Постанова

від 20.03.2025 по справі 642/174/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

20.03.2025

Справа №642/174/25

Провадження №3/642/234/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов до суду з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП -

в с т а н о в и в:

01.01.2025 о 20-38 год. за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, б.29А, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest та проведення такого огляду у медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 01.01.2025 о 20-38 год. за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, б.29А, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , та став учасником ДТП, будучи особою, яка не має права на керування таким т/з. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, свою вину у скоєному не визнав. Зазначив, що не він керував транспортним засобом ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , крім того, відсутні докази, які б підтверджували, що за кермом сидів саме він. Вказав, що відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки не він був за кермом. Вказав, що за кермом перебував його приятель ОСОБА_2 . Але, оскільки ОСОБА_2 мав намір поступати до служби МЧС, то боявся що його притягнуть до відповідальності і це вплине на його вступ. Тому під час події ОСОБА_1 про це не повідомляв.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Гринишин Євгеній Васильович подав письмові пояснення, у яких просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обгрунтування посилався на порушення при складанні матеріалів. Вказує, що направлення для проведення огляду було виписано до КНП ХОР «ОНД» який на той час вже ліквідований, та після спливу двох годин. Також в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Варфоломєєва С.В. у судовому засіданні пдтримала доводи викладені у письмових поясненнях.

За клопотанням захисників у судовому засіданні були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 01.01.2025 року вони після святкування Нового року, повертались додому на автомобілі ВАЗ 2103 та їхали в районі центрального ринку. Він був за кермом. У котрій годині це було він не пам`ятає, приблизно о 14-15 годині. В авто були дівчата, та він вирішив похизуватись перед ними та зробити «дріфт», але не впорався із керуванням та наїхав на паркан біля магазину АТБ. Їх помітили працівники служби охорони. Він злякався, що його притягнуть до відповідальності, тож пішов з місця події, а потім повернувся. Там розбирались із ситуацією. Він не повідомляв, що він був за кермом, тому що боявся що це вплине на його вступ на службу. Після того, як все завершилось, він знов сів за кермо та поїхали з місця. Посвідчення водія він має. У стані алкогольного сп`яніння не перебував. В авто перебували ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . ОСОБА_6 сидів позаду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що 01.01.2025 року після новорічного святкування, де вживали спиртні напої, вони поверталися до м. Харкова на авто. За кермом був ОСОБА_8 . Коли вони були на ОСОБА_9 ринку, вже було темно, та ОСОБА_8 вирішив похизуватись, «дріфтанути» та наїхав на огорожу. ОСОБА_5 з ОСОБА_10 сидів на задньому пасажирському сидінні. Вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. Після цього вона вийшла з авто та не звертала ні на кого уваги. Була в стані алкогольного сп`яніння, тож не все пам`ятає. До неї ніхто не підходив. Вона вважала, що це не її проблеми. Через 15-20 хвилин вона разом з ОСОБА_11 поїхали звідти додому на таксі. Інші залишились там. Вказує, що саме ОСОБА_8 врізався в огорожу. Після цього ОСОБА_8 вийшов з авто та пішов. ОСОБА_8 був тверезий.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що 01.01.2025 року вона разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_13 поверталися додому з с. Карачевка після новорічного святкування. Їхали на авто. Вона разом із ОСОБА_13 сиділи на задньому пасажирському сидінні. ОСОБА_8 вирішив зробити «дріфт» і в`їхав в огорожу біля дороги. ОСОБА_8 сказав, що неможна щоб його бачили, тобто що це зробив він, та вийшов і пішов. ОСОБА_5 вийшов із авто щоб подивитись які є пошкодження, та в цей час підійшли працівники служби охорони. ОСОБА_5 казав, що це зробив не він. Вони там перебували більше часу. Приїхала також патрульна поліція, та питали хто був за кермом. Вона не казала хто саме був за кермом, проте казали що це був не ОСОБА_5 . Новий рік святкували великою компанією. ОСОБА_8 був тверезий. Пояснення працівники патрульної поліції у них не відбирали. Вона разом із ОСОБА_3 звідти поїхали на таксі. З ОСОБА_13 та ОСОБА_8 вони познайомились за два дні до Нового року.

Суд, вислухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, доводи захисників, пояснення свідків, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно допункту 2.9.аПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №210640 від 01.01.2025 року, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння відповідно до визначеної законом процедури не проводився, оскільки останній відмовився.

Дії поліцейських по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та у закладі охорони здоров`я та фіксації відмови вказаного водія від проходження такого огляду відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом проведено перегляд відеозаписів зі службових бодікамер, які долучені до матеріалів адміністративної справи, на яких зафіксовані обставини вчинених адміністративних правопорушень.

Так на диску №1, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, міститься відеозапис з бодікамери №474420, на якій особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , каже, що він не є власником транспортного засобу і він їм не керував, на що працівник служби охорони повідомляє, що коли вони підійшли до авто та спитали, хто водій, то ОСОБА_1 повідомив, що він ( 02 хв. 00 сек. відеозапису).

Далі на цьому ж диску на 05 хв. 20 сек. ОСОБА_1 , розмовляючи по телефону, комусь повідомляє про те, що він був за кермом авто та скоїв ДТП.

На 18 хв. 20 сек. свідок ОСОБА_14 , каже, що він ( ОСОБА_1 ) просто припаркувався неправильно, що він побачив про перемогу у 2025 році та не впорався з керуванням.

Крім того, на диску №2, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, міститься відеозапис з бодікамери №471775, на 02 хв. 50 сек. знову свідок ОСОБА_14 , каже, що хлопець просто неправильно припаркувався та врізався.

03 хв. 14 сек. цього ж запису свідок ОСОБА_3 повідомляє поліцейським, що «він їздив та нікого не зачепив, він побачив вас та притормозив».

На диску №3 з відеозаписом з бодікамери 471766, який долучений до матеріалів справи, вбачається наступне: на 12 хв. 15 сек. свідок ОСОБА_14 розповідає, як він пригальмував та зачепив паркан, в той час як інший хлопець намагається її зупинити, щоб вона більше нічого не розповідала.

17 хв. 00 сек. під час діалогу поліцейського зі свідком ОСОБА_15 , остання відповідаючи на питання поліцейського зазначила, що рішення сісти за кермо було ОСОБА_1 , а на 17 хв. 46 сек. на питання: «чому не відмовили сідати за кермо?», киваючи головою в бік ОСОБА_1 зазначила, що це його проблеми.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів, вбачається, що в ході спілкування з водієм у інспектора виникла підозра про його перебування в стані алкогольного сп`яніння, тому останньому було неодноразово запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, від чого водій під відеофіксацію відмовився.

Поліцейські неодноразово пропонували пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , однак останній не надав чіткої відповіді, та казав, що у поліцейських відсутні докази того, що він керував транспортним засобом, як тільки такі докази будуть, то він пройде.

Крім того, суд дослідивши відеозаписи, зазначає, що під час складання протоколу ОСОБА_1 часто змінював свої покази щодо того, як він опинився на місці події, та кому належить авто. Так, він зазначав поліцейським, що транспортний засіб не його, він не знає чий, потім казав зовсім протилежну інформацію, а в судовому засіданні підтвердив, що авто ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , у його користуванні, авто йому подарували батьки. Крім того, на місці події, посилаючись на те, що він за кермом не був, одразу не заявляв про таке та намагався вирішити питання без складення протоколів шляхом відшкодування шкоди, ремонту огорожи. Під час питання поліцейських хто був за кермом, на фразу ОСОБА_1 , що він не учасник ДТП, працівник служби охорони заперечує, стверджуючи, що він їм повідомляв, що він водій та саме він виходив з авто зі сторони водійського сидіння.

З дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була пред`явлена вимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов`язку. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З відеозаписів вбачається, що працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови, а також роз`яснено його права та обов`язки, однак, на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 згоди не надав. Як наслідок, обов`язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав.

ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд критично ставиться до доводів правопорушника про те, що він не керував транспортним засобом, та до причин неповідомлення ним відомостей про нібито керування т/з ОСОБА_2 , з точки зору формальної логіки та розцінюються судом як обраний спосіб захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також суд критично ставиться до показань свідків, наданих під час судового розгляду, що саме ОСОБА_16 керував транспортним засобом. Показання допитаних в ході судового розгляду свідків, які є друзями ОСОБА_1 , суд оцінює критично, як такі що спрямовані на сприяння уникненню останнім адміністративної відповідальності, оскільки їх показання містять суперечності та не узгоджуються із подіями безпосередньо на місці події.

Як вбачається з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, протягом усього часу спілкування з працівниками поліції як ОСОБА_1 так і свідки жодного разу не зазначали про те, що ОСОБА_2 керував даним транспортним засобом.

При цьомуобгрунтованих таспроможних доводівз приводунеповідомлення проце працівниківполіції анісвідки,ані ОСОБА_1 незазначили.

Натомість ОСОБА_1 , будучи повідомленим про свої права та обов`язки у ситуації, що склалася, не надав згоду на проходження у встановленому законом порядку огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи наслідки такої відмови.

Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, приходжу до висновку, що у даній справі про адміністративне правопорушення доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про наявність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським за відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (порушення водієм вимог п.2.5 ПДР України).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №210680 від 01.01.2025, відеозаписами зі службових бодікамер 474420,471775,471766, які долучені до матеріалів адміністративної справи, на яких зафіксовані обставини вчиненого адміністративного правопорушення, а саме відмова ОСОБА_1 від проходження в установленому законом порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, у якому зафіксовано відмову, направленням до медичного закладу для проведення огляду. При цьому суд зазначає, що направлення виписано в межах двох годин з моменту виявлення працівниками патрульної поліції ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд дійшов висновку, що дії поліції відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» в частині порядку встановлення у водія ознак сп`яніння.

Доводи сторони захисту в частині того, що направлення для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 до КНП ХОР «ОНД» (Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер») є недійсним з тих підстав, що, як зазначає захисник, не має права здійснювати проведення огляду водіїв на стан сп`яніння у зв`язку з ліквідацією, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

03.02.2017 року наказом Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації наказом № 48 було затверджено Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, у п. 28 якого зазначено Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер», правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер».

Рішенням ХІІ сесії VІІI скликання Харківської обласної ради № 411-VIII від 20.09.2022 (https://ts.lica.com.ua/77/text/31912) припинено Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (код ЄДРПОУ03293557), юридична адреса: 61045 Харківська область, місто Харків, вулиця Очаківська, будинок 15, - що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» (код ЄДРПОУ24669110). Вважати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» (код ЄДРПОУ24669110) правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер».

Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Отже, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» не було припинено.

Доводи сторони захисту жодним чином не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відтак судом до уваги не приймаються.

При таких обставинах, вина ОСОБА_1 у скоєнному ним адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті вчинене повторне протягом року.

Згідно облікових данних НАІС ДДАІ, водій ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейськими за порушення водієм вимог п.2.5 ПДР України та за порушення водієм вимог п.2.1а ПДР України.

Винуватість ОСОБА_17 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №210640 від 01.01.2025 (дата уточнена відповідно до рапорту інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Ольги Герасименко), відеозаписом, який долучений до протоколу, копією постанови серії ЕНА №3137563 від 26.09.2024 складеної відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

При таких обставинах, вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.

Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП визначено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно облікових данних НАІС ДДАІ, водій ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Відповідно до довідки поліцейського УПП в Харківській області капітана поліції Брезгунова Дениса транспортний засіб ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_18 .

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КупАП стягнення у виді штрафу без позбавленням права керування транспортним засобом, без оплатного вилучення транспортного засобу. Позбавлення права керування не застосовується, оскільки останній не отримував посвідчення водія. Оплатне вилучення не застосовується в зв`язку із тим, що транспортний засіб належить іншій особі, про що свідчить інформація у протоколі.

Згідно ч.2ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.40-1,33,36,ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, 279,280,283,284 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно з положеннями ст.303 КупАП постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, штраф стягується в двократному розмірі.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова.

Суддя О. В. Бородіна