Рішення

від 21.03.2025 по справі 907/1069/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/1069/24

Суддя господарського суду Худенко А.А.

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені 29», м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство ТЕЛ», м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 31 522 грн безпідставно отриманих коштів,

представники:

від позивача - без виклику

від відповідача - без виклику

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені 29», м. Ужгород Закарпатської області звернулось з позовом до відповідача Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство ТЕЛ», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 31 522 грн безпідставно отриманих коштів.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.

Ухвалою суду від 22.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

В подальшому, від позивача через канцелярію про усунення недоліків поданої позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2025 відкрито провадження у справі №907/1069/24 в порядку спрощеного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Надіслана на офіційну юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвала суду від 27.01.2025 про відкриття провадження у справі №907/1069/24) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання.

У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.

Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема «Електронний кабінет» ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі покликаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасного та повного виконання робіт відповідно до Договору №9 від 10.08.2023 на виконання робіт (підряду).

Так, за твердженням позивача, ним на рахунок відповідача перераховано кошти у розмірі 50 000 грн.

Однак, відповідачем, в свою черго виконано частину робіт на загальну суму 18 478 грн, що підтверджується висновком експерта за результатами проведеного будівельно-технічного дослідження.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 31 522 грн безпідставно сплачених коштів.

Позиція відповідача

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомв. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду були надіслані на офіційну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

10.08.2023 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку « 29 Сечені» (Замовник, позивач) в особі керівника Огойко Олександра Васильовича та Приватним підприємством «Науково-виробниче підприємство ТЕЛ» (Виконавець, відповідач) в особі керівника Нінц Івана Ємануеловича укладено Договір №9 на виконання робіт (підряду), зі змісту якого вбачається, що виконавець зобов`язується протягом 30 календарних днів з дати підписання договору виконати роботи для замовника, зазначені в технічному завданні, закупити матеріали, а замовник оплатити закуплені матеріали, а також прийняти та оплатити ремонтні роботи у під`їзді №3 за адресою: Україна, 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Сечені, будинок 29 (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, кількісні характеристики виконуваних за цим Договором на виконання робіт провести згідно технічного завдання. Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Ціна цього Договору, згідно п. 3.1, становить 104 256 грн без ПДВ, а саме, ремонтні роботи у під`їзді №3 (згідно технічного завдання) складають 69 846 грн, а вартість використаних матеріалів складає 34 410 грн.

Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Розділом IV Договору визначено порядок здійснення оплати. Так, Договором визначено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкової оплати Замовником після підписання сторонами Акту виконаних робіт. Замовник проводить оплату після виконаних робіт протягом 10 робочих днів на підставі належним чином оформленого рахунку та акту виконаних робіт. (п. 4.1, 4.2 Договору)

Місцем виконання робіт визначено у п.5.3 Договору: Україна, 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Сечені, будинок 29.

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до повного виконання робіт, що підтверджуються актом виконаних робіт.

Невід`ємною частиною цього договору є Технічне завдання (п. 11.1 Договору).

Технічним завданням, підписаним та скріпленим сторонами визначено об`єми робіт (наданих послуг) на загальну суму 69 846 грн, а саме:

-укладання плитки керамічної у кількості 50 м.кв на загальну вартість 22 500 грн;

-штукатурка стін декоративна у кількості 68 м.кв на загальну вартість 13 600 грн;

-фарбування стін у кількості 70 м.кв на загальну вартість 4200 грн;

-фарбування стелі у кількості 72,1 м.кв на загальну вартість 10 800 грн;

-фарбування металевих перил у кількості 24 м.кв на загальну вартість 1920 грн;

-укладання плитки на плінтус у кількості 60 м.п. на загальну вартість 9000 грн;

-фарбування сходів у кількості 45 м.кв на загальну вартість 3600 грн;

-укладання керамічної плитки на підвіконня у кількості 2 м.кв на загальну вартість 900 грн;

-транспортні витрати у кількості 1 на загальну вартість 3326 грн;

Позивачем здійснено попередню оплату на придбання матеріалів для роботи, згідно рахунку №9/1 від 21.08.2023 за Договором №9 від 10.08.2023 на суму 50 000 грн, про що свідчить долучена до матеріалів справи платіжна інструкція №46 від 30.08.2023.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною.

Однак, за твердженням позивача, відповідачем виконані роботи частково, у зв`язку з чим позивач звернувся до експертної установи для проведення будівельно-технічної експертизи.

Як вбачається з висновку експерта, долученого до матеріалів справи, на вирішення експерту поставлено питання вартості фактично виконаних робіт по об`єкту Сечені 29, 3 під`їзд.

Так, експертом, методом проведення огляду та дослідження наданих матеріалів встановив, що роботи проводилися з 5 (п`ятого) по 2 (другий) поверх, це шпаклювання стін і стелі в під`їзді в один слой без шліфування. Оскільки в технічному завданні відсутня розцінка шпаклювання, а вказана лише розцінка фарбування, то шпаклювання розраховувалося експертом на основі нормативних вимог які передбачені РЕКНр та Настановою з визначення вартості будівництва з урахуванням того фактору, що згідно наданих матеріалів не було виконано шліфування прошпакльованих поверхонь.

Відповідно висновку, експертом встановлено виконання робіт:

1)шпаклювання стін мінеральною шпаклівкою в кількості 0,9598 м.кв на суму 6850 грн;

2)шпаклювання стель мінеральною шпаклівкою в кількості 0,721 м.кв на суму 6009 грн.

Разом будівельні роботи на суму 12 859 грн, в тому числі:

-вартість матеріалів, виробів та комплектів на суму 5446 грн;

-заробітна плата на суму 7413 грн.

Крім цього, загальновиробничі витрати на суму 4297 грн.

Загальна вартість визначена експертом на суму 17 156 грн. Також, експертом враховано кошторисний прибуток в розмірі 876 грн та кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій в розмірі 446 грн. Відтак, експертом по зведеному кошторисному розрахунку визначена ціна у розмірі 18 478 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтею 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Основними завданнями будівельно-технічної експертизи, відповідно до п. 5.1 Інструкції, про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №1950/5 від 26.12.2012) є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Експертиза проведена судовим експертом Павлич О.В. (свідоцтво №6-23/П термін дії до 07.02.2026, видане на підставі рішення кваліфікаційної палати ЦЕКК №1 від 07.02.2023) здійснена у відповідності до вимог Закону України «Про судову експертизу», Кримінального процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України. Експерт був обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку. Тому, суд оцінює вказаний висновок експерта як належний, допустимий та достовірний доказ на підтвердження дійсного розміру фактично виконаних робіт відповідачем.

Позивачем 11.10.2024 надіслано на адресу відповідача Претензію б/н від 11.10.2024, в якій серед іншого він зазначає, що станом на день направлення даної претензії, пройшло більше року зі спливу строку виконання зобов`язань відповідача за Договором №9 від 10.08.2023 на виконання робіт (підряду), однак відповідачем в повному обсязі покладені на нього зобов`язання не виконані. Відтак, в означеній Претензії, позивач просить повернути суму безпідставно сплачених коштів в розмірі 31 522 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем факт надання відповідних послуг за Договором №9 від 10.08.2023 на виконання робіт (підряду) суду не надано. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Положеннями ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Стаття 1212 ЦК України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Таким чином, при зверненні до суду з відповідними вимогами саме позивач має довести наявність відповідного права, за захистом якого він звернувся до суду, та, відповідно, порушення такого права відповідачем внаслідок невиконання свого зобов`язання

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство ТЕЛ», вул. Шухевича Романа, будинок 2А, квартира 69, м. Ужгород, Закарпатська область, 88006 (код ЄДРПОУ: 44864576) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 29 Сечені», вул. Сечені, будинок 29, квартира 67, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРПОУ 40760157) суму 31 522 грн (Тридцять одна тисяча п`ятсот двадцять дві гривні) безпідставно отриманих коштів, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 21.03.2025

Суддя А.А. Худенко