Рішення від 18.03.2025 по справі 185/9193/24

Справа № 185/9193/24

Провадження № 2/185/893/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Павлограда у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕЛІТБУД» про стягнення середнього заробітку -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД» про стягнення середнього заробітку, в якому просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки у розмірі 120000,00 грн та судові витрати по справі.

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він працював у відповідача з 18 липня 2019 року по 08 жовтня 2020 року слюсарем зі збирання металевих конструкцій. Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2024 (справа № 185/14056/23) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Євроелітбуд» про стягнення заробітної плати, позов будо задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелітбуд» на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 6 902,29 грн; грошову компенсацію за невикористані дня відпустки у розмірі 4 974,58 грн, а загалом: 11876,87 грн. Державним виконавцем 30.05.2024 було відкрито виконавче провадження № 75172981 на виконання зазначеного рішення суду. 05 червня 2024 року позивач на свою банківську картку отримав грошові кошти на виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2024 у розмірі 11876,87 грн. Таким чином, днем фактичного розрахунку та виплати всіх належних сум при звільненні є 05 червня 2024 року. Затримка виплати тривала з 08.06.2022 по 04.06.2024, а тому відповідач за весь час затримки повинен сплатити суму 166895,88 грн. Проте, вважав за можливе зменшити зазначену суму до 120 000,00 грн.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №185/9193/24 Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області визначено склад суду: головуючий суддя Врона А.С.

Розпорядженням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 734 від 03.10.2024 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 185/9193/24 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 17.09.2024 року № 2722/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за власним бажанням», відповідно до акту не розглянутих судових справ для проведення повторного авторозподілу, та для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Бондаренко В.М.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В порядку ст. 178 ЦПК України представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що в ході проведеного Південним міжрегіональним управління державної служби з питань праці позапланового заходу державного нагляду трудового законодавства, відповідачем були усунені порушення, та 15.02.2024 була нарахована компенсація за невикористану щорічну основну відпустку позивачу тривалістю 30 календарних днів за період роботи з 18.07.2019 по 07.10.2020, компенсація несвоєчасно виплаченої заробітної плати за жовтень 2020 року та перерахована позивачу 15.02.2024 року у розмірі 10 054,38 грн. Таким чином, ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД» повністю розрахувався з позивачем щодо виплати йому заробітної плати 15.02.2024. Тоді як позивач звернувся до суду з позовом 03.09.2024, з порушенням тримісячного строку для подачі позову з дня, коли останньому стало відомо про нараховані та виплачені суми при звільненні. Крім того, заявлені позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки у розмірі 120000,00 грн, не є спірмінними з невиплаченою сумою заборгованості по заробітній платі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги на доводах та підставах, викладених у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений щодо розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено,що ОСОБА_1 з 18.07.2019 року працював на посаді слюсаря із складання металевих конструкцій у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕЛІТБУД», та був звільнений із займаної посади 08.10.2020 року за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2024 року (справа № 185/14056/23) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД» про стягнення заробітної плати, позов будо задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕЛІТБУД» на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 6 902,29 грн; грошову компенсацію за невикористані дня відпустки у розмірі 4 974,58 грн, а загалом: 11876,87 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Як вбачається з листа ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД» № 10/04-1 від 10.04.2024, ОСОБА_1 було запрошено відповідачем отримати кошти, стягнуті за рішенням суду від 15.03.2024, що свідчить про те, що відповідач погодився із зазначеним рішенням суду.

Проте, позивач скористався своїм правом щодо примусового виконання рішення суду.

Постановою Головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тріфоновим О.Ю. від 30.05.2024 було відкрито виконавче провадження № 75172981 щодо стягнення з ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД» на користь ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі 6 902,29 грн; грошової компенсації за невикористані дня відпустки у розмірі 4 974,58 грн, а загалом: 11876,87 грн.

Постановою Головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тріфоновим О.Ю. від 07.06.2024 було закінчено виконавче провадження № 75172981 щодо стягнення з ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД» на користь ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі 6 902,29 грн; грошової компенсації за невикористані дня відпустки у розмірі 4 974,58 грн, а загалом: 11876,87 грн, у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі.

Відповідно до виписки АТ «Райффайзен Банк» від 02.09.2024 про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , 05.06.2024 на рахунок позивача надійшла сума 11 876,87 грн стягнута по цивільній справі № 185/14056/23.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до направлення № ПД/1/1422-24 від 12.02.2024 Південним міжрегіональним управління державної служби з питань праці було проведено позаплановий захід державного нагляду трудового законодавства з 13.02.2024 до 19.02.2024 на ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД» (ідентифікаційний код: 39298026), та актом від 19.02.2024 встановлено порушення трудового законодавства відносно ОСОБА_1

15.02.2024 ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД», під час перевірки, були усунені встановлені порушення, а саме, як вбачається з відомості від 15.02.2024 про нарахування заробітної плати, відрахувань податків за жовтень 2020 року, ОСОБА_1 нарахована зарплата у розмірі 1514,29 грн (до виплати 1219,01 грн), сума компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату у розмірі 10054,38 грн, а разом до виплати: 11273,39 грн. Відповідно до платіжної інструкції № 4010 від 15.02.2024 ТОВ «ЄВРОЕЛІТБУД» перерахована позивачу сума у розмірі 10 054,38 грн.

Проте, рішенням суду від 15.03.2024, яке набрало законної сили, та з яким погодився відповідач, установлено суму заборгованості заробітної плати у розмірі 6 902,29 грн; грошової компенсації за невикористані дня відпустки у розмірі 4 974,58 грн, а загалом: 11 876,87 грн, яка підлягала виплаті ОСОБА_1 у день звільнення відповідно до вимог статті 116 КЗпП України, та фактично були сплачені 05.06.2024 на рахунок позивача.

Норми права, які застосував суд, та висновки

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як визначено статтею 117 Кодексу законів про працю України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Сума примусово стягнутих коштів за рішенням суду надійшла на картковий рахунок позивача 05.06.2024, який і є остаточним днем розрахунку з позивачем, а звернувся до суду позивач 03.09.2024 відповідно до відмітки суду.

Як вбачається з частини 1 статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Як вбачається із рішення Конституційного суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012,у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1цього кодексу,за статтею 47Кодексуроботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21.

З наведеного вбачається, що позивачем не були порушені строки встановлені ст. 233 КЗпП України, а тому доводи представника відповідача щодо порушення позивачем строків звернення до суду не заслуговують на увагу.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,провадяться шляхом множеннясередньоденного(годинного)заробітку на число робочих днів / годин,а увипадках,передбаченихчиннимзаконодавством, календарних днів,які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 25.10.2022 вбачається, що за серпень 2020 року позивачу нараховано 5100,00 грн, а за вересень 2020 року 5300,00 грн.

Тоді розмір середньоденної заробітної плати позивача складатиме:

5100,00 грн. + 15300,00 грн = 10400,00 грн : 42 (кількість робочих днів у серпні та вересні 2020 року) = 247,62 грн.

Враховуючи, що зміни до статті 117 КЗпП України, внесені Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 року, які передбачають виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, а порушення строку виплати заробітної плати почалося з 09.10.2020 року (наступний день після звільнення позивача), суд вважає за необхідне застосувати редакцію статті 117 КЗпПУ, яка була станом на 27.05.2022 року, до внесення змін, а саме:в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Кількість робочих днів складатиме:

жовтень 2020 року 15 робочих днів, листопад 2020 року 21 робочий день, грудень 2020 року 22 робочих дні, січень 2021 року 19 робочих днів, лютий 2021 року 20 робочих днів, березень 2021 року 22 робочих дні, квітень 2021 року 22 робочих дні, травень 2021 року 18 робочих днів, червень 2021 року 20 робочих днів, липень 2021 року 22 робочих дні, серпень 2021 року 21 робочий день, вересень 2021 року - 22 робочих дні, жовтень 2021 року 20 робочих днів, листопад 2021 року 22 робочих дні, грудень 2021 року 22 робочих дні, січень 2022 року 19 робочих днів, лютий 2022 року 20 робочих днів, березень 2022 року 22 робочих дні, квітень 2022 року 21 робочих день, травень 2022 року 22 робочих дні, червень 2022 року 22 робочих дні, липень 2022 року 21 робочий день, серпень 2022 року 23 робочих дні, вересень 2022 року 22 робочих дні, жовтень 2022 року 21 робочий день, листопад 2022 року 22 робочі дні, грудень 2022 року 21 робочий день, січень 2023 року - 22 робочих дні, лютий 2023 року - 20 робочих днів, березень 2023 року 22 робочих дні, квітень 2023 року 20 робочих днів, травень 2023 року 23 робочих дні, червень 2023 року 22 робочих дні, липень 2023 року 21 робочий день, серпень 2023 року 23 робочих дні, вересень 2023 року 21 робочий день, жовтень 2023 року 22 робочих дні, листопад 2023 року 22 робочих дні, грудень 2023 року 21 робочий день, січень 2024 року 23 робочих дні, лютий 2024 року 21 робочий день, березень 2024 року 21 робочий день, квітень 2024 року 22 робочих дні, травень 2024 року 23 робочих дні, червень 2024 року 2 робочих дні, а всього 937 робочих днів.

Тоді середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні складатиме:

247,62 грн х 937 = 232019,94 грн (з 09.10.2020 по 04.06.2024 включно).

Разом з тим, оскільки розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні значно перевищує розмір заборгованості встановлений судом у розмірі 11876,87 грн, суд вважає, що необхідно стягнути середній заробіток за затримку розрахунку в межах суми заборгованості, а саме у розмірі 12 000,00 грн.

В іншій частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених ним щодо сплати судового збору у розмірі 121,12 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕЛІТБУД» про стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕЛІТБУД», ЄДРПОУ 39298026, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕЛІТБУД», ЄДРПОУ 39298026, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , понесені судові витрати по справі, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн 12 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕЛІТБУД», місцезнаходження: м. Одеса, вул. Долинська, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39298026.

Повний текст рішення складено 21 березня 2025 року.

Суддя В.М. Бондаренко