Ухвала

від 21.03.2025 по справі 642/7465/24

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.03.2025

Номер провадження2/7642/1950/24

Справа №642/7465/24

У Х В А Л А

18.03.2025 м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

суддіБалабая С.С.,

за участю секретаря судового засіданняКріцак А.М.,

представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Ястребової Є.Б.,

представника відповідача Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації Скубак Н.В.,

представника відповідача Міністерства охорони здоров`я України Кислицької Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції клопотання представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про призначення судової медичної експертизи та клопотання представника позивачів ОСОБА_3 про призначення судово-психологічної експертизи,

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров`я України, Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України, Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації, Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Представником позивачів подано до суду клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, у відповідності до прохальної частини якого містяться наступні вимоги:

чи спричинені моральні страждання (моральна шкода) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з боку посадових осіб МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я, керівництва НАЦІОНАЛЬНОЇ ДИТЯЧОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ЛІКАРНІ «ОХМАТДИТ» МОЗ УКРАЇНИ, ДЕПАРТАМЕНТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ», внаслідок відмови у лікуванні сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не забезпечення його фінансування операції за кордоном? якщо внаслідок протиправних дій з боку посадових осіб МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я, керівництва НАЦІОНАЛЬНОЇ ДИТЯЧОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ЛІКАРНІ «ОХМАТДИТ» МОЗ УКРАЇНИ, ДЕПАРТАМЕНТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «ОБЛАСНА ДИТЯЧА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно спричинено моральні страждання (моральну шкоду), то в якому грошовому еквіваленті можна визначити розмір цих моральних страждань (моральної шкоди).

В обґрунтування вимог клопотання про призначення експертизи, позивач посилається на те, що позовні вимоги обгрунтовані тим, що стан ОСОБА_4 03.10.2015 року вимагав негайної трансплантації стовбурових клітин. Повна бездіяльність з боку відповідачів, які відмовили у фінансуванні медичної допомоги синові позивача за кордоном і не запропонували будь-якої альтернативи в Україні змусило позивачів самостійно звернутися до лікарняного закладу за кордоном, де 14.04.2021 їх дитині було зроблено відповідну операцію. Постійні поїздки за кордон, перебування у лікарнях, купа запитів до медичних установ і все це було прямими стражданнями для сім`ї. Кожен день проживаючи у невіданні, впливав на психіку позивачів, на реакцію та стан. Кожен день позивачі сприймали як дарунок, оскільки з боку медичних установ домоги вже не чекали, а без трансплантації стовбурових клітин життя для сина вже не існувало б. Окрім цього, позивачі зверталися до благодійних фондів, просили допомоги через соціальні мережі, займали кошти у знайомих. На сьогоднішній день, сума взята в борг, у повному обсязі ще не виплачена. Відмови проведення операції в України та виставлений прайс зарубіжних клінік ставив позивачів жертвами бездіяльності посадових осіб, оскільки саме на них покладається обов`язок забезпечення лікування в Україні, а якщо це не є можливим, то зобов`язані забезпечити проведення операції за кордоном. На підставі перебування позивачів в стані виражного емоційного напруженння, а також визначенння розміру грошової компенсації за завдані позивачам страждання відповідачами, є необхідність проведення судово-психологічної експертизи для встановлення обсягу моральної шкоди.

Представником позивачів подано до суду клопотання про призначення судової медичної експертизи, у відповідності до прохальної частини якого містяться наступні вимоги:

Якщо ОСОБА_4 не було б проведено 14 квітня 2021 року трансплантацію стовбурових клітин у клініці MEDICAL PARK BAHCELIEVLER HOSPITAL, що знаходиться на території Туреччини, то чи могло б непроведення операції спричинити шкоду здоров`ю ОСОБА_4 або летальний наслідок (смерть)?

Якщо б операцію ОСОБА_4 не було б проведено, то протягом якого часу настало б спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_4 та протягом якого часу міг би настати летальний наслідок (смерть)?

Чи знаходився б факт непроведення операції у слідчо-причинному зв`язку із спричиненням шкоди здоров`ю ОСОБА_4 та з летальним наслідком (смертю)?

В обґрунтування вимог клопотання про призначення експертизи, позивач посилається на те, що стан ОСОБА_4 03 жовтня 2015 року вимагав негайної трансплантації стовбурових клітин. Повна бездіяльність з боку відповідачів, які відмовили у фінансуванні медичної допомоги синові позивачів за кордоном і не запропонували будь-якої альтернативи в Україні, змусили позивачів самостійно звернутися за допомогою до лікарів клініки MEDICAL PARK BAHCELIEVLER HOSPITAL (Стамбул, Туреччина), де 14 квітня 2021 року ОСОБА_5 було зроблено операцію трансплантації стовбурових клітин. Критичний стан здоров`я ОСОБА_4 міг мати смертельний наслідок з огляду на серйозність патології та відсутність адекватного лікування через нестачу грошей на оплату у зарубіжній клініці.

Для встановлення зв`язку між бездіяльністю відповідачів та погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 , має бути проведена судова медична експертиза, за результатами якої потрібно встановити чи могло непроведення операції ОСОБА_4 з трансплантації стовбурових клітин спричинити шкоду його здоров`ю або летальний наслідок (смерть).

Представник позивачів в судовому засіданні наполягала на задоволенні клопотань про призначення експертиз. Зазначила, що експертизи необхідні у справі для підтвердження рівня моральних страждань позивачів від усвідомолення того, що внаслідок непроведення операції дитина померла б.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували щодо призначення експертиз, при цьому зазначали, що відповідачі є особами публічного права, взаємовідносини зазначених відповідачів з позивачем мають характер публічно-правових відносин, доказів протиправності дій відповідачів та відповідно підстав для стягнення матеріальної та моральної шкоди не має, так як єдиним належним і допустимим доказом протиправності їх дій може бути рішення суду адміністративної юрисдикції.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та поданого представником позивачів клопотання про призначення судово-психологічної експертизи та судово-медичної експертизи, приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.76, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч.ч. 1,2ст. 102 ЦПК Українивисновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 12 ЦПК України)

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3ст. 13 ЦПК України)

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу») Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України „Про судову експертизу",Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч.1 та ч.2ст.102 ЦПК України).

Щодо клопотання представника позивачів про призначення судово-психологічної експертизи суд зазначає наступне.

У відповідності до п.п.1.2, 1.2.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5(далі - Інструкція), основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: психологічна.

Відповідно до п. п. 6.3, 6.6 Розділу VІ Інструкції психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Орієнтовний переліквирішуваних питань включає в себе зокрема питання: Чи спричинені особі (прізвище, ім`я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім`я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Відповідно до положень ч. 1ст. 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Виходячи з положеньст. 105 ЦПК Українипризначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Як роз`яснено у п. п. п. 1, 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань,атакож порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на вказане, подання лише однією із сторін у справі клопотання про призначення експертизи судом, при умові, що у справі немає потреби встановити одну із обов`язкових наведених вище обставин, є правом, а не обов`язком суду.

Представник позивачів в обґрунтування необхідності призначення судово-психологічної експертизи по справі посилалась на те, що проведення судово-психологічного дослідження позивачів необхідне для встановлення спричинення моральних страждань (моральної шкоди) та розміру завданої моральної шкоди позивачу в результаті протиправних діянь відповідачів.

Відповідно до ч. 1ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішенняцивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019р. по справі № 522/1029/18, суд зазначив що статтею 106ЦПК Українипередбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6ст. 106 ЦПК Українизазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5ст. 106 ЦПК Україниу висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.».

Враховуючи зазначену позицію Верховного Суду та також предмет спору, суд вважає за необхідне зазначити,що учасникисправи непозбавлені можливостісамостійно звернутисьдо експертноїустанови іззаявою пропризначення експертизив позасудовомупорядку.

Отже, суд зазначає про відсутність обставини, передбачених ст. 105 ЦПК України, які є підставою для обов`язкового призначення судом експертиз та звертає увагу на те, що згідно з положеннямист. 106 ЦПК Україниучасникам справи надано право самостійно замовити проведення експертизи та подати до суду відповідний висновок.

Крім цього суд зазначає , судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Суд зазначає, в межах підготовчого провадження суд позбавлений процесуальної можливості встановити обставини, які є передумовою призначення судово-психологічної експертизи, а саме наявності моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних діянь відповідачів, оскільки докази судом ще не досліджувались,фактичні обставини справи не встановлювались, тому суд не може дійти до висновку про наявність достатніх підстав для призначення експертизи.

Отже, встановлення наявності деліктних зобов`язань щодо відшкодування моральної шкоди входить до компетенції суду під час розгляду справи по суті, а не експерта.

Крім того, суд вважає, що обставини, які зазначені у клопотанні про призначення судово-психологічної експертизи щодо наявності моральної шкоди та її розміру, суд зможе встановити без призначення судово-психологічної експертизи.

Питання завдання душевних страждань батькам дитини, яка лікується від онкологічної хвороби у випадку встановлення протиправних винних діянь з боку відповідачів за обставин, зазначених в позові, є безсумнівним і може бути встановлено судом без призначення експертизи.

Щодо розміру моральної шкоди, суд зауважує, що він є суб`єктивно-оціночним, гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності, справедливості і співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд у рішенні, а не експерт у висновку. Висновок останнього може слугувати для судді лише орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань. Проте розмір відповідного відшкодування, незалежно від наявності висновку експерта, суддя повинен встановити сам, враховуючи вимоги розумності, справедливості та співмірності.

Беручи до уваги вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічногої експертизи.

Щодо підстав для відмови в задоволенні клопотання про призначення судово-медичної експертизи суд зазначає наступне.

Призначення судово-медичної експертизи в даному випадку згідно з положеннями ст. 105 ЦПК України також не є обов`язком суду та відповідно до приписівст. 106 ЦПК Українистороні позивача надано право самостійно замовити проведення такої експертизи та подати до суду відповідний висновок.

Крім цього, суд зауважує, що в клопотанні про призначення судово-медичної експертизи представник позивачів мотивувала його необхідністю встановлення зв`язку між бездіяльністю позивачів та погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 , а також наслідків непроведення йому відповідної операції за кордоном. В підготовчому судовому засіданні представник позивача в обгрунтування клопотання також зазначила, що з`ясування відповідних питань експертом підтверджуватиме глибину моральних страждань позивачів, просила з початку провести судово-медичну експертизу, а потім з врахуванням її висновків судово-психологічну. Отже, проведення судово-медичної експертизи на думку представника позивачів необхідно для встановлення в подальшому під час проведення судово-психологічної експертизи наявності моральних страждань, їх глибини, що впливатиме на розмір завданої моральної шкоди. Тому суд, враховуючи підстави відмови в проведенні судово-психологічної експертизи, зазначені вище, кладе їх в обґрунтування відмови в призначенні судово-медичної експертизи.

Керуючись ст.ст.103,252,259,260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, постановив:

У задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про призначення судової медичної експертизи відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Ястребової Євгенії Богданівни про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ln.hr.court.gov.ua/sud2024/.

Повний текст ухвали суду складено 21.03.2025.

Суддя С.С. Балабай