Рішення

від 21.03.2025 по справі 910/16307/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2025Справа № 910/16307/24За позовом Приватного підприємства "Владікос" (39601, м. Кременчук, вул. Леонова,4Д, кв.1, ідентифікаційний номер 34689669)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Трейдинг" (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі,11, оф. 508, ідентифікаційний код 45349539)

про стягнення 96 450,86 грн.

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Владікос" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Трейдинг" про стягнення 63600,00грн. основного боргу, 5 800,04грн.-інфляційних втрат, 12 714,79грн.-пені, 14 336,07грн.-30% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.

Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвала про відкриття провадження у справі була вручена позивачу 08.01.2025, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 09.01.2025.

Також, ухвала суду про відкриття провадження від 08.01.2025 направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та отримана останнім 01.02.2025.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2025, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 між Приватним підприємством "Владікос" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Трейдинг" (Постачальник) укладено Договір поставки № 31 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного Договору (далі - товар), а Покупець прийняти товар на умовах, визначених цим договором, та оплатити на підставі рахунку-фактури.

Згідно з розділом 3 Договору товар має бути поставлений Постачальником протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Постачальник своїми силами поставляє товар на склад Покупця. Товар вважається зданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту передачі товару безпосередньо Покупцю або повноважному представнику Покупця відповідно до накладної. Повноважним представником Покупця є особа, яка має оригінал довіреності на отримання товару зі заповненими обов`язковими реквізитами первинного документа.

У пункті 4.1. Договору визначено умови оплати, а саме: передплата у розмірі 100% на підставі виставленого Постачальником рахунка-фактури протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Специфікації до Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного закінчення. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час дії договору (пункт 9.1 Договору).

До вказаного Договору сторонами складено та підписано Специфікацію № 1, в якій узгоджено найменування товару «Морський контейнер 20 футів» кількість, одиницю виміру 1 шт., та загальну суму 63600,00 грн. з ПДВ 20%.

На виконання умов Договору поставки від 15.03.2024 № 31 позивачем згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату № 37 від 15.03.2024 здійснено передоплату у розмірі 63 600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 15.03.2024 № 397.

Проте, відповідач поставку товару не здійснив та сплачені кошти попередньої оплати позивачу не повернув.

Із метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 24 від 25.03.2024 про повернення сплачених позивачем коштів за товар та виплату неустойки.

Оскільки відповіді або грошових коштів від відповідача не надійшло, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору поставки від 15.03.2024 № 31 та згідно з виставленим відповідачем рахунком на оплату № 37 від 15.03.2024 здійснив передоплату товару в розмірі 63 600,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 15.03.2024 № 397.

Беручи до уваги положення розділу 3 договору поставки від 15.03.2024 № 31, товар мав бути поставлений відповідачем протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання попередньої оплати, тобто до 20.03.2024 включно.

Натомість, відповідач поставку товару в установлений договором поставки від 15.03.2024 № 31 строк не здійснив, грошові кошти на претензію від 25.03.2024 № 24 позивачу не повернув.

Ураховуючи викладене, оскільки сума неповернутої відповідачем попередньої оплати складає 63 600,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення цих коштів позивачу або поставки товару на вказану суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача даної суми попередньої оплати, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 14 336,07 грн. 30% річних, 12 714,79 грн. пені та 5 800,04 грн. інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1 Договору визначено, що у випадку порушення Постачальником строків поставки Товару, відповідно до п. 3.1. даного Договору, Постачальник виплачує Покупцю неустойку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарних дні Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 10% від вартості не поставленого Товару.

Згідно з пунктами 6.2, 6.3 Договору, керуючись ст. 693 ЦК України Сторони домовились, що якщо Постачальник, який одержав суму попередньої оплати Товару, не передав Товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати передання оплаченого Товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти в розмірі 30% річних відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня одержання суми попередньої оплати від Покупця, до дня фактичного передання Товару Покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе за даним Договором зобов`язань в натурі.

Відповідно до частин 2, 3 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Із наданого позивачем розрахунку слідує, що позивачем нараховано за період із 20.03.2024 до 19.12.2024 на суму 63 600,00 грн. 30% річних у розмірі 14 336,07 грн. та 12 714,79 грн. пені, а також 5 800,04 грн. інфляційних втрат за період квітень-листопад 2024 року.

За арифметичним перерахунком суду з відповідача підлягають стягненню нарахована пеня та компенсаційні виплати в повному обсязі.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляріс-Трейдинг" (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі,11, оф. 508, ідентифікаційний код 45349539) на користь Приватного підприємства "Владікос" (39601, м. Кременчук, вул. Леонова,4Д, кв.1, ідентифікаційний номер 34689669) 63 600 (шістдесят три тисячі шістсот) грн. 00 коп. попередньої оплати, 14 336 (чотирнадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 07 коп. 30% річних, 12 714 (дванадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 79 коп. пені, 5 800 (п`ять тисяч вісімсот) грн. 04 коп. інфляційних втрат, а також 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.03.2025

Суддя Д.В. Мандичев