Ухвала

від 20.03.2025 по справі 1-9/11

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 1-9/11

Провадження № 1-в/461/37/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2025 року. м.Львів. Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

представника заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Львові клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з клопотанням арешту накладеного на усе належне ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно на підставі постанови від 17.03.2009 старшого слідчого СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_5 в межах кримінальної справи № 141-2596, що зареєстрована 29.09.2009 Першою державною нотаріальною конторою, як реєстратором, за реєстраційним номером обтяження 9100798 - за минуванням необхідності у збереженні такого.

Клопотання мотивує тим, що в межах кримінальної справи №141-2596 постановою старшого слідчого СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_5 від 17.03.2009 накладено арешт на усе належне ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно. Стверджує, що його кілька разів допитували в межах даної кримінальної справи у якості свідка, підозри йому не оголошували. ОСОБА_4 вважає, що на даний час збереження арешту накладеного на належне йому майно 16 років тому не має жодного практичного значення, оскільки від цього часу жодних звинувачень з боку правоохоронних органів йому не пред`являлося, від так будь-яка процесуальна потреба, яка можливо існувала на момент винесення такої постанови, однозначно відпала за спливом такого значного проміжку часу, за відсутності кримінального переслідування його з боку правоохоронних органів. Стверджує, що накладення арешту на майно порушує його права як власника майна, тому просить клопотання задовольнити.

Представник заявника у судовому засіданні клопотання підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах клопотання та просить таке задовольнити.

Представник ГУ НП у Львівській області та прокурор у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутності слідчого та прокурора, оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м.Львова від 14.06.2016 року, ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.ч.2,3 ст.358, ч.2 ст.366 КК України із призначенням остаточного покарання 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією особистого майна, з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом. ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366 КК України та призначено остаточне покарання: 11 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією особистого майна, з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом. ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366 КК України та призначено покарання 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією особистого майна, з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.05.2013 року вирок Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06.04.2012 року залишено без змін.

Відповідно до п.9 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26 листопада 2012 № 1735/0/4-12 «Про деякі питання застосування розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України» запобіжні заходи, зокрема, арешт майна, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинностіКПК, продовжують свою дію у порядкуКПКв редакції 1960 року. Зміна, скасування чи припинення таких запобіжних заходів, арешту майна, незважаючи на набуття чинності новим процесуальним законом (тобто 20 листопада 2012 року чи пізніше), відбувається згідно з п.9розділу XI «Перехідні положення» КПКу порядку, передбаченомуКПКв редакції 1960 року.

Згідно з п.9Розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.409 КПК України 1960 року, питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Частина 6ст. 126 КПК України 1960 рокупередбачає, що накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Після надходження кримінального провадження до суду питання щодо скасування арешту повинно вирішуватись суддею при ухвалені вироку відповідно до п.8 ч.1ст. 324 КПК України(в редакції 1960 року).

В той же час, частина 4статті 41 Конституції України, частина 1статті 321 ЦК Українинаголошує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Заявник стверджує, що в межах кримінальної справи №141-2596 постановою старшого слідчого СУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_5 від 17.03.2009 накладено арешт на усе належне ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно. Однак, суду не надано постанови якою накладено арешт на майно, та не надано жодних доказів того, що саме в межах справи, яка була розглянута Галицьким районним судом м. Львова накладено арешт на майно заявника. Крім того, невідома підсудність справи та відповідно до якого суду було скеровано кримінальну справу № 141-2596 для розгляду.

На підставівикладеного, суд прийшовдо висновку,що у задоволенні клопотання слід відмовити за безпідставністю, оскільки суду не надано належних доказів того на яке майно накладено арешт, та що кримінальна справа, в межах якої накладено арешт на його майно, була скерована до Галицького районного суду м. Львова за підсудністю.

Керуючись ст.ст.126, 273, 411 КПК України (у редакції 1960 року), п.9 Розділу XI КПК України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного на майно відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1 .