судових витрат, з якого вбачається наступне:

- аналіз позовної заяви у цивільній справі № 205/802/24. Орієнтовна кількість затраченого часу - 1,0 год.;

- підготовка стратегії захисту прав клієнта у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська у судовій справі № 205/802/24. Орієнтовна кількість затраченого часу - 0,5 год.;

- підготовка та подача до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відзиву клієнта на позовну заяву у цивільній справі № 205/802/24. Орієнтовна кількість затраченого часу - 5,0 год.;

- підготовка та подача до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська клопотання клієнта про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у справі № 205/802/24. Орієнтовна кількість затраченого часу - 2,0 год.;

- підготовка та подача до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська клопотання клієнта про застосування заходів процесуального примусу у справі № 205/802/24. Орієнтовна кількість затраченого часу - 1,0 год.;

- підготовка та подача до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська заяв про участь представників клієнта у судових засіданнях у справі № 205/802/24 у режимі відеоконференції. Орієнтовна кількість затраченого часу - 0,5 год.;

- аналіз заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну сторони позивача правонаступником у справі № 205/802/24. Орієнтовна кількість затраченого часу - 0,5 год.;

- підготовка та подача до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська заперечень клієнта на заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про заміну сторони позивача правонаступником у справі № 205/802/24. Орієнтовна кількість затраченого часу - 1,5 год.;

- представництво інтересів клієнта в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська під час розгляду справи № 205/802/24, зокрема, у підготовчому засіданні від 17.05.2024, у судовому засіданні від 17.01.2025 з розгляду справи по суті. Орієнтовна кількість затраченого часу - 1,0 год.;

- інформування представників клієнта щодо актуального стану руху справи № 205/802/24. Орієнтовна кількість затраченого часу - 0,5 год.;

- вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту юридичних послуг/правничої допомоги, у межах повноважень, визначених пунктом 1.1 Договору. Орієнтовна кількість затраченого часу - 0,5 год.

Із наведеного вище детального опису робіт/послуг вбачається, що загальний час, витрачений адвокатом АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» на надання відповідачу послуг, передбачених у п. 1 договору, орієнтовно складає 14 год. 00 хв.

За висновками Верховного Суду у постанові від 01.09.2022 року у справі № 640/16093/21 визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін тощо.

У разі неспівмірності розміру витрат на правову допомогу суд самостійно визначає розмір судових витрат (постанова Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21).

До того ж, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 року № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19, від 17.01.2024 року у cправі № 10/2158/23.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, розглядаючи надані представником позивача докази понесених витрат на правову допомогу, суд враховує правову позицію Верховного Суду і практику Європейського суду з прав людини, та доходить висновку, що розмір заявлених до стягнення із позивача витрат на правову допомогу в сумі 117900 грн. не відповідає повною мірою критерію реальності адвокатських витрат і критерію розумності їх розміру, оскільки такі витрати не співставні з обсягом і змістом наданих послуг.

При цьому, суд дослідив питання обґрунтованості витрат та врахував, що справа також не обтяжена великою кількістю доказів, які б потребували вивчення, відтак, не є складною і підготовка до її розгляду, оскільки явно не потребувала значних зусиль професійного адвоката, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню у вказаній справі, спірні правовідносини не передбачають.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично здійснені, та оцінювати їх необхідність. Водночас суд, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому в постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1 ст.89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи предмет позову, обсяг роботи та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для її виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, враховуючи співмірність складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, суд вважає, що заявлена сума у розмірі 117 900 грн. не є співмірною, а відтак доходить висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 10 000 грн., що за даних обставин справи, з урахуванням клопотання позивача про зменшення витрат на правову допомогу, буде справедливим, розумним та співмірним відшкодуванням таких витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 270, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача Акціонерного товариства «ОТП Банк» адвокатаВоронцової ЮліїБорисівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Ухвалити додатковерішення у цивільній справі № 205/802/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про відшкодування шкоди.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судові витрати по справі у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Федотова В.М.

.