Ухвала від 21.03.2025 по справі 507/514/25

Справа № 507/514/25

Провадження № 4-с/507/2/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2025 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Вужиловського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Войковської І.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вс.Любашівка Одеськоїобласті матеріалискарги ОСОБА_1 ,заінтересовані особи Савранськоговідділу державноївиконавчої службиу Подільськомурайоні Одеськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса),ТОВ «ВердиктКапітал»,на бездіяльністьдержавного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Любашівського районного суду м. Одеси знаходиться справа за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Савранський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ТОВ «Вердикт Капітал», на бездіяльність державного виконавця.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначав, що в провадженні Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження ВП № 50120910, яке було відкрито за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 01.02.2011 року про стягнення на користь Пат «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 101752 грн.90 коп. В рамках даного виконавчого провадження 24.02.2012 року було налкадено арешт на майно ОСОБА_1 . Виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа було завершено 24.06.2016р. на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», однак арешт знятий не був. Листом заявника повідомлено, що підстави для зняття арешту відсутні.

Посилаючись на вищевикладене, просила визнати Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , який накладений постановою Любашівського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП № 50120910 від 24.02.2016 року.

Зобов`язати Савранський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, а саме:

- номер запису про обтяження: 13445380 (спеціальний розділ); дата, час реєстрації: 26.02.2016 09:59:11; документ, подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження, серія та номер: 50120910, виданий 26,02.2016, видавник: ВДВС Любашівського РУЮ; вид обтяження: арешт нерухомого майна; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єкт обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34697470, країна реєстрації: Україна, адреса: 66500. Одеська обл., Любашівський р., смт. Любашівка, вул. Леніна, 47, Особа майно/право якої оскаржуються: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, Одеська обл., Любашівський р-н, с. Кричунове; опис предмета обтяження: все нерухоме майно).

Сторони в судове засідання не з`явилися, сповіщені належним чином. Представник заявника надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Розглянувши матеріали справи суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на підставі наступного.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що в провадженні Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження ВП № 50120910, яке було відкрито за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 01.02.2011 року про стягнення на користь Пат «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку 101752 грн.90 коп. В рамках даного виконавчого провадження 24.02.2012 року було налкадено арешт на майно ОСОБА_1 . Виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа було завершено 24.06.2016р. на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», однак арешт знятий не був. Листом заявника повідомлено, що підстави для зняття арешту відсутні.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.07.2012 року по справі № 1519/2-1259/11 заяву ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони стягувана у виконавчому провадженні задоволено. Замінено стягувана з ПАТ «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-1259/11. виданий 18.04.2011 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 102320.85 грн.. на ПАТ «Дельта Банк».

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2019 року по справі № 1519/2- 1259/11 заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні, задоволено. Замінено стягувану ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» у справі № 1519/2- 1259/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Частиною 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як закріплено положеннями статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

до листа Вих. № 1-8075 від 15 травня 2024 року, ТОВ» «Вердикт Капітал» (далі Товариство) повідомляє, що 09.11.2018 року на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 950/К, що був укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», до Товариства перейшло право вимоги заборгованості за Договором кредиту № 11276946000, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит.

Станом на поточну дату у Товариства відсутні будь-які фінансові та майнові претензії до ОСОБА_1 за вищевказаним правочином.

Так, згідно з інформаційної довідки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на нерухомому майні існує наступне обтяження:

- номер запису про обтяження: 13445380 (спеціальний розділ); дата, час реєстрації: 26.02.2016 09:59:11; документ, подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження, серія та номер: 50120910, виданий 24.02.2016, видавник: ВДВС Любашівського РУЮ; вид обтяження: арешт нерухомого майна; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єкт обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34697470, країна реєстрації: Україна, адреса: 66500, Одеська обл., Любашівський р., смт Любашівка, вул. Леніна, 47, Особа ,майно/право якої оскаржуються: ОСОБА_1 , реєстраціний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, Одеська обл., Любашівський р-н, с. Кричунове; опис предмета обтяження: все нерухоме майно).

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 в особі адвоката Главацького Ю. А. звернулась до Відділу із заявою про зняття арешту з майна від 22 січня 2025 року.

20 лютого 2025 року отримано лист Відділу від 10.02.2025 № 21.20-6354. яким повідомлено, що на примусовому виконанні в Любашівському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження ВИ № 50120910 щодо виконання виконавчого листа № 2-1559/11 Малиновського районного суду м. Одеси від 18.04.2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» грошової суми у розмірі 102 320,85 грн.

Вказаним листом відмовлено заявнику у задоволенні заяви про зняття арешту з майна від 22 січня 2025 року.

Одночасно зазначається, що матеріали вказаного виконавчого провадження знищено, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання відповідно до положень Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 та Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення).

Згідно з частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Як передбачено статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилась під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Таким чином, враховуючи припинення зобов`язання за рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2-1259/11, на забезпечення виконання якого було видано виконавчий лист, під час примусового виконання якого державним виконавцем було накладено вищезазначений арешт, вбачається відсутність будь-якої законної необхідності у арешті нерухомого майна ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудовим спорам, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчих дій) визначено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчий документ, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

У статті 12 чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Станом на теперішній час, відносно ОСОБА_1 , відсутні будь-які виконавчі провадження на виконанні не перебувають, що підтверджується роздруківкою інформації з Єдиного реєстру боржників.

Згідно з приписами статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як передбачено частиною 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До того ж, стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також наголошується на безумовному праві фізичних та юридичних осіб мирно володіти своїм майном.

Слід зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року визначено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велів Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Статтею 391 ЦК України закріплено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року, у справі № 6-709цс16, згідно з положенням статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Згідно з статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК).

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі № 712/12136/18.

Спосіб судового захисту у даних спірних правовідносинах повинен здійснюватися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, шляхом оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вищевикладене є порушенням прав ОСОБА_1 та підставою для визнання бездіяльності державного незаконною та зобов`язання виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження майна скаржника.

Керуючись ст.ст.76-81,83, 89,258-261,352-354, 447-453 ЦПК України, ст.ст.39, 40, 56, 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ТОВ «Вердикт Капітал», на бездіяльність державного виконавця - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , який накладений постановою Любашівського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП № 50120910 від 24.02.2016 року.

Зобов`язати Савранський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, а саме:

- номер запису про обтяження: 13445380 (спеціальний розділ); дата, час реєстрації: 26.02.2016 09:59:11; документ, подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження, серія та номер: 50120910, виданий 26,02.2016, видавник: ВДВС Любашівського РУЮ; вид обтяження: арешт нерухомого майна; вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єкт обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34697470, країна реєстрації: Україна, адреса: 66500. Одеська обл., Любашівський р.,, смт. Любашівка вулиця Леніна, 47, Особа майно/право якої оскаржуються: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна, Одеська обл., Любашівський р-н, с. Кричунове; опис предмета обтяження: все нерухоме майно).

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Вужиловський О.В.