Рішення
від 20.03.2025 по справі 444/5153/24
ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/5153/24

Провадження № 2/444/533/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( паспорт громадянина України: серія НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 17.10.1996 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: 80330, с. Замок, Львівської області; тел. НОМЕР_3 )до Добросинсько-Магерівськоїсільської радиЛьвівського районуЛьвівської області(юридичнаадреса:80337,село Добросин,пл.Свободи,будинок №3А, Львівськогорайону Львівськоїобласті;ЄДРПОУ 04371727),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору:Жовківська державнанотаріальна контораЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів)(юридична адреса: 80300, м. Жовква, вул. Воїнів УПА, будинок № 1, Львівського району Львівської області) про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ :

Свої позовні вимоги озивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Копії документів котрі підтверджують родинний зв`язок знаходяться в матеріалах спадкової справи.

Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно.

У зв`язку з тим позивачка звернулась в Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області для отримання свідоцтва про права на спадщину за законом.

Державний нотаріус завів спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Проте відмовив озивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , із-за відсутності правовстановлюючого документу на будинок. Про що видано постанову.

Позивачка визнає, що дійсно таке свідоцтво у неї відсутнє тому що у свій час матір з невідомих причин, не зареєструвала у встановленому порядку право власності на свій житловий будинок та господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка Червоноградського МБТІ. Тому Позивач просить захистити її право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 в судовому порядку.

Позивачка вказує, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відносився до робітничої суспільної групи господарств, де станом на 30.06.1990 р. головою двору була ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою.

Право власності двору було фактично зареєстровано в погосподарській книзі селищної ради, які на той час свідчили про реєстрацію власності на будинок. Однак, звернувшись до Добросинсько-Магерівської селищної ради, щодо оформлення права власності на будинок на ім`я спадкодавця, позивачка отримала усне роз`яснення про судовий порядок визнання права власності, оскільки, у зв`язку із смертю, відповідно дост. 25 ЦК України, спадкодавець втратив цивільну дієздатність, а відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»з 01.01.2013 року реєстрація права власності можлива лише за рішенням суду.

Житловий будинок АДРЕСА_1 в арешті, під забороною та в заставі не перебуває.

Житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 складається з приміщень:

житлової (площею 8,9 кв.м.);

житлової (площею 15,3 кв.м.);

житлової (площею 15,9 кв.м.);

кухні (площею 8,6 кв.м.);

коридор (площею 7,7 кв.м.);

кладова (площею 7,2 кв.м.).

Загальна площа житлового будинку 63,6 кв.м. (житлова площа 40,1 кв.м., допоміжна площа 23,5 кв.м.) та господарські будівлі, що підтверджується технічним паспортом.

Слід зазначити, що погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян, що надає підстави вважати, що право власності було зареєстроване згідно вимог діючого на той момент законодавства в погосподарській книзі села. Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Діючою на той часпостановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, було передбачено порядок реєстрації будинків в сільських населених пунктах, а тому записи в погосподарських книгах підтверджується власність.

Згідно п 6-7 Вказівок по веденню по господарськогообліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 12.05.1985 року № 5-24/26, дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Відповідно до ч. 2ст. 328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 392 ЦК Українивстановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 3ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Отже, позивачка є спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок, а тому з врахуванням наведених обставин справи право позивачки підлягає захисту в судому порядку.

Відповідно до ч.1ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із положеннями п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положеньст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 1216 Цивільного кодексу Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ізст. 1218 Цивільного кодексу Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1222 Цивільного кодексу Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 1ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивачка в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Однак, представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника. У вирішенні даної справи покладається на думку суду.

Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином. Однак надіслала на адресу суду спадкову справу та клопотання про розгляд справи у її відсутності. У вирішенні даної справи покладається на думку суду.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниза допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставіст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеньст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Копії документів котрі підтверджують родинний зв`язок знаходяться в матеріалах спадкової справи.

Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно.

У зв`язку з тим позивачка звернулась в Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області для отримання свідоцтва про права на спадщину за законом.

Державний нотаріус завів спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Проте відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , із-за відсутності правовстановлюючого документу на будинок. Про що видано постанову.

Позивачка визнає, що дійсно таке свідоцтво у неї відсутнє тому що у свій час матір з невідомих причин, не зареєструвала у встановленому порядку право власності на свій житловий будинок та господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка Червоноградського МБТІ. Тому позивачка просить захистити її право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 в судовому порядку.

Позивачка вказує, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відносився до робітничої суспільної групи господарств, де станом на 30.06.1990 р. головою двору була ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою.

Право власності двору було фактично зареєстровано в погосподарській книзі селищної ради, які на той час свідчили про реєстрацію власності на будинок. Однак, звернувшись до Добросинсько-Магерівської селищної ради, щодо оформлення права власності на будинок на ім`я спадкодавця Позивачу було усно роз`яснено про судовий порядок визнання права власності, оскільки, у зв`язку із смертю, відповідно дост. 25 ЦК України, спадкодавець втратив цивільну дієздатність, а відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»з 01.01.2013 року реєстрація права власності можлива лише за рішенням суду.