Рішення

від 13.03.2025 по справі 381/1078/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2-а/381/63/25

381/1078/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13березня 2025року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 122 від 21.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210КУпАП від 21.02.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.03.2008 йому видано Посвідчення про приписку до призовної дільниці, в якій міститься відмітка про взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 03.03.2008. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від16.05.2024«Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», він звернувся до органів ЦНАП для уточнення своїх військово-облікових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підтвердженням чому є Витяг №915782-04072024 від 04.07.2024.

12.08.2024 на підставі Повістки б/н від 06.08.2024, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується проставленою на Повістці відміткою про прибуття (Копія Повістки долучено до матеріалів позову). По прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_3 його повідомлено, що він не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому він перебуває на обліку згідно відмітки в Посвідченні про приписку (І відділ ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

В силу п. 3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю на утриманні трьох дітей віком до 18 років .

Раніше 19.09.2024 позивач звернувся, шляхом направлення цінного поштового листа № 0860204263603, до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) із Заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (за формою Додаток № 4), у зв`язку з тим, що на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років. До вказаної Заяви ним було надано всі підтверджуючі право на відстрочку документи. Вказана Заява одержана П відділом Обухівського РТЦК 01.10.2024 (Копія Заяви та роздруківка тренінгу Укрпошти долучена до позову).

06.02.2025, у зв`язку із відсутністю відповіді на його Заяву про оформлення відстрочки, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) для отримання інформації за результатами розгляду його Заяви. Представником ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу повідомлено, що оскільки він проживає в с, Путрівка, яке після зміни адміністративно- територіального поділу перейшло з Васильківського до Фастівського району, то йому необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21.02.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому повідомили, що для приведення його військово-облікової документації у порядок та надання йому відстрочки від призову він має сплатити штраф, у зв`язку з чим Відповідачем було складено Протокол про адміністративне правопорушення № 122 від 21.02.2025 та оскаржувану Постанову № 122 від 21.02.2025 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Задля уникнення можливого накладення арешту на банківські рахунки, арешту на майно, 24.02.2025 позивачем було перераховано за оскаржуваною постановою штраф в розмірі 17000,00 гривень, проте ці кошти мають бути повернуті йому після скасування оскаржуваної постанови.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач має військово-облікові документи з відміткою про перебування на військовому обліку (Посвідчення про приписку від 03.03.2008), вчинив усі необхідні дії для уточнення своїх військово-облікових даних (звернення до органів ЦНАПу, прибуття за Повісткою, звернення із Заявою про відстрочку), тому вважає що в його діях відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП,, а тому вважає себе невинним,та просить оскаржувану Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 122 від 21.02.2025 визнати незаконною та скасувати.

Вважає, що наявні неточності в його військово-облікових даних пов`язані з тим, що органами військового управління його справу не було належним чином вчасно передано з ІНФОРМАЦІЯ_8 до ІНФОРМАЦІЯ_9 або після зміни адміністративно-територіального поділу, або після його наступних звернень до ЦНАПу та органів ТЦК та СП, а тому у позивача виникла необхідність звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з ч. 3ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликались, клопотань про інший порядок розгляду справи сторонами заявлено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно протоколу № 122 про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2025 року виявлено, що 21.02.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_10 о 14 годині встановлено порушення гр. ОСОБА_3 правил військового обліку, які встановлені ст.ст.37,38.22 Закону, а саме не перебував на обліку у жодному ІНФОРМАЦІЯ_3 , зо що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП. Протокол складено державним службовцем ОСОБА_4 .

Згідно оскаржуваної постанови № 122 про адміністративне правопорушення від 21.02 2025 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП вбачається, що ОСОБА_3 порушив правила військового обліку, встановлені вимогами ч.3 ст.37. ч.11 ст. ст.38 ЗУ «Про військовий облік і військову службу», а саме: не перебував на обліку у жодному ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, внаслідок чого на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 17000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судом взято до уваги те, що ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.

Згідно із абзацом 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указами Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

При цьому, Закону України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09 травня 2024 року, який набув чинності 19 травня 2024 року статтю 210 КУпАП було доповнено приміткою: «Положення статей 210, 210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» в редакції Закону № 3549-ІХ від 16 січня 2024 року - Держателем Реєстру є Міністерство оборони України. На підставі п. 3 ч. 2 Закону організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри».

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень зокрема є і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, маючи можливість отримати інформацію про гр. ОСОБА_1 як військовозобов`язаного з інших відомчих реєстрів, станом на момент його з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , службовими особами не було використано, що доводить відсутність всебічного та повного встановлення всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суд, звертає увагу, що розгляд протоколу щодо позивача ОСОБА_3 було здійснено без дотримання його права на захист у порушення вимог ст.. 280, 268 КУпАП, та у порушення вимог ст. 283 КУпАП, оскільки відсутні докази обставин вчинення інкримінуємого адміністративного правопорушення. Викладені в оскаржуваній Постанові обставини не відповідають фактичним обставинам, а протиправної, винної дії чи бездіяльності, вказаної в оскаржуваній Постанові, ОСОБА_3 не вчинено.

Крім цього, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`ясовано обставин, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з`ясувано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 03.03.2008 ОСОБА_3 було видано Посвідчення про приписку до призовної дільниці, в якій міститься відмітка про взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 03.03.2008.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від16.05.2024«Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ОСОБА_3 звернувся до органів ЦНАП для уточнення своїх військово-облікових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підтвердженням чому є Витяг №915782-04072024 від 04.07.2024 (а.с.18).

12.08.2024 на підставі Повістки б/н від 06.08.2024, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується проставленою на Повістці відміткою про прибуття (а.с.19)

По прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_3 його повідомлено, що він не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому він перебуває на обліку згідно відмітки в Посвідченні про приписку (І відділ ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю на утриманні трьох дітей віком до 18 років, що підтверджено документально (а.с.22-25).

19.09.2024 ОСОБА_3 , шляхом направлення цінного поштового листа № 08602042 63603 до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) звернувся із Заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (за формою Додаток № 4), у зв`язку з тим, що на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18 років. До вказаної Заяви ним було надано всі підтверджуючі право на відстрочку документи. Вказана Заява одержана ІНФОРМАЦІЯ_7 01.10.2024 , що підтверджується копією Заяви та роздруківкою тренінгу Укрпошти (а.с.20-21).

21.02.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому повідомили, що для приведення його військово-облікової документації у порядок та надання йому відстрочки від призову він має сплатити штраф у сумі 17000 гривень.

Після цього, у цей же день - 21.02.2025 о 15 годині начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено оскаржувану Постанову про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_3 у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень.

Задля уникнення можливого накладення арешту на банківські рахунки, арешту на майно, 24.02.2025 позивачем було перераховано за оскаржуваною постановою штраф в розмірі 17000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається непізніш якза тридоби додня розглядусправи,в якійзазначаються датаі місцерозгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст. 277-2 КУпАП).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені правові положення, суд приходить до висновку, що у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна бути повідомлена не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами передбаченими ст. 268 КУпАП.

У даному випадку, позивач не отримував повістки на 21.02.2025, а сам добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому повідомили, що для приведення його військово-облікової документації у порядок та надання йому відстрочки від призову він має сплатити штраф у сумі 17000 гривень.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьомуобов`язокповідомити особупро місцеі часрозгляду справине пізнішеніж затри днідо датирозгляду справипро адміністративнеправопорушення вважаєтьсявиконаним,якщо особа,яка притягуєтьсядо відповідальності,знає (поінформована)про часта місцерозгляду справиза тридні додати розглядусправи.Обов`язокдоказування цієїобставини несеуповноважена посадоваособа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі за №676/752/17 від 21.03.2019 року у справі за №489/1004/17 від 30.01.2020 року у справі за №308/12552/16-а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Оскільки наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі за № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі за № 591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі за № 05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі за № 286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі за № 676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі за № 465/5145/16-а.

Судом встановлено, що позивача, всупереч вимогам чинного законодавства, не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено без дотримання вимог ст..268,280 КУпАП, а розгляд справи відбувся в день його добровільного з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 в той же день 21.02.2025, чим позбавлено останнього прав, гарантованих Конституцією України та ст. 268 КУпАП. Суд при цьому зазначає, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право саме завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується тільки інформуванням особи про час та місце розгляду справи, але і дотриманням відповідного строку такого інформування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

При цьому, суд звертає увагу, що вимогами ст. 255 КУпАП не передбачено, хто саме має право на складення відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, однак передбачено, що у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центрикомплектування тасоціальної підтримкирозглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Логічно було б припустити, що оскільки, відповідно до ст. 235 КУпАП, справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ст. 210 -1 КУпАП розглядають керівники ТЦК, то і протоколи про вчинення таких адміністративних правопорушень мають складати уповноважені особи цих органів.

Однак, як у ст. 255 КУпАП, що визначає перелік осіб, які мають право складати протокол про адміністративні правопорушення, так і у Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, станом на дату складання протоколу, про повноваження РТЦК (їх посадових осіб) складати протоколи не йдеться.

Згідно п. 2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року, уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, повноваженнями щодо розгляду адміністративних справ про порушення військового обліку наділені виключно керівники ТЦК та СП, а начальники структурних підрозділів РТЦК та СП таких повноважень не мають.

Крім цього, відповідачем не надано будь-яких доказів того, що, станом на дату складання протоколу від 21.02.2025, головний спеціаліст командування ІНФОРМАЦІЯ_3 , державний службовець ІНФОРМАЦІЯ_11 , була уповноважена на складання щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Як вбачається із оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, остання не містить посилання на будь-які документи, на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Суд наголошує, що відповідач до письмових заперечень надав суду копію протоколу про адміністративне правопорушення, копію оскаржуваної постанови, витяг № 915782-04072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, копію заяви адресованої ІНФОРМАЦІЯ_12 , що свідчить про вжиття позивачем усих необхідних заходів з метою дотримання чинного законодавства, проте, відповідачем не недано суду будь-яких пояснень, відзиву, не долучено первинних документів обліку, які б свідчили про невиконання позивачем правил військового обліку, а також інших доказів, зокрема відомостей щодо здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та не виконує правила військового обліку.

Будь-які належні та допустимі докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, що є предметом оскарження.

Зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити які саме персональні дані не оновив позивач, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган в особі відповідача не має доступу (не є держателем). Посилання на пояснення особи, на думку суду не можуть бути єдиними обставинами які свідчать про вчинення правопорушення, бо будь-які пояснення в справі які стосуються питання притягнення особи до відповідальності повинні бути належним чином перевірені та документально підтвердженими).

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні жодні належні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 605,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, о платно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. Відповідно до положень ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Повернення коштів сплачених позивачем на виконання штрафу має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03 вересня 2013 року «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій».

Відповідно до вимог п. З Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 3 вересня 2013 року, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги той факт, що позивачем сплачено штраф у сумі 17000 гривень, слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 повернути сплачений громадянином ОСОБА_1 , адміністративний штраф в розмірі 17000 гривень за постановою №122 від 21.02.2025 року до Фастівського управління Державної казначейської служби України.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 122 від 21.02.2025, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - закрити.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повернути сплачений громадянином ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 адміністративний штраф в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень за постановою №122 від 21.02.2025 року до Фастівського управління Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37583261).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 сплачений нию судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення проголошений 19.03.2025.

Суддя Л.М.Ковалевська