Ухвала

від 05.03.2025 по справі 873/70/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"05" березня 2025 р. м.Київ Справа№ 873/70/22

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Станік С.Р.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 05.03.2025

від позивача: Бонтлаб В.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача : не з?явився;

від орган виконання судових рішень (заінтересована особа) : не з?явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса)

у справі № 873/70/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."

про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань

орган виконання судових рішень (заінтересована особа)

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань - задоволено частково:

Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (код ЄДРПОУ 22494020, 68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, буд.77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469) донарахований розмір грошових коштів, у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 року, Договором, купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 року у сумі 409 681 (чотириста дев`ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривень 26 копійок.

Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (код ЄДРПОУ 22494020, 68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, буд.77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469) третейський збір у сумі 4 496,81 (чотири тисячі чотириста дев`яносто шість) гривень 81 копійка.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням третейського суду, Фермерське господарство "СТОЯНОВА І.С." (28.07.2022 звернулось із заявою до Північного апеляційного господарського суду) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22, в якій просить суд скасувати вказане рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 передано на розгляд судді Станіка С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у задоволенні заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.) - відмовлено, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22- залишено без змін.

28.10.2022 Фермерське господарство "Стоянова І.С." звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 873/70/22.

03.11.2022 з Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі № 873/70/22 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, витребування зі Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 873/70/22, витребування з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків матеріали третейської справи №11/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 зупинено провадження у справі №873/70/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство "Стоянова І.С." судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, до розгляду Верховним Судом апеляційної скарги Фермерського господарства "Стоянова І.С." на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у даній справі.

Постановою Верховного Суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №873/70/22 залишено без змін.

Додатковою постановою Верховного Суду від 13.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І. С." (68454, Одеська область, Арцизський район, село Надеждівка, вул. Центральна, буд. 77; ідентифікаційний код 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 38953469) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

24.01.2023 видано наказ на виконання додаткової постанови Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 873/70/22 про стягнення з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І. С." (68454, Одеська область, Арцизський район, село Надеждівка, вул. Центральна, буд. 77; ідентифікаційний код 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 38953469) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Додатковою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023:

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарства "СТОЯНОВА І.С." судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України - задоволено частково;

- стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (68454, Одеська область, Арцизький район, село Надежівка, вул. Центральна, 77, код ЄДРПОУ 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 38953469) 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесені в межах справи № 873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.);

- в решті вимог заяви відмовлено.

21.02.2023 видано наказ на виконання додаткової ухвали Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (68454, Одеська область, Арцизький район, село Надежівка, вул. Центральна, 77, код ЄДРПОУ 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 38953469) 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесені в межах справи № 873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нор-Ест Агро» звернулось до Північного апеляційного господарського суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №873/70/22, в якій просить:

- прийняти до розгляду скаргу ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» на бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22;

- задовольнити скаргу ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» на бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22;

- визнати за період із 22 травня 2024 року по 09 вересня 2024 року неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

- визнати за період із 22 травня 2024 року по 09 вересня 2024 року неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22, котра виразилась у відсутності заходів вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22, а саме не звернуто стягнення на майнові (речові) права Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області; не накладено арешт та не описано майнові (речові) права Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області, не здійснено оцінку та не проведено реалізацію майнових (речових) прав Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області.

- зобов?язати державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22, із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження", зокрема:

- здійснити у повному обсязі заходи примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22 із врахуванням статей 10, 18, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження";

- звернути стягнення на майнові (речові) права Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області;

- накласти арешт та описати майнові (речові) права Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області;

-здійснити оцінку та провести реалізацію майнових (речових) прав Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області.

Заявник зазначає, що відповідно до Постанови ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22 травня 2024 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 про стягнення із Фермерського господарства «СТОЯНОВА I.C.» (68454, Одеська область, Арцизький район, село Надеждівка, вулиця Центральна, будинок 77; Ідентифікаційний код 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, будинок 3; ідентифікаційний код 38953469) 9 000 (дев?ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесені в межах справи №873/70/22 за заявою Фермерського господарства «СТОЯНОВА I.С.» про скасування Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.).

Відповідно до Постанови ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22 травня 2024 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22 про стягнення із Фермерського господарства «СТОЯНОВА I.C.» (68454, Одеська область, Арцизький район, село Надеждівка, вулиця Центральна, будинок 77; Ідентифікаційний код 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» 5 000 (п?ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Скаржник зазначає, що наказ Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та наказ Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22 станом на момент звернення з відповідною скаргою - не виконані.

ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО», ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та виконавчого провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та тими даними/відомостями про вжиті заходи та застосовані виконавчі дії ВПВР Управління ВПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса), котрі останнім розміщенні в даній системі на підтвердження їх вжиття та/або застосування, зазначає про порушення та недотримання ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) як статей 10, 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження» в цілому, так і положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема.

Скаржник звертає увагу суду на те, що виявлення рахунків Боржника як в загальному, так і на предмет відкриття Боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, а також інших джерел доходів Боржника, за період із 22 травня 2024 року по 09 вересня 2024 року проводилась із порушенням та недотриманням положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» - лише раз - 22 травня 2024 року.

Частина 3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Натомість, як підтверджують матеріали виконавчого провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та виконавчого провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22, платіжні вимоги на списання коштів ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) із виявлених 22 травня 2024 року офіційного зареєстрованих за Боржником поточних рахунків станом на 09 вересня 2024 року - не виставлялись.

Підтвердженням та/або спростування бездіяльності державного виконавця ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо вказаного вище порушення можуть слугувати та слугує або повне фактичне виконання рішення суду, або відомості (виписка, довідка, тощо) із обслуговуючих банків Боржника про рух коштів по відповідному рахунку в період із 22 травня 2024 року по 09 вересня 2024 року, чого наразі не вбачається та/або не існує.

Водночас, ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» зазначає, що органом ДВС не враховано та не застосовано положення статей 4, 14, 18 Закону України «Про державну статистику», враховуючи положення статей 80, 81 Цивільного кодексу України, частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України, враховуючи вдосконалення державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства, положення та змісту Наказу Державного комітету статистики України від 27 серпня 2008 року за №296 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2008 року за №877/15568, в тому числі й, керуючись нормами Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішення затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, не здійснено заходи примусового виконання щодо направлення запитів до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності Боржника за формами звітності, визначених Наказом Державним комітетом статистики України від 27 серпня 2008 року за №296 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2008 року за №877/15568.

Крім того , наявна відсутність вжитих ВПВР Управління ЗПВР в Одеській області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчих дій та/або заходів в межах виконавчого провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та виконавчого провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22 в частині звернення стягнення на право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки, належних Боржнику відповідно до офіційних/достовірних даних та цивільно-правових правочинів.

Скаржник просить врахувати той факт, що відомості щодо вжиття всіх належним, допустимих, своєчасних та об?єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень - не містяться.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) для розгляду вказаної скарги визначено головуючого суддю - Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 прийнято до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №873/70/22, розгляд скарги призначено на 17.10.2024 о 12 год. 40 хв.

16.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла довіреність Пхіденко Олексадра Сергійовича представника Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса), а також на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшли пояснення на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №873/70/22, в якому представник заперечував проти тверджень скаржника, з огляду на наступне.

В провадженні Відділу перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_6 про стягнення заборгованості з Фермерського господарства "Стоянова I.С." заборгованості у сумі 1640462.37 грн., до складу якого входить 9 виконавчих проваджень, зокрема, виконавче провадження № НОМЕР_7.

Зведене виконавче провадження передано з Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до Відділу, постановою начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.03.2024.

Виконавче провадження № НОМЕР_7 Відділом було відкрито 22.05.2024 та приєднані до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_6.

В ході проведення виконавчих дій, 01.02.2023, 16.06.2023, 13.09.2023, 02.02.2024 в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_6 до складу якого входить виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 873/70/22, постановами державного виконавця було накладено арешти на кошти боржника.

01.02.2023 у відповідності до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Відповідні записи внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майна.

Згідно відомостей отриманих в ході проведення виконавчих дій встановлено, що за боржником нерухоме майно на праві власності, в тому числі земельні ділянки - не зареєстроване. Авто- та мототранспорт - не зареєстрований.

В наявності зареєстрований транспортний засіб, трактор колісний марки БЕЛАРУС-82.1, номер об?єкта: 82009041, номер державної реєстрації: НОМЕР_1 , 2018 року випуску, двигун № НОМЕР_2 . Вказаний транспортний засіб перебуває в заставі в ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" відповідно до договору застави № 92/2020/ООД-МСБ-3 (транспортного засобу), серія та номер: 584, виданий: 13.02.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Також, в ході проведення виконавчих дій, встановлено, що за боржником зареєстровано право оренди земельних ділянок. Деякі земельні ділянки Фермерським господарством «СТОЯНОВА I.С.» передано в суборенду відповідно до договорів. (відповідні записи внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Право власності на земельні ділянки за боржником не зареєстровано.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред?явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Тобто, Законом визначено, що виконавець від час проведення виконавчих дій звертає стягнення на майно боржника зареєстроване в установленому порядку та належить йому на праві власності.

Окрім того, в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем направлялись платіжні інструкції до банківських установ з метою списання коштів з арештованих рахунків боржника. За результатами опрацювання вказаних інструкції кошти на рахунках боржника були відсутні.

Постановою державного виконавця від 16.10.2024 накладено арешт на грошові кошти, що містяться в касі боржника, а також на кошти, що будуть надходити до каси боржника: Фермерське господарство "Стоянова I,С.", код ЄДРПОУ: 22494020, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження 1806929,61 Крім того, 16.10.2024 надано доручення керівнику Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської бласті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо здійснення перевірки майнового стану боржника за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Надеждівка, вул. Центральна, будинок 77.

Також, в ході проведення виконавчих дій, керівником Фермерське господарство "Стоянова I.С." надано на адресу Відділу декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи. Згідно вказаної декларації у боржника відсутні кошти на рахунках та нерухоме майно належне на праві власності. Також боржником було зазначено про наявність зареєстрованого транспортного засобу: трактор колісний марки БЕЛАРУС-82.1, номер об?єкта: 82009041, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , 2018 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , що перебуває в заставі в ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" відповідно до договору застави № 92/2020/ООД-МСБ-3 (транспортного засобу), серія та номер: 584, виданий: 13.02.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Як зазначає орган виконання судових рішень, дії в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_6 про стягнення заборгованості з Фермерського господарства "Стоянова I.С." заборгованості у сумі 1640462, 37 грн., до якого входять і спірні виконавчі провадження, здійсненні з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 розгляд справи №873/70/22 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) відкладено на 27.11.2024 о 11 год. 45 хв.; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" та державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надати Північному апеляційному господарському суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №873/70/22 та матеріали виконавчого провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №873/70/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 розгляд скарги відкладено до 29.01.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному судове засідання у справі №873/70/22 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 розгляд скарги призначено на 05.03.2025.

В судове засідання 05.03.2025 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО", який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, інші учасники справи - боржник (ФГ "Стоянова І.С.") та орган виконання судових рішень - представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні 05.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО", який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, надав суду пояснення та підтримав скаргу на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №873/70/22 та просив задовольнити скаргу в повному обсязі.

Розглянувши вимоги скарги, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення зокрема шляхом винесення постанов або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наказом Міністерства Юстиції від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).

Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система). Механізм функціонування автоматизованої системи визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за №1126/29256. (п. 5 р. І Інструкції).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п. 6 р. І Інструкції).

Примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у ст. 3 Закону. На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (п. 1 р. ІІІ Інструкції).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження).

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право, зокрема:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3);

- безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх (п. 5);

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6);

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному ст. 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7);

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п. 22).

Окрім того, згідно з приписами ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже Законом України «Про виконавче провадження» визначено як обов`язкові заходи примусового виконання рішень, так і ті, що вживаються особами, які здійснюють таке примусове виконання, з певною свободою розсуду залежно від обставин відповідного виконавчого провадження.

Водночас попри наявність у виконавця права вибору щодо здійснення певного (окрім обов`язкового) заходу примусового виконання рішень, такі дискреційні повноваження виконавця мають відповідати принципам ефективності, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, визначеним ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд також враховує, що чинний з 05.10.2016 Закон України «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII), унормовує здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонам виконавчого провадження надано право звернутися до суду зі скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, з огляду на наступне.

Так, скаржником до матеріалів скарги було долучено:

- Постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2024, якою старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.В. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_7 з примусового виконання наказу № 873/70/22 від 24.01.2023;

- Постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2024, якою старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.В. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_9 з примусового виконання наказу № 873/70/22 від 21.02.2023;

- витяг з інтернет-ресурсу стосовно ФГ «СТОЯНОВА І.С.»;

- витяг - інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта - № 394001462 від 09.09.2024, стсоовно права оренди ФГ «СТОЯНОВА І.С.» відповідних земельних ділянок;

- інформацію про виконавче провадження № НОМЕР_8 та № НОМЕР_7;

- відповідь на запит № 205861134 від 22.05.2024 до Державної фіскальної служби України стосовно наявності у боржника відкритих рахунків у банківських установах;

- витяги з Автоматизованої системи виконавчого провадження стосовно виконавчих проваджень № НОМЕР_8 та № НОМЕР_7 з відомостями про відкриття відповідних виконавчих проваджень, проведення дій з стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, стягнення виконавчого збору, направлення запиту до ДФС про наявні рахунки, до МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Ч. 1 -4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

При цьому, суд враховує, що скаржником не подано доказів в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, що він звертався в порядку п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" до державного виконавця з вимогами про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22, виконавчого провадження НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22, так і зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_6, з метою встановлення дійсного стану виконання таких і вчинення відповідних дій дердавним виконавцем щодо виконання судових актів.

Ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право, зокрема: п. 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; п. 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; п.4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; п. 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; п. 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; п. 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; п. 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; п. 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна.

П. 1 ч. 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Ч. 1, ч. 2 ст. 56 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Водночас, скаржник стверджує, що відомості щодо вжиття всіх належним, допустимих, своєчасних та об?єктивних виконавчих дій у період з 22.05.2024 по 09.09.2024, у виконавчому провадженні НОМЕР_5 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року по справі №873/70/22 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24 січня 2022 року у справі №873/70/22 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не містяться, зокрема не звернуто стягнення на майнові (речові) права Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області; не накладено арешт та не описано майнові (речові) права Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області, не здійснено оцінку та не проведено реалізацію майнових (речових) прав Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області.

В свою чергу, п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки виключно за наявності вмотивованого рішення суду щодо особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. Тобто, вказаною нормою передбачено саме відповідне право, а не обов?язок виконавця, вчиняти відповідні дії, і виключно за вмотивованим рішенням суду.

Також, суд зазначає, що відповідно до абзацу сьомого пункту 2 статті 4 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») право оренди (суборенди) земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності. Аналіз наведених вище положень зазначених законів не дає підстав стверджувати, що майно боржника і речові права на це майно - це один об`єкт. Адже наведені вище положення Закону України «Про виконавче провадження» наділяють виконавця саме правом накладати арешт на земельну ділянку як нерухоме майно, але не свідчать такою ж мірою про поширення цієї норми на арешт права оренди як речового права.

Так само не вбачається однозначно й право виконавця накладати арешт на майнові (речові) права (тобто на право оренди) і з приписів статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» , оскільки вона регулює питання арешту і вилучення тільки майна (коштів) боржника і не містить застереження, яке б дозволяло поширити цю норму на майнові (речові) права, як це зроблено, наприклад, у пункті 1 частини першої статті 10 Закону № 1404-VIII, де законодавець прирівнює майно і майнові права, на що вказує словосполучення «майно (майнові права) боржника».

Водночас у чинному законодавстві встановлені також спеціальні норми, які передбачають звернення стягнення на певні майнові права та їх арешт. Так, за частиною десятою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно стаття 336 Господарського процесуального кодексу України регламентує спеціальні умови та порядок звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником і такі умови та порядок відрізняються від загального порядку звернення стягнення на майно, передбаченого Закону України «Про виконавче провадження».

Тож визначаючи наявність чи відсутність у виконавця права накладати арешт на майнові (речові) права боржника, відповідні норми Закону України «Про виконавче провадження» слід застосовувати у їх системному зв`язку зі спеціальним законодавством, яке регулює зміст відповідного права, а також порядок його виникнення, зміни та припинення.

Визначення майнового права наведено в статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), згідно з якою майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

За змістом статей 177, 178 ЦК України, майнові права є об`єктами цивільних прав, можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Спеціальні норми, що регулюють відносини з обігу земельних ділянок, містяться у ЗК України, за статтею 2 якого об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно із частиною першою статті 93 цього Кодексу, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне визначення містить і стаття 1 Закону України «Про оренду землі».

З огляду на перелічені вище положення законодавства, а також приписи абзацу сьомого пункту 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 317 ЦК України, право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності та притаманним саме власнику такого майна.

Тому частиною п`ятою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки визнано оборотоздатним об`єктом для власника такої ділянки, що слідує з положення цієї частини про те, що «право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власникомземельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом».

Також за абзацом третім частини другої статті 135 ЗК України «продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. У такому разі земельні торги регулюються положеннями цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом чи договором з виконавцем земельних торгів». Тож спеціальним законодавством право ініціювати та продавати серед іншого і право на оренду земельної ділянки надано саме власнику земельної ділянки.

За абзацом четвертим частини другої статті 135 ЗК України, звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому статті 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак у процедурі виконання судового рішення про стягнення заборгованості щодо боржника-орендаря межі оборотоздатності права оренди земельної ділянки як об`єкта стягнення у виконавчому провадженні слід визначати залежно від змісту прав орендаря за договором оренди, а не прав власника такої земельної ділянки.

За статтею 5 цього Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Повноваження щодо використання орендованої земельної ділянки чи права на неї як і виключення стосовно окремих повноважень (суборенда земельної ділянки, якщо передбачено договором або за згодою орендодавця; перехід права на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди; відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності лише за певних умов; право на обмін права оренди на земельні ділянки, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення за певних умов) врегульовано статтями 8, 8-1, 8-2, 25 Закону України «Про оренду землі».

За частиною шостою статті 93 ЗК України, орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Однак така передача земельної ділянки у володіння та користування іншій особі не породжує самостійних договірних відносин між власником земельної ділянки та суборендарем, не змінює та не припиняє існуючий договір оренди, не породжує відчуження цього права та, відтак, не припиняє право оренди орендаря.

Наділення орендаря окремими повноваженнями щодо права на оренду земельної ділянки не дає підстав для прирівнювання цього майнового права до емфітевзису і суперфіцію, щодо яких законодавством чітко визначено самостійний правовий режим.

Умови і підстави укладення договору оренди землі, зміна умов такого договору врегульовані положеннями статей 16 та 30 Закону України «Про оренду землі», які передбачають згоду орендодавця та орендаря на укладення чи зміну умов договору, незалежно від форми власності на земельну ділянку, без будь-яких застережень. Серед підстав укладення договору оренди земельної ділянки названі цивільно-правові договори або спадкування (частина третя статті 16 цього Закону).

Натомість серед підстав укладення, зміни договору оренди земельної ділянки, що має безпосереднє відношення і до договорів на право оренди земельної ділянки, відсутня така підстава, як звернення стягнення на право оренди, при якому відбувається зміна договору оренди, обумовлена зміною його сторони.

За статтею 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в межах державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у межах такого партнерства/концесії)».

Тож стаття 31 Закону України «Про оренду землі», що визначає підстави припинення договору оренди землі, зокрема для орендаря, не вказує серед них на можливість припинення такого договору у разі звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, тоді як, наприклад, відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем відноситься до таких підстав.

Частиною десятою цієї статті передбачено, що договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом, проте жодним іншим законом не передбачено випадків припинення таких договорів у разі звернення стягнення на право оренди земельної ділянки.

Отже, з аналізу статей 93 і 135 ЗК України, положень Закону України «Про оренду землі», статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слідує, що право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177 і 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності.

Рівень оборотоздатності права на оренду (права оренди) земельної ділянки залежно від визначеного суб`єкта права на оренду земельної ділянки, який має право його відчужувати (власник (орендодавець) земельної ділянки, заставодержатель), виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзіс і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку.

Положеннями абзацу четвертого частини другої статті 135 ЗК України, за яким звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», не врегульовано порядку звернення стягнення, а робиться лише відсилання до спеціального закону.

Тож системний аналіз статті 19 Конституції України, статей 10, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» , статті 3 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вказує на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря.

Застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Адже виконавець, виконуючи рішення, не може бути наділений більшими повноваженнями щодо майнових прав, ніж має щодо цих самих майнових прав сам боржник.

Відтак, суд дійшов висновку, що під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні. Наведена правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові № 904/968/18 від 18 березня 2020 року.

В свою чергу, згідно наданого скаржником витягу - інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта - № 394001462 від 09.09.2024, стосовно права оренди ФГ «СТОЯНОВА І.С.» відповідних земельних ділянок, боржник є саме орендарем таких земельних ділянок, а не власником, жодних відомостей про наявність у боржника права постійного користування вказаними земельними ділянками вказаний витяг також не містить, і таких доказів скаржником не було надано в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а отже, доводи скаржника у скарзі про невчинення виконавцем у спірний період дій щодо (1) незвернення стягнення на майнові (речові) права Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області, у (2) ненакладенні арешту та відсутності опису майнових (речових) прав Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області, (3) нездійснення оцінки та непроведенні реалізації майнових (речових) прав Боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне Боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області - є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а скаржником не доведено наявність обумовлених законом підстав для зобов?язання державного виконавця вчинити такі дії в контексті вимог ініційованої скарги. Таким чином, посилання скаржника на допущені державним виконавцем порушення статей 10, 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження» в цілому, так і положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» - є необгрунтованими та безпідставними.

При цьому, суд додатково враховує, що згідно пояснень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) ході проведення виконавчих дій, 01.02.2023, 16.06.2023, 13.09.2023, 02.02.2024 в рамках зведеного виконавчого провадження №72767159, постановами державного виконавця було накладено арешти на кошти боржника - ФГ «Стоянова І.С.», 01.02.2023 у відповідності до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, відповідні записи внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем направлялись платіжні інструкції до банківських установ з метою списання коштів з арештованих рахунків боржника, і за результатами опрацювання вказаних інструкції кошти на рахунках боржника - були відсутні, а також постановою державного виконавця від 16.10.2024 накладено арешт на грошові кошти, що містяться в касі боржника, а також на кошти, що будуть надходити до каси боржника: Фермерське господарство "Стоянова I,С.", код ЄДРПОУ: 22494020, 16.10.2024 надано доручення керівнику Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської бласті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо здійснення перевірки майнового стану боржника за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Надеждівка, вул. Центральна, будинок 77, а також, в ході проведення виконавчих дій, керівником Фермерське господарство "Стоянова I.С." надано на адресу Відділу декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи, згідно якої у боржника відсутні кошти на рахунках та нерухоме майно належне на праві власності. Отже, відповідні дії вчинені державним виконавцем у відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що скаржником не було надано в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів, які б підтверджували доводи ініційованої ним скарги.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №873/70/22 - є необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 74, 129, 234, 342, 343-349 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) у виконавчому провадженні НОМЕР_5 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та у виконавчому провадженні НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №873/70/22- залишити без задоволення.

2. Судові витрати залишити за скаржником.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.

Дата підписання повного тексту ухвали: 20.03.2025.

Суддя С.Р. Станік