Рішення від 21.03.2025 по справі 910/16164/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2025Справа № 910/16164/24За позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова,5, група приміщень 57, офіс 7, ідентифікаційний номер 42502769)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Де-Леан" (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, ідентифікаційний код 22862802)

про стягнення 21 800,00 грн.

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Де-Леан" про стягнення заборгованості у розмірі 10 900,00грн.-основного боргу та 10 900,00грн.- штрафу за неналежне виконання умов Договору №КБР-15/04/23-Н про надання дозволу на використання об`єктів прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 01.04.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.

Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвала про відкриття провадження у справі була вручена позивачу 07.01.2025, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 08.01.2025.

Також, ухвала суду про відкриття провадження від 07.01.2025 направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 9.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.01.2025, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2023 між позивачем (суміжна організація) та відповідачем (користувач) укладено Договір №КБР-15/04/23-Н про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав (надалі - договір).

У пункті 2.1 договору зазначено, що Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна Організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Суміжній Організації на розрахунковий рахунок останньої, узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною Винагороди (Роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (П`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Згідно з п. 2.2. договору, якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то Користувач повинен буде сплатити Суміжній Організації штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки Суміжна Організація набуває право на дострокове отримання Винагороди (Роялті) за Строк в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1. договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь- яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

За положеннями п. 4.2. договору у випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди виключно протягом місяця до настання дати закінчення її строку, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання об`єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками Сторін. Повідомлення про припинення дії цієї Ліцензійної угоди мас бути надіслане засобами поштового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних у цій Ліцензійній угоді поштових реквізитів Сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення.

До вказаного Договору сторонами складено та підписано Додаток № 1 до Договору, відповідно до п. 2, 3 якого сторонами погоджено наступний розмір щомісячного платежу за використання Об`єктив суміжних прав: 1000,00 грн., з 01.04.2023 по 01.07.2023 - 400,00 грн., з 01.07.2023 на період військового стану, введеного Указом Президента України: 500,00 грн. Винагорода (Роялті) не може бути меншою ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем. Щомісячний платіж за використання Об`єктів суміжних прав перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Суміжної Організації відповідно до умов Ліцензійної угоди. Він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється. Перший платіж здійснюється не пізніше 5 днів з моменту укладання Ліцензійної угоди.

Доказів припинення дії Договору матеріали справи не містять, відтак із 27.03.2024 останній продовжено на наступний рік.

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за Договором від 01.04.2023 №КБР-15/04/23-Н складає 10 900,00 грн., а саме: 400 + (500 грн х 9) (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 4 900 грн.; 500 грн х 12 (кількість місяців у другому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 6 000 грн. При цьому, на виконання умов Договору від 01.04.2023 №КБР-15/04/23-Н відповідачем сплачено 800,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

За змістом статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Відповідно до частин 4 і 5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною 2 статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (стаття 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Судом установлено, що сума заборгованості відповідача за Договором від 01.04.2023 №КБР-15/04/23-Н складає 9 400,00 грн., а саме: за період квітень 2023 року - березень 2024 року складає: 400 + (500 грн х 9) (кількість місяців у першому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 4 900,00 грн.; за період квітень 2024 року - грудень 2024 року 500 грн х 9 (кількість місяців у другому році дії договору, за які не була здійснена оплата послуг) = 4 500,00 грн.

При цьому, у розрахунку позивача заборгованість нараховано до березня 2025 року включно, у той час як звернення з даним позовом до суду здійснено 24.12.2024 відповідно до відтиску календарного штемпелю на описі вкладення.

За змістом пункту 2.1 договору відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною Винагороди (Роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (П`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Отже, станом на момент подачі даного позову зобов`язання відповідача з оплати винагороди (роялті) за період січень-березень 2025 року не настав, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині суд дійшов висновку відмовити.

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за періоди квітень 2023 року - грудень 2024 року в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не долучені.

Таким чином, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача боргу з оплати винагороди (роялті) у сумі 9 400,00 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Згідно з п. 2.2. договору, якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то Користувач повинен буде сплатити Суміжній Організації штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу.

Із розрахунку позивача слідує, що штраф у розмірі 100 % розрахований у сумі 10 900,00 грн. за прострочення оплати за 22 місяців.

За арифметичним перерахунком суду, здійсненим із урахуванням установленого судом розміру боргу, штраф підлягає стягненню з відповідача в розмірі 9 400,00 грн.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Де-Леан" (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, ідентифікаційний код 22862802) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова,5, група приміщень 57, офіс 7, ідентифікаційний номер 42502769) 9 400 (дев`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 9 400 (дев`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. штрафу, 2 611 (дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 30 коп. судового збору.

3. У решті вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.03.2025

Суддя Д.В. Мандичев