Рішення

від 20.03.2025 по справі 727/12528/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/12528/24

Провадження № 2/727/16/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

10 березня 2025 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючої судді М.Є.Бойко,

за участю:

секретаря судового засідання В.В.Васківчук,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Соника В.В.,

представника відповідачки адвоката Борденюк О.В.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Чернівці, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про усунення перешкод та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

Улистопаді 2024року адвокатСоник В.В.,діючи вінтересах ОСОБА_1 ,звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,третя особа:Служба усправах дітейЧернівецької міськоїради про усунення перешкод та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини.

27 липня 2019 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.12.2023 року, рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області у справі № 723/4626/23 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір`ю.

У зв`язкуз тим,що відповідачкапостійно перешкоджаєзустрічам дитиниз їїбатьком,рішенням виконавчогокомітету Чернівецької міськоїради від10.09.2024року №615/18 за зверненням ОСОБА_1 визначено його участь у вихованні доньки, встановлено порядок їх побачень.

Однак, відповідачка вказане рішення належним чином не виконує, у зв`язку із чим позивач не може бачитися із своєю дитиною навіть у визначений час, крім того, між сторонами постійно виникають з цього приводу конфлікти та склалися неприязні стосунки . Створення таких перешкод порушує не тільки права позивача як батька, а і права дитини та суперечить її інтересам, в зв`язку із чим ОСОБА_1 звертається до суду та просить визначити такі способи його участі у вихованні дитини: - один раз на два тижні, протягом 3-4 днів, безперервно зустрічатися за місцем проживання батька шляхом передачі йому дитини за місцем проживання доньки, з можливістю систематичних побачень тата із донькою наодинці під час сумісного відвідування парків, кіно, ігрових майданчиків та інших культурно-масових заходів, обов`язок повернення дітей за місцем проживання з матір`ю покласти на останню; - у святкові дні (Новий рік, Різдво Христове, Пасха, День Конституції України, День Незалежності України) терміном не менше трьох годин з правом забирати дитину за місцем проживання батька; - в разі відмови дитини перебувати разом з матір`ю, повертатися до неї у зв`язку із можливою небезпекою, дозволити залишити дитину разом з батьком поза встановлений строк перебування з останнім, до з`ясування зазначених обставин; - не обмежувати спілкування з дитиною: особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосередньо фізичного спілкування між батьком та дитиною. Крім того, позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

-не чинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перешкод у спілкуванні із неповнолітньою донькою ОСОБА_3 :

-за два дні до його зустрічі із дітьми, відповідно до графіку, надавати точну інформацію щодо: фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання будь-яких змін, повідомляти його про це особисто засобами телефонного зв`язку або за місцем його проживання, не пізніше наступного дня після настання таких змін.

-повідомляти батька про всі зміни які відбуваються з дитиною, щодо погіршення\покращення здоров`я;

-повідомляти батька про успіхи в навчанні та поведінки в школі\дитячому садочку;

-повідомляти батька про всі прийоми у лікарів планові\позапланові, а також методи лікування та назви медичних процедур та ліків;

-узгоджувати з батьком відвідування у лікарів планові\позапланові, а також методи лікування та назви медичних процедур та ліків та доцільність їх призначення;

-у разі неможливості передачі дітей батьку через хворобу, надавати дитину батькові для огляду та\для спільного відвідування лікарів.

Ухвалою судді від 19.11.2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

04.12.2024 року адвокат відповідачки Борденюк О.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому звертає увагу суду на те, що ОСОБА_4 жодним чином не чинить перешкод щодо участі батька у вихованні та вільного спілкування з їх спільною дитиною та вважає, що побачення відповідача з донькою слід проводити в присутності матері, оскільки у протилежному випадку дитині може бути завдано психологічну травму.

Крім того, адвокат зазначила наступне. Відповідачка має підозру, що ОСОБА_1 вживає психотропні та наркотичні речовини, неодноразово за час їх спільного життя вона викликала поліцію з приводу вчинення ним домашнього насильства, а 16.01.2024 року його було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.263 ККУ, тобто за придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (справа №727/77/24).

За таких обставин відповідачка погоджується виключно на порядок участі ОСОБА_1 у вихованні дитини, який вже визначений рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради та просить повністю відмовити у задоволенні його позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року явку позивача ОСОБА_1 було визнано обов`язковою в зв`язку із необхідністю його особистої участі в судовому засіданні.

З`явившись в судове засідання 16.01.2025 року, позивач та його представник заявили про уточнення ними позовних вимог, а саме: просили суд визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні доньки наступним чином:

- один раз на два тижні протягом 4 днів ( у вівторок, середу, четвер та суботу), а також у святкові дні (Новий рік, Різдво Христове, Пасха, День Конституції України, День Незалежності України) надати можливість позивачу протягом трьох годин зустрічатися з донькою без присутності матері, за місцем його проживання.При цьому, в разі відмови дитини повертатися до матері, дозволити їй в ці дні залишатися разом із батьком до з`ясування причин таких обставин;

- надати батькові можливість спілкуватися з дитиною по телефону щодня з 8-00 год. до 21-30 год.;

- зобов`язати ОСОБА_2 за один день до його зустрічі із дитиною надавати позивачу точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування доньки, а у разі настання будь-яких змін щодо цих обставин повідомляти його про це особисто засобами телефонного зв`язку;

-повідомляти батька про всі зміни які відбуваються з дитиною щодо погіршення\покращення її здоров`я;

-повідомляти батька про успіхи доньки в навчанні та про її поведінку в школі\дитячому садочку;

-повідомляти батька про всі прийоми дитини у лікарів: планові\позапланові, а також методи лікування та назви медичних процедур та ліків;

-узгоджувати з батьком відвідування дитини лікарів планові\позапланові а також методи лікування та назви медичних процедур та ліків та доцільність їх призначення;

В іншій частині вимоги свого позову позивач не підтримав.

Представник відповідачки адвокат Борденюк О.В. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги позову не визнала, обґрунтовуючи свої заперечення обставинами, викладеними у відзиві на нього, проте заявила суду про те, що ОСОБА_5 погоджується з висновком Служби у справах дітей щодо визначення способу та періодичності побачень батька з їх дитиною.

Представник третьої особи Служби у справах дітей в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду висновок щодо розв`язання спору про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способу участі батька у вихованні дитини.

Вислухавши доводи позивача, представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У даній справі предметом спору є визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, а тому суд керується положеннями Конвенції про права дитини,Сімейного кодексу України(даліСК України),Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно достатті 153 СК Українимати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зістаттею 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно достатті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. І таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Отже, батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьмастатті 7 СК України,стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другоїстатті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

Згідно з частинами четвертою, п`ятоюстатті 19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6статті 19 СК України).

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23).

За змістом частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

У частині другійстатті 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першоїстатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розлучені, проживають окремо, від шлюбу мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу між сторонами проживає з відповідачкою.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.09.2024 року № 615/18 визначено участь ОСОБА_1 у вихованні дитини і встановлено порядок його побачень із малолітньою донькою: кожну суботу місяця з 11:00 по 16:00 в присутності матері та кожний вівторок місяця з 16:30 по 19:00 в присутності матері.

Однак,у судовомузасіданні встановлено,щоміж сторонамисклалися неприязністосунки івони недосягли згодищодо участібатька увихованні таспілкуванні здонькою, встановленийорганом опікита піклуванняспосіб участіпозивача увихованні своєїмалолітньої донькине бувналежним чиномреалізований,оскільки відповідачка підрізними приводамивідмовляла позивачуу побаченніз дитиною,пропонуючи їхвідкладення наінші датита час,що підтверджуєтьсязокрема викладенимиїї адвокатом обставинамиу відзивіна позов,отже,перешкоджала йомуу вільномуспілкуванні здонькою,що сталопідставою длязвернення позивачадо судуз позовомпро усуненняперешкод увихованні дитинита визначенняспособів участібатька увихованнідоньки.

Активна поведінка батька, а саме: звернення до Служби у справах дітей задля вирішення спору, звернення до правоохоронних органів через невиконання рішення служби про встановлення графіку побачень з дочкою, а також звернення до суду з даним позовом, свідчить про те, що, незважаючи на те, що сторони припинили сімейні відносини, не проживають разом, мають досить напружені стосунки між собою, позивач має намір та бажання спілкуватися з дочкою, брати участь у її вихованні та житті, на що має право на рівні з матір`ю.

Суд зауважує, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Між тим з батьків, хто проживає окремо і дитиною має існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Діти мають рости під опікою і відповідальністю обох батьків, а тому участь позивача у вихованні дитини, спілкуванні між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а буде відповідати і інтересам дитини.

Водночас, відповідачка не заперечує проти спілкування батька з донькою відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.09.2024 року.

Доказів про те, що спілкування ОСОБА_1 з донькою не буде відповідати інтересам останньої або негативно вплине на розвиток дитини, суду не надано, доводи відповідачки про нібито вживання позивачем психотропних та наркотичних речовин, вчинення ним домашнього насильства жодним доказом, наданим у справі, не доводиться, тобто є голослівними, а тому судом до уваги не приймаються.

Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідачки про наявність обвинувального вироку відносно позивача, оскільки вирок, яким ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ухвалений 16.01.2024 року, призначений ним штраф у розмірі 51000 грн. ОСОБА_1 сплачений, а тому, в силустатті 89 КК України, він вважається особою такою, що не має судимості

З врахуванням вищезазначених обставин, визначаючи у цій справі способи та порядок участі батька у спілкуванні та вихованні доньки,суд погоджуєтьсяз графіком,який запропонованийрішенням виконавчогокомітету Чернівецької міськоїради від10.09.2024року №615/18,оскільки вважає,що він відповідаєінтересам обохбатьків тадитини,дозволяє дотриматисьсправедливого балансуу спільномувихованні донькита реалізаціїїї правана особистеспілкування збатьком,який проживаєокремо.

При цьому суд у першу чергу враховує інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану, а також враховує, що ОСОБА_7 на даний час виповнилося лише три повні роки, після розірвання шлюбу між сторонами у 2023 році, тобто з двох років вона проживає з матір`ю, окремо від батька, а тому, для звикання та налагодження стосунків з ним дитині потрібний певний час для адаптаціїї. За таких обставин суд погоджується з вищевказаним висновком ОСОБА_8 у справах дітей і в частині того, що зустрічі з донькою батькові слід проводити в присутності матері ОСОБА_2 , проте вважає необхідним встановити такі умови лише протягом першого року з дня ухвалення даного рішення

Що ж стосується святкових, новорічних, різдвяних та інших свят, то зустрічі батька з донькою, на думку суду, в ці дні можуть відбуватися за бажанням дитини та за домовленістю з матір`ю, тобто в різний час.

При цьому слід також зазначити, що в разі зміни обставин, з врахуванням яких суд визначив способи участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною, сторони, враховуючи передусім інтереси дитини, можуть змінити вказані способи, а у разі недосягнення згоди звернутися за вирішенням спору до суду. Інші вимогипозовуякто:зобов`язати відповідачкунадавати позивачуможливість спілкуватисяз дитиноюпо телефонущодня з 8-00 год.до 21-30год.;за одиндень до зустрічііз дитиною надаватипозивачу точнуінформацію щодофактичного місцянавчання,проживання,перебування доньки,а уразі настаннябудь-якихзмін,повідомляти йогопро цеособисто засобамителефонного зв`язкуабо повідомлятибатька провсі зміниякі відбуваютьсяз дитиноющодо погіршення\покращенняздоров`я,повідомляти батькапро успіхив навчанніта поведінкив школі\дитячомусадочку,повідомляти батькапро всіприйоми улікарів планові\позаплановіа такожметоди лікуваннята назвимедичних процедурта ліків,узгоджувати збатьком відвідуванняу лікарівпланові\позаплановіа такожметоди лікуваннята назвимедичних процедурта ліківта доцільністьїх призначення,на думкусуду,задоволенню непідлягають,оскільки позивачемне доведено,а судомв ходірозгляду справи невстановлено,що упозивача існуютьбудь-якіскладнощі щодоотримання цієїінформації,а позивачкоюстворюються вцьому перешкодивідповідачу. Крім того, такі вимоги у відповідності до вимогст. 159 СК Українине є належним способом участі одного з батьків у вихованні дитини при вирішенні судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, який мешкає окремо від нього.

Слід такожзазначити ,що зурахуванням визначеноїзаконодавством рівностіправ таобов`язків обохбатьків позивач непозбавлений можливостісамостійно отриматиінформацію щодонавчання,поведінки йогодитини таінформацію щодостану їїздоров`я,призначеноголікування тайого доцільності у відповідних закладах, маючи для цього достатній обсяг повноважень. При цьому суд зауважує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 10-13, 81, 259, 263-265,268 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити наступний порядок участі батька - ОСОБА_1 увихованні таспілкуванні ізйого донькоюОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі побачень:

-протягом першогороку здня ухваленняданого рішення,тобто до10березня 2026рокукожну суботу місяця з 11:00 по 16:00 год. в присутності матері та кожний вівторок місяця з 16:30 по 19:00 в присутності матері;

-в подальшому,тобто після10березня 2026року -кожну суботу місяця з 11:00 по 16:00 год. та кожний вівторок місяця з 16:30 по 19:00 год.

-усвяткові дні(Новийрік,Різдво Христове,Пасха,День КонституціїУкраїни,День НезалежностіУкраїни) надати можливістьпозивачу зустрічатисяз донькою за бажанням дитини та за домовленістю з матір`ю, тобто в різний час.

В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днівз дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.03.2025 року.

СУДДЯ М.Є.БОЙКО