Рішення від 11.03.2025 по справі 190/1794/24

Справа № 190/1794/24

Провадження №2/190/31/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю:

секретаря Пронської Т.В.

прокурора Осіпенка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом в.о.керівника Жовтоводської окружної прокуратури Гутарова Дениса Олександровича в інтересах держави до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення від 18.08.2021 року,-

В С Т А Н О В И В :

В.о.керівника Жовтоводської окружної прокуратури Гутаров Д.О. звернувся через систему «Електронний суд» з позовом в інтересах держави до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення від 18.08.2021 року, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 18.08.2021 № 915-10/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства».

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що постановою П`ятихатського районного суду Дніпропетровській області від 17.03.2023 у справі № 190/156/23, яка набрала законної сили 28.03.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано винним за ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП за наступних обставин. Так, ОСОБА_2 будучи депутатом VШ скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області та суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», 27.04.2021 в приміщенні Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, буд. 3 смт. Лихівка, Кам`янського району Дніпропетровської області вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів на 10-й сесії 8-го скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області, а саме публічно не повідомив колегіальний орган в особі Лихівської селищної ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів з ОСОБА_1 на пленарному засіданні, чим згідно ст. 1 Закону вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 18.08.2021 в приміщенні Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів на 10-й сесії 8-го скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області, а саме при голосуванні за рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства», який є його двоюрідним братом, тобто близькою особою, проголосував «ЗА» вказане рішення, чим згідно ст. 1 Закону вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

За результатами голосування прийнято рішення Лихівською селищною радою VШ скликання № 915-10/УШ від 18.08.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства». Вказаним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 1224580500:01:004:0101, виготовлений 05.07.2021 ФОП ОСОБА_3 .. Крім того, пунктом 3 зазначеного рішення зобов`язано ОСОБА_1 зареєструвати своє право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та надати відповідний витяг до виконавчого комітету селищної ради. Проте на теперішній час право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 1224580500:01:004:0101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ні за ким не зареєстровано.

Невжиття органом місцевого самоврядування Лихівською селищною радою, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.09.2024 року.

29.10.2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор Осіпенко Є.В. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач виконавчий комітет Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, свого представника в судове засідання не направив, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, направили листа з проханням розглядати справу без участі їхнього представника та прийняти рішення згідно з вимогами чинного законодавства України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином; надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі. (а.с.104)

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення і доводи прокурора, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З досліджених письмових доказів встановлено такі обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Аналіз положень ст. 56 ЦПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Судом встановлено, що згідно копії заяви від 15.07.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до сесії Лихівської селищної ради з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с.Троїцьке, площею 2,000 га, кадастровий номер : 1224580500:01:004:0101 та передати у власність вказану земельну ділянку. Участі у приватизації земельної ділянки даного цивільного призначення не приймав. (а.с.52)

ОСОБА_2 будучи депутатом VШ скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області та суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (наді - Закон), 27.04.2021 в приміщенні Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, буд. 3 смт. Лихівка, Кам`янського району Дніпропетровської області, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів на 10-й сесії 8-го скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області, а саме публічно не повідомив колегіальний орган в особі Лихівської селищної ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів з ОСОБА_1 , на пленарному засіданні, чим згідно ст. 1 Закону вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 будучи депутатом VШ скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області та суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», 18.08.2021 в приміщенні Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, що за адресою: вул. Центральна, буд.3 смт. Лихівка, Кам`янського району Дніпропетровської області вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів на 10-й сесії 8-го скликання Лихівської селищної ради Дніпропетровської області, а саме при голосуванні за рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства», який є його двоюрідним братом, тобто близькою особою, проголосував «ЗА» вказане рішення, чим згідно ст. 1 Закону вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

За результатами голосування прийнято рішення Лихівською селищною радою VШ скликання № 915-10/УШ від 18.08.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства». (а.с.50-51)

Вказаним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 1224580500:01:004:0101, що розташована на території Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

Крім того, пунктом 3 зазначеного рішення зобов`язано ОСОБА_1 зареєструвати своє право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та надати відповідний витяг до виконавчого комітету селищної ради.

Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформовану від 09.07.2021 року та копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 1224580500:01:004:0101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ні за ким не зареєстровано. (а.с.62-63, 64)

Згідно копії постанови П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17.03.2023 року у справі №190/156/23, провадження №3/190/181/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.172-7 ч.1, ст.172-7 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400.00 грн..

(а.с.39-43)

Основною метою безоплатного надання у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної та комунальної власності для ведення особистого селянського господарства є реалізація прав громадян на задоволення потреб з виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції на вказаних земельних ділянках та забезпечення як власних потреб мешканців сіл та селищ у продуктах харчування та праці на землі, так і держави в цілому у сфері виробництва валової сільськогосподарської продукції.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ст.140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України , цим та іншими законами.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

До повноважень сільських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст. ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, органом уповноваженим здійснювати функції власника спірної земельної ділянки є Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться на території Лихівської селищної територіальної громади.

У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в цілому передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 12 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Згідно зі статтею 49 вказаного Закону повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Частиною десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються: потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

У цій же статті вказаного Закону надано значення терміну близької особи, до яких відносяться: члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктами «б», «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Статтею 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Разом з цим, у частині другій статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до пункту 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 № 839 (діяли на час прийняття рішення) «.... депутат сільської ради в силу приписів статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якщо розгляд, підготовка чи прийняття рішення радою з певного питання утворює конфлікт інтересів у такого депутата, зобов`язаний самостійно публічно оголосити про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Контроль за дотриманням цих вимог, надання консультацій та роз`яснень покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою». Аналогічна норма міститься у п. 6.6.1 Методичних рекомендацій НАЗК від 02.04.2021 № 5 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання.

Згідно з частиною першою статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року у справі №442/730/17 назвала помилковими висновки судів попередніх інстанцій, щодо відсутності підстав для скасування прийнятого рішення, де голос особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття цього рішення, а також що чинним законодавством передбачено необхідності безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересу.

А отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним, є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі № 459/2673/16 у подібних правовідносинах, оскільки у ньому міститься помилковий висновок, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу, а лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу. Аналогічна позиція Верховного Суду відображена й у постанові від 16.10.2019 у справі № 445/2346/16-ц.

Крім того, Верховний Суд у постанові суду від 31.10.2018 у справі № 810/2500/16 звертає увагу на помилковість висновку, що стаття 67 Закону України «Про запобігання корупції» не містить імперативного припису про обов`язковість визнання незаконним та скасування такого рішення, оскільки, альтернатива у вказаній статті зазначена, виключно, щодо вибору способу оскарження рішення прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним, у порядку, встановленим процесуальним законом. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 в справах № 237/2574/17, № 237/2242/17.

Оскільки, рішення Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 18.08.2021 №915-10/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства» прийнято внаслідок вчинення депутатом Лихівської селищної ради ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв`язку із невиконанням останнім покладеного ст.ст. 28, 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, тому таке рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Разом з тим, встановлено, що до цього часу прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, рішення Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 18.08.2021 №915-10/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства» органом або посадовою особою, уповноваженою на скасування відповідних рішень - Лихівською селищною радою не скасоване та є чинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Отже, Лихівська селищна територіальна громада як власник спірної земельної ділянки делегувала Лихівській селищній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Таким чином, прийняття Лихівською селищною радою рішення щодо розпорядження землею не у спосіб, передбачений законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади, у зв`язку з чим прокурором подано вказаний позов в інтересах Лихівської селищної територіальної громади.

Крім того, не скасування оскаржуваного рішення може порушити інтереси територіальної громади в подальшому, оскільки зазначене рішення не вичерпало свою дію й відповідач може в будь-який момент зареєструвати на собою право власності на земельну ділянку.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 23.11.2016 у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи, викладені норми законодавства і правові позиції Верховного Суду, суд вважає позов обґрунтованим і доведеним, таким що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн.40 коп..

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 27, 76-80, 83, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов в.о.керівника Жовтоводської окружної прокуратури Гутарова Дениса Олександровича в інтересах держави до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення від 18.08.2021 року, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 18.08.2021 року №915-10/VIIІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства".

Стягнути з Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропропетровської області та ОСОБА_1 в рівних частинах на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького,38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ код ЄДРПОУ 02909938) в рахунок відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп., тобто по 1211 грн. 20 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач - в.о. керівника Жовтоводської окружної прокуратури Гутаров Денис Олександрович, місцезнаходження: вул.Богдана Хмельницького, 21, м.Жовті Води Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 02909938;

Відповідач 1 - Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: вул. Центральна, 3, смт. Лихівка, Кам`янського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 2586205419;

Відповідач 2 - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Третя особа - ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20 березня 2025 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева