Рішення

від 20.03.2025 по справі 209/1518/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/1518/24

Провадження № 2-др/209/6/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2025 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.,

за участі секретаря Золотих Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єсіпової Катерини В`ячеславівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково - задоволені частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначено наступний порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_2 :

- безперешкодне спілкування батька ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами телефонного, поштового, електронного, іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного, у будні дні з 16.00 до 19.00 години;

- на період канікул дитини: у зимовий період впродовж одного тижня та у літній період впродовж двох тижнів із правом батька самостійного вибору часу, способу та території проведення відпочинку, оздоровлення та дозвілля без участі матері, але за попередньою домовленістю з матір`ю дитини з повідомленням матері дитини про місцезнаходження дитини;

- в День народження батька дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 10.00 години до 16.00 години;

- щорічно, на наступний день, після дня народження дитини ОСОБА_3 , 2018 року народження з 10 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин, з можливістю відвідин з дитиною громадських місць відпочинку з обов`язковим попередженням про це матері дитини;

- першу та третю суботу місяця з 10 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин забирати дитину до помешкання батька за адресою: АДРЕСА_1 , та/або самостійного вибору часу, способу, території проведення відпочинку за бажанням дитини з обов`язковим повідомленням про це матері дитини.

Судові витрати залишено за позивачем ОСОБА_2 .

11 березня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Єсіпова К.В. звернулась до суду з заявою про винесення додаткового рішення стосовно витрат на правничу допомогу.

Обґрунтована заява тим, що вказана позовна заява є безпідставною тому, що позивач до Служби у справах дітей з приводу того, що відповідачка, нібито, чинить йому перешкоди у спілкуванні із сином, жодного разу не звертався, доказів перешкоджання йому, як батьку дитини, у спілкуванні із сином, до суду не надавав, Висновок служби у справах дітей про «рекомендаційні» дні та години проводження часу із дитиною батьком, також разом із позовом не був наданий позивачем, а дане питання досліджувалося лише після відкриття провадження у справі. За таких умов відповідачка просто змушена була захищатися від безпідставного позову, та нести правничі витрати, пов`язані із тим, що сама вона являється юридично необізнаною людиною і повинна була скористатися допомогою адвоката. Саме подача завідомо безпідставного позову, ненадання суду жодних доказів існування на час судового розгляду справи перешкод у Позивача під час спілкування із дитиною, змушула відповідачку звернутися за правовою допомогою та нести правові витрати. Отже, витрати відповідача на правничу допомогу за склавшихся обставин були неминучими. Станом на 05.03.2025 року, Відповідач витратив на надання правничої допомоги, яка полягала в консультуванні, складанні процесуальних документів, та прибуття представника до суду в призначений до розгляду час - 8500 гривень. Вище зазначена сума підтверджується Актом виконаних робіт та квитанцією прибуткового касового ордеру. Зазначена вище сума збитків, яку відповідач змушений нести з вини позивача, є значною для нього, та її витрата суттєво впливає на його бюджет. Просить суд долучити до матеріалів цивільної справи копію договору про надання послуг консультування та правової допомоги адвоката, акт виконаних робіт та квитанцію прибуткового касового ордеру, в якості доказів розміру наданої правничої допомоги, та вирішити питання про відшкодування даних витрат при прийнятті рішення по розгляду даної справи.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду питання про винесення додаткового рішення, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, присутність сторін не є обов`язковою.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зіст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст.137,141 ЦПК Українивитрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати булифактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.

Також Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 та від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 вказав на те, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а не докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, тому достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Як слідує з матеріалів цієї справи відповідач в підтвердження витрат на правничу допомогу надала договір про надання послуг консультування та правничої допомоги адвоката № 59 від 17 грудня 2024 року, Акт виконаних робіт від 06 березня 2025 року, згідно якого сума послуг складає 8500,00 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 06 березня 2025 року про сплату Онокало О.Ю. 8500,00 грн. в рахунок відшкодування витрат адвоката, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Єсіповою К.В., копію ордеру на надання правничої допомоги.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Більш того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила про те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137ЦПК України).

Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст.1 вказаного Законупредставництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Приписами п. 6 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до вимогст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Також слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих адвокатом доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, позовні вимоги позивача було задоволено частково, а тому суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 4250,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 263, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єсіпової Катерини В`ячеславівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, які ОСОБА_1 понесла у зв`язку з розглядом справи № 209/1518/24 у Дніпровському районному суді м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Лобарчук