Ухвала

від 21.03.2025 по справі 642/117/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

21.03.2025

Справа № 642/117/23

Провадження № 1-в/642/25/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого- судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові подання представника Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській обл. про звільнення від призначеного покарання відносно засудженої ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

До Ленінського районного суду м.Харкова надійшло вказане подання про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_3 , засуджену вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 11.01.2023 за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, на підставі п.13 ч.1 ст. 537 КПК України.

Подання обгрунтоване тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-IX від 18.07.2024. Вказаним законом внесені зміни до ст.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А тому, враховуючи розмір матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_3 , яка становить 1006 грн. 40 коп., а також дію в часі закону, який скасовує кримінальну протиправність діяння, представник органу пробації вважає, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного вироком суду покарання, відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України.

Прокурор та представник органу пробації в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду подання повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Засуджена в судове засідання не з`явилась, про дату і час повідомлялась своєчасно і належним чином, про причини неявки суду невідомо.

Відповідно до ч.4 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання цих осіб не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Вивчивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що воно може бути розглянуто за відсутності осіб, що не з`явились.

Згідно положень ч.4 ст.107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Вивчивши матеріали подання, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 537 КПК України,під час виконання вироків суд, визначенийчастиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати питанняпро звільнення від покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74Кримінального кодексу України.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, питання передбачені п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України вирішує місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Згідно ч.2 ст.74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якогозакономусунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Вказана у ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України).

При цьому, законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом.

Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 11.01.2023 ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Згідно з вироком суду, матеріальна шкода, завдана ОСОБА_3 , становила 1006.40 грн. Діяння мало місце 17.09.2022. Вказаний вирок набрав законної сили 13.02.2023 та спрямований на виконання до Холодногірського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській обл.

09.08.2024 набув чинностіЗакон України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі:ЗУ № 3886-IX), яким внесені зміни доКУпАПст. 51 Дрібне викрадення чужого майна.

Положеннями ч. 1 ст.51 КУпАПу редакціїЗакону України № 3886-IXпередбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Правилами ч. 2 ст.51КУпАП у редакціїЗакону України № 3886-IXзакріплено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст.51 КУпАПнастає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, підлягає адміністративній відповідальності за відповідною частиною ст. 51 КУпАП.

Аналіз наведених нормзаконусвідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір викраденого майна перевищує розмір, установленийст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1ст.169 розділу IVцьогоКодексудля відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, установленогозакономстаном на 01 січня звітного податкового року.

У постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що зміну у ст. 51 КУпАП розміру коефіцієнта НМ до 2, який розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за відповідні діяння, Об`єднана палата розглядає як зміну до кримінального закону, оскільки мета законодавця полягала саме у зміні диспозиції відповідних кримінальних правопорушень. Таким чином, Об`єднана палата робить висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час Суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.

Діяння, вчинене ОСОБА_3 , мало місце у 2022 році.

Згідно зі ст.7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2022рік», з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2481 грн., а тому сума соціальної пільги у 2022 році становила 1240.50 грн., а 2 неоподатковуваних мінімуми становило 2481 грн.

Таким чином, сума матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_3 , не перевищує 2 неоподаткованих мінімуми.

Згідно ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на засуджену ОСОБА_3 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна.

Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст. 74 КК України, а також те, що ОСОБА_3 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання органу пробації є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 5, 74 КК України,суд, -

ухвалив:

Подання - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 11.01.2023 за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України у справі №642/117/23, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий